Всеволод Порфирійович Коховський (* 2 (14) березня 1835, с. Стародубівка Ізюмського повіту Слобідсько-Української губернії, Російська імперія (нині — с. Слов'янського району Донецької області) — † 2 (14) червня 1891, Санкт-Петербург, Російська імперія) — педагог, письменник, генерал-лейтенант, засновник і перший директор «Педагогічного музею» в Петербурзі, збирав та зберігав малярську спадщину Тараса Шевченка
Всеволод Порфирійович Коховський | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Всеволод Порфирійович Коховський (1880-ті роки) | ||||||||
Народився | 2 (14) березня 1835 село Стародубівка Ізюмського повіту Слобідсько-Української губернії, Російська імперія | |||||||
Помер | 2 (14) червня 1891 (56 років) Петербург, Російська імперія | |||||||
Громадянство | Російська імперія | |||||||
Національність | українець | |||||||
Місце проживання | м. Петербург | |||||||
Діяльність | письменник, публіцист, педагог | |||||||
Відомий завдяки | як засновник і перший директор Педагогічного музею в Петербурзі, збирач мистецьких творів Тараса Шевченка | |||||||
Alma mater | Миколаївська академія Генштабу (Санкт-Петербург). | |||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||
Нагороди | ||||||||
|
Біографія
Навчався у приватному пансіоні м. Бахмут, в 1853 році закінчив військово-навчальний заклад — , став офіцером.
Учасник Кримської війни 1853–1856 років, зазнав контузії, за бойові заслуги відзначений орденом.
Восени 1854 переведений з діючої армії до .
У 1860 році вступив до Миколаївської академії Генштабу в Санкт-Петербурзі.
У 1862 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу, здобув вищу фахову освіту за першим розрядом, одержав направлення на службу до Павловського кадетського корпусу (яке в 1863 році перейменовано у Павловське військове училище) — Коховський призначений командиром 1-ї роти Павловського військового училища.
Коховський В. П. виголосив промову на петербурзькій панахиді з приводу першої роковини смерті Тараса Шевченка (1862).
У 1864 році Коховський прикомандирований до Головного управління військово-навчальних закладів військового міністерства, з наступного року очолив там навчальний відділ, Педагогічний музей та Педагогічну бібліотеку.
У 1870 році очолив постійну комісію, яка займалася облаштуванням ().
Уклав і під егідою Всеросійської мануфактурної виставки (Петербург, 1870) поширив «Каталог учебных и воспитательных пособий педагогического отдела Военного Министерства».
Ставши першим директором (1889–1891) Педагогічного музею, ініціював загальнодоступну педагогічну секцію та публічні читання з методики викладів освітніх предметів, а також музичну студію для бажаючих удосконалювати спів чи гру на оркестрових інструментах. В організованій Коховським Педагогічній бібліотеці були й видання українською мовою.
Від 1874 року — генерал-майор.
У 1875 році на Міжнародній географічній виставці в Парижі (Франція) демонстрував матеріали свого музею, отримавши найвищу нагороду цього заходу.
Пізніше запровадив зразковий клас на міжнародній гігієнічній виставці в Брюсселі (Бельгія), брав участь в інших подібних акціях за кордоном.
В 1889 році удостоєний чину генерал-лейтенанта, був обраний членом Ради імператорського Людинолюбного товариства, залишившись на посаді директора Педагогічного музею зі спеціальними правами, прирівняними до привілеїв начальника військового корпусу.
У 1890 році влаштував у Санкт-Петербурзі 1-шу Всеросійську виставку дитячих іграшок, ігор і занять.
Популяризував творчість Тараса Шевченка, збирав і зберігав його малярську спадщину — нині художні реліквії з колекції В. П. Коховського зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ).
Помер Всеволод Порфирійович Коховський 1-го червня 1891 року у м. Санкт-Петербург.
Літературна діяльність
Коховський В. П. друкував свої праці як під власним прізвищем, так і під псевдонімами: В. К., Вс. П., Данило Медовник, Погонець.
Дебютував як автор на сторінках журналу «Основи» кореспонденцією «Лист до основ'ян» (1862), фольклорними записами «З народних уст», зібраними в Харківській губернії, а також нарисом «Усна мова з науки про дощ».
Під псевдонімом «Данило Медовник, що прозивають Погонцем», у журналі «Правда» вмістив оповідання «Пан Комарчук» (1870) (анонімно надруковане у Швейцарії окремою книгою «Пан народолюбець»).
У Галичині твори Коховського друкувались в шкільних читанках (Львів, 1876–1889), за якими діти навчалися української мови.
І. Франко вважав, що українське слово В. Коховського «має тривку літературну вартість».
Виступав (1873–1889) з педагогічними працями на шпальтах часопису , у відомчих виданнях.
Спогади «Дело 22-го мая 1854-го года под Силистрией» обнародував у місячнику «Русская старина» (1891, № 3).
Коховський автор педагогічних праць про трудове виховання, початкову освіту тощо. Він був організатором перших народних читалень у 70 — 80-х pp. 19 ст..
Коховському В. П. належать також праці:
Нагороди
- Орден Св. Анни 4-го ст. (1854).
Примітки
- За іншими даними: народився — 4 (16) квітня 1835, а помер — 1(13) червня 1891.
- З 1993 року — .
- . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
- Дей О.І. (1969). Словник українських псевдонімів (псевдонімів XVI-XX ст.). Київ: Наукова Думка. с. 560.
- Виходив з 1863 року замість журналу «Журнал для чтения воспитанникам военно-учебных заведений».
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Коховський Всеволод Порфирович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 244. — .
- : П. Г. Усенко. КОХОВСЬКИЙ Всеволод Порфирович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідник з української літератури [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Русько-українська бібліотека Олесницького [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Ізборнік [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Kohovskij Vsevolod Porfirijovich Kohovskij 2 14 bereznya 1835 18350314 s Starodubivka Izyumskogo povitu Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini s Slov yanskogo rajonu Doneckoyi oblasti 2 14 chervnya 1891 Sankt Peterburg Rosijska imperiya pedagog pismennik general lejtenant zasnovnik i pershij direktor Pedagogichnogo muzeyu v Peterburzi zbirav ta zberigav malyarsku spadshinu Tarasa ShevchenkaVsevolod Porfirijovich KohovskijVsevolod Porfirijovich Kohovskij 1880 ti roki Narodivsya2 14 bereznya 1835 1835 03 14 selo Starodubivka Izyumskogo povitu Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Rosijska imperiyaPomer2 14 chervnya 1891 1891 06 14 56 rokiv Peterburg Rosijska imperiyaGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyam PeterburgDiyalnistpismennik publicist pedagogVidomij zavdyakiyak zasnovnik i pershij direktor Pedagogichnogo muzeyu v Peterburzi zbirach misteckih tvoriv Tarasa ShevchenkaAlma materMikolayivska akademiya Genshtabu Sankt Peterburg Vijskove zvannya General lejtenantNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNavchavsya u privatnomu pansioni m Bahmut v 1853 roci zakinchiv vijskovo navchalnij zaklad stav oficerom Uchasnik Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv zaznav kontuziyi za bojovi zaslugi vidznachenij ordenom Voseni 1854 perevedenij z diyuchoyi armiyi do U 1860 roci vstupiv do Mikolayivskoyi akademiyi Genshtabu v Sankt Peterburzi U 1862 roci zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu zdobuv vishu fahovu osvitu za pershim rozryadom oderzhav napravlennya na sluzhbu do Pavlovskogo kadetskogo korpusu yake v 1863 roci perejmenovano u Pavlovske vijskove uchilishe Kohovskij priznachenij komandirom 1 yi roti Pavlovskogo vijskovogo uchilisha Kohovskij V P vigolosiv promovu na peterburzkij panahidi z privodu pershoyi rokovini smerti Tarasa Shevchenka 1862 U 1864 roci Kohovskij prikomandirovanij do Golovnogo upravlinnya vijskovo navchalnih zakladiv vijskovogo ministerstva z nastupnogo roku ocholiv tam navchalnij viddil Pedagogichnij muzej ta Pedagogichnu biblioteku U 1870 roci ocholiv postijnu komisiyu yaka zajmalasya oblashtuvannyam Uklav i pid egidoyu Vserosijskoyi manufakturnoyi vistavki Peterburg 1870 poshiriv Katalog uchebnyh i vospitatelnyh posobij pedagogicheskogo otdela Voennogo Ministerstva Stavshi pershim direktorom 1889 1891 Pedagogichnogo muzeyu iniciyuvav zagalnodostupnu pedagogichnu sekciyu ta publichni chitannya z metodiki vikladiv osvitnih predmetiv a takozh muzichnu studiyu dlya bazhayuchih udoskonalyuvati spiv chi gru na orkestrovih instrumentah V organizovanij Kohovskim Pedagogichnij biblioteci buli j vidannya ukrayinskoyu movoyu Vsevolod Kohovskij Vid 1874 roku general major U 1875 roci na Mizhnarodnij geografichnij vistavci v Parizhi Franciya demonstruvav materiali svogo muzeyu otrimavshi najvishu nagorodu cogo zahodu Piznishe zaprovadiv zrazkovij klas na mizhnarodnij gigiyenichnij vistavci v Bryusseli Belgiya brav uchast v inshih podibnih akciyah za kordonom V 1889 roci udostoyenij chinu general lejtenanta buv obranij chlenom Radi imperatorskogo Lyudinolyubnogo tovaristva zalishivshis na posadi direktora Pedagogichnogo muzeyu zi specialnimi pravami pririvnyanimi do privileyiv nachalnika vijskovogo korpusu U 1890 roci vlashtuvav u Sankt Peterburzi 1 shu Vserosijsku vistavku dityachih igrashok igor i zanyat Populyarizuvav tvorchist Tarasa Shevchenka zbirav i zberigav jogo malyarsku spadshinu nini hudozhni relikviyi z kolekciyi V P Kohovskogo zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka Kiyiv Pomer Vsevolod Porfirijovich Kohovskij 1 go chervnya 1891 roku u m Sankt Peterburg Literaturna diyalnistKohovskij V P drukuvav svoyi praci yak pid vlasnim prizvishem tak i pid psevdonimami V K Vs P Danilo Medovnik Pogonec Debyutuvav yak avtor na storinkah zhurnalu Osnovi korespondenciyeyu List do osnov yan 1862 folklornimi zapisami Z narodnih ust zibranimi v Harkivskij guberniyi a takozh narisom Usna mova z nauki pro dosh Pid psevdonimom Danilo Medovnik sho prozivayut Pogoncem u zhurnali Pravda vmistiv opovidannya Pan Komarchuk 1870 anonimno nadrukovane u Shvejcariyi okremoyu knigoyu Pan narodolyubec U Galichini tvori Kohovskogo drukuvalis v shkilnih chitankah Lviv 1876 1889 za yakimi diti navchalisya ukrayinskoyi movi I Franko vvazhav sho ukrayinske slovo V Kohovskogo maye trivku literaturnu vartist Vistupav 1873 1889 z pedagogichnimi pracyami na shpaltah chasopisu u vidomchih vidannyah Spogadi Delo 22 go maya 1854 go goda pod Silistriej obnaroduvav u misyachniku Russkaya starina 1891 3 Kohovskij avtor pedagogichnih prac pro trudove vihovannya pochatkovu osvitu tosho Vin buv organizatorom pershih narodnih chitalen u 70 80 h pp 19 st Kohovskomu V P nalezhat takozh praci Otcam i materyam o detyah Chtenie dlya naroda sostavlennoe i proiznesennoe v auditorii Solyanogo gorodka SPb 1873 Oblastnye pedagogicheskie i narodnye muzei SPb 1886 NagorodiOrden Sv Anni 4 go st 1854 PrimitkiZa inshimi danimi narodivsya 4 16 kvitnya 1835 a pomer 1 13 chervnya 1891 Z 1993 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 11 travnya 2014 Dej O I 1969 Slovnik ukrayinskih psevdonimiv psevdonimiv XVI XX st Kiyiv Naukova Dumka s 560 Vihodiv z 1863 roku zamist zhurnalu Zhurnal dlya chteniya vospitannikam voenno uchebnyh zavedenij Dzherela ta literaturaP G Usenko Kohovskij Vsevolod Porfirovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 244 ISBN 978 966 00 0855 4 P G Usenko KOHOVSKIJ Vsevolod Porfirovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Dovidnik z ukrayinskoyi literaturi 12 travnya 2014 u Wayback Machine Rusko ukrayinska biblioteka Olesnickogo 12 travnya 2014 u Wayback Machine Izbornik 12 travnya 2014 u Wayback Machine