Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пра́вда — український народовецький літературно-науковий журнал, вперше надрукований у Львові 1 квітня 1867 року. Журнал виходив у Львові з перервами до 19 червня 1898 року.
 | ||||
| Країна видання |  Австро-Угорщина | |||
|---|---|---|---|---|
| Місце публікації | Львів | |||
| Тематика | літературний оглядач, літературний альманах | |||
| Періодичність виходу | рочник щодекадник щомісячник тижневик | |||
| Мова | українська | |||
| Адреса редакції | м. Львів, вулиця Оссолінських, 12 | |||
| Головний редактор | Лонгин Лукашевич | |||
| Видавець | Друкарня Товариства імені Шевченка | |||
| Засновано | 1867 | |||
| Дата закриття | 1898 | |||
| Обсяг | ~500—1000 ст. | |||
|
| ||||
Друкуючи на своїх сторінках статті історичного, етнографічного, літературного і мовного характеру та художні твори як східноукраїнських (Пантелеймона Куліша, Марка Вовчка, Олекси Стороженка, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, Миколу Костомарова та інших), так і західноукраїнських (Осип-Юрія Федьковича, Данила Млаки, Василя Ільницького, Федора Заревича, Володимира Навроцького, Володимира Шашкевича, Івана Франка та інших) письменників і культурно-громадських діячів, «Правда» стала «лучником» між західною і східною частинами українських земель.
Дати, періодичність виходу і назва
Видавався у Львові протягом 1867—1898 років із перервами:
- 1 квітня 1867—1870 — видавався під назвою Правда (письмо наукове и литературне);
- з серпня 1870 до квітня 1872 — перерва;
- з 15 квітня 1872 — 1879 — видавався під назвою Правда (письмо літературно-політичне);
- 1879—1880 — видавався під назвою Правда (місячник для словесности, науки и політики);
- з квітня 1880 до жовтня 1888 — перерва;
- 1888—1898 — видавався під назвою Правда (місячник для словесности, науки и політики).
Періодичність:
- 1867 — видавався 3 рази на місяць, щодекади, тобто 1, 11, 21, числа кожного місяця;
- 1868—1870 — 4 рази на місяць, як тижневик;
- 1872—1878 — 2 рази на місяць;
- 1879 — 1 раз на місяць;
- 1880 — неперіодично.
Історія видання
1867—1870
Заснований журнал з'явився за ініціативи українсько-галицької молодої громади: Олександра Барвінського, Євгена Желехівського, Володимира Навроцького, Олександра Огоновського, Андрія Січинського та матеріальної підтримки Пантелеймона Куліша та О. Кониського.
Журнал став головним виданням другого періоду народовецької журналістики. Виник за матеріального сприяння Пантелеймона Куліша (він і був головним рушієм журналу), який доручив видання Лонгину Лукашевичу, асекураційному уряднику, та Іванові Микиті, судовому ад'юнкту. 15 листопада 1869 останній поступився місцем Анатолю Вахнянину.
Свою назву журнал дістав від Шевченкових слів, що як епіграф, були успадковані від журналу «Мета»: «В своїй хаті своя правда і сила і воля!» З цих поетичних рядків і бралися слово «Правда», у значенні — «Своя правда», тобто своя українська національна ідея. Заснований як літературно-наукове видання, часопис надавав свої сторінки для широкої хроніки, представлення політичних матеріалів, дискусій з питань сучасного суспільного життя.
З 1868 року став тижневиком у форматі А4. Редактор Анатоль Вахнянин (педагог і композитор, засновник і перший голова товариства «Січ» у Відні і товариства «Просвіта» у Львові), Олександр Огоновський (професор права Львівського університету), Олександр Барвінський.
Куліш був головним рушієм журналу (повість «Потомки українського гайдамацтва», автобіографія «Жизнь Кулиша»). У літературному відділі відзначився Іван Нечуй-Левицький («Дві московки», «Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть», переклад казки Салтикова-Щедріна «Повість про те, як мужик харчував двох генералів», «Критичний огляд»). Також публікувалися Марко Вовчок («Кармелюк», «Невільничка»), Омелян Партицький («Одповід московським журналам»), Євген Згарський («Народна філософія…», «Сліди поганської просвіти на Русі…», «Неофіти»), брати Барвінські та інші.
У 1869 році між Кулішем і галицькими народовцями спалахнув конфлікт, спровокований москвофілами. Його наслідком стало падіння авторитету Куліша у редакції «Правди». Він покинув журнал, а без його участі та фінансової підтримки «Правда» влітку 1870 року припинила виходити.
1872—1880
У квітні 1872 року «Правду» відновили. Її номінальним редактором значився Олександр Огоновський. Але по виданню третього числа 1876 відмовився від цієї праці і 9 номерів підписав до друку Лонгин Лукашевич. За даними тернопільського дослідника Петра Гуцала, якийсь час редактором був Ганкевич Володимир.
Від 13 числа 1876 року редакторську посаду зайняв Володимир Барвінський. «Правда» другого періоду продовжувала відігравати роль центрального літературно-наукового журналу. Публікуються Юрій Федькович («Як козам роги виправляють», 12 поезій з книжки «Дикі думи»), Іван Нечуй-Левицький (уривки з повісті «Хмари», «Запорожці», «Баба Параска та баба Палажка», «Бідний думкою багатіе» та інші), Панас Мирний («Україні», «Лихий попутав», «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», «П'яниця»), Іван Франко («Олівець»), Михайло Драгоманов («Література російська, великоруська, українська і галицька») та інші. У публіцистиці і літературній критиці велася полеміка з опонентами, утверджувалася позитивна програма діяльності.
1888—1898
Видання поновлене у 1888 році за ініціативи Володимира Антоновича та Олександра Кониського.
Протягом 1888—1893 років «Правда» видавалася як щомісячник, а 1894—1898 роках — двічі на місяць.
Редакторами часопису наприкінці 1880-х — у 1-й половині 1890-х років були А. Березинський, П. Кирчів, Є. Олесницький, І. Стронський. Видавець — О. Барвінський.
Після відновлення у 1888 році обстоювала політичні позиції правого крила народовців, зокрема розгорнула інтенсивну кампанію супроти москвофільства та активно пропагувала українську мову та літературу, а також виступала у 1890-х роках за врегулювання українсько-польських взаємин на політичних засадах «нової ери». Значна увага приділялася висвітленню соціально-політичного та національно-культурного становища українців у Наддніпрянській Україні та Галичині.
Наприкінці 1880-х — у 1-й половині 1890-х років із часописом співпрацювали Павло Грабовський, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Агатангел Кримський, Михайло Комаров, Осип Маковей, Юліан Романчук, Людмила Старицька-Черняхівська, Іван Стешенко, Кирило Студинський та інші.
З критикою політичної позиції «Правди» виступали у своїх творах Михайло Драгоманов, Михайло Павлик, Іван Франко та інші.
Редактори
Першим головним редактором «Правди» був Лонгин Лукашевич. У наступні роки серед редакторів часопису були: Іван Микита (1867—1869), Анатоль Вахнянин (1869—1870), Олександр Огоновський (1872—1875), Володимир Барвінський (1876—1879), М. Желехівський, Є. Олесницький, І. Стронський, П. Кирчів, А. Березинський, С. Кульчицький. Головними помічниками при редакції у 1867—1869 роках були — Євген Згарський, Михайло Коссак, Володимир Лучаківський, Омелян Партицький та Корнило Сушкевич.
Див. також
Примітки
- Українські часописи Львова 1848—1939 рр., 2001.
- Петро Гуцал Ганкевич Володимир Іванович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — .— С. 133.
- Мельник І. В. Широка-Коперника. Коло Цитаделі // Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 95—96. — .
Джерела та література
- Ясь О. В. Правда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 475. — .
- М. М. Романюк, М. В. Галушко. Українські часописи Львова 1848—1939 рр.: історико-бібліографічне дослідження у 3 томах. — Львів : Світ, 2001. — 744 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Правда (журнал) |
- Журнал «Правда» на сайті Інтернет-архів
- «Правда» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 309-311.
- «Правда» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 261.
- Журнал Правда (письмо наукове і літературне) [Рочник III. Під редакцією Наталя Вахнянина (1869) [PDF] Джерело: Google Books
- Журнал Правда (часть літературно-наукова) [Рочник V. Під редакцією д-ра Олександра Огоновського (1872) [PDF], Джерело: Google Books
- Журнал Правда (часть літературно-наукова) [Рочник VIII. Під редакцією д-ра Олександра Огоновського (1875) [PDF] Джерело: Google Books
- Журнал Правда (часть літературно-наукова) [Рочник ХІ, Т. ІІ. Під редакцією М. Желехівського (1878) [PDF]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pravda Pra vda ukrayinskij narodoveckij literaturno naukovij zhurnal vpershe nadrukovanij u Lvovi 1 kvitnya 1867 roku Zhurnal vihodiv u Lvovi z perervami do 19 chervnya 1898 roku Pravda gaslo Krayina vidannya Avstro UgorshinaMisce publikaciyi LvivTematika literaturnij oglyadach literaturnij almanahPeriodichnist vihodu rochnik shodekadnik shomisyachnik tizhnevikMova ukrayinskaAdresa redakciyi m Lviv vulicya Ossolinskih 12Golovnij redaktor Longin LukashevichVidavec Drukarnya Tovaristva imeni ShevchenkaZasnovano 1867Data zakrittya 1898Obsyag 500 1000 st Chitati u Vikidzherelah Drukuyuchi na svoyih storinkah statti istorichnogo etnografichnogo literaturnogo i movnogo harakteru ta hudozhni tvori yak shidnoukrayinskih Pantelejmona Kulisha Marka Vovchka Oleksi Storozhenka Ivana Nechuya Levickogo Mihajla Starickogo Mikolu Kostomarova ta inshih tak i zahidnoukrayinskih Osip Yuriya Fedkovicha Danila Mlaki Vasilya Ilnickogo Fedora Zarevicha Volodimira Navrockogo Volodimira Shashkevicha Ivana Franka ta inshih pismennikiv i kulturno gromadskih diyachiv Pravda stala luchnikom mizh zahidnoyu i shidnoyu chastinami ukrayinskih zemel Dati periodichnist vihodu i nazvaVidavavsya u Lvovi protyagom 1867 1898 rokiv iz perervami 1 kvitnya 1867 1870 vidavavsya pid nazvoyu Pravda pismo naukove i literaturne z serpnya 1870 do kvitnya 1872 pererva z 15 kvitnya 1872 1879 vidavavsya pid nazvoyu Pravda pismo literaturno politichne 1879 1880 vidavavsya pid nazvoyu Pravda misyachnik dlya slovesnosti nauki i politiki z kvitnya 1880 do zhovtnya 1888 pererva 1888 1898 vidavavsya pid nazvoyu Pravda misyachnik dlya slovesnosti nauki i politiki Periodichnist 1867 vidavavsya 3 razi na misyac shodekadi tobto 1 11 21 chisla kozhnogo misyacya 1868 1870 4 razi na misyac yak tizhnevik 1872 1878 2 razi na misyac 1879 1 raz na misyac 1880 neperiodichno Istoriya vidannya1867 1870 Zasnovanij zhurnal z yavivsya za iniciativi ukrayinsko galickoyi molodoyi gromadi Oleksandra Barvinskogo Yevgena Zhelehivskogo Volodimira Navrockogo Oleksandra Ogonovskogo Andriya Sichinskogo ta materialnoyi pidtrimki Pantelejmona Kulisha ta O Koniskogo Zhurnal stav golovnim vidannyam drugogo periodu narodoveckoyi zhurnalistiki Vinik za materialnogo spriyannya Pantelejmona Kulisha vin i buv golovnim rushiyem zhurnalu yakij doruchiv vidannya Longinu Lukashevichu asekuracijnomu uryadniku ta Ivanovi Mikiti sudovomu ad yunktu 15 listopada 1869 ostannij postupivsya miscem Anatolyu Vahnyaninu Svoyu nazvu zhurnal distav vid Shevchenkovih sliv sho yak epigraf buli uspadkovani vid zhurnalu Meta V svoyij hati svoya pravda i sila i volya Z cih poetichnih ryadkiv i bralisya slovo Pravda u znachenni Svoya pravda tobto svoya ukrayinska nacionalna ideya Zasnovanij yak literaturno naukove vidannya chasopis nadavav svoyi storinki dlya shirokoyi hroniki predstavlennya politichnih materialiv diskusij z pitan suchasnogo suspilnogo zhittya Z 1868 roku stav tizhnevikom u formati A4 Redaktor Anatol Vahnyanin pedagog i kompozitor zasnovnik i pershij golova tovaristva Sich u Vidni i tovaristva Prosvita u Lvovi Oleksandr Ogonovskij profesor prava Lvivskogo universitetu Oleksandr Barvinskij Kulish buv golovnim rushiyem zhurnalu povist Potomki ukrayinskogo gajdamactva avtobiografiya Zhizn Kulisha U literaturnomu viddili vidznachivsya Ivan Nechuj Levickij Dvi moskovki Gorislavska nich abo Ribalka Panas Krut pereklad kazki Saltikova Shedrina Povist pro te yak muzhik harchuvav dvoh generaliv Kritichnij oglyad Takozh publikuvalisya Marko Vovchok Karmelyuk Nevilnichka Omelyan Partickij Odpovid moskovskim zhurnalam Yevgen Zgarskij Narodna filosofiya Slidi poganskoyi prosviti na Rusi Neofiti brati Barvinski ta inshi U 1869 roci mizh Kulishem i galickimi narodovcyami spalahnuv konflikt sprovokovanij moskvofilami Jogo naslidkom stalo padinnya avtoritetu Kulisha u redakciyi Pravdi Vin pokinuv zhurnal a bez jogo uchasti ta finansovoyi pidtrimki Pravda vlitku 1870 roku pripinila vihoditi 1872 1880 U kvitni 1872 roku Pravdu vidnovili Yiyi nominalnim redaktorom znachivsya Oleksandr Ogonovskij Ale po vidannyu tretogo chisla 1876 vidmovivsya vid ciyeyi praci i 9 nomeriv pidpisav do druku Longin Lukashevich Za danimi ternopilskogo doslidnika Petra Gucala yakijs chas redaktorom buv Gankevich Volodimir Vid 13 chisla 1876 roku redaktorsku posadu zajnyav Volodimir Barvinskij Pravda drugogo periodu prodovzhuvala vidigravati rol centralnogo literaturno naukovogo zhurnalu Publikuyutsya Yurij Fedkovich Yak kozam rogi vipravlyayut 12 poezij z knizhki Diki dumi Ivan Nechuj Levickij urivki z povisti Hmari Zaporozhci Baba Paraska ta baba Palazhka Bidnij dumkoyu bagatie ta inshi Panas Mirnij Ukrayini Lihij poputav Podorizhzhya od Poltavi do Gadyachogo P yanicya Ivan Franko Olivec Mihajlo Dragomanov Literatura rosijska velikoruska ukrayinska i galicka ta inshi U publicistici i literaturnij kritici velasya polemika z oponentami utverdzhuvalasya pozitivna programa diyalnosti 1888 1898 Vidannya ponovlene u 1888 roci za iniciativi Volodimira Antonovicha ta Oleksandra Koniskogo Protyagom 1888 1893 rokiv Pravda vidavalasya yak shomisyachnik a 1894 1898 rokah dvichi na misyac Redaktorami chasopisu naprikinci 1880 h u 1 j polovini 1890 h rokiv buli A Berezinskij P Kirchiv Ye Olesnickij I Stronskij Vidavec O Barvinskij Pislya vidnovlennya u 1888 roci obstoyuvala politichni poziciyi pravogo krila narodovciv zokrema rozgornula intensivnu kampaniyu suproti moskvofilstva ta aktivno propaguvala ukrayinsku movu ta literaturu a takozh vistupala u 1890 h rokah za vregulyuvannya ukrayinsko polskih vzayemin na politichnih zasadah novoyi eri Znachna uvaga pridilyalasya visvitlennyu socialno politichnogo ta nacionalno kulturnogo stanovisha ukrayinciv u Naddnipryanskij Ukrayini ta Galichini Naprikinci 1880 h u 1 j polovini 1890 h rokiv iz chasopisom spivpracyuvali Pavlo Grabovskij Boris Grinchenko Mihajlo Kocyubinskij Agatangel Krimskij Mihajlo Komarov Osip Makovej Yulian Romanchuk Lyudmila Staricka Chernyahivska Ivan Steshenko Kirilo Studinskij ta inshi Z kritikoyu politichnoyi poziciyi Pravdi vistupali u svoyih tvorah Mihajlo Dragomanov Mihajlo Pavlik Ivan Franko ta inshi RedaktoriPershim golovnim redaktorom Pravdi buv Longin Lukashevich U nastupni roki sered redaktoriv chasopisu buli Ivan Mikita 1867 1869 Anatol Vahnyanin 1869 1870 Oleksandr Ogonovskij 1872 1875 Volodimir Barvinskij 1876 1879 M Zhelehivskij Ye Olesnickij I Stronskij P Kirchiv A Berezinskij S Kulchickij Golovnimi pomichnikami pri redakciyi u 1867 1869 rokah buli Yevgen Zgarskij Mihajlo Kossak Volodimir Luchakivskij Omelyan Partickij ta Kornilo Sushkevich Div takozhGazeta po ukrayinski Ukrayinskij tizhdenPrimitkiUkrayinski chasopisi Lvova 1848 1939 rr 2001 Petro Gucal Gankevich Volodimir Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij 788 s ISBN 978 966 528 318 8 S 133 Melnik I V Shiroka Kopernika Kolo Citadeli Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 95 96 ISBN 978 617 629 076 6 Dzherela ta literaturaYas O V Pravda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 475 ISBN 978 966 00 1142 7 M M Romanyuk M V Galushko Ukrayinski chasopisi Lvova 1848 1939 rr istoriko bibliografichne doslidzhennya u 3 tomah Lviv Svit 2001 744 s ISBN 966 603 146 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pravda zhurnal Zhurnal Pravda na sajti Internet arhiv Pravda Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 309 311 Pravda Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 261 Zhurnal Pravda pismo naukove i literaturne Rochnik III Pid redakciyeyu Natalya Vahnyanina 1869 PDF Dzherelo Google Books Zhurnal Pravda chast literaturno naukova Rochnik V Pid redakciyeyu d ra Oleksandra Ogonovskogo 1872 PDF Dzherelo Google Books Zhurnal Pravda chast literaturno naukova Rochnik VIII Pid redakciyeyu d ra Oleksandra Ogonovskogo 1875 PDF Dzherelo Google Books Zhurnal Pravda chast literaturno naukova Rochnik HI T II Pid redakciyeyu M Zhelehivskogo 1878 PDF