Омеля́н Йо́сипович Парти́цький (28 травня 1840, (Тейсарів) — 1 лютого 1895, Львів) — український учений-мовознавець, етнограф, історик, педагог, громадський діяч.
Омелян Партицький | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Омелян Партицький | ||||
Народився | 28 травня 1840 с. (Тейсарів) (нині Жидачівський район, Львівська область) | |||
Помер | 1 лютого 1895 (54 роки) Львів | |||
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
Громадянство | ||||
Національність | українець | |||
Діяльність | мовознавець, етнограф, історик, педагог | |||
Сфера роботи | педагогіка[2], літературознавство, етнографія[2], історія і мовознавство[2] | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
| ||||
|
Життєпис
Народився в селі (Тейсарові) (пізніше — Жидачівського повіту, від 17 липня 2020 — Стрийського району) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького (нар. 1804, пароха в Тейсарові з 1825 по 1879 рік).
Дуже рано покинув батьківську хату. Початкову освіту здобув у місті Стрию. Вчився в (Бернардинській гімназії), Львівській духовній семінарії, у Львівському університеті, який закінчив у 1863 (за іншими даними, в 1864) році. Іспити склав на відмінно; одержав три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури. Викладав у Чернівцях, цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов, 1864—1868 рр.), Академічній ґімназії у Львові (1868—1871 рр.), Львівській учительській семінарії (1871—1895 рр.).
У Тернополі разом з (Володимиром Лучаковським), Василем Ільницьким, (Євгеном Згарським) створив літературний гурток.
Один з лідерів народовецького руху в Галичині, редактор «Газети шкільної» (видавав власним коштом, 1875—1879 рр.), («Зорі») (двотижневик, заснував, шість років видавав власним коштом 1880—1885 рр.).
Автор підручників з мови, літератури, видав («Нѣмєцко-руский словаръ»), «Старинну історію Галичини» (1894 р.). Переклав «Слово о полку Ігоревім» (1884 р.).
Сповідував ідеї «народовців», один із засновників, почесний член культурно-освітньої організації «Просвіта», заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 року — делегат від головного виділу на заснуванні першої філії «Просвіти» в селі Бортниках Бібрецького повіту (сучасний Жидачівський район).
Разом з Анатолем Вахнянином видавав у 1877—1879 роках «Письмо з Просвіти». Під його впливом частина студентської молоді змінювала погляди з москвофільських на народовські (зокрема Володимир Масляк). Матеріально підтримував студентську молодь, зокрема Івана Франка.
Для покращення здоров'я в останні роки життя їздив на лікування до Одеси, відпочивав і лікувався в Карлових Варах (Карлсбаді, зокрема в 1894 році).
Раптово помер 1 лютого 1895 року у Львові. Похований на 14 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість
1863 року в літературному збірнику («Галичанинъ») надруковано твір Омеляна Партицького, написаний народною мовою,— «Червона Русь в часах передісторичних». У цьому збірнику опублікував статтю про походження Руси, надрукував дві поезії; статті започаткували працю як історика над історією Руси. 1884 року друком вийшла величезна студія «Старинна історія Галичини».
Збирав етнографічні матеріали, помістив у «Правді» — 1868 р.: «З уст народна: гагілки, коляди», у «Газеті шкільній» за 1877 р.: «Заговори у Русиків», «Рахманьский Великдень».
У 1875—1879 рр. надрукував ряд статей про виховання: «Гадки про виховання домашнє» (1877), «Листи о вихованню» (1879), працював у комісії з видання шкільних книжок. Видав гарно укладені читанки для народних шкіл, працював над граматиками: «Руска читанка для нижчих кляс середніх шкіл» (1871), «Руский буквар для шкіл людових» (1876), «Руска читанка для третьої кляси шкіл народних»(1878), «Граматика руского язика для ужитку в школах людових»(1880).
Видання граматики 1880 року з погляду методики вважалося одним із найкращих видань граматик «рускої (української) мови» того часу.
Вшанування пам'яті
У рідному селі (Тейсарові):
- коштом односельців перед школою встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому;
- його іменем названа одна з вулиць села.
У Жидачеві:
- ґімназія Жидачева (Удеча) названа його іменем.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 203. —
- Czech National Authority Database
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1842. — P. 32, 275. (лат.)
- Іноді — село Тейсарова, див.: // .
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1842. — P. 32. (лат.)
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1878 [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1878. — P. 101. (лат.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2013.
- Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович… — С. 33.
- [1] [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]К. Тищенко. «Скандинавщина в давній Руси»: погляд із сучасности
- (Боднарук І). Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 101.
- Karlsbader Kurliste [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — 1894. — № 359. — S. 2. (нім.)
- Дзвін. — 1995. — С. 149.
- Є інші дати: 20 січня (див.: Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович… — С. 33.), 21 січня (див.: // ).
Джерела
- Партицький Омелян // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2002. —
- Партицький Омелян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1302. — 1000 екз.
- Пашук В. С. Партицький Омелян [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 75. — .
- Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 33. — .
- Тищенко К. .
Посилання
- Партицький Омелян Йосипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 785.
- // .
- Праці Омеляна Партицького [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Zbruč.
- Партицький Омелян. Слово о полку Игоревом. Текст з перекладом і з поясненням староруських правил акцентових і ритмічних. — Львів: з друкарні Товариства ім. Шевченка, 1884.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет