Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мета» — український часопис народовецького напрямку, який виходив у Львові у (вересень 1863 — грудень 1865), наступник часопису «Вечерниці». Головний редактор — Ксенофонт Климкович.
 | ||||
| Країна видання | Австрійська імперія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | література, політика | |||
| Періодичність виходу | місячно | |||
| Мова | кулішівка | |||
| Головний редактор | Ксенофонт Климкович | |||
| Засновано | 1863 | |||
| Дата закриття | 1865 | |||
Тематика
Про вихід нового журналу «Мета» містилося повідомлення в останньому числі газети «Вечерниці». Через хворобу очей редактора Ксенофонта Климковича перший номер вийшов у вересні 1863 р.
Новий журнал успадкував передплатників попередника і мав виходити за його програмою. Епіграфом редакція обрала Шевченкові слова: «У своїй хаті своя правда, і сила, і воля», що стануть провідним гаслом у майбутньому й журналу «Правда», провідного органу другого періоду народовської журналістики. Уперше в «Меті» було вжито поняття «своя правда» у значенні «українська національна ідея». Кожен випуск журналу іменувався «томом».
У програмі часопису мовилося:
«Скрізь у нас чується потреба такого письма, щоб було огнищем руської народної ідеї, розбуджувало б самовіжу народню, причинялось би до самостайного подвигнення народу з його упадку і до скорішого розвою його духовної жизні і вещественного добра на умовах єдино можливих — на основі своєї народньої істоти… Самостайна народня література і народньо-політичне становище — се єсть те поле, на котрому ворошньою працею доконується в народах великого діла… Здобування самостійної народи ьої руської літератури на основі одностайного розвою народньої річи в письмі і мові, і бережений від прямовання до якої-не-будь іншої слов'янської словесности, отже, збереження рідної мови від язикової централізації, то одно діло. Заступованнє гадки о народньому єдинстві і народній самостійності всего южно-руського люду і одзисканнє його прав природніх і політичних через розбудженнє його народньо-політичної чинности на законній дорозі — отже, з уваженнєм двоїстих династичних і государственних інтересів, то друге діло. Одно і друге найде в нашому органі вірного заступника, щирого робітника і невсипущого сторожа… В состав „Мети“ входить будуть статті двоякої грясті (змісту): Літературні і політичні. Будуть, отже, поміщатися писані твори с краснорічмої і наукової словности статті односящіся до політичного, соціального, релігійного й культурного буту всего руського народу».
Зміст журналу різноманітний: дописи про українське життя під Росією, цінні статті на політичні теми, зокрема К. Климковича. На сторінках «Мети» публікувалися художні твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша («Дума про Саву Кононенка», «1637 р.» тощо), Євгена Гребінки, Маринчука (Володимир Антонович), Данила Мордовцева, Гургурдядька.
У часопису були рубрики: «Перегляд різних часописів роз'яснюючих руське питання», «Ровесна (сучасна) літопис», «Жива словесність» (з відділом збірки пісень, оповідань і приповідок народних).
У числі З-му автор статті «Письмо до громади», підписаний як «Невідомий з-поміж гурту» (Д. Танячкович), гостро полемізував з представниками старорусько-москвофільського табору, солідаризуючись із українофілами Наддніпрянщини.
У четвертому номері часопису «Мета», який вийшов у грудні 1863-го року, вперше в Україні був опублікований вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У газеті були опубліковано також декілька віршів Тараса Шевченка, тож під цим твором стояло прізвище Кобзаря.
Поему Гургурдядька (псевдонім) «Могильні сходини», опубліковану в двох числах 1863 р., редакція дала з такою приміткою:
«Автор, посилаючи нам отсю поему, каже: „Придивіться ви до неї гарненько; тут вам наш край, який він тепер. Отут та біда, що наш люд терпить і від історичної брехні, що у нас розпустили поміж народом, і від москалів, і від ляхів, і від жидів, і від інших всяких грабителів“.
У статті „Становище Руси супроти ляцько-московської борби“ Ксенофонт Климкович писав:
„Ляхи і москалі б'ються без відомости русинів, яких не признають обоє. Який не будь кінець візьме теперішня борба, то неприготованими він нас не застане… наша доля не ззаду нас, но перед нами, і що ми тоді аж доберемося до неї, як займем своє місце в сім'ї слав'янській“.
Часопис розміщував на своїх шпальтах дописи з Наддніпрянщини. В одному з них автор („Українець“) звертається до галичан:
„Віруючи в симпатію братів галичан, віруючи в стару слов'янську правду, ударяємось до вас з нашим горем, просимо вас прийнять і заявить наш голос, як тільки ви справді ставите вашим ділом життя та добро народне, а не сковані здалека теорії про московську силу, як живете своїм розумом, а не піддаєтеся під ману клирикалів, що виросли в московських семинаріях та научились у них славить казенного Бога, затративши всяке чуття народне, чоловіче та чесне… Опріч личної біди, українці виносять ще унижения невиносимі в літературі, більша часть журналів московських те і робить, що топтає в грязь українців, за те тільки, що вони українці“… Побачите, як цілий народ душать: бідних та темних — різкою, голодом, бідних та просвітних — теж голодом, поліцією, Сибіром. Чи задушать нас, не знаємо, будемо боротися за свою правду, поки життя стане. Як же нас розвіють по великому світу та вже живої душі не останеться на Україні, то не поминайте лихом та з нашого приміру учіться розпізнавати, що таке Москва».
Привертає увагу допис-огляд Левка Гончаренка «Значення Київського університету для українського народу», як також «Дещо про школи народні на Україні».
У січні 1864 видання «Мети» було перервано на 5-му числі. Але в березні 1865 К. Климкович відновив її, тепер уже як суто політичний часопис, двотижневик.
Останнє число «Мети» (18-е) вийшло в листопаді 1865 з таким редакційним коментарем:
«Через три майже роки боровся наш орган, заступаючи щиро народній інтерес спротиву ягелонам польським і московським… Сходимо з поприща з тою непоколебимою вірою, що наш народ не вмре, не загине, мимо всяких ударів польських і московських централістів, що ми колись встанемо до дальшої боротьби могучі і сильні».
В останньому своєму числі «Мета» представила нове плановане видання «Русалка».
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 11 серпня 2013.
- Див. Syroczyński Leon [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 2009—2010. — T. XLVI. (пол.)
Джерела
- Животко А. П. Історія української преси
Посилання
- «Мета» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 29-30.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi chasopisi z takoyu nazvoyu Meta znachennya Meta ukrayinskij chasopis narodoveckogo napryamku yakij vihodiv u Lvovi u veresen 1863 gruden 1865 nastupnik chasopisu Vechernici Golovnij redaktor Ksenofont Klimkovich Meta Krayina vidannya Avstrijska imperiyaTematika literatura politikaPeriodichnist vihodu misyachnoMova kulishivkaGolovnij redaktor Ksenofont KlimkovichZasnovano 1863Data zakrittya 1865 0 TematikaPro vihid novogo zhurnalu Meta mistilosya povidomlennya v ostannomu chisli gazeti Vechernici Cherez hvorobu ochej redaktora Ksenofonta Klimkovicha pershij nomer vijshov u veresni 1863 r Novij zhurnal uspadkuvav peredplatnikiv poperednika i mav vihoditi za jogo programoyu Epigrafom redakciya obrala Shevchenkovi slova U svoyij hati svoya pravda i sila i volya sho stanut providnim gaslom u majbutnomu j zhurnalu Pravda providnogo organu drugogo periodu narodovskoyi zhurnalistiki Upershe v Meti bulo vzhito ponyattya svoya pravda u znachenni ukrayinska nacionalna ideya Kozhen vipusk zhurnalu imenuvavsya tomom U programi chasopisu movilosya Skriz u nas chuyetsya potreba takogo pisma shob bulo ognishem ruskoyi narodnoyi ideyi rozbudzhuvalo b samovizhu narodnyu prichinyalos bi do samostajnogo podvignennya narodu z jogo upadku i do skorishogo rozvoyu jogo duhovnoyi zhizni i veshestvennogo dobra na umovah yedino mozhlivih na osnovi svoyeyi narodnoyi istoti Samostajna narodnya literatura i narodno politichne stanovishe se yest te pole na kotromu voroshnoyu praceyu dokonuyetsya v narodah velikogo dila Zdobuvannya samostijnoyi narodi oyi ruskoyi literaturi na osnovi odnostajnogo rozvoyu narodnoyi richi v pismi i movi i berezhenij vid pryamovannya do yakoyi ne bud inshoyi slov yanskoyi slovesnosti otzhe zberezhennya ridnoyi movi vid yazikovoyi centralizaciyi to odno dilo Zastupovannye gadki o narodnomu yedinstvi i narodnij samostijnosti vsego yuzhno ruskogo lyudu i odziskannye jogo prav prirodnih i politichnih cherez rozbudzhennye jogo narodno politichnoyi chinnosti na zakonnij dorozi otzhe z uvazhennyem dvoyistih dinastichnih i gosudarstvennih interesiv to druge dilo Odno i druge najde v nashomu organi virnogo zastupnika shirogo robitnika i nevsipushogo storozha V sostav Meti vhodit budut statti dvoyakoyi gryasti zmistu Literaturni i politichni Budut otzhe pomishatisya pisani tvori s krasnorichmoyi i naukovoyi slovnosti statti odnosyashisya do politichnogo socialnogo religijnogo j kulturnogo butu vsego ruskogo narodu Zmist zhurnalu riznomanitnij dopisi pro ukrayinske zhittya pid Rosiyeyu cinni statti na politichni temi zokrema K Klimkovicha Na storinkah Meti publikuvalisya hudozhni tvori Tarasa Shevchenka Pantelejmona Kulisha Duma pro Savu Kononenka 1637 r tosho Yevgena Grebinki Marinchuka Volodimir Antonovich Danila Mordovceva Gurgurdyadka U chasopisu buli rubriki Pereglyad riznih chasopisiv roz yasnyuyuchih ruske pitannya Rovesna suchasna litopis Zhiva slovesnist z viddilom zbirki pisen opovidan i pripovidok narodnih U chisli Z mu avtor statti Pismo do gromadi pidpisanij yak Nevidomij z pomizh gurtu D Tanyachkovich gostro polemizuvav z predstavnikami starorusko moskvofilskogo taboru solidarizuyuchis iz ukrayinofilami Naddnipryanshini U chetvertomu nomeri chasopisu Meta yakij vijshov u grudni 1863 go roku vpershe v Ukrayini buv opublikovanij virsh Pavla Chubinskogo She ne vmerla Ukrayina U gazeti buli opublikovano takozh dekilka virshiv Tarasa Shevchenka tozh pid cim tvorom stoyalo prizvishe Kobzarya Poemu Gurgurdyadka psevdonim Mogilni shodini opublikovanu v dvoh chislah 1863 r redakciya dala z takoyu primitkoyu Avtor posilayuchi nam otsyu poemu kazhe Pridivitsya vi do neyi garnenko tut vam nash kraj yakij vin teper Otut ta bida sho nash lyud terpit i vid istorichnoyi brehni sho u nas rozpustili pomizh narodom i vid moskaliv i vid lyahiv i vid zhidiv i vid inshih vsyakih grabiteliv U statti Stanovishe Rusi suproti lyacko moskovskoyi borbi Ksenofont Klimkovich pisav Lyahi i moskali b yutsya bez vidomosti rusiniv yakih ne priznayut oboye Yakij ne bud kinec vizme teperishnya borba to neprigotovanimi vin nas ne zastane nasha dolya ne zzadu nas no pered nami i sho mi todi azh doberemosya do neyi yak zajmem svoye misce v sim yi slav yanskij Chasopis rozmishuvav na svoyih shpaltah dopisi z Naddnipryanshini V odnomu z nih avtor Ukrayinec zvertayetsya do galichan Viruyuchi v simpatiyu brativ galichan viruyuchi v staru slov yansku pravdu udaryayemos do vas z nashim gorem prosimo vas prijnyat i zayavit nash golos yak tilki vi spravdi stavite vashim dilom zhittya ta dobro narodne a ne skovani zdaleka teoriyi pro moskovsku silu yak zhivete svoyim rozumom a ne piddayetesya pid manu klirikaliv sho virosli v moskovskih seminariyah ta nauchilis u nih slavit kazennogo Boga zatrativshi vsyake chuttya narodne choloviche ta chesne Oprich lichnoyi bidi ukrayinci vinosyat she unizheniya nevinosimi v literaturi bilsha chast zhurnaliv moskovskih te i robit sho toptaye v gryaz ukrayinciv za te tilki sho voni ukrayinci Pobachite yak cilij narod dushat bidnih ta temnih rizkoyu golodom bidnih ta prosvitnih tezh golodom policiyeyu Sibirom Chi zadushat nas ne znayemo budemo borotisya za svoyu pravdu poki zhittya stane Yak zhe nas rozviyut po velikomu svitu ta vzhe zhivoyi dushi ne ostanetsya na Ukrayini to ne pominajte lihom ta z nashogo primiru uchitsya rozpiznavati sho take Moskva Privertaye uvagu dopis oglyad Levka Goncharenka Znachennya Kiyivskogo universitetu dlya ukrayinskogo narodu yak takozh Desho pro shkoli narodni na Ukrayini U sichni 1864 vidannya Meti bulo perervano na 5 mu chisli Ale v berezni 1865 K Klimkovich vidnoviv yiyi teper uzhe yak suto politichnij chasopis dvotizhnevik Ostannye chislo Meti 18 e vijshlo v listopadi 1865 z takim redakcijnim komentarem Cherez tri majzhe roki borovsya nash organ zastupayuchi shiro narodnij interes sprotivu yagelonam polskim i moskovskim Shodimo z poprisha z toyu nepokolebimoyu viroyu sho nash narod ne vmre ne zagine mimo vsyakih udariv polskih i moskovskih centralistiv sho mi kolis vstanemo do dalshoyi borotbi moguchi i silni V ostannomu svoyemu chisli Meta predstavila nove planovane vidannya Rusalka Primitki Arhiv originalu za 9 lyutogo 2014 Procitovano 11 serpnya 2013 Div Syroczynski Leon 30 chervnya 2020 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny 2009 2010 T XLVI pol DzherelaZhivotko A P Istoriya ukrayinskoyi presiPosilannya Meta Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 29 30