Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter о Данило Іванович Танячкевичо Данило ТанячкевичПсевдонімГрицько Будеволя О Обачний Дядько ДанилоНародився6 гру

Танячкевич Данило Іванович

Танячкевич Данило Іванович

о. Данило Іванович Танячкевич
image
о. Данило Танячкевич
ПсевдонімГрицько Будеволя, О. Обачний, Дядько Данило
Народився6 грудня 1842(1842-12-06)
Дідилів, Золочівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер21 квітня 1906(1906-04-21) (63 роки)
Закомар'я, Золочівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Країнаimage Долитавщина
Діяльністьсвященник, поет, публіцист, журналіст, економіст
Сфера роботигреко-католицькі церкви[1], публіцистика[1] і політика[1]
Мова творівукраїнська
Роки активності1862-1906
Конфесіякатолицтво і католицька церква[1][1][…]
image Танячкевич Данило Іванович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Дани́ло Іва́нович Танячке́вич (псевдо — Грицько Будеволя, О. Обачний, Дядько Данило; 6 листопада 1842, с. Дідилів — 21 квітня 1906, с. Закомар'я) — український греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч-народовець, публіцист, почесний член «Просвіти», посол до Австрійського парламенту.

Життєпис

Народився в селі Дідилові Золочівського округу в родині о. Данила Танячкевича (пом. 1895). Його мати — дочка о. Матвія Ковшевича, пароха села Довжнів на Закерзонні..

Навчався в народній школі в с. Витків, у Львівській гімназії та Львівській духовній семінарії Святого Духа Організатор таємних товариств української учнівської та студентської молоді «Громади», що діяли на теренах підавстрійської України і стали школою виховання української національної еліти. Головною метою роботи молодих народовців — членів «Громад» було навчання народних мас українській мові. Так з'явилися народовецькі часописи «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Правда», з якими активно співробітничав й Данило Танячкевич. Він брав активну участь в поширенні в Галичині творів Т. Шевченка та взагалі українських видавництв. Так, у 1862 році у «Вечерницях» вийшла його знаменита стаття про Тараса Шевченка.

У 1865 році Данило Танячкевич завершив навчання у Львівській духовній семінарії, але його не висвятили через те, що керівництво Львівської консисторії боялося його організаторського таланту, а найбільше — українства. Нарешті, 1867 року його було висвячено. Спочатку він був помічником пароха в селі Станіславчик на Брідщині, а з листопада 1868 року, адміністратором капелянії (завідувачем парафії), а від 28 вересня 1875 року — парохом греко-католицької громади села Закомар'я.

У 1877 році о. Данило Танячкевич виступив на захист арештованих І. Франка, М. Павлика та інших у справі «соціалістів», а також вісімнадцятьох семінарістів-народовців. Тоді під псевдонімом Будеволя вийшла його брошура «Прояви соціялістичні між Українцями и їх значення». В брошурі Танячкевич засудив поведінку керівництва семінарії, що не стало на захист своїх вихованців.

Також він належав до головних пропагандистів ідей тверезості (проповідував про неї на церковних місіях) та потреб подорожей по рідному краю. Так, у 1878 році Танячкевич видав дві невеличких краєзнавчих брошурки «Молоденький народній турист. Дещо для маленького народного труду вакаційного наших школярів» вийшла під псевдонімом «Дядько Данило» та «Старший народній турист. Просвітнє жадання для старшої нашої молодіжи» — під псевдонімом «Будеволя».

Танячкевич був одним з перших галицьких економістів. Він закликав максимально використовувати можливості та досвід греко-католицької церкви. Він не погоджувався з тими, хто вважав церкву суто релігійною інституцією й пропонував використати засоби греко-католицької церкви для ефективної організації економічного життя українців Галичини. У 1883 році парох села Закомар'я о. Данило Танячкевич, організував особливий тип ощадно-позичкових кас, які він назвав «Правдами». Такі «Правди» були утворені на Золочівщині й Брідщині, зокрема, у Закомар'ї, Білому Камені, Петричах. Також написав окрему брошуру «Як заводити „Правди“».

1893 року був одним з ініціаторів перенесення тлінних останків Маркіяна Шашкевича з Новосілок до Львова. У 1897 році о. Данила Танячкевича обрано послом до Австрійського парламенту від 20 сільського округу (судові повіти Золочів, Зборів, Перемишляни і Глиняни). У травні 1897 року посол Танячкевич вніс до парламенту проект закону про рівноправність народностей Австро-Угорської імперії. У березні 1898 року він виступив з пропозицією надати державну допомогу селянам, описавши їхнє злиденне життя. У жовтні 1899 року запропонував австро-угорському урядові викупити усі селянські борги. Через його прихильність до селян він не був допущений до наступних виборів.

Данило Танячкевич був одним з ініціаторів встановлення пам'ятного хреста на честь Маркіяна Шашкевича на Білій Горі у Підлиссі. У 1905 році, він під час виголошення святкової проповіді на храмовому святі Чесного Хреста в сусідньому селі Ожидові, вказавши хрестом на Білу гору зі словами: «На цій горі повинен стати Хрест, який показуватиме дорогу нашого національного відродження». Того ж року о. Данило відвідав антиалкогольний конгрес, що проходив в угорському Пешті (східна частина Будапешта), про що опублікував повідомлення в часописі «Діло».

Наприкінці грудня 1905 року він прибув на Народне віче до Львова. Тривалий час простояв на дворі, застудився, захворів на важку недугу, від якої на той час не було ліків. Помер о. Данило Танячкевич 21 квітня 1906 року та похований на місцевому цвинтарі села Закомар'я.

Праці

Танячкевич автор низки брошур і памфлетів на актуальні політичні, церковні (серед ін. «Студії на нашім церк. нар. полі» під псевд. О. Обачний, 1877—1889), економічні й інші теми, що з'явилися переважно у 1860-х—1870-х роках. Нижче наведені лише деякі з них:

  • Письмо до громади / Д. І. Танячкевич. — Львів: друкарня Ставропигійського інститута, 1863. — 32 с.
  • Письмо народовцівъ руськихъ до редактора политичнёі часописі «Русь» яко протестъ и мемориялъ / Д. І. Танячкевич. — Відень: друкарня Соммера, 1867. — 15 с.
  • Прояви соціялістичні між Українцями и їх значення (1877).
  • Молоденький народній турист. Дещо для маленького народного труду вакаційного наших школярів (1878).
  • Старший народній турист. Просвітнє жадання для старшої нашої молодіжи (1878).
  • Як заводити «Правди» (1883).

Вшанування пам'яті

У 1993 році одна з вулиць у Сихівському районі Львова названа на його честь.

У 2014 році в тернопільському видавництві «Терно-граф» вийшла друком книга «Отець Данило Танячкевич. Вибрані праці та листи» (автор-упорядник Ольга Збожна).

Родина

Разом з дружиною виховали трійко дітей — двох доньок і сина. Одна з його доньок доглядала у 1916 році важкохворого І. Франка. Син закінчив Віденський університет, був доктором медицини. На часі листопадових боїв 1918 року у Львові при Начальній Команді УГА доктор Кость Танячкевич призначений санітарним шефом (комендант санітарної частини) українського війська. У ніч на 22 листопада 1918 року підрозділи та командування українського війська разом з урядом ЗУНР відступили зі Львова. Виїхав з міста й санітарний шеф війська сотник К. Танячкевич з підлеглим йому медичним персоналом. Вже у січні 1919 року санітарному шефові при Начальній Команді Галицької Армії докторові Костю Танячкевичу на фронті підпорядковувалися 24 лікарі. Планова організація медико-санітарної служби розпочалася після утворення відповідних референтур (відділів) у складі Державного секретаріату військових справ на чолі з отаманом Ростиславом-Едмундом Біласом і у складі Начальної Команди УГА — під проводом сотника Костя Танячкевича. Загинув в часі визвольних змагань у Східній Україні.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Франко І. Етимологія і фонетика в южноруській літературі
  3. Гирич І.Епістолярна спадщина Михайла Грушевського. Листи кореспондентів М. С. Грушевського: літера Т
  4. Збожна О. Мій край святий, мій народ дорогий, я люблю його як тата, як маму, як мої діти (До І65-Ї річниці від дня народження о. Данила Танячкевича) / О. М. Збожна // Збірник праць ТО НТШ. — Тернопіль : Рада, 2008. — Т. 4.: Видатні постаті в українській культурі і науці. — С. 309—318. — (Штрихи до портретів славних земляків)
  5. . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  6. Витанович І. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. Нью-Йорк, 1964. — С. 70-79.
  7. Нагірняк А. Історія благодійності та становлення соціальних програм Української греко-католицької церкви // [www.choim.org/wp-content/uploads/2017/01/Скарбниця-№-8.pdf Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. — Вип. 8]. — Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Редколегія: О. Б. Коваленко (голова) та ін. — Чернігів, 2007. — С. 170.
  8. Збожна О. Мій край святий, мій народ дорогий, я люблю його як тата, як маму, як мої діти (До І65-Ї річниці від дня народження о. Данила Танячкевича) / Ольга Збожна // Збірник праць ТО НТШ. — Т.: Рада, 2008. — Том 4: Видатні постаті в українській культурі і науці. — С. 309—318. — (Штрихи до портретів славних земляків)
  9. Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Танячкевича Д. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 жовтня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  10. Сапіга О. Початки формування медичної та санітарної служби Української Галицької армії
  11. Шанковський Л. Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія / Л. Шанковський. — Львів: Українознавча бібліотека НТШ, 1999. — 2-ге вид. — 397 с.
  12. Військові шпиталі ЗУНР у Станиславові

Джерела

Посилання

  • Танячкевич Данило Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 24-26.
  • Возняк М. Батько галицького народовства (У століття народин о. Данила Танячкевича) // Краківські вісті. — 1943. — Числа 241—249.
  • Трильовський К. Пам'яті великого патріота й народолюбця // Діло. — Львів, 1939. — 31 серпня.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter o Danilo Ivanovich Tanyachkevicho Danilo TanyachkevichPsevdonimGricko Budevolya O Obachnij Dyadko DaniloNarodivsya6 grudnya 1842 1842 12 06 Didiliv Zolochivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer21 kvitnya 1906 1906 04 21 63 roki Zakomar ya Zolochivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaKrayina DolitavshinaDiyalnistsvyashennik poet publicist zhurnalist ekonomistSfera robotigreko katolicki cerkvi 1 publicistika 1 i politika 1 Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1862 1906Konfesiyakatolictvo i katolicka cerkva 1 1 Tanyachkevich Danilo Ivanovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Dani lo Iva novich Tanyachke vich psevdo Gricko Budevolya O Obachnij Dyadko Danilo 6 listopada 1842 s Didiliv 21 kvitnya 1906 s Zakomar ya ukrayinskij greko katolickij svyashennik gromadsko politichnij diyach narodovec publicist pochesnij chlen Prosviti posol do Avstrijskogo parlamentu ZhittyepisNarodivsya v seli Didilovi Zolochivskogo okrugu v rodini o Danila Tanyachkevicha pom 1895 Jogo mati dochka o Matviya Kovshevicha paroha sela Dovzhniv na Zakerzonni Navchavsya v narodnij shkoli v s Vitkiv u Lvivskij gimnaziyi ta Lvivskij duhovnij seminariyi Svyatogo Duha Organizator tayemnih tovaristv ukrayinskoyi uchnivskoyi ta studentskoyi molodi Gromadi sho diyali na terenah pidavstrijskoyi Ukrayini i stali shkoloyu vihovannya ukrayinskoyi nacionalnoyi eliti Golovnoyu metoyu roboti molodih narodovciv chleniv Gromad bulo navchannya narodnih mas ukrayinskij movi Tak z yavilisya narodovecki chasopisi Vechernici Meta Niva Pravda z yakimi aktivno spivrobitnichav j Danilo Tanyachkevich Vin brav aktivnu uchast v poshirenni v Galichini tvoriv T Shevchenka ta vzagali ukrayinskih vidavnictv Tak u 1862 roci u Vechernicyah vijshla jogo znamenita stattya pro Tarasa Shevchenka U 1865 roci Danilo Tanyachkevich zavershiv navchannya u Lvivskij duhovnij seminariyi ale jogo ne visvyatili cherez te sho kerivnictvo Lvivskoyi konsistoriyi boyalosya jogo organizatorskogo talantu a najbilshe ukrayinstva Nareshti 1867 roku jogo bulo visvyacheno Spochatku vin buv pomichnikom paroha v seli Stanislavchik na Bridshini a z listopada 1868 roku administratorom kapelyaniyi zaviduvachem parafiyi a vid 28 veresnya 1875 roku parohom greko katolickoyi gromadi sela Zakomar ya U 1877 roci o Danilo Tanyachkevich vistupiv na zahist areshtovanih I Franka M Pavlika ta inshih u spravi socialistiv a takozh visimnadcyatoh seminaristiv narodovciv Todi pid psevdonimom Budevolya vijshla jogo broshura Proyavi sociyalistichni mizh Ukrayincyami i yih znachennya V broshuri Tanyachkevich zasudiv povedinku kerivnictva seminariyi sho ne stalo na zahist svoyih vihovanciv Takozh vin nalezhav do golovnih propagandistiv idej tverezosti propoviduvav pro neyi na cerkovnih misiyah ta potreb podorozhej po ridnomu krayu Tak u 1878 roci Tanyachkevich vidav dvi nevelichkih krayeznavchih broshurki Molodenkij narodnij turist Desho dlya malenkogo narodnogo trudu vakacijnogo nashih shkolyariv vijshla pid psevdonimom Dyadko Danilo ta Starshij narodnij turist Prosvitnye zhadannya dlya starshoyi nashoyi molodizhi pid psevdonimom Budevolya Tanyachkevich buv odnim z pershih galickih ekonomistiv Vin zaklikav maksimalno vikoristovuvati mozhlivosti ta dosvid greko katolickoyi cerkvi Vin ne pogodzhuvavsya z timi hto vvazhav cerkvu suto religijnoyu instituciyeyu j proponuvav vikoristati zasobi greko katolickoyi cerkvi dlya efektivnoyi organizaciyi ekonomichnogo zhittya ukrayinciv Galichini U 1883 roci paroh sela Zakomar ya o Danilo Tanyachkevich organizuvav osoblivij tip oshadno pozichkovih kas yaki vin nazvav Pravdami Taki Pravdi buli utvoreni na Zolochivshini j Bridshini zokrema u Zakomar yi Bilomu Kameni Petrichah Takozh napisav okremu broshuru Yak zavoditi Pravdi 1893 roku buv odnim z iniciatoriv perenesennya tlinnih ostankiv Markiyana Shashkevicha z Novosilok do Lvova U 1897 roci o Danila Tanyachkevicha obrano poslom do Avstrijskogo parlamentu vid 20 silskogo okrugu sudovi poviti Zolochiv Zboriv Peremishlyani i Glinyani U travni 1897 roku posol Tanyachkevich vnis do parlamentu proekt zakonu pro rivnopravnist narodnostej Avstro Ugorskoyi imperiyi U berezni 1898 roku vin vistupiv z propoziciyeyu nadati derzhavnu dopomogu selyanam opisavshi yihnye zlidenne zhittya U zhovtni 1899 roku zaproponuvav avstro ugorskomu uryadovi vikupiti usi selyanski borgi Cherez jogo prihilnist do selyan vin ne buv dopushenij do nastupnih viboriv Danilo Tanyachkevich buv odnim z iniciatoriv vstanovlennya pam yatnogo hresta na chest Markiyana Shashkevicha na Bilij Gori u Pidlissi U 1905 roci vin pid chas vigoloshennya svyatkovoyi propovidi na hramovomu svyati Chesnogo Hresta v susidnomu seli Ozhidovi vkazavshi hrestom na Bilu goru zi slovami Na cij gori povinen stati Hrest yakij pokazuvatime dorogu nashogo nacionalnogo vidrodzhennya Togo zh roku o Danilo vidvidav antialkogolnij kongres sho prohodiv v ugorskomu Peshti shidna chastina Budapeshta pro sho opublikuvav povidomlennya v chasopisi Dilo Naprikinci grudnya 1905 roku vin pribuv na Narodne viche do Lvova Trivalij chas prostoyav na dvori zastudivsya zahvoriv na vazhku nedugu vid yakoyi na toj chas ne bulo likiv Pomer o Danilo Tanyachkevich 21 kvitnya 1906 roku ta pohovanij na miscevomu cvintari sela Zakomar ya PraciTanyachkevich avtor nizki broshur i pamfletiv na aktualni politichni cerkovni sered in Studiyi na nashim cerk nar poli pid psevd O Obachnij 1877 1889 ekonomichni j inshi temi sho z yavilisya perevazhno u 1860 h 1870 h rokah Nizhche navedeni lishe deyaki z nih Pismo do gromadi D I Tanyachkevich Lviv drukarnya Stavropigijskogo instituta 1863 32 s Pismo narodovciv ruskih do redaktora politichnyoi chasopisi Rus yako protest i memoriyal D I Tanyachkevich Viden drukarnya Sommera 1867 15 s Proyavi sociyalistichni mizh Ukrayincyami i yih znachennya 1877 Molodenkij narodnij turist Desho dlya malenkogo narodnogo trudu vakacijnogo nashih shkolyariv 1878 Starshij narodnij turist Prosvitnye zhadannya dlya starshoyi nashoyi molodizhi 1878 Yak zavoditi Pravdi 1883 Vshanuvannya pam yatiU 1993 roci odna z vulic u Sihivskomu rajoni Lvova nazvana na jogo chest U 2014 roci v ternopilskomu vidavnictvi Terno graf vijshla drukom kniga Otec Danilo Tanyachkevich Vibrani praci ta listi avtor uporyadnik Olga Zbozhna RodinaRazom z druzhinoyu vihovali trijko ditej dvoh donok i sina Odna z jogo donok doglyadala u 1916 roci vazhkohvorogo I Franka Sin zakinchiv Videnskij universitet buv doktorom medicini Na chasi listopadovih boyiv 1918 roku u Lvovi pri Nachalnij Komandi UGA doktor Kost Tanyachkevich priznachenij sanitarnim shefom komendant sanitarnoyi chastini ukrayinskogo vijska U nich na 22 listopada 1918 roku pidrozdili ta komanduvannya ukrayinskogo vijska razom z uryadom ZUNR vidstupili zi Lvova Viyihav z mista j sanitarnij shef vijska sotnik K Tanyachkevich z pidleglim jomu medichnim personalom Vzhe u sichni 1919 roku sanitarnomu shefovi pri Nachalnij Komandi Galickoyi Armiyi doktorovi Kostyu Tanyachkevichu na fronti pidporyadkovuvalisya 24 likari Planova organizaciya mediko sanitarnoyi sluzhbi rozpochalasya pislya utvorennya vidpovidnih referentur viddiliv u skladi Derzhavnogo sekretariatu vijskovih sprav na choli z otamanom Rostislavom Edmundom Bilasom i u skladi Nachalnoyi Komandi UGA pid provodom sotnika Kostya Tanyachkevicha Zaginuv v chasi vizvolnih zmagan u Shidnij Ukrayini PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Franko I Etimologiya i fonetika v yuzhnoruskij literaturi Girich I Epistolyarna spadshina Mihajla Grushevskogo Listi korespondentiv M S Grushevskogo litera T Zbozhna O Mij kraj svyatij mij narod dorogij ya lyublyu jogo yak tata yak mamu yak moyi diti Do I65 Yi richnici vid dnya narodzhennya o Danila Tanyachkevicha O M Zbozhna Zbirnik prac TO NTSh Ternopil Rada 2008 T 4 Vidatni postati v ukrayinskij kulturi i nauci S 309 318 Shtrihi do portretiv slavnih zemlyakiv Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Vitanovich I Istoriya ukrayinskogo kooperativnogo ruhu I Vitanovich Nyu Jork 1964 S 70 79 Nagirnyak A Istoriya blagodijnosti ta stanovlennya socialnih program Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi www choim org wp content uploads 2017 01 Skarbnicya 8 pdf Skarbnicya ukrayinskoyi kulturi Zbirnik naukovih prac Vip 8 Chernigivskij istorichnij muzej imeni V V Tarnovskogo Chernigivske viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Redkolegiya O B Kovalenko golova ta in Chernigiv 2007 S 170 Zbozhna O Mij kraj svyatij mij narod dorogij ya lyublyu jogo yak tata yak mamu yak moyi diti Do I65 Yi richnici vid dnya narodzhennya o Danila Tanyachkevicha Olga Zbozhna Zbirnik prac TO NTSh T Rada 2008 Tom 4 Vidatni postati v ukrayinskij kulturi i nauci S 309 318 Shtrihi do portretiv slavnih zemlyakiv Proyekt Vulici Lvova vulicya Tanyachkevicha D lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 8 zhovtnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sapiga O Pochatki formuvannya medichnoyi ta sanitarnoyi sluzhbi Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Shankovskij L Ukrayinska Galicka Armiya Voyenno istorichna studiya L Shankovskij Lviv Ukrayinoznavcha biblioteka NTSh 1999 2 ge vid 397 s Vijskovi shpitali ZUNR u StanislavoviDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 S 253 Voronij M Danilo Tanyachkevich Voronij M K Poeziyi Perekladi Kritika Publicistika uporyadkuv i primit T I Gundorovoyi K Naukova dumka 1996 S 537 539 Laba R Istoriya sela Zakomar ya Lviv b v 2003 136 s Lesyuk M Stanovlennya i rozvitok ukrayinskoyi literaturnoyi movi v Galichini monografiya Mikola Lesyuk Ivano Frankivsk Misto NV 2014 732 s ISBN 978 966 428 342 4 Nahlik Ye Tanyachkevich Danilo Ivanovich Ye K Nahlik Shevchenkivska enciklopediya V 6 t K NAN Ukrayini Institut literaturi im T G Shevchenka 2015 K 2015 T 6 T Ya S 24 26 Tanyachkevich Danilo Istorichnij kalendar nauk popul ta liter almanah Vip 3 uporyadn A Denisenko V Turkevich Kiyiv b v 1996 401 s ISBN 0869 3587 Otec Danilo Tanyachkevich Vibrani praci ta listi uporyad O M Zbozhna Ternopil Terno graf 2014 308 s portr ISBN 978 966 457 207 8 PosilannyaTanyachkevich Danilo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 24 26 Voznyak M Batko galickogo narodovstva U stolittya narodin o Danila Tanyachkevicha Krakivski visti 1943 Chisla 241 249 Trilovskij K Pam yati velikogo patriota j narodolyubcya Dilo Lviv 1939 31 serpnya

Дата публікації:
Топ