Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлик Ukrcenter Примітки Михайло Іванович ПавликМихайло ПавликНародив

Павлик Михайло Іванович

Павлик Михайло Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлик.

Михайло Іванович Павлик
image
Михайло Павлик
Народився 17 вересня 1853(1853-09-17)
Монастирське, Косівський повіт, Галицький округ, Королівство Галичини та Володимирії,
image Австрійська імперія
Помер 26 січня 1915(1915-01-26) (61 рік)
Львів, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство,
image Російська імперія
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Підданство image Австро-Угорщина
Діяльність письменник, публіцист, громадський діяч
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів українська
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Брати, сестри Павлик Анна Іванівна
image Павлик Михайло Іванович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Миха́йло Іва́нович Павли́к (17 вересня 1853, Монастирське — 26 січня 1915, Львів) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Разом з Іваном Франком у 1890 році створили Русько-українську радикальну партію (РУРП).

Життєпис

Народився у небагатій сім'ї землеробів і ткачів у с. Монастирське. Місцевість та, що називалася Гирівкою, — нині околиця районного центра Косів Івано-Франківської області. Винятковий вплив на виховання Михайла та його сестри Анни мала їхня мати Марія.

Закінчив Косівську школу, склав іспит за 4-й клас для навчання у Снятині. Продовжив навчання в Коломийській нижчій гімназії. Після її закінчення вступив до Львівської академічної гімназії, у 1874 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.

Навчаючись, поринув у суспільно-громадське й культурне життя Львова. В середовищі студентів-українців активно виношувалися й обговорювалися ідеї національного визволення Галичини. М. Павлик з ентузіазмом підключився до роботи українофільських гуртків, встановивши тісні контакти з І. Франком. Першою їхньою спільною роботою було редагування науково-літературного часопису «Друг» — органу демократичної молоді Західної України.

В журналі друкувалися статті й матеріали про становище українців Галичини, переклади найцікавіших творів зарубіжних письменників, звіти про діяльність студентських товариств, наукові розвідки. Головною метою своєї громадської діяльності в цей час Павлик вважав формування нової концепції вітчизняної літератури, покликаної нести просвіту в соціальні низи і виховувати в інтелігенції почуття обов'язку перед власним народом, здатність до самопожертви та безкорисливого служіння загальнолюдським цінностям.

З приходом до редакції «Друга» М. Павлика розпочалися принципові реорганізації, боротьба за народну мову, проти «язичія». Внаслідок зусиль передової молоді на чолі з М. Павликом з весни 1876 року у «Друзі» остаточно перемагає й утверджується народна мова. Найсильнішим був критико-публіцистичний відділ, що тримався, по суті, на плечах М. Павлика та І. Франка.

М. Павлик був одним з перших редакторів в історії української газетно-журнальної періодики, видавцем, популяризатором наукових знань, художньо-мистецьких цінностей. Він відстоював реалізм у літературі, живу народну мову, наголошуючи на завданнях інтелігенції у літературно-публіцистичних працях «Лихі люди. Один листочок з життя», «Миколай Васильович Гоголь», «Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині».

На ранньому етапі життєдіяльності Павлик допомагає у пересилці заборонених цензурою видань, перекладає твори закордонних філософів, економістів, соціологів. Поліція і влада постійно переслідують його та сестру, а 18 червня 1877 року після тривалого нагляду було знайдено привід заарештувати. В його помешканні було проведено обшук, під час якого вилучили чимало літератури, зокрема твори Ю. Федьковича, «Енеїду» І. Котляревського, «Катерину» Т. Шевченка, «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, «Борислав. Картини з життя підгірського народу» І. Франка, статті М. Драгоманова, інші київські та лондонські видання.

Після заборони «Друга» М. Павлику довелося докласти чимало зусиль для виходу в світ «Громадського друга». Перший і другий номери часопису поліція конфіскувала, а М. Павлика як редактора й автора оповідання «Ребенщукова Тетяна [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.]» було засуджено до шести місяців ув'язнення. На сторінках цього журналу М. Павлик виступає зі статтями, у яких закликав літературну молодь спрямовувати свій талант на захист народу.

Перекладав твори І. Тургенєва, Г. Успенського, М. Салтикова-Щедріна, О. Толстого, М. Лєскова, О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Чехова, В. Короленка та ін. Чимало перекладав з європейських літератур, зокрема ті твори, що мали народознавчу основу, могли прислужитися відродженню української культури.

Довгий час М. Павлик брав активну участь у роботі секцій та комісій Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (НТШ), у виданні перекладних творів художньої та наукової літератури.

Продовжуючи традиції «Громадського друга», М. Павлик разом з І. Франком видавали «Дзвін» і «Молот», де 1878 року опублікували першу частину повісті Павлика «Пропащий чоловік». Співпрацював Павлик у багатьох виданнях, зокрема у львівській польськомовній газеті «Praca», де видрукував гостропубліцистичні статті та огляди з питань політики, економіки, селянського життя тощо.

Перебуваючи з 1879 до 1881 року в Швейцарії та на півдні Франції, М. Павлик, М. Драгоманов і С. Подолинський видавали журнал «Громада». Злободенними були дописи М. Павлика «Україна австрійська», «Новини з Австрійської України», його сестер Параски й Анни «От хто робить порядок меж людьми», «Мої і людські гріхи, а панська та попівська правда!».

image
Учасники з'їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р: Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

Упродовж тривалого часу М. Павлик досліджував проблему українського культурницького поступу, зокрема збирав і узагальнював матеріали про роботу читалень, освітніх товариств і спілок, писав про назрілі питання освіти.

На шпальтах демократичних видань підтримував багатьох письменників: Лесю Українку, Павла Грабовського, Леся Мартовича, Ольгу Кобилянську, Наталію Кобринську, Євгенію Ярошинську.

Особливо предметний характер народознавчих зацікавлень проступає у стосунках М. Павлика з М. Драгомановим та І. Франком, у його ставленні та оцінках тих праць учених, що стосуються безпосередньо історико-краєзнавчого, фольклорно-етнографічного пластів соціального буття. Власне, М. Павлик став учнем Драгоманова і був речником його ідей до самої смерті.

Підготував і видав (1899–1907 роках) 4-томне капітальне дослідження «Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство», кілька томів листування М. Драгоманова з передовими представниками науки, літератури, мистецтва, зокрема з І. Франком, М. Бучинським, Лесею Українкою та іншими, дослідження «Михайло Петрович Драгоманов (1841—1895). Єго юбилей, смерть, автобіографія і опис творів» (1896), «Пам'яті Михайла Драгоманова» (1902), «Михайло Драгаманов. Єго роль в розвою України» (1907), «Михайло Драгоманов як політик» (1911).

image
Михайло Павлик в останні роки життя

Чимало рецензій, відгуків написав М. Павлик на твори І. Франка, нерідко аналізував його окремі виступи і публікації в періодиці. Значною і понині є бібліографічна праця Павлика «Спис творів Івана Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності, 1874—1898. На пам'ять його ювілею 30. ІХ. 1898» (1898).

У дослідницькій фольклористично-етнографічній діяльності М. Павлика чільне місце посідають матеріали, присвячені становищу жінки у тогочасному суспільстві.

У статті «Неволя женщин», дослідженнях «Про жоночу долю», «Причинок до етнографії „любові“», «В справі робітних людей і женщин у Галичині», «Дещо про рух русинок», «Товариство руських жінок на Буковині», «Ще із-за товариства руських жінок на Буковині», «Про емансіпацію жінки» та інших матеріалах дослідник обстоює потребу освіти жінок, створення умов для їхньої незалежності від чоловіків, рівності з ними у суспільному житті та діяльності, гарантування жінці свободи зборів, слова, совісті.

М. Павлику належить провідна роль у справі збирання, публікування, розповсюдження, збереження безцінних пам'яток української, загальнослов'янської та європейської культур. Завдячуючи йому, сьогоднішня українська і світова культури мають у своєму розпорядженні чимало із збереженої епістолярної спадщини видатних громадсько-культурних діячів: М. Драгоманова, Осипа Маковея, І. Франка, Лесі Українки, Мелітона Бучинського, Теофіла Окуневського, Сергія Степняка-Кравчинського, Наталії Кобринської, Соломії Крушельницької, Петра Карманського, Франтішека Ржегоржа, І. Палівки, А. Крушельницького, Г. Грабовського, Остапа Нижанківського, М. Лисенка, В. Стефаника, Ольги Кобилянської, Л. Мартовича, М. Черемшини.

Похований разом з сестрою Анною на Личаківському цвинтарі, поле № 21. Пам'ятник скромний, поряд з надгробком Іларіона Свєнціцького.

Політична діяльність

Став одним з фундаторів першої модерної української політичної організації — Русько-української радикальної партії, заснованої у Львові 1890 року. У програмі, розробленій ним спільно з Франком, проголошувалася її головна мета: пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу, з вимогами якої мусила б рахуватися австрійська влада.

1894 року кандидував у Бродівському повіті на виборах до Галицького сейму.

Художня література

Перший поетичний твір Михайла Павлика «Прийди, весно!», написаний на початку 1873 р., покладений на ноти Віктором Матюком, став популярною піснею, яку виконували на Галичині. У журналі «Друг» 1874 року М. Павлик надрукував вірші «Не забудь», «Влюблена», «Судьба», «В Карпатах», в альманасі «Дністрянка» за 1876 рік — вірш «Щаслива».

В архівних сховищах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, в Києві, виявлено матеріали, що засвідчують активну поетичну працю М. Павлика упродовж 1872 року. Збереглося 8 рукописних зошитів віршів Павлика, датованих 9 січня — 13 грудня, написаних у Монастирську, Кутах, Львові, Вижниці.

Перу Михайла Павлика-прозаїка належить кілька оповідань та повістей. Перше своє оповідання він присвятив викриттю мілітаристської політики Австро-Угорщини, її вояччини, жорстокого режиму. Трагедію юнака, який зазнав солдатчини, усіх лихоліть загарбницької війни, з вражаючою психологічною достовірністю розкрито в оповіданні «Юрко Куликів».

У прозовому доробку М. Павлика є 2 повісті — «Пропащий чоловік» та «Вихора». У першій автор засуджує антинародну роль продажної частини інтелігенції, реакційних верств суспільства тогочасної Галичини. Порушується питання ставлення до жінки, її морального та духовного поневолення.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 223. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 295. — .
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада-плюс, 2010. — С. 26. — (Львівська сотня)

Джерела

Посилання

  • Павлик Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 749-751.
  • Павлик Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1269. — 1000 екз.
  • «Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874—1904)» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 593-594.
  • Творець нового культурного українства: Михайло Павлик. До 170-річчя від дня народження: колективна монографія. Інститут Івана Франка НАН України (Серія «Літературознавчі студії», вип. 27) — Львів ; Івано-Франківськ, 2023. — 280 c.
  • Pavlyk, Mykhailo // Internet Encyclopedia of Ukraine ФОТО [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Павлик М. Тарас Шевченко й Галицька Україна: в 25-ті роковини його смерти / написав і видав М. Павлик [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів: В друк. І. Айхельберґера, 1911. — 24 с.
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlik Ukrcenter Primitki Mihajlo Ivanovich PavlikMihajlo PavlikNarodivsya 17 veresnya 1853 1853 09 17 Monastirske Kosivskij povit Galickij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer 26 sichnya 1915 1915 01 26 61 rik Lviv Galicko Bukovinske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Piddanstvo Avstro UgorshinaDiyalnist pismennik publicist gromadskij diyachAlma mater LNU im I FrankaMova tvoriv ukrayinskaChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaBrati sestri Pavlik Anna Ivanivna Pavlik Mihajlo Ivanovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Miha jlo Iva novich Pavli k 17 veresnya 1853 Monastirske 26 sichnya 1915 Lviv ukrayinskij pismennik publicist gromadskij i politichnij diyach Dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Razom z Ivanom Frankom u 1890 roci stvorili Rusko ukrayinsku radikalnu partiyu RURP ZhittyepisNarodivsya u nebagatij sim yi zemlerobiv i tkachiv u s Monastirske Miscevist ta sho nazivalasya Girivkoyu nini okolicya rajonnogo centra Kosiv Ivano Frankivskoyi oblasti Vinyatkovij vpliv na vihovannya Mihajla ta jogo sestri Anni mala yihnya mati Mariya Zakinchiv Kosivsku shkolu sklav ispit za 4 j klas dlya navchannya u Snyatini Prodovzhiv navchannya v Kolomijskij nizhchij gimnaziyi Pislya yiyi zakinchennya vstupiv do Lvivskoyi akademichnoyi gimnaziyi u 1874 r stav studentom filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu Navchayuchis porinuv u suspilno gromadske j kulturne zhittya Lvova V seredovishi studentiv ukrayinciv aktivno vinoshuvalisya j obgovoryuvalisya ideyi nacionalnogo vizvolennya Galichini M Pavlik z entuziazmom pidklyuchivsya do roboti ukrayinofilskih gurtkiv vstanovivshi tisni kontakti z I Frankom Pershoyu yihnoyu spilnoyu robotoyu bulo redaguvannya naukovo literaturnogo chasopisu Drug organu demokratichnoyi molodi Zahidnoyi Ukrayini V zhurnali drukuvalisya statti j materiali pro stanovishe ukrayinciv Galichini perekladi najcikavishih tvoriv zarubizhnih pismennikiv zviti pro diyalnist studentskih tovaristv naukovi rozvidki Golovnoyu metoyu svoyeyi gromadskoyi diyalnosti v cej chas Pavlik vvazhav formuvannya novoyi koncepciyi vitchiznyanoyi literaturi poklikanoyi nesti prosvitu v socialni nizi i vihovuvati v inteligenciyi pochuttya obov yazku pered vlasnim narodom zdatnist do samopozhertvi ta bezkorislivogo sluzhinnya zagalnolyudskim cinnostyam Z prihodom do redakciyi Druga M Pavlika rozpochalisya principovi reorganizaciyi borotba za narodnu movu proti yazichiya Vnaslidok zusil peredovoyi molodi na choli z M Pavlikom z vesni 1876 roku u Druzi ostatochno peremagaye j utverdzhuyetsya narodna mova Najsilnishim buv kritiko publicistichnij viddil sho trimavsya po suti na plechah M Pavlika ta I Franka M Pavlik buv odnim z pershih redaktoriv v istoriyi ukrayinskoyi gazetno zhurnalnoyi periodiki vidavcem populyarizatorom naukovih znan hudozhno misteckih cinnostej Vin vidstoyuvav realizm u literaturi zhivu narodnu movu nagoloshuyuchi na zavdannyah inteligenciyi u literaturno publicistichnih pracyah Lihi lyudi Odin listochok z zhittya Mikolaj Vasilovich Gogol Potreba etnografichno statistichnoyi roboti v Galichini Na rannomu etapi zhittyediyalnosti Pavlik dopomagaye u peresilci zaboronenih cenzuroyu vidan perekladaye tvori zakordonnih filosofiv ekonomistiv sociologiv Policiya i vlada postijno peresliduyut jogo ta sestru a 18 chervnya 1877 roku pislya trivalogo naglyadu bulo znajdeno privid zaareshtuvati V jogo pomeshkanni bulo provedeno obshuk pid chas yakogo viluchili chimalo literaturi zokrema tvori Yu Fedkovicha Eneyidu I Kotlyarevskogo Katerinu T Shevchenka Sorochinskij yarmarok M Gogolya Borislav Kartini z zhittya pidgirskogo narodu I Franka statti M Dragomanova inshi kiyivski ta londonski vidannya Pislya zaboroni Druga M Pavliku dovelosya doklasti chimalo zusil dlya vihodu v svit Gromadskogo druga Pershij i drugij nomeri chasopisu policiya konfiskuvala a M Pavlika yak redaktora j avtora opovidannya Rebenshukova Tetyana 2 lipnya 2019 u Wayback Machine bulo zasudzheno do shesti misyaciv uv yaznennya Na storinkah cogo zhurnalu M Pavlik vistupaye zi stattyami u yakih zaklikav literaturnu molod spryamovuvati svij talant na zahist narodu Perekladav tvori I Turgenyeva G Uspenskogo M Saltikova Shedrina O Tolstogo M Lyeskova O Pushkina M Lermontova A Chehova V Korolenka ta in Chimalo perekladav z yevropejskih literatur zokrema ti tvori sho mali narodoznavchu osnovu mogli prisluzhitisya vidrodzhennyu ukrayinskoyi kulturi Dovgij chas M Pavlik brav aktivnu uchast u roboti sekcij ta komisij Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi NTSh u vidanni perekladnih tvoriv hudozhnoyi ta naukovoyi literaturi Prodovzhuyuchi tradiciyi Gromadskogo druga M Pavlik razom z I Frankom vidavali Dzvin i Molot de 1878 roku opublikuvali pershu chastinu povisti Pavlika Propashij cholovik Spivpracyuvav Pavlik u bagatoh vidannyah zokrema u lvivskij polskomovnij gazeti Praca de vidrukuvav gostropublicistichni statti ta oglyadi z pitan politiki ekonomiki selyanskogo zhittya tosho Perebuvayuchi z 1879 do 1881 roku v Shvejcariyi ta na pivdni Franciyi M Pavlik M Dragomanov i S Podolinskij vidavali zhurnal Gromada Zlobodennimi buli dopisi M Pavlika Ukrayina avstrijska Novini z Avstrijskoyi Ukrayini jogo sester Paraski j Anni Ot hto robit poryadok mezh lyudmi Moyi i lyudski grihi a panska ta popivska pravda Uchasniki z yizdu ukrayinskih pismennikiv z nagodi 100 richchya vihodu v svit Eneyidi Kotlyarevskogo 1898 r Sidyat u pershomu ryadu Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Nataliya Kobrinska Olga Kobilyanska Silvestr Lepkij Andrij Chajkovskij Kost Pankivskij Stoyat u drugomu ryadu Ivan Kopach Volodimir Gnatyuk Osip Makovej Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Oleksandr Kolessa Bogdan Lepkij Stoyat u tretomu ryadu Ivan Petrushevich Filaret Kolessa Josip Kishakevich Ivan Trush Denis Lukiyanovich Mikola Ivasyuk Uprodovzh trivalogo chasu M Pavlik doslidzhuvav problemu ukrayinskogo kulturnickogo postupu zokrema zbirav i uzagalnyuvav materiali pro robotu chitalen osvitnih tovaristv i spilok pisav pro nazrili pitannya osviti Na shpaltah demokratichnih vidan pidtrimuvav bagatoh pismennikiv Lesyu Ukrayinku Pavla Grabovskogo Lesya Martovicha Olgu Kobilyansku Nataliyu Kobrinsku Yevgeniyu Yaroshinsku Osoblivo predmetnij harakter narodoznavchih zacikavlen prostupaye u stosunkah M Pavlika z M Dragomanovim ta I Frankom u jogo stavlenni ta ocinkah tih prac uchenih sho stosuyutsya bezposeredno istoriko krayeznavchogo folklorno etnografichnogo plastiv socialnogo buttya Vlasne M Pavlik stav uchnem Dragomanova i buv rechnikom jogo idej do samoyi smerti Pidgotuvav i vidav 1899 1907 rokah 4 tomne kapitalne doslidzhennya Rozvidki Mihajla Dragomanova pro ukrayinsku narodnu slovesnist i pismenstvo kilka tomiv listuvannya M Dragomanova z peredovimi predstavnikami nauki literaturi mistectva zokrema z I Frankom M Buchinskim Leseyu Ukrayinkoyu ta inshimi doslidzhennya Mihajlo Petrovich Dragomanov 1841 1895 Yego yubilej smert avtobiografiya i opis tvoriv 1896 Pam yati Mihajla Dragomanova 1902 Mihajlo Dragamanov Yego rol v rozvoyu Ukrayini 1907 Mihajlo Dragomanov yak politik 1911 Mihajlo Pavlik v ostanni roki zhittya Chimalo recenzij vidgukiv napisav M Pavlik na tvori I Franka neridko analizuvav jogo okremi vistupi i publikaciyi v periodici Znachnoyu i ponini ye bibliografichna pracya Pavlika Spis tvoriv Ivana Franka za pershe 25 littya jogo literaturnoyi diyalnosti 1874 1898 Na pam yat jogo yuvileyu 30 IH 1898 1898 U doslidnickij folkloristichno etnografichnij diyalnosti M Pavlika chilne misce posidayut materiali prisvyacheni stanovishu zhinki u togochasnomu suspilstvi U statti Nevolya zhenshin doslidzhennyah Pro zhonochu dolyu Prichinok do etnografiyi lyubovi V spravi robitnih lyudej i zhenshin u Galichini Desho pro ruh rusinok Tovaristvo ruskih zhinok na Bukovini She iz za tovaristva ruskih zhinok na Bukovini Pro emansipaciyu zhinki ta inshih materialah doslidnik obstoyuye potrebu osviti zhinok stvorennya umov dlya yihnoyi nezalezhnosti vid cholovikiv rivnosti z nimi u suspilnomu zhitti ta diyalnosti garantuvannya zhinci svobodi zboriv slova sovisti M Pavliku nalezhit providna rol u spravi zbirannya publikuvannya rozpovsyudzhennya zberezhennya bezcinnih pam yatok ukrayinskoyi zagalnoslov yanskoyi ta yevropejskoyi kultur Zavdyachuyuchi jomu sogodnishnya ukrayinska i svitova kulturi mayut u svoyemu rozporyadzhenni chimalo iz zberezhenoyi epistolyarnoyi spadshini vidatnih gromadsko kulturnih diyachiv M Dragomanova Osipa Makoveya I Franka Lesi Ukrayinki Melitona Buchinskogo Teofila Okunevskogo Sergiya Stepnyaka Kravchinskogo Nataliyi Kobrinskoyi Solomiyi Krushelnickoyi Petra Karmanskogo Frantisheka Rzhegorzha I Palivki A Krushelnickogo G Grabovskogo Ostapa Nizhankivskogo M Lisenka V Stefanika Olgi Kobilyanskoyi L Martovicha M Cheremshini Pohovanij razom z sestroyu Annoyu na Lichakivskomu cvintari pole 21 Pam yatnik skromnij poryad z nadgrobkom Ilariona Svyencickogo Politichna diyalnistStav odnim z fundatoriv pershoyi modernoyi ukrayinskoyi politichnoyi organizaciyi Rusko ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi zasnovanoyi u Lvovi 1890 roku U programi rozroblenij nim spilno z Frankom progoloshuvalasya yiyi golovna meta probudzhennya svidomosti mas peretvorennya yih na politichnu silu z vimogami yakoyi musila b rahuvatisya avstrijska vlada 1894 roku kandiduvav u Brodivskomu poviti na viborah do Galickogo sejmu Hudozhnya literaturaPershij poetichnij tvir Mihajla Pavlika Prijdi vesno napisanij na pochatku 1873 r pokladenij na noti Viktorom Matyukom stav populyarnoyu pisneyu yaku vikonuvali na Galichini U zhurnali Drug 1874 roku M Pavlik nadrukuvav virshi Ne zabud Vlyublena Sudba V Karpatah v almanasi Dnistryanka za 1876 rik virsh Shasliva V arhivnih shovishah Centralnogo derzhavnogo arhivu muzeyu literaturi i mistectva Ukrayini v Kiyevi viyavleno materiali sho zasvidchuyut aktivnu poetichnu pracyu M Pavlika uprodovzh 1872 roku Zbereglosya 8 rukopisnih zoshitiv virshiv Pavlika datovanih 9 sichnya 13 grudnya napisanih u Monastirsku Kutah Lvovi Vizhnici Peru Mihajla Pavlika prozayika nalezhit kilka opovidan ta povistej Pershe svoye opovidannya vin prisvyativ vikrittyu militaristskoyi politiki Avstro Ugorshini yiyi voyachchini zhorstokogo rezhimu Tragediyu yunaka yakij zaznav soldatchini usih liholit zagarbnickoyi vijni z vrazhayuchoyu psihologichnoyu dostovirnistyu rozkrito v opovidanni Yurko Kulikiv U prozovomu dorobku M Pavlika ye 2 povisti Propashij cholovik ta Vihora U pershij avtor zasudzhuye antinarodnu rol prodazhnoyi chastini inteligenciyi reakcijnih verstv suspilstva togochasnoyi Galichini Porushuyetsya pitannya stavlennya do zhinki yiyi moralnogo ta duhovnogo ponevolennya PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 223 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Zagajska R Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 S 295 ISBN 978 617 629 077 3 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 S 26 Lvivska sotnya DzherelaMihajlo Lozinskij Mihajlo Pavlik jogo zhittye i diyalnist 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Viden Vidannye Soyuza Vizvolennya Ukraini 1917 23 s Petro Shkrab yuk Pavlik Mihajlo Ivanovich 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 7 ISBN 978 966 00 1142 7 Pavlik Mihajlo Ivanovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 462 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Volodimir Kachkan Mihajlo Pavlik Literaturno kritichnij naris 1986 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 256 Ryszard Tomczyk Rusko Ukrainska Partia Radykalna 1890 1914 Szczecin 2007 ISBN 978 83 7518 020 6 pol Ryszard Tomczyk Radykalowie i socjaldemokraci Miejsce i rola lewicy w ukrainskim obozie narodowym w Galicji 1890 1914 Szczecin 2007 ISBN 978 83 7518 031 2 pol PosilannyaPavlik Mihajlo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 749 751 Pavlik Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1269 1000 ekz Yuvilej 30 litnoyi diyalnosti Mihajla Pavlika 1874 1904 Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 593 594 Tvorec novogo kulturnogo ukrayinstva Mihajlo Pavlik Do 170 richchya vid dnya narodzhennya kolektivna monografiya Institut Ivana Franka NAN Ukrayini Seriya Literaturoznavchi studiyi vip 27 Lviv Ivano Frankivsk 2023 280 c Pavlyk Mykhailo Internet Encyclopedia of Ukraine FOTO 22 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Pavlik M Taras Shevchenko j Galicka Ukrayina v 25 ti rokovini jogo smerti napisav i vidav M Pavlik 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lviv V druk I Ajhelbergera 1911 24 s Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ