Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володи мир Григо рович Барві нський 25 лютого 1850 Шляхтинці 3 лютого 1883 Львів український громадський діяч видавець і

Барвінський Володимир Григорович

Барвінський Володимир Григорович

Володи́мир Григо́рович Барві́нський (25 лютого 1850, Шляхтинці — 3 лютого 1883, Львів) — український громадський діяч, видавець, історик, соціолог, журналіст, письменник (літературні псевдоніми Василь Барвінок, Ришмидинов та ін.), літературний критик і публіцист, перекладач. Син Григорія Барвінського, брат Івана, Іполита, Осипа й Олександра Барвінського.

Володимир Григорович Барвінський
image
Володимир Барвінський
ПсевдоВасилий Барвинок, Ришмидинов і Vasyl' Barvinok[1]
Народився25 лютого 1850(1850-02-25)
Шляхтинці
Помер3 лютого 1883(1883-02-03) (32 роки)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[2]
Підданствоimage Австрійська імперія → image Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьгромадський діяч, видавець, історик, соціолог, журналіст, письменник, публіцист, перекладач.
Alma materЛьвівський університет
Знання мовукраїнська
РідБарвінські
БатькоБарвінський Григорій Григорович
Брати, сестриБарвінський Іван Григорович, Барвінський Іполит Григорович, Барвінський Олександр Григорович і Барвінський Осип Григорович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барвінський .

Життєпис

Народився 25 лютого 1850 року в селі Шляхтинці (тепер Тернопільського району, Тернопільської області) в родині священика.

Вчився в народній школі рідного села, згодом у Першій тернопільській гімназії (1861–1867). Нещасливий випадок, що трапився в 14-річному віці, підірвав його здоров'я, ізолював від ровесників. З того часу Володимир усамітнився біля книжок. Своє дитинство змалював в автобіографічній повісті «Скошений цвіт» (1877).

1869 — вступив на правничий факультет Львівського університету, який закінчив 1872 року. З 1872 р. служив в адвокатських канцеляріях Львова.

Один із співзасновників товариств «Просвіта» (1868) і «Руського Товариства Педагогічного» (1881).

1876–1880 — редактор журналу «Правда». 1880–1883 — засновник і перший редактор газети «Діло» (найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від 1880 до 1939 р.). Працював і мешкав у редакції.

Уважався одним із провідників партії народовців у Галичині.

30 листопада 1880 — організував перше українське народне віче у Львові, учасники якого вимагали від австрійських властей поліпшення державно-економічного становища галицьких українців, надання їм політичних, економічних, культурних прав.

Барвінський був знайомий і підтримував зв'язки з Пантелеймоном Кулішем, Михайлом Драгомановим, Миколою Костомаровим.

image
Могила Володимира Барвінського на Личаківському цвинтарі у Львові.

Помер 3 лютого 1883 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 3), поряд із гробницею Маркіяна Шашкевича. На смерть відгукнулися Іван Франко і Корнило Устиянович (І. Франко написав вірш «На смерть бл. п. Володимира Барвінського дня 22 січня (3 лютого) 1883 р.»). В 1892 році громадськість на могилі В. Барвінського поставила надгробний пам'ятник скульптора Станіслава Левандовського. Від 1993 року у Львові існує вулиця Барвінських (колишня Верховинська).

Творчий і громадський доробок

Під псевдонімом Василь Барвінок опублікував повісті «Скошений цвіт» (1877) і «Сонні мари молодого питомця» (1879). У цих творах порушив проблеми життя українців Галичини, торкнувся болючих питань суспільного й національного розвитку, намагався вказати шляхи виходу з неволі.

Виходив за межі традиційної «селянської» теми своїх попередників і сучасників, робив прорив до зображення життя інших суспільних верств.

У середині 1870-х років написав повість «Безталанне сватання», де висвітлив характерні подробиці з життя вчительства, чиновництва, попівства, селянства, польської шляхти, в окремих епізодах (зокрема, в описах панського бенкету) вдало користувався сатиричними засобами викриття.

Повісті В.Барвінського, як і ранні оповідання «Тридцять літ тверезості», «Мужик і пан» та «Химерні любощі», розширюють наші уявлення про західноукраїнську прозу 1870-х років.

У творчому доробку письменника — переспіви сербо-хорватських народних пісень «Косове Поле» і «Сон цариці Милиці».

Видав у Львові «Бібліотеку найзнаменитіших повістей», в якій вийшли перші переклади українською мовою Чарльза Діккенса, Еміля Золя, Вальтера Скотта, Гюстава Флобера, Е. Ожешко, І. Тургенєва («Дим»), М. Гоголя («Мертві душі»).

Виступав із статтями на політичні, суспільні, культурно-освітні й літературні теми в часописах «Діло», «Правда» та з популярними книжками «Просвіти» для селян.

Твори

  • Скошений цвіт (1877, повість)
  • Сонні мари молодого питомця (1879, повість)
  • Безталанне сватання (повість)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. Короткий начерк історії «Діла». Про що писало «Діло» 3 січня 1905 р. [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] dilo.net.ua 03.01.2021
  5. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 141. — ..
  6. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 8. — ..

Джерела

  • Документи про В. Барвінського з фонду Бучацької ЦРБ.
  • Мельничук Б. Барвінський Володимир Григорович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 82. — .
  • «Моя відрада в праці»: (Триптих про братів Барвінських) // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: У 2 ч. Ч. 2: Навчальний посібник. — К., 1995. — С. 44—62.
  • Мудрий М. М. Барвінський Володимир Григорович [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 189. — .
  • Мудрий М. Барвінський Володимир // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 177, 178. — .
  • Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 78—90. — .
  • Палишин С. Родина Барвінських в українській культурі // Тернопіль. — 1992. — № 3—4. — С. 35—37.
  • Палишин С. Пам'ять роду і народу (про родину Барвінських) // Дзвін. — 1993. — № 4—6. — С. 124—129.
  • Сохацький Б. «Велике серце битися перестало…»: 10 років від смерті Володимира Барвінського // Свобода. — 2003. — 25 лютого. — С. 4.
  • Чопик Р. Іван Франко і смерть Володимира Барвінського // Наукові записки: Кн. 2. Ч. 2. — Тернопіль, 1997. — С. 197—201.
  • Barwiński B. Barwiński Włodzimierz (1850—1883) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 340—341. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могила Володимира Барвінського
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodi mir Grigo rovich Barvi nskij 25 lyutogo 1850 Shlyahtinci 3 lyutogo 1883 Lviv ukrayinskij gromadskij diyach vidavec istorik sociolog zhurnalist pismennik literaturni psevdonimi Vasil Barvinok Rishmidinov ta in literaturnij kritik i publicist perekladach Sin Grigoriya Barvinskogo brat Ivana Ipolita Osipa j Oleksandra Barvinskogo Volodimir Grigorovich BarvinskijVolodimir BarvinskijPsevdoVasilij Barvinok Rishmidinov i Vasyl Barvinok 1 Narodivsya25 lyutogo 1850 1850 02 25 ShlyahtinciPomer3 lyutogo 1883 1883 02 03 32 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 2 Piddanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij diyach vidavec istorik sociolog zhurnalist pismennik publicist perekladach Alma materLvivskij universitetZnannya movukrayinskaRidBarvinskiBatkoBarvinskij Grigorij GrigorovichBrati sestriBarvinskij Ivan Grigorovich Barvinskij Ipolit Grigorovich Barvinskij Oleksandr Grigorovich i Barvinskij Osip GrigorovichRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barvinskij ZhittyepisNarodivsya 25 lyutogo 1850 roku v seli Shlyahtinci teper Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v rodini svyashenika Vchivsya v narodnij shkoli ridnogo sela zgodom u Pershij ternopilskij gimnaziyi 1861 1867 Neshaslivij vipadok sho trapivsya v 14 richnomu vici pidirvav jogo zdorov ya izolyuvav vid rovesnikiv Z togo chasu Volodimir usamitnivsya bilya knizhok Svoye ditinstvo zmalyuvav v avtobiografichnij povisti Skoshenij cvit 1877 1869 vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu yakij zakinchiv 1872 roku Z 1872 r sluzhiv v advokatskih kancelyariyah Lvova Odin iz spivzasnovnikiv tovaristv Prosvita 1868 i Ruskogo Tovaristva Pedagogichnogo 1881 1876 1880 redaktor zhurnalu Pravda 1880 1883 zasnovnik i pershij redaktor gazeti Dilo najbilshoyi ukrayinskoyi gazeti v Galichini sho majzhe bezperervno vihodila vid 1880 do 1939 r Pracyuvav i meshkav u redakciyi Uvazhavsya odnim iz providnikiv partiyi narodovciv u Galichini 30 listopada 1880 organizuvav pershe ukrayinske narodne viche u Lvovi uchasniki yakogo vimagali vid avstrijskih vlastej polipshennya derzhavno ekonomichnogo stanovisha galickih ukrayinciv nadannya yim politichnih ekonomichnih kulturnih prav Barvinskij buv znajomij i pidtrimuvav zv yazki z Pantelejmonom Kulishem Mihajlom Dragomanovim Mikoloyu Kostomarovim Mogila Volodimira Barvinskogo na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Pomer 3 lyutogo 1883 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 3 poryad iz grobniceyu Markiyana Shashkevicha Na smert vidguknulisya Ivan Franko i Kornilo Ustiyanovich I Franko napisav virsh Na smert bl p Volodimira Barvinskogo dnya 22 sichnya 3 lyutogo 1883 r V 1892 roci gromadskist na mogili V Barvinskogo postavila nadgrobnij pam yatnik skulptora Stanislava Levandovskogo Vid 1993 roku u Lvovi isnuye vulicya Barvinskih kolishnya Verhovinska Tvorchij i gromadskij dorobokPid psevdonimom Vasil Barvinok opublikuvav povisti Skoshenij cvit 1877 i Sonni mari molodogo pitomcya 1879 U cih tvorah porushiv problemi zhittya ukrayinciv Galichini torknuvsya bolyuchih pitan suspilnogo j nacionalnogo rozvitku namagavsya vkazati shlyahi vihodu z nevoli Vihodiv za mezhi tradicijnoyi selyanskoyi temi svoyih poperednikiv i suchasnikiv robiv proriv do zobrazhennya zhittya inshih suspilnih verstv U seredini 1870 h rokiv napisav povist Beztalanne svatannya de visvitliv harakterni podrobici z zhittya vchitelstva chinovnictva popivstva selyanstva polskoyi shlyahti v okremih epizodah zokrema v opisah panskogo benketu vdalo koristuvavsya satirichnimi zasobami vikrittya Povisti V Barvinskogo yak i ranni opovidannya Tridcyat lit tverezosti Muzhik i pan ta Himerni lyuboshi rozshiryuyut nashi uyavlennya pro zahidnoukrayinsku prozu 1870 h rokiv U tvorchomu dorobku pismennika perespivi serbo horvatskih narodnih pisen Kosove Pole i Son carici Milici Vidav u Lvovi Biblioteku najznamenitishih povistej v yakij vijshli pershi perekladi ukrayinskoyu movoyu Charlza Dikkensa Emilya Zolya Valtera Skotta Gyustava Flobera E Ozheshko I Turgenyeva Dim M Gogolya Mertvi dushi Vistupav iz stattyami na politichni suspilni kulturno osvitni j literaturni temi v chasopisah Dilo Pravda ta z populyarnimi knizhkami Prosviti dlya selyan TvoriSkoshenij cvit 1877 povist Sonni mari molodogo pitomcya 1879 povist Beztalanne svatannya povist PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Stepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 139 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Korotkij nacherk istoriyi Dila Pro sho pisalo Dilo 3 sichnya 1905 r 11 sichnya 2021 u Wayback Machine dilo net ua 03 01 2021 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 141 ISBN 966 8955 00 5 Melnik B V Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 8 ISBN 966 603 115 9 DzherelaDokumenti pro V Barvinskogo z fondu Buchackoyi CRB Melnichuk B Barvinskij Volodimir Grigorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 82 ISBN 966 528 197 6 Moya vidrada v praci Triptih pro brativ Barvinskih Kachkan V A Ukrayinske narodoznavstvo v imenah U 2 ch Ch 2 Navchalnij posibnik K 1995 S 44 62 Mudrij M M Barvinskij Volodimir Grigorovich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 189 ISBN 966 00 0734 5 Mudrij M Barvinskij Volodimir Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 177 178 ISBN 978 966 7007 68 8 Nahlik Ye Kravec O Barvinskij Barvinskij Barvinskij Volodimir Grigorovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 T 1 A Zh nauk red i uporyad Ye Nahlik peredmova M Zhulinskij Ye Nahlik S 78 90 ISBN 978 966 914 034 0 Palishin S Rodina Barvinskih v ukrayinskij kulturi Ternopil 1992 3 4 S 35 37 Palishin S Pam yat rodu i narodu pro rodinu Barvinskih Dzvin 1993 4 6 S 124 129 Sohackij B Velike serce bitisya perestalo 10 rokiv vid smerti Volodimira Barvinskogo Svoboda 2003 25 lyutogo S 4 Chopik R Ivan Franko i smert Volodimira Barvinskogo Naukovi zapiski Kn 2 Ch 2 Ternopil 1997 S 197 201 Barwinski B Barwinski Wlodzimierz 1850 1883 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci 1935 T 1 zeszyt 1 S 340 341 pol Posilannya Spominki pro zhitye i diyalnist Volodimira Barvinskogo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 427 Skoshenij cvit na sajti elektronnoyi biblioteki Chtivo 15 sichnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mogila Volodimira BarvinskogoTvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ