Па́вловське військо́ве учи́лище (1894 — 6 листопада 1917) — піхотне військове училище Російської імперії у Петербурзі; до 1894:
Павловське військове училище | |
---|---|
Юнкер і генерал у парадній формі Павловського військового училища (1864) | |
На службі | 1829–1917 |
Країна | Російська імперія |
Тип | Середнє військове училище |
Роль | Підготовка командного складу |
Гарнізон/Штаб | Санкт-Петербург |
Вебсайт | pvu1863.ucoz.ru |
- 1794−9.10.1797 — Гатчинський сирітський будинок;
- 9.10.1797−23.12.1798 — Будинок військового виховання;
- 23.12.1798−19.02.1829 — ;
- 19.02.1829−25.08.1863 — ;
- 16.09.1863−1894 — 1-е військове Павловське училище.
Храмове свято училища — 21 травня, у день пам'яті Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени.
Свято училища — 23 грудня.
Історія
Училище було створено у серпні 1863 року за указом імператора Олександра II зі спеціальних класів Павловського кадетського корпусу, що передав училищу свій прапор. Начальником училища був призначений майбутній військовий міністр генерал-майор Петро Ванновський.
Термін навчання становив два роки. Штат училища становив 300 юнкерів — батальйон 4-ротного складу. З 1882 року штат було збільшено до 400 юнкерів. З початком Першої світової війни училище почало практикувати 4-місячні прискорені випуски. Штат училища було збільшено до 1000 юнкерів. На навчання приймались:
- а) кадети, які закінчили кадетські корпуси
- б) на вільні вакансії — молоді люди не молодші за 17 років, які задовольняли умовам вступу до корпусів та мали атестат про знання повного курсу кадетських корпусів чи інших середніх навчальних закладів.
В училищі викладали: тактику, військову історію, артилерію, фортифікацію, військову топографію, законознавство, військову адміністрацію, Закон Божий, російську, французьку та німецьку, механіку й хімію. Влітку училище виходило до таборів у Красному Селі.
Ті, хто пройшов курс, поділялись на 3 розряди:
- 1-й розряд — мали в середньому не менше 8 балів та у знанні стройової служби не менше 10 — випускались до частин армійської піхоти підпоручиками з одним роком старшинства; з них найкращі — з прикомандируванням до гвардії;
- 2-й розряд — мали в середньому не менше 7 балів та у знанні стройової служби не менше 9 — випускались до частин армійської піхоти без старшинства;
- 3-й розряд — не задовольняли умовам 2-го розряду — переводились до частин армійської піхоти унтер-офіцерами з правом отримання звання підпоручика не раніше за 5 місяців.
Визнані непридатними до військової служби випускались із наданням цивільних чинів XII класу (1 розряду) або XIV класу (2 й 3 розряду). Ті, хто закінчив курс, мали прослужити півтора року за кожен рік перебування в училищі.
З травня 1864 року першій роті було надано ім'я Його імператорської величності, оскільки шефство над училищем узяв російський монарх. З лютого 1874 року другим шефом училища був спадкоємець-цесаревич.
Восени 1894 року, у зв'язку з перетворенням 2-го Костянтинівського училища на артилерійське, 1-е військове Павловське училище було перейменовано на Павловське військове училище без надання нумерації.
За 50 років існування училище підготувало 7730 офіцерів, 52 випускника стали кавалерами ордена Святого Георгія, 124 випускника загинули на полях битв. До 1913 року чверть складу наявних офіцерів Генерального штабу складалась з колишніх «павловців».
1917 року у жовтневих боях у Петрограді училище участі не брало, оскільки вночі на 25 жовтня було оточено солдатами запасного Гренадерського полку та червоногвардійцями Путиловського й Обухівського заводів, та під загрозою кулеметного вогню роззброєно. Весь командний склад разом із начальником училища генералом Мельниковим було заарештовано та ув'язнено у Петропавловській фортеці. 6 листопада 1917 року училище було розформовано.
Розташування
З грудня 1856 року Павловський кадетський корпус розташовувався у будівлі казарм на вулиці Велика Спаська (нині — ). Будинок було зведено у 1833−1837 роках архітектором , і двічі перебудовувався: у 1842−1843 роках архітектором Івановим, та 1851 року архітектором Віллерсом. Домова церква Павловського військового училища була збудована 1847 року архітектором Діммертом.
З 16 вересня 1864 до 24 листопада 1887 року училище розташовувалось у Санкт-Петербурзі у будівлях 1-го Кадетського корпусу на Васильєвському острові (Меншиковський палац).
У зв'язку з початком у палаці ремонтних робіт, 24 листопада 1887 року, училище знову було переведено на , до будівлі колишнього Дворянського полку, де й розташовувалось до розформування.
Начальники училища
- 1798−? — майор Веймарн
- 1829−1847 — генерал-майор
- 1843−1847 — генерал-лейтенант
- 1847−1851 — Язиков
- 1851−1861 —
- 31.10.1861−13.07.1868 — генерал-майор Петро Ванновський
- 13.07.1868−1879 — полковник (з 1869 — генерал-майор)
- 18.10.1879−17.09.1886 — генерал-майор (з 02.1880 — генерал-майор Свити ЙІВ, з 1883 — генерал-лейтенант)
- 1886−1890 — генерал-майор
- 1890−1897 — генерал-майор (з 1896 генерал-лейтенант)
- 20.02.1897−1899 — генерал-майор
- 28.08.1899−24.11.1901 — генерал-майор
- 14.12.1901−20.04.1905 — генерал-майор Микола Дубасов
- 27.04.1905−24.01.1914 — генерал-майор (з 6.12.1910 — генерал-лейтенант) Сергій Хабалов
- 26.01.1914−21.10.1917 — генерал-майор (з 06.12.1914 — генерал-лейтенант) Іван Вальберг
- с 21.10.1917 — генерал-майор Генерального штабу (з 1916)
Відомі випускники
- Агапієв Всеволод Миколайович (1896) — випущений підпоручиком до 39-ї артилерійської бригади.
- Антонов Олексій Інокентійович — випущений прапорщиком до .
- Балуєв Петро Семенович (1876) — випущений до фортечної артилерії.
- Будберг Олексій Павлович — випущений до 3-ї гвардійської гренадерської артилерійської бригади.
- Дроздовський Михайло Гордійович (1901) — випущений підпоручиком до .
- Еенпалу Каарел (1917). У 1917−1918 роках командував сформованим під його керівництвом 5-им батальйоном 1-ї естонської артилерійської бригади.
- Зощенко Михайло Михайлович (1915) — випущений прапорщиком з армійської піхоти у розпорядження штабу Київського військового округу, після відрядження до 106-го піхотного запасного батальйону був направлений на укомплектування .
- Краснов Петро Миколайович (1889) — випущений до .
- (1866) — випущений підпоручиком до 1-го Туркестанського стрілецького батальйону.
- Міщенко Павло Іванович (1871) — випущений прапорщиком до 38-ї артилерійської бригади.
- Осецький Олександр Вікторович (1894) — випущений до .
- Петрів Всеволод Миколайович (1902) — випущений в чині підпоручика до .
- Покровський Віктор Леонідович (1908) — випущений підпоручиком до .
- Шиллінг Микола Миколайович (1890) — випущений до Лейб-гвардії Ізмайловського полку.
- Юнаків Микола Леонтійович — генерал-полковник Армії УНР.
Див. детальніше:
Примітки
- Перемены в обмундировании, стор. 416 (рос.)
- Иллюстрированное описание. Военно-учебные заведения. стор. 39. (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
Джерела
- Сайт Павловського військового училища [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa vlovske vijsko ve uchi lishe 1894 6 listopada 1917 pihotne vijskove uchilishe Rosijskoyi imperiyi u Peterburzi do 1894 Pavlovske vijskove uchilisheYunker i general u paradnij formi Pavlovskogo vijskovogo uchilisha 1864 Na sluzhbi 1829 1917Krayina Rosijska imperiyaTip Serednye vijskove uchilisheRol Pidgotovka komandnogo skladuGarnizon Shtab Sankt PeterburgVebsajt pvu1863 ucoz ru Feldfebel Mikolayivskogo inzhenernogo uchilisha ta yunker Yunker 1 go Pavlovskogo vijskovogo uchilisha 1882 1794 9 10 1797 Gatchinskij siritskij budinok 9 10 1797 23 12 1798 Budinok vijskovogo vihovannya 23 12 1798 19 02 1829 19 02 1829 25 08 1863 16 09 1863 1894 1 e vijskove Pavlovske uchilishe Hramove svyato uchilisha 21 travnya u den pam yati Svyatih Rivnoapostolnih Kostyantina i Oleni Svyato uchilisha 23 grudnya IstoriyaUchilishe bulo stvoreno u serpni 1863 roku za ukazom imperatora Oleksandra II zi specialnih klasiv Pavlovskogo kadetskogo korpusu sho peredav uchilishu svij prapor Nachalnikom uchilisha buv priznachenij majbutnij vijskovij ministr general major Petro Vannovskij Termin navchannya stanoviv dva roki Shtat uchilisha stanoviv 300 yunkeriv bataljon 4 rotnogo skladu Z 1882 roku shtat bulo zbilsheno do 400 yunkeriv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni uchilishe pochalo praktikuvati 4 misyachni priskoreni vipuski Shtat uchilisha bulo zbilsheno do 1000 yunkeriv Na navchannya prijmalis a kadeti yaki zakinchili kadetski korpusi b na vilni vakansiyi molodi lyudi ne molodshi za 17 rokiv yaki zadovolnyali umovam vstupu do korpusiv ta mali atestat pro znannya povnogo kursu kadetskih korpusiv chi inshih serednih navchalnih zakladiv dd V uchilishi vikladali taktiku vijskovu istoriyu artileriyu fortifikaciyu vijskovu topografiyu zakonoznavstvo vijskovu administraciyu Zakon Bozhij rosijsku francuzku ta nimecku mehaniku j himiyu Vlitku uchilishe vihodilo do taboriv u Krasnomu Seli Ti hto projshov kurs podilyalis na 3 rozryadi 1 j rozryad mali v serednomu ne menshe 8 baliv ta u znanni strojovoyi sluzhbi ne menshe 10 vipuskalis do chastin armijskoyi pihoti pidporuchikami z odnim rokom starshinstva z nih najkrashi z prikomandiruvannyam do gvardiyi 2 j rozryad mali v serednomu ne menshe 7 baliv ta u znanni strojovoyi sluzhbi ne menshe 9 vipuskalis do chastin armijskoyi pihoti bez starshinstva 3 j rozryad ne zadovolnyali umovam 2 go rozryadu perevodilis do chastin armijskoyi pihoti unter oficerami z pravom otrimannya zvannya pidporuchika ne ranishe za 5 misyaciv Viznani nepridatnimi do vijskovoyi sluzhbi vipuskalis iz nadannyam civilnih chiniv XII klasu 1 rozryadu abo XIV klasu 2 j 3 rozryadu Ti hto zakinchiv kurs mali prosluzhiti pivtora roku za kozhen rik perebuvannya v uchilishi Z travnya 1864 roku pershij roti bulo nadano im ya Jogo imperatorskoyi velichnosti oskilki shefstvo nad uchilishem uzyav rosijskij monarh Z lyutogo 1874 roku drugim shefom uchilisha buv spadkoyemec cesarevich Voseni 1894 roku u zv yazku z peretvorennyam 2 go Kostyantinivskogo uchilisha na artilerijske 1 e vijskove Pavlovske uchilishe bulo perejmenovano na Pavlovske vijskove uchilishe bez nadannya numeraciyi Za 50 rokiv isnuvannya uchilishe pidgotuvalo 7730 oficeriv 52 vipusknika stali kavalerami ordena Svyatogo Georgiya 124 vipusknika zaginuli na polyah bitv Do 1913 roku chvert skladu nayavnih oficeriv Generalnogo shtabu skladalas z kolishnih pavlovciv 1917 roku u zhovtnevih boyah u Petrogradi uchilishe uchasti ne bralo oskilki vnochi na 25 zhovtnya bulo otocheno soldatami zapasnogo Grenaderskogo polku ta chervonogvardijcyami Putilovskogo j Obuhivskogo zavodiv ta pid zagrozoyu kulemetnogo vognyu rozzbroyeno Ves komandnij sklad razom iz nachalnikom uchilisha generalom Melnikovim bulo zaareshtovano ta uv yazneno u Petropavlovskij forteci 6 listopada 1917 roku uchilishe bulo rozformovano RoztashuvannyaPlac 1 go vijskovogo Pavlovskogo uchilisha Fotografiya 1908 roku Z grudnya 1856 roku Pavlovskij kadetskij korpus roztashovuvavsya u budivli kazarm na vulici Velika Spaska nini Budinok bulo zvedeno u 1833 1837 rokah arhitektorom i dvichi perebudovuvavsya u 1842 1843 rokah arhitektorom Ivanovim ta 1851 roku arhitektorom Villersom Domova cerkva Pavlovskogo vijskovogo uchilisha bula zbudovana 1847 roku arhitektorom Dimmertom Z 16 veresnya 1864 do 24 listopada 1887 roku uchilishe roztashovuvalos u Sankt Peterburzi u budivlyah 1 go Kadetskogo korpusu na Vasilyevskomu ostrovi Menshikovskij palac U zv yazku z pochatkom u palaci remontnih robit 24 listopada 1887 roku uchilishe znovu bulo perevedeno na do budivli kolishnogo Dvoryanskogo polku de j roztashovuvalos do rozformuvannya Nachalniki uchilisha1798 major Vejmarn 1829 1847 general major 1843 1847 general lejtenant 1847 1851 Yazikov 1851 1861 31 10 1861 13 07 1868 general major Petro Vannovskij 13 07 1868 1879 polkovnik z 1869 general major 18 10 1879 17 09 1886 general major z 02 1880 general major Sviti JIV z 1883 general lejtenant 1886 1890 general major 1890 1897 general major z 1896 general lejtenant 20 02 1897 1899 general major 28 08 1899 24 11 1901 general major 14 12 1901 20 04 1905 general major Mikola Dubasov 27 04 1905 24 01 1914 general major z 6 12 1910 general lejtenant Sergij Habalov 26 01 1914 21 10 1917 general major z 06 12 1914 general lejtenant Ivan Valberg s 21 10 1917 general major Generalnogo shtabu z 1916 Vidomi vipusknikiAgapiyev Vsevolod Mikolajovich 1896 vipushenij pidporuchikom do 39 yi artilerijskoyi brigadi Antonov Oleksij Inokentijovich vipushenij praporshikom do Baluyev Petro Semenovich 1876 vipushenij do fortechnoyi artileriyi Budberg Oleksij Pavlovich vipushenij do 3 yi gvardijskoyi grenaderskoyi artilerijskoyi brigadi Drozdovskij Mihajlo Gordijovich 1901 vipushenij pidporuchikom do Eenpalu Kaarel 1917 U 1917 1918 rokah komanduvav sformovanim pid jogo kerivnictvom 5 im bataljonom 1 yi estonskoyi artilerijskoyi brigadi Zoshenko Mihajlo Mihajlovich 1915 vipushenij praporshikom z armijskoyi pihoti u rozporyadzhennya shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu pislya vidryadzhennya do 106 go pihotnogo zapasnogo bataljonu buv napravlenij na ukomplektuvannya Krasnov Petro Mikolajovich 1889 vipushenij do 1866 vipushenij pidporuchikom do 1 go Turkestanskogo strileckogo bataljonu Mishenko Pavlo Ivanovich 1871 vipushenij praporshikom do 38 yi artilerijskoyi brigadi Oseckij Oleksandr Viktorovich 1894 vipushenij do Petriv Vsevolod Mikolajovich 1902 vipushenij v chini pidporuchika do Pokrovskij Viktor Leonidovich 1908 vipushenij pidporuchikom do Shilling Mikola Mikolajovich 1890 vipushenij do Lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku Yunakiv Mikola Leontijovich general polkovnik Armiyi UNR Div detalnishe Kategoriya Vipuskniki Pavlovskogo vijskovogo uchilishaPrimitkiPeremeny v obmundirovanii stor 416 ros Illyustrirovannoe opisanie Voenno uchebnye zavedeniya stor 39 ros Arhiv originalu za 10 sichnya 2015 Procitovano 9 bereznya 2015 DzherelaSajt Pavlovskogo vijskovogo uchilisha 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros