Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (липень 2008) |
Миха́йло Миха́йлович Зо́щенко (нар. 29 липня (10 серпня) 1895, Полтава[], Російська імперія — пом. 22 липня 1958, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський радянський письменник- та сатирик українського походження, висміював обставини і людей післяреволюційної доби та радянську систему: «Оповідання Назара Ільїча пана Синебрюхова», «Гумористичні оповідання», «Важкі часи», «Про що співав соловейко» та ін. повісті й оповідання.
| Михайло Зощенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 29 липня (10 серпня) 1894 Полтава[], Російська імперія | |||
| Помер | 22 липня 1958 (63 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | Письменник | |||
| Alma mater | Павловське військове училище | |||
| Мова творів | російська | |||
| Magnum opus | d, d[1] і d | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Батько | d | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди |      | |||
| | ||||
 Зощенко Михайло Михайлович у Вікісховищі | ||||
Найбільш значні та відомі оповідання писав на сленгу — розмовній мові люмпенізованих пролетарів та радянських обивателів в СРСР 20-30-х років ХХ століття. Цей сленг є сумішшю жаргонів: злодійського, моряків, волоцюг, міських люмпенів та ін. Тому його твори надзвичайно важко чи практично неможливо перекладати на інші мови — втрачається колорит оповідання. У його творах чітко простежується (як ні в кого з тогочасних письменників) відмінність між автором і оповідачем, від імені якого, буцімто, ведеться розповідь. Сам Зощенко був високоосвіченою інтелігентною людиною, а розповідь в оповіданнях ведеться від імені такого собі малоосвіченого пролетарія чи обивателя, який втратив стару культуру (сільську або дореволюційну), але нової так і не здобув. Крім культурної деградації оповідача часто характеризує і моральна деградація. Але автор, крім того що сміється над оповідачем і героями оповідань, співчуває своїм героям, герої викликають не ненависть, а щирий жаль.
Засуджений офіційною критикою.
Зазнавав переслідувань з боку радянської влади.
Життєпис
Народився 29 липня (10 серпня н. с.) у Полтаві[] в родині художника-передвижника, дворянина, уродженця Полтавської губернії[] Михайла Івановича Зощенка (1857—1907). Мати — Олена Осипівна Суріна (1875—1920) — актриса, журналістка, письменниця, публікувалась у газеті «Копійка».
Здобув гімназичну освіту, в 1913 вступив до Петербурзького університету на юридичний факультет.
На початку Першої світової війни навчався у військовому училищі, отримав звання прапорщика і виїхав на фронт. Під час боїв був поранений, зазнав уражень отруйними газами. За хоробрість одержав 5 орденів: святого Станіслава (3-го та 2-го ступенів), святої Анни (4-го та 3-го ступенів) та святого Володимира 4-го ступеня. Після отруєння газами перебував у військовому шпиталі (його здоров'я похитнулося) і 9 лютого 1917 в чині штабс-капітана був демобілізований у резерв.
Влітку 1917 призначений начальником пошти та телеграфу і комендантом пошти Петрограду. Потім виїхав в Архангельськ, де обіймав посаду ад'ютанта Архангельської дружини. Відмовився від пропозиції емігрувати до Франції. Після революції працював секретарем у суді, «інструктором з кроликівництва та куророзведення» в Смоленській губернії. Під час громадянської війни добровільно пішов до лав Червоної армії, служив полковим ад'ютантом І Зразкового полку сільської бідноти. Взимку 1919 брав участь в боях під Нарвою та Ямбургом із загонами Булак-Балаховича. У квітні 1919 після серцевого нападу визнаний непридатним до служби в армії. Але не зважаючи на це служив телефоністом у прикордонній сторожі.
Літературна праця
З 1920 до 1922 змінив безліч занять (був столярем, шевцем, діловодом, агентом карного розшуку та ін.), про що писав пізніше: «…я змінив десять або дванадцять професій, перш ніж дістатися до своєї теперішньої професії».
У цей час він почав відвідувати літературну студію при видавництві «Всесвітня література», якою керував Корній Чуковський. Публікуватися почав у 1922 році. Належав до літературної групи «Серапіонові брати» (Л. Лунц, Вс. Іванов, В. Каверін, К. Федін, Мих. Слонімський, Е. Полонська, М. Тихонов, М. Нікітін, В. Познер). «Серапіонові брати» цуралися демагогії, марнославства, декларативності, якими хворіла тогочасна офіційна радянська література, говорили про незалежність мистецтва від політики, влади та держави, зображаючи реальність, виходили з фактів, а не з гасел та офіційної ідеології. Їх позицією була усвідомлена незалежність, яку вони протиставили ідеологічній кон'юктурності радянської літератури. Офіційні радянські критики негативно сприймали «Серапіонових братів».
У 1920-х сформував свого головного «героя» та оповідача — типового радянського обивателя з примітивною етикою, найпримітивнішими поглядами на довколишній світ. Письменник працює над мовою, вивчаючи робітничий сленг та говірку, поширену в тогочасних комунальних квартирах, використовує форми народної оповіді, відшліфовує характерний образ оповідача. У 1930-х, переживаючи глибоку психологічну кризу на межі нервової та психічної хвороби, намагається знайти вихід і пише об'ємні праці, що мають філософський характер: «Повернена молодість», «Блакитна книга», «Перед світанком» — психологічні повісті, в яких намагався пояснити, як можна подолати страх, меланхолію, депресію, параною в умовах радянської влади. Ці його роботи зазнали особливо нищівної критики з боку офіційної ідеології та були заборонені. Були повністю опубліковані на Батьківщині тільки у 1987.
У 1920-ті та 1930-ті його оповідання отримують величезну популярність, успіх письменника серед читачів неймовірний. Він їздить з виступами по країні. Осип Мандельштам в ті роки писав про Зощенка, як про найкращого письменника, що писав про пролетаріат і розумів його світ.
Уже в 1929-1932 виходить зібрання його творів в шести томах. А загалом у 1922-1946 нараховується 91 видання і перевидання його книг.
Уже перша книжка «Оповідання Назара Ілліча пана Синебрюхова» (1922) свідчила про самобутність знайденої письменником оповідної форми.
Під час війни він був в евакуації в Алмати, працював у «Мосфільмі», у 1943 повертається у Москву і працює в журналі «Крокодил». Працював у театрі, одна з його п'єс — «Парусиновий портфель» мала більше 200 вистав тільки за один рік.
З 17 серпня до 1 вересня 1934 проходив Перший Всесоюзний з'їзд радянських письменників, членом правління якого був вибраний Зощенко. На перший погляд творча доля письменника складалася благополучно, проте протягом всього літературного шляху він піддавався суворій і часто упередженій критиці. Апофеозом всіх перипетій стала сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) від 14 серпня 1946 «Про журнали "Звезда" і "Ленинград"». 4 вересня Зощенка і Анну Ахматову виключають із Спілки радянських письменників. Зощенка позбавляють продуктової «робочої картки». Привід для нападок цього разу був зовсім надуманий — дитяче оповідання «Пригоди мавпи». Його офіційно оголошують «пошляком», що приносить тільки шкоду радянській літературі. Секретар ЦК Андрій Жданов назвав його «ворогом, що окопався в тилу». Вкрай негативно про нього висловився Йосип Сталін, що в ті часи практично означало смертний вирок. Дивом він уникнув арешту та репресій.
Після цієї постанови всі видавництва, журнали і театри розривають контракти. Письменник опинився без засобів на існування на межі голодної смерті. Щоб якось вижити він підробляв шевцем та анонімно працював перекладачем.
Повернутися в Спілку письменників зміг тільки після смерті Сталіна. Але цькування продовжувалося. Офіційні критики і літератори продовжували наполягати, що його твори мають антирадянський характер. На зустрічі з іноземними студентами у 1954 заявив, що постанови щодо заборони його творів неправильні і він з цим категорично незгодний. Після цього виступу партійні керівники вимагали від нього офіційно покаятись. Але письменник категорично відкинув цю вимогу.
На одному із засідань Спілки письменників він заявив: «Я можу сказати — моє літературне життя і доля при такій ситуації закінчені. У мене немає виходу. Сатирик повинен бути морально чистою людиною, а я принижений, як останній сучий син. У мене немає нічого в подальшому. Нічого. Я не збираюсь нічого просити. Не потрібно мені вашого співчуття — ні вашого Друзіна, ні вашої лайки та криків. Я більш ніж втомився. Я приймаю будь-яку долю крім тієї, яку маю».
Помер в Ленінграді 22 липня 1958 о 0.45. Офіційними органами не було надано дозволу на його поховання у Ленінграді.
Прах письменника покоїться на кладовищі в Сестрорецьку (Ленінградська область).
Сам завжди називав себе полтавчанином, за місцем народження свого батька.
Екранізації
За мотивами творів письменника були зняті художні фільми, у тому числі відома комедія Леоніда Гайдая «Не може бути!» (1975) за оповіданнями письменника «Злочин і кара», «Дотепна пригода», «Весільна подія».
Фільми за мотивами творів Зощенка М. М.:
- (1940)
- «Серенада» (1968, короткометражний фільм)
- «На ясний вогонь» (1975)
- «Не може бути!» (1975)
- (1977, телевистава)
- «Божевільний день інженера Баркасова» (1983)
- «Золота рибка» (1985, телевистава)
- «Геть комерцію на любовному фронті, або Послуги взаємні» (1988)
- «Золоті слова» (1989, мультфільм)
- «Собачий нюх» (1989)
- «Тюк!» (1990, мультфільм)
- «Істинні події» (2000) та ін.
Цитати
«Переляканий письменник — це вже втрата кваліфікації»
- Аристократка [1] [ 29 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Нервові люди [2] [ 1 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Льоля і Мінька [3] [ 7 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Кочерга
- Кішка й люди [5] [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Див. також
- 5759 Зощенко — астероїд, названий на честь літератора.
Примітки
- http://polka.academy
Посилання
- Твори Михайла Зощенка на Читанці [ 4 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Государственный литературный музей «ХХ век» (бывший Литературно-мемориальный музей М. М. Зощенко) [ 13 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Библиотека «ImWerden». Единственная запись голоса Зощенко: «Расписка» [ 12 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Справка МГБ СССР о Михаиле Зощенко (10 августа 1946 г.)
- Михаил Зощенко: «Я стою за перестройку читателя…» Журнал «Кругозор» (№ 2, 1988) [ 21 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Алма-атинские дни магистра смеха (Михаил Зощенко в Алма-Ате)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2008 Miha jlo Miha jlovich Zo shenko nar 29 lipnya 10 serpnya 1895 18950810 Poltava dzherelo Rosijska imperiya pom 22 lipnya 1958 Leningrad RRFSR SRSR rosijskij radyanskij pismennik ta satirik ukrayinskogo pohodzhennya vismiyuvav obstavini i lyudej pislyarevolyucijnoyi dobi ta radyansku sistemu Opovidannya Nazara Ilyicha pana Sinebryuhova Gumoristichni opovidannya Vazhki chasi Pro sho spivav solovejko ta in povisti j opovidannya Mihajlo ZoshenkoNarodivsya 29 lipnya 10 serpnya 1894 1894 08 10 Poltava dzherelo Rosijska imperiyaPomer 22 lipnya 1958 1958 07 22 63 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist PismennikAlma mater Pavlovske vijskove uchilisheMova tvoriv rosijskaMagnum opus d d 1 i dChlenstvo SP SRSRBatko dUchasnik Persha svitova vijnaNagorodi Zoshenko Mihajlo Mihajlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zoshenko znachennya Najbilsh znachni ta vidomi opovidannya pisav na slengu rozmovnij movi lyumpenizovanih proletariv ta radyanskih obivateliv v SRSR 20 30 h rokiv HH stolittya Cej sleng ye sumishshyu zhargoniv zlodijskogo moryakiv volocyug miskih lyumpeniv ta in Tomu jogo tvori nadzvichajno vazhko chi praktichno nemozhlivo perekladati na inshi movi vtrachayetsya kolorit opovidannya U jogo tvorah chitko prostezhuyetsya yak ni v kogo z togochasnih pismennikiv vidminnist mizh avtorom i opovidachem vid imeni yakogo bucimto vedetsya rozpovid Sam Zoshenko buv visokoosvichenoyu inteligentnoyu lyudinoyu a rozpovid v opovidannyah vedetsya vid imeni takogo sobi maloosvichenogo proletariya chi obivatelya yakij vtrativ staru kulturu silsku abo dorevolyucijnu ale novoyi tak i ne zdobuv Krim kulturnoyi degradaciyi opovidacha chasto harakterizuye i moralna degradaciya Ale avtor krim togo sho smiyetsya nad opovidachem i geroyami opovidan spivchuvaye svoyim geroyam geroyi viklikayut ne nenavist a shirij zhal Zasudzhenij oficijnoyu kritikoyu Zaznavav peresliduvan z boku radyanskoyi vladi ZhittyepisStudentskij kvitok M M Zoshenka Narodivsya 29 lipnya 10 serpnya n s u Poltavi dzherelo v rodini hudozhnika peredvizhnika dvoryanina urodzhencya Poltavskoyi guberniyi dzherelo Mihajla Ivanovicha Zoshenka 1857 1907 Mati Olena Osipivna Surina 1875 1920 aktrisa zhurnalistka pismennicya publikuvalas u gazeti Kopijka Zdobuv gimnazichnu osvitu v 1913 vstupiv do Peterburzkogo universitetu na yuridichnij fakultet Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni navchavsya u vijskovomu uchilishi otrimav zvannya praporshika i viyihav na front Pid chas boyiv buv poranenij zaznav urazhen otrujnimi gazami Za horobrist oderzhav 5 ordeniv svyatogo Stanislava 3 go ta 2 go stupeniv svyatoyi Anni 4 go ta 3 go stupeniv ta svyatogo Volodimira 4 go stupenya Pislya otruyennya gazami perebuvav u vijskovomu shpitali jogo zdorov ya pohitnulosya i 9 lyutogo 1917 v chini shtabs kapitana buv demobilizovanij u rezerv Vlitku 1917 priznachenij nachalnikom poshti ta telegrafu i komendantom poshti Petrogradu Potim viyihav v Arhangelsk de obijmav posadu ad yutanta Arhangelskoyi druzhini Vidmovivsya vid propoziciyi emigruvati do Franciyi Pislya revolyuciyi pracyuvav sekretarem u sudi instruktorom z krolikivnictva ta kurorozvedennya v Smolenskij guberniyi Pid chas gromadyanskoyi vijni dobrovilno pishov do lav Chervonoyi armiyi sluzhiv polkovim ad yutantom I Zrazkovogo polku silskoyi bidnoti Vzimku 1919 brav uchast v boyah pid Narvoyu ta Yamburgom iz zagonami Bulak Balahovicha U kvitni 1919 pislya sercevogo napadu viznanij nepridatnim do sluzhbi v armiyi Ale ne zvazhayuchi na ce sluzhiv telefonistom u prikordonnij storozhi Literaturna pracya Z 1920 do 1922 zminiv bezlich zanyat buv stolyarem shevcem dilovodom agentom karnogo rozshuku ta in pro sho pisav piznishe ya zminiv desyat abo dvanadcyat profesij persh nizh distatisya do svoyeyi teperishnoyi profesiyi U cej chas vin pochav vidviduvati literaturnu studiyu pri vidavnictvi Vsesvitnya literatura yakoyu keruvav Kornij Chukovskij Publikuvatisya pochav u 1922 roci Nalezhav do literaturnoyi grupi Serapionovi brati L Lunc Vs Ivanov V Kaverin K Fedin Mih Slonimskij E Polonska M Tihonov M Nikitin V Pozner Serapionovi brati curalisya demagogiyi marnoslavstva deklarativnosti yakimi hvorila togochasna oficijna radyanska literatura govorili pro nezalezhnist mistectva vid politiki vladi ta derzhavi zobrazhayuchi realnist vihodili z faktiv a ne z gasel ta oficijnoyi ideologiyi Yih poziciyeyu bula usvidomlena nezalezhnist yaku voni protistavili ideologichnij kon yukturnosti radyanskoyi literaturi Oficijni radyanski kritiki negativno sprijmali Serapionovih brativ U 1920 h sformuvav svogo golovnogo geroya ta opovidacha tipovogo radyanskogo obivatelya z primitivnoyu etikoyu najprimitivnishimi poglyadami na dovkolishnij svit Pismennik pracyuye nad movoyu vivchayuchi robitnichij sleng ta govirku poshirenu v togochasnih komunalnih kvartirah vikoristovuye formi narodnoyi opovidi vidshlifovuye harakternij obraz opovidacha U 1930 h perezhivayuchi gliboku psihologichnu krizu na mezhi nervovoyi ta psihichnoyi hvorobi namagayetsya znajti vihid i pishe ob yemni praci sho mayut filosofskij harakter Povernena molodist Blakitna kniga Pered svitankom psihologichni povisti v yakih namagavsya poyasniti yak mozhna podolati strah melanholiyu depresiyu paranoyu v umovah radyanskoyi vladi Ci jogo roboti zaznali osoblivo nishivnoyi kritiki z boku oficijnoyi ideologiyi ta buli zaboroneni Buli povnistyu opublikovani na Batkivshini tilki u 1987 U 1920 ti ta 1930 ti jogo opovidannya otrimuyut velicheznu populyarnist uspih pismennika sered chitachiv nejmovirnij Vin yizdit z vistupami po krayini Osip Mandelshtam v ti roki pisav pro Zoshenka yak pro najkrashogo pismennika sho pisav pro proletariat i rozumiv jogo svit Uzhe v 1929 1932 vihodit zibrannya jogo tvoriv v shesti tomah A zagalom u 1922 1946 narahovuyetsya 91 vidannya i perevidannya jogo knig Uzhe persha knizhka Opovidannya Nazara Illicha pana Sinebryuhova 1922 svidchila pro samobutnist znajdenoyi pismennikom opovidnoyi formi Pid chas vijni vin buv v evakuaciyi v Almati pracyuvav u Mosfilmi u 1943 povertayetsya u Moskvu i pracyuye v zhurnali Krokodil Pracyuvav u teatri odna z jogo p yes Parusinovij portfel mala bilshe 200 vistav tilki za odin rik Z 17 serpnya do 1 veresnya 1934 prohodiv Pershij Vsesoyuznij z yizd radyanskih pismennikiv chlenom pravlinnya yakogo buv vibranij Zoshenko Na pershij poglyad tvorcha dolya pismennika skladalasya blagopoluchno prote protyagom vsogo literaturnogo shlyahu vin piddavavsya suvorij i chasto uperedzhenij kritici Apofeozom vsih peripetij stala sumnozvisna postanova CK VKP b vid 14 serpnya 1946 Pro zhurnali Zvezda i Leningrad 4 veresnya Zoshenka i Annu Ahmatovu viklyuchayut iz Spilki radyanskih pismennikiv Zoshenka pozbavlyayut produktovoyi robochoyi kartki Privid dlya napadok cogo razu buv zovsim nadumanij dityache opovidannya Prigodi mavpi Jogo oficijno ogoloshuyut poshlyakom sho prinosit tilki shkodu radyanskij literaturi Sekretar CK Andrij Zhdanov nazvav jogo vorogom sho okopavsya v tilu Vkraj negativno pro nogo vislovivsya Josip Stalin sho v ti chasi praktichno oznachalo smertnij virok Divom vin uniknuv areshtu ta represij Pislya ciyeyi postanovi vsi vidavnictva zhurnali i teatri rozrivayut kontrakti Pismennik opinivsya bez zasobiv na isnuvannya na mezhi golodnoyi smerti Shob yakos vizhiti vin pidroblyav shevcem ta anonimno pracyuvav perekladachem Povernutisya v Spilku pismennikiv zmig tilki pislya smerti Stalina Ale ckuvannya prodovzhuvalosya Oficijni kritiki i literatori prodovzhuvali napolyagati sho jogo tvori mayut antiradyanskij harakter Na zustrichi z inozemnimi studentami u 1954 zayaviv sho postanovi shodo zaboroni jogo tvoriv nepravilni i vin z cim kategorichno nezgodnij Pislya cogo vistupu partijni kerivniki vimagali vid nogo oficijno pokayatis Ale pismennik kategorichno vidkinuv cyu vimogu Na odnomu iz zasidan Spilki pismennikiv vin zayaviv Ya mozhu skazati moye literaturne zhittya i dolya pri takij situaciyi zakincheni U mene nemaye vihodu Satirik povinen buti moralno chistoyu lyudinoyu a ya prinizhenij yak ostannij suchij sin U mene nemaye nichogo v podalshomu Nichogo Ya ne zbirayus nichogo prositi Ne potribno meni vashogo spivchuttya ni vashogo Druzina ni vashoyi lajki ta krikiv Ya bilsh nizh vtomivsya Ya prijmayu bud yaku dolyu krim tiyeyi yaku mayu Pomer v Leningradi 22 lipnya 1958 o 0 45 Oficijnimi organami ne bulo nadano dozvolu na jogo pohovannya u Leningradi Prah pismennika pokoyitsya na kladovishi v Sestrorecku Leningradska oblast Sam zavzhdi nazivav sebe poltavchaninom za miscem narodzhennya svogo batka Ekranizaciyi Za motivami tvoriv pismennika buli znyati hudozhni filmi u tomu chisli vidoma komediya Leonida Gajdaya Ne mozhe buti 1975 za opovidannyami pismennika Zlochin i kara Dotepna prigoda Vesilna podiya Filmi za motivami tvoriv Zoshenka M M 1940 Serenada 1968 korotkometrazhnij film Na yasnij vogon 1975 Ne mozhe buti 1975 1977 televistava Bozhevilnij den inzhenera Barkasova 1983 Zolota ribka 1985 televistava Get komerciyu na lyubovnomu fronti abo Poslugi vzayemni 1988 Zoloti slova 1989 multfilm Sobachij nyuh 1989 Tyuk 1990 multfilm Istinni podiyi 2000 ta in Citati Perelyakanij pismennik ce vzhe vtrata kvalifikaciyi Aristokratka 1 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine Nervovi lyudi 2 1 sichnya 2012 u Wayback Machine Lolya i Minka 3 7 serpnya 2012 u Wayback Machine Kocherga Kishka j lyudi 5 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine Div takozh5759 Zoshenko asteroyid nazvanij na chest literatora Primitkihttp polka academyPosilannyaPortal Poltavshina Tvori Mihajla Zoshenka na Chitanci 4 travnya 2015 u Wayback Machine Gosudarstvennyj literaturnyj muzej HH vek byvshij Literaturno memorialnyj muzej M M Zoshenko 13 veresnya 2015 u Wayback Machine Biblioteka ImWerden Edinstvennaya zapis golosa Zoshenko Raspiska 12 grudnya 2015 u Wayback Machine Spravka MGB SSSR o Mihaile Zoshenko 10 avgusta 1946 g Mihail Zoshenko Ya stoyu za perestrojku chitatelya Zhurnal Krugozor 2 1988 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine Alma atinskie dni magistra smeha Mihail Zoshenko v Alma Ate