Станіслав Булак-Балахо́вич (Станіслаў-Мар'ян Балаховіч; нар. 10 (22) лютого 1883 — пом. 10 травня 1940) — польсько -білоруський військовий діяч, генерал.
Станіслав Булак-Балахович | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор | ||||||||||||
Балахович у польскому однострої | ||||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||||
Народження | 10 лютого (22 лютого) 1883 , Новоолександрівський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія | |||||||||||
Смерть | 10 травня 1940 (57 років) Варшава, Генерал-губернаторство,Третій Рейх (частина Польщі під німецькою окупацією) (загиблий у бою) | |||||||||||
Поховання | Варшава | |||||||||||
Національність | поляк (50%) і білорус (50%) | |||||||||||
Військова служба | ||||||||||||
Роки служби | 1918–1940 | |||||||||||
Приналежність | Білоруська Народна Республіка | |||||||||||
Війни / битви | ||||||||||||
Командування | ||||||||||||
Голова білоруського уряду (12.11 - 28.11.1920) | ||||||||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||||||
| ||||||||||||
Станіслав Булак-Балахович у Вікісховищі |
Станіслав Булак-Балахович | ||
| ||
---|---|---|
12 листопада 1920 — 28 листопада 1920 | ||
Попередник: | Немає, як голова | |
Наступник: | Немає, як голова | |
Народження: | 10 (22) лютого 1883 або 1883[1] d, Новоолександрівський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 10 травня 1940[2] або 1940[1] Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх | |
Причина смерті: | загиблий у бою | |
Поховання: | Варшава | |
Країна: | Російська імперія і Польська Республіка | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився в . За офіційними даними походив із селян Відзовської волості Новоолександрівського повіту Ковенської губернії. Батьки мали шість дочок і трьох синів, серед інших і (Йосипа, в майбутньому генерала). Його мати була полькою, а батько білорусом, білоруським патріотизмом визначався і брат Йосип.
Прізвище «Булак-Балахович» є штучним і створено самим Станіславом Балаховичем. Таке ж прізвище прийняв і Йосип. У Польщі існував спеціальний закон, який дозволяв офіційно приєднати «військове прізвисько» часів війни за незалежність Польщі до прізвищ.
Після закінчення школи в Новоолександрівському навчався у приватній чоловічій гімназії св. Станіслава в Петрограді. Займався сільськогосподарськими аканамічними заняттями. У 1903 працював бухгалтером в залізничних установах. У 1904—1914 адміністратором маєтку Городець-Лужки в Дісненському повіті (нині село Шарковщінського району) графа Плятер-Зіберга.
18 листопада 1914 прибув і був зарахований до списків 2-го Лейб-уланського Курляндського полку. 4 червня 1915 — за відміну в діях проти ворога отримав ранг молодшого унтер-офіцера. У ніч з 8 на 9 червня 1915 під час розвідки у села Шапалішкі осколками розривною кулі був поранений. 8 липня 1915 отримав ранг прапорщика. 6 лютого 1916 Найвищим наказом затвержене зведення в ранг прапорщика армійської кавалерії. Нагороджений орденами Російської імператорської армії.
У 1917—1918 ротмістр. Командир полку Червоної Армії. 2 листопада 1918 разом з кінним загоном (два дивізійони, близько 800 шабель) перейшов від червоних в Псковський корпус. На початку 1919 командир Кінного полку 2-ї бригади «Окремого корпусу Північної армії», у травні 1919 підполковник у Північній, що перетворилася в Північно-Західну армію. У червні 1919 полковник. У липні полк під його командуванням реорганізований у 2-й корпус Північно-Західної армії, в який входили: 4-я дивізія, Окрема бригада і Кінний полк Булак-Булаховича. За пропозицією генерал-лейтенанта Арсеньєва Булак-Балаховича отримав ранг генерал-майора. Пізніше був позбавлений управлінням корпусу, підлеглий Арсеньєва. У ніч на 28 січня 1920 заарештував головнокомандувача Північно-Західної армії генерала від інфантерії Миколу Юденича.
14 листопада 1919 склав прохання про отримання білоруського громадянства та прийняття його військового відділу на службу БНР. У листопаді 1919 військові формування під керівництвом С. Булак-Балаховича отримали офіційную назву, як «Окремий відділ військ БНР в Балтії». 26 листопада «Окремий відділ», згідно з договором білоруських дипломатів з урядом Естонії, прийнятий на тимчасове утримання Естонії, фінансові витрати зараховані як державна позика БНР. У листопаді-грудні «Окремий відділ» зайняв частину фронту з червоними близько Ізборську, між естонською та латиською арміями. У січні-лютому 1920 в зв'язку з веденням переговорів Естонією і Латвією з радянською Росією, розмістився в Марієнбурзі (Латвія). 22 січня 1920 «Окремий відділ» юридично включені Радою БНР в білоруську армію. Згідно з угодою урядів Польської Республіки і БНР, в складі польської армії треба сформована армія БНР. 23 лютого згідно з договором укладеним в Ризі, «Окремий відділ» входив до складу польської армії. Відділ налічував 884 офіцери і солдати. 5 березня «Окремий відділ» транспортували з Марієнбурга в Двінськ. Звідти перевезені в Берестя, відділ нараховував близько 100 офіцерів і 700 солдатів. 21 червня з Естонії та Латвії в Берестя перевезено ще близько 200 солдатів.
Відділ під командуванням генерала Станіслава Булак-Балаховича бився на польській стороні від імені білоруського уряду Антона Луцкевича. 12 жовтня Павло Алексюк, який виконував обов'язки голови , підписав угоду з генералом Булак-Балаховича, згідно з яким Комітет повинен вести вербування в білоруську армію, командиром якої мав бути Булак-Балахович. Зі свого боку він зобов'язався допомагати чинному від імені уряду А. Луцкевича комітету наслідувати цивільну владу на зайнятих його армією теренах Білорусі.
Генерал Булак-Балахович, паралізуючи тили Червоної Армії, посприяв польським військам в контрнаступі у вересні 1920 року. Пробував він, згідно з домовленістю з Пілсудським, воювати з Радянською Росією і після війни на польсько-радянському фронті в жовтні 1920. Восени армія Булак-Балаховича налічувала близько 15 тис. солдатів. 10 листопада його відділи захопили Мозир і готувалися до наступу на Мінськ і Гомель. У Мозирі С. Булак-Балаховича проголошуючи незалежність Білоруському Народної Республіки, себе оголосив «начальником Білоруської Держави», а Білоруський політичний комітет — урядом БНР, відмовляючись таким чином підкоритися чинному уже центру влади — урядом А. Луцкевича у Варшаві і В. Ластовського в Каунасі . Прем'єр-міністром нового уряду став . Від імені свого кабінету він видав маніфест до білоруського народу, в якому говорилося про подальшу боротьбу за незалежність Білорусі в змові з Польщею, проведення аграрної реформи разом з відчуженням великої земельної власності і скликання національного представництва для визначення державного устрою. Після боїв, що тривали кілька днів, відділи Булак-Балаховича під натиском Червоної Армії були змушені відступити на територію Польщі, де й були інтерновані.
Генерал Станіслав Булак-Балахович оселився у Варшаві. Займався політичною діяльністю. Під час Польської оборонної війни став на чолі добровільного загону, який брав участь в обороні Варшави у вересні 1939.
Загинув при спробі арешту гестапівцями у Варшаві 10 травня 1940.
Літературні твори
- Булак-Балахович С. Н. Генерал Булак-Балахович о своем деле: как было на самом деле? //Архив гражданской войны. Вып.1. Берлин, 1923.
Література
- Karpus Z., Łatyszonek O. Życiorys gen. Stanisława Bułak-Bałachowicza // Białoruskie Zeszyty Historyczne. Białystok, 1995. Nr. 2 (4). S. 160—169.
- Cabanowski M. Generał Stanisław Bułak-Bałachowicz. Zapomniany bohater. Warszawa, 1993.
- Paluszyński T. Stanisław Bułak-Bałachowicz w estońskiej wojnie narodowo-wyzwoleńczej w latach 1918—1919 // Poznańskie Zeszyty Humanistyczne. T. VI. Poznań, 2006. S. 81-99.
- Paluszyński T. Przejście oddziału generała Stanisława Bułak-Bałachowicza z Estonii do Polski (marzec 1920 roku) // Polska i Europa w XIX—XX wieku. Studia historyczno-politologiczne. Poznań 1992. S. 109—124.
- Łatyszonek O. Spod czerwonej gwiazdy pod biały krzyż // Zeszyty Naukowe Muzeum Wojska. Białystok, 1992. Nr 6.
- Łatyszonek O. Białoruskie formacje wojskowe 1917—1923. Białystok, 1995.
- Simanskij P. Kampania białoruska Rosyjskiej Armii Ludowo-Ochotniczej gen. S. Bułak-Bałachowicza w 1920 r. // Bellona. T. XXXVII. 1931. S. 196—232.
- Cisek J. Białoruskie oddziały gen. Stanisława Bułak-Bałachowicza w polityce Józefa Piłsudskiego w okresie wojny polsko-bolszewickiej (marzec-grudzień 1920). Rozprawa doktorska napisana w 1993 r. w Instytucie Historii Uniwersytetu Wrocławskiego pod kierunkiem prof. Wojciecha Wrzesińskiego.
Посилання
- Адмысловая старонка на jivebelarus.net
- У Лужках адшуканы дом, дзе жыў С. Булак-Балаховіч
- Станіслаў Булак-Балаховіч // Старонкі нашай мінуўшчыны. Анатоль Грыцкевіч.-Мінск: Кнігазбор, 2009.
- Фота генерала Станіслава Булак-Балаховіча
- БУЛАК-БАЛАХОВІЧ Станіслаў Нікадзімавіч
- Білоруський внесок у Перші Українські Визвольні змагання
- https://www.marxists.org/glossary/people/comintern/index.htm#Bulak-Balakhovich-Stanislaw
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Bulak Balaho vich Stanislay Mar yan Balahovich nar 10 22 lyutogo 1883 18830222 pom 10 travnya 1940 polsko biloruskij vijskovij diyach general Stanislav Bulak BalahovichGeneral majorBalahovich u polskomu odnostroyiZagalna informaciyaNarodzhennya 10 lyutogo 22 lyutogo 1883 1883 02 22 Novooleksandrivskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiyaSmert 10 travnya 1940 1940 05 10 57 rokiv Varshava General gubernatorstvo Tretij Rejh chastina Polshi pid nimeckoyu okupaciyeyu zagiblij u boyu Pohovannya VarshavaNacionalnist polyak 50 i bilorus 50 Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1918 1940Prinalezhnist Biloruska Narodna RespublikaVijni bitvi Persha svitova vijna Velikij vidstup Vijna za nezalezhnist Estoniyi Latvijska vijna za nezalezhnist Slucke povstannya Polsko radyanska vijna Varshavska bitva Gromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijna Oborona VarshaviKomanduvannyaGolova biloruskogo uryadu 12 11 28 11 1920 Nagorodi ta vidznakiGeorgiyivskij hrest 2 stupenya Georgiyivskij hrest 3 stupenya Georgiyivskij hrest 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Voyennij hrest 1914 1918 Stanislav Bulak Balahovich u Vikishovishi Stanislav Bulak Balahovich Golova timchasovogo uryadu Bilorusi 12 listopada 1920 28 listopada 1920 Poperednik Nemaye yak golova Nastupnik Nemaye yak golova Narodzhennya 10 22 lyutogo 1883 abo 1883 1 d Novooleksandrivskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiyaSmert 10 travnya 1940 1940 05 10 2 abo 1940 1 Varshava Generalna guberniya Tretij RajhPrichina smerti zagiblij u boyuPohovannya VarshavaKrayina Rosijska imperiya i Polska Respublika Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v Za oficijnimi danimi pohodiv iz selyan Vidzovskoyi volosti Novooleksandrivskogo povitu Kovenskoyi guberniyi Batki mali shist dochok i troh siniv sered inshih i Josipa v majbutnomu generala Jogo mati bula polkoyu a batko bilorusom biloruskim patriotizmom viznachavsya i brat Josip Prizvishe Bulak Balahovich ye shtuchnim i stvoreno samim Stanislavom Balahovichem Take zh prizvishe prijnyav i Josip U Polshi isnuvav specialnij zakon yakij dozvolyav oficijno priyednati vijskove prizvisko chasiv vijni za nezalezhnist Polshi do prizvish Pislya zakinchennya shkoli v Novooleksandrivskomu navchavsya u privatnij cholovichij gimnaziyi sv Stanislava v Petrogradi Zajmavsya silskogospodarskimi akanamichnimi zanyattyami U 1903 pracyuvav buhgalterom v zaliznichnih ustanovah U 1904 1914 administratorom mayetku Gorodec Luzhki v Disnenskomu poviti nini selo Sharkovshinskogo rajonu grafa Plyater Ziberga 18 listopada 1914 pribuv i buv zarahovanij do spiskiv 2 go Lejb ulanskogo Kurlyandskogo polku 4 chervnya 1915 za vidminu v diyah proti voroga otrimav rang molodshogo unter oficera U nich z 8 na 9 chervnya 1915 pid chas rozvidki u sela Shapalishki oskolkami rozrivnoyu kuli buv poranenij 8 lipnya 1915 otrimav rang praporshika 6 lyutogo 1916 Najvishim nakazom zatverzhene zvedennya v rang praporshika armijskoyi kavaleriyi Nagorodzhenij ordenami Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U 1917 1918 rotmistr Komandir polku Chervonoyi Armiyi 2 listopada 1918 razom z kinnim zagonom dva divizijoni blizko 800 shabel perejshov vid chervonih v Pskovskij korpus Na pochatku 1919 komandir Kinnogo polku 2 yi brigadi Okremogo korpusu Pivnichnoyi armiyi u travni 1919 pidpolkovnik u Pivnichnij sho peretvorilasya v Pivnichno Zahidnu armiyu U chervni 1919 polkovnik U lipni polk pid jogo komanduvannyam reorganizovanij u 2 j korpus Pivnichno Zahidnoyi armiyi v yakij vhodili 4 ya diviziya Okrema brigada i Kinnij polk Bulak Bulahovicha Za propoziciyeyu general lejtenanta Arsenyeva Bulak Balahovicha otrimav rang general majora Piznishe buv pozbavlenij upravlinnyam korpusu pidleglij Arsenyeva U nich na 28 sichnya 1920 zaareshtuvav golovnokomanduvacha Pivnichno Zahidnoyi armiyi generala vid infanteriyi Mikolu Yudenicha 14 listopada 1919 sklav prohannya pro otrimannya biloruskogo gromadyanstva ta prijnyattya jogo vijskovogo viddilu na sluzhbu BNR U listopadi 1919 vijskovi formuvannya pid kerivnictvom S Bulak Balahovicha otrimali oficijnuyu nazvu yak Okremij viddil vijsk BNR v Baltiyi 26 listopada Okremij viddil zgidno z dogovorom biloruskih diplomativ z uryadom Estoniyi prijnyatij na timchasove utrimannya Estoniyi finansovi vitrati zarahovani yak derzhavna pozika BNR U listopadi grudni Okremij viddil zajnyav chastinu frontu z chervonimi blizko Izborsku mizh estonskoyu ta latiskoyu armiyami U sichni lyutomu 1920 v zv yazku z vedennyam peregovoriv Estoniyeyu i Latviyeyu z radyanskoyu Rosiyeyu rozmistivsya v Mariyenburzi Latviya 22 sichnya 1920 Okremij viddil yuridichno vklyucheni Radoyu BNR v bilorusku armiyu Zgidno z ugodoyu uryadiv Polskoyi Respubliki i BNR v skladi polskoyi armiyi treba sformovana armiya BNR 23 lyutogo zgidno z dogovorom ukladenim v Rizi Okremij viddil vhodiv do skladu polskoyi armiyi Viddil nalichuvav 884 oficeri i soldati 5 bereznya Okremij viddil transportuvali z Mariyenburga v Dvinsk Zvidti perevezeni v Berestya viddil narahovuvav blizko 100 oficeriv i 700 soldativ 21 chervnya z Estoniyi ta Latviyi v Berestya perevezeno she blizko 200 soldativ Viddil pid komanduvannyam generala Stanislava Bulak Balahovicha bivsya na polskij storoni vid imeni biloruskogo uryadu Antona Luckevicha 12 zhovtnya Pavlo Aleksyuk yakij vikonuvav obov yazki golovi pidpisav ugodu z generalom Bulak Balahovicha zgidno z yakim Komitet povinen vesti verbuvannya v bilorusku armiyu komandirom yakoyi mav buti Bulak Balahovich Zi svogo boku vin zobov yazavsya dopomagati chinnomu vid imeni uryadu A Luckevicha komitetu nasliduvati civilnu vladu na zajnyatih jogo armiyeyu terenah Bilorusi General Bulak Balahovich paralizuyuchi tili Chervonoyi Armiyi pospriyav polskim vijskam v kontrnastupi u veresni 1920 roku Probuvav vin zgidno z domovlenistyu z Pilsudskim voyuvati z Radyanskoyu Rosiyeyu i pislya vijni na polsko radyanskomu fronti v zhovtni 1920 Voseni armiya Bulak Balahovicha nalichuvala blizko 15 tis soldativ 10 listopada jogo viddili zahopili Mozir i gotuvalisya do nastupu na Minsk i Gomel U Moziri S Bulak Balahovicha progoloshuyuchi nezalezhnist Biloruskomu Narodnoyi Respubliki sebe ogolosiv nachalnikom Biloruskoyi Derzhavi a Biloruskij politichnij komitet uryadom BNR vidmovlyayuchis takim chinom pidkoritisya chinnomu uzhe centru vladi uryadom A Luckevicha u Varshavi i V Lastovskogo v Kaunasi Prem yer ministrom novogo uryadu stav Vid imeni svogo kabinetu vin vidav manifest do biloruskogo narodu v yakomu govorilosya pro podalshu borotbu za nezalezhnist Bilorusi v zmovi z Polsheyu provedennya agrarnoyi reformi razom z vidchuzhennyam velikoyi zemelnoyi vlasnosti i sklikannya nacionalnogo predstavnictva dlya viznachennya derzhavnogo ustroyu Pislya boyiv sho trivali kilka dniv viddili Bulak Balahovicha pid natiskom Chervonoyi Armiyi buli zmusheni vidstupiti na teritoriyu Polshi de j buli internovani General Stanislav Bulak Balahovich oselivsya u Varshavi Zajmavsya politichnoyu diyalnistyu Pid chas Polskoyi oboronnoyi vijni stav na choli dobrovilnogo zagonu yakij brav uchast v oboroni Varshavi u veresni 1939 Zaginuv pri sprobi areshtu gestapivcyami u Varshavi 10 travnya 1940 Literaturni tvoriBulak Balahovich S N General Bulak Balahovich o svoem dele kak bylo na samom dele Arhiv grazhdanskoj vojny Vyp 1 Berlin 1923 LiteraturaKarpus Z Latyszonek O Zyciorys gen Stanislawa Bulak Balachowicza Bialoruskie Zeszyty Historyczne Bialystok 1995 Nr 2 4 S 160 169 Cabanowski M General Stanislaw Bulak Balachowicz Zapomniany bohater Warszawa 1993 Paluszynski T Stanislaw Bulak Balachowicz w estonskiej wojnie narodowo wyzwolenczej w latach 1918 1919 Poznanskie Zeszyty Humanistyczne T VI Poznan 2006 S 81 99 Paluszynski T Przejscie oddzialu generala Stanislawa Bulak Balachowicza z Estonii do Polski marzec 1920 roku Polska i Europa w XIX XX wieku Studia historyczno politologiczne Poznan 1992 S 109 124 Latyszonek O Spod czerwonej gwiazdy pod bialy krzyz Zeszyty Naukowe Muzeum Wojska Bialystok 1992 Nr 6 Latyszonek O Bialoruskie formacje wojskowe 1917 1923 Bialystok 1995 Simanskij P Kampania bialoruska Rosyjskiej Armii Ludowo Ochotniczej gen S Bulak Balachowicza w 1920 r Bellona T XXXVII 1931 S 196 232 Cisek J Bialoruskie oddzialy gen Stanislawa Bulak Balachowicza w polityce Jozefa Pilsudskiego w okresie wojny polsko bolszewickiej marzec grudzien 1920 Rozprawa doktorska napisana w 1993 r w Instytucie Historii Uniwersytetu Wroclawskiego pod kierunkiem prof Wojciecha Wrzesinskiego PosilannyaAdmyslovaya staronka na jivebelarus net U Luzhkah adshukany dom dze zhyy S Bulak Balahovich Stanislay Bulak Balahovich Staronki nashaj minuyshchyny Anatol Gryckevich Minsk Knigazbor 2009 Fota generala Stanislava Bulak Balahovicha BULAK BALAHOVICh Stanislay Nikadzimavich Biloruskij vnesok u Pershi Ukrayinski Vizvolni zmagannya https www marxists org glossary people comintern index htm Bulak Balakhovich Stanislaw Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943