Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дерман Софія Яківна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Дерман Софія Яківна | |||
| Псевдонім | Софія Дальня | |||
| Народилася | 1886 Бахмут, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Померла | 1960 Тбілісі, ГРСР, СРСР | |||
| Поховання | Тбілісі | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | Єврейка | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1905—1960 | |||
| Magnum opus | Перші кроки | |||
| | ||||
Софія Яківна Дерман (псевдонім — Софія Дальня)(1886—1960) — перша пролетарська поетеса Донбасу.
Біографія
Софія Дерман народилась у Бахмуті, росла в сім'ї без батька, в сім'ї, де в нужді проходив кожен день.
Луганськ
Переїхала в пошуках роботи в Луганськ, де вступила ученицею на цигаркову фабрику. Юна папіросниця увійшла в революційне підпілля і відразу ж зарекомендувала себе відданою партійній справі. Розносила листівки по ближніх селищах. Проводила серед бідуючих агітаційну діяльність, що з нужди народ вийде, коли замість багатіїв країною правитиме сам народ.
У 1903 році Софія вступила в РСДРП (Російська соціально-демократична робітнича партія), разом з Артемом, Г. І. Петровским, Ворошилов, М. М. Шверником.
Донецьк
У 1905 році, отримуючи відповідальне партійне завдання від К.Ворошилова, пов'язане з переїздом до Юзівки на випадок можливого провалу, прийняла і інше ім'я — Софія Дальня. Дальня стає вмілим підпільником та конспіратором. Її голос звучить на робочих маївках і таємних сходках. Вона пише гнівні листівки, в яких просто і переконливо розповідає, чому важко живеться робочій людині. У Юзівці вона займається і поетичною творчістю, у своїх віршах доводить до читачів думку про те, що пролетарі є творцями свого щастя, яке може ними бути видобуто тільки в боротьбі з самодержавством. Переслідувана царською охранкою, вона потрапляє в Катеринославську в'язницю. Її чоловік, Дерман, посилено клопотався, щоб вагітну Софію випустили на свободу. Але цих прохань не прислухались. Син Анатолій народився в тюремній камері і там провів свій перший рік, поки, нарешті, мати не випустили на свободу. Маленький син виявився легальним прикриттям для матері, як і раніше активно співпрацювала в Донецькому революційному підпіллі. У період кампанії з виборів у четверту Державну Думу Софія Дальня проводить в Донецькому басейні велику роботу, пов'язану з агітацією за обрання більшовика Г. І. Петровського депутатом від робочої курії. Не залишає Софія поетичної творчості, займається журналістикою.
У 1912 році стала першим донецьким кореспондентом щойно створеної тоді Правди, листувалася з Леніним, Максимом Горьким.
Вона посилає в «Правду» кореспонденції з робочого Донбасу, публікує в газетах свої вірші. Софія весь час в гущі політичної боротьби, і в цій важкій і небезпечній нелегальної діяльності вона не залишає поетичну творчість. Зі своїм віршем вона виступає в першому номері журналу «Робітниця», який почав виходити в 1914 році. Там же публікується її вітання новому журналу російських робітниць. Після жовтня 1917 року Софія Дальня в вирі боротьби за зміцнення радянської влади. Вона бере активну участь у Російському і міжнародному жіночому русі.
У 1926 році в Москві та Ленінграді виходить тридцяти п'яти тисячним тиражем книга її віршів та прози «Перші кроки» присвячена революції в Донбасі.
Тбілісі
Була направленна на керівну роботу в Грузію. Будучи завідувачкою жіночого відділу ЦК компартії республіки, вона відкрито виступила проти масових репресій, що проводив Л.Берія по відношенню до комуністів-керівників і до рядових членів партії. У відповідь не неї було зфабриковано звинувачення в пособництві ворогам народу, які намагалися «збити Грузію з шляху побудови соціалізму в республіці». Її заарештовують в 1935 і намагаються домогтися визнання в антипартійної, змовницької діяльності. Однак, домогтися визнання провини від Софії Дерман у інкримінованих злочинах слідству не вдавалося.
У 1948 році Софія Яківна повернулася з ув'язнення. Але, як виявилося, недовго довелося бути їй на волі. Прямота суджень про те, що склалося в країні і в партії в період культу особи Сталіна — Сталінського правового свавілля, спричинила нові репресії. Софію Яківну заарештовують і відправляють в Красноярську тайгову глухомань на лісоповал. І тільки в 1960 році хвору жінку яка ледве пересувалася за допомогою милиць, повністю реабілітували.
Вона повернулася до Тбілісі разом з сином Анатолієм, економістом за освітою, народженим в Катеринославській губернській в'язниці. Сина спіткала доля матері, з якою він був на каторжних роботах — лісоповалі і в кар'єрах. У грузинській столиці Софії Яківні дали квартиру, призначили персональну пенсію. Але з кожним днем її сили згасали. За три дні до смерті, 29 жовтня 1960, вона відправила листа до ЦК КПРС. У ньому такі рядки:
«Прикута до ліжка, я не втратила здатності стежити за тим, що відбувалося на з'їзді. Титанічна робота з виправлення сталінських збочень … по своїй значимості не менша, ніж сам жовтневий переворот 1917 року. Як би не злобствовалі вороги, як би боягузливо ні пророкували міщани, намагаючись захистити „чудотворну ікону“ від зняття з неї покриву, в робочому класі були і є сили, здатні розвіяти всякий міф і говорити мовою історичної правди. Спасибі вам за те, що я йду з життя необмовленою. Шкода тільки хороших людей і марні жертви».
У день смерті вона ще раз висловила синові жаль, що не повернулася в рідний Донбас, до Юзівки, де проходила її підпільна партійність і починалася її літературна діяльність: — Там моя земля, Толя, і там мені належало завершити свіє земне коло. Постарайся переїхати туди …
Творчість
«Перші кроки» 1926
Джерелла
- Летописцы шахтерского края. Донецк, 1968. — 432с
- Стаття «УШЕДШАЯ ИЗ ЖИЗНИ НЕОБОЛГАННОЙ» на сайті «Юзовка-Сталино-Донецк: страницы еврейской истории» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Derman Sofiya YakivnaIm ya pri narodzhenniDerman Sofiya YakivnaPsevdonimSofiya DalnyaNarodilasya1886 1886 Bahmut Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla1960 1960 Tbilisi GRSR SRSRPohovannyaTbilisiGromadyanstvo SRSRNacionalnistYevrejkaDiyalnistpoetesaMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1905 1960Magnum opusPershi krokiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Derman Sofiya Yakivna Derman psevdonim Sofiya Dalnya 1886 1960 persha proletarska poetesa Donbasu BiografiyaSofiya Derman narodilas u Bahmuti rosla v sim yi bez batka v sim yi de v nuzhdi prohodiv kozhen den Lugansk Pereyihala v poshukah roboti v Lugansk de vstupila ucheniceyu na cigarkovu fabriku Yuna papirosnicya uvijshla v revolyucijne pidpillya i vidrazu zh zarekomenduvala sebe viddanoyu partijnij spravi Roznosila listivki po blizhnih selishah Provodila sered biduyuchih agitacijnu diyalnist sho z nuzhdi narod vijde koli zamist bagatiyiv krayinoyu pravitime sam narod U 1903 roci Sofiya vstupila v RSDRP Rosijska socialno demokratichna robitnicha partiya razom z Artemom G I Petrovskim Voroshilov M M Shvernikom Doneck U 1905 roci otrimuyuchi vidpovidalne partijne zavdannya vid K Voroshilova pov yazane z pereyizdom do Yuzivki na vipadok mozhlivogo provalu prijnyala i inshe im ya Sofiya Dalnya Dalnya staye vmilim pidpilnikom ta konspiratorom Yiyi golos zvuchit na robochih mayivkah i tayemnih shodkah Vona pishe gnivni listivki v yakih prosto i perekonlivo rozpovidaye chomu vazhko zhivetsya robochij lyudini U Yuzivci vona zajmayetsya i poetichnoyu tvorchistyu u svoyih virshah dovodit do chitachiv dumku pro te sho proletari ye tvorcyami svogo shastya yake mozhe nimi buti vidobuto tilki v borotbi z samoderzhavstvom Peresliduvana carskoyu ohrankoyu vona potraplyaye v Katerinoslavsku v yaznicyu Yiyi cholovik Derman posileno klopotavsya shob vagitnu Sofiyu vipustili na svobodu Ale cih prohan ne prisluhalis Sin Anatolij narodivsya v tyuremnij kameri i tam proviv svij pershij rik poki nareshti mati ne vipustili na svobodu Malenkij sin viyavivsya legalnim prikrittyam dlya materi yak i ranishe aktivno spivpracyuvala v Doneckomu revolyucijnomu pidpilli U period kampaniyi z viboriv u chetvertu Derzhavnu Dumu Sofiya Dalnya provodit v Doneckomu basejni veliku robotu pov yazanu z agitaciyeyu za obrannya bilshovika G I Petrovskogo deputatom vid robochoyi kuriyi Ne zalishaye Sofiya poetichnoyi tvorchosti zajmayetsya zhurnalistikoyu U 1912 roci stala pershim doneckim korespondentom shojno stvorenoyi todi Pravdi listuvalasya z Leninim Maksimom Gorkim Vona posilaye v Pravdu korespondenciyi z robochogo Donbasu publikuye v gazetah svoyi virshi Sofiya ves chas v gushi politichnoyi borotbi i v cij vazhkij i nebezpechnij nelegalnoyi diyalnosti vona ne zalishaye poetichnu tvorchist Zi svoyim virshem vona vistupaye v pershomu nomeri zhurnalu Robitnicya yakij pochav vihoditi v 1914 roci Tam zhe publikuyetsya yiyi vitannya novomu zhurnalu rosijskih robitnic Pislya zhovtnya 1917 roku Sofiya Dalnya v viri borotbi za zmicnennya radyanskoyi vladi Vona bere aktivnu uchast u Rosijskomu i mizhnarodnomu zhinochomu rusi U 1926 roci v Moskvi ta Leningradi vihodit tridcyati p yati tisyachnim tirazhem kniga yiyi virshiv ta prozi Pershi kroki prisvyachena revolyuciyi v Donbasi Tbilisi Bula napravlenna na kerivnu robotu v Gruziyu Buduchi zaviduvachkoyu zhinochogo viddilu CK kompartiyi respubliki vona vidkrito vistupila proti masovih represij sho provodiv L Beriya po vidnoshennyu do komunistiv kerivnikiv i do ryadovih chleniv partiyi U vidpovid ne neyi bulo zfabrikovano zvinuvachennya v posobnictvi vorogam narodu yaki namagalisya zbiti Gruziyu z shlyahu pobudovi socializmu v respublici Yiyi zaareshtovuyut v 1935 i namagayutsya domogtisya viznannya v antipartijnoyi zmovnickoyi diyalnosti Odnak domogtisya viznannya provini vid Sofiyi Derman u inkriminovanih zlochinah slidstvu ne vdavalosya U 1948 roci Sofiya Yakivna povernulasya z uv yaznennya Ale yak viyavilosya nedovgo dovelosya buti yij na voli Pryamota sudzhen pro te sho sklalosya v krayini i v partiyi v period kultu osobi Stalina Stalinskogo pravovogo svavillya sprichinila novi represiyi Sofiyu Yakivnu zaareshtovuyut i vidpravlyayut v Krasnoyarsku tajgovu gluhoman na lisopoval I tilki v 1960 roci hvoru zhinku yaka ledve peresuvalasya za dopomogoyu milic povnistyu reabilituvali Vona povernulasya do Tbilisi razom z sinom Anatoliyem ekonomistom za osvitoyu narodzhenim v Katerinoslavskij gubernskij v yaznici Sina spitkala dolya materi z yakoyu vin buv na katorzhnih robotah lisopovali i v kar yerah U gruzinskij stolici Sofiyi Yakivni dali kvartiru priznachili personalnu pensiyu Ale z kozhnim dnem yiyi sili zgasali Za tri dni do smerti 29 zhovtnya 1960 vona vidpravila lista do CK KPRS U nomu taki ryadki Prikuta do lizhka ya ne vtratila zdatnosti stezhiti za tim sho vidbuvalosya na z yizdi Titanichna robota z vipravlennya stalinskih zbochen po svoyij znachimosti ne mensha nizh sam zhovtnevij perevorot 1917 roku Yak bi ne zlobstvovali vorogi yak bi boyaguzlivo ni prorokuvali mishani namagayuchis zahistiti chudotvornu ikonu vid znyattya z neyi pokrivu v robochomu klasi buli i ye sili zdatni rozviyati vsyakij mif i govoriti movoyu istorichnoyi pravdi Spasibi vam za te sho ya jdu z zhittya neobmovlenoyu Shkoda tilki horoshih lyudej i marni zhertvi U den smerti vona she raz vislovila sinovi zhal sho ne povernulasya v ridnij Donbas do Yuzivki de prohodila yiyi pidpilna partijnist i pochinalasya yiyi literaturna diyalnist Tam moya zemlya Tolya i tam meni nalezhalo zavershiti sviye zemne kolo Postarajsya pereyihati tudi Tvorchist Pershi kroki 1926DzherellaLetopiscy shahterskogo kraya Doneck 1968 432s Stattya UShEDShAYa IZ ZhIZNI NEOBOLGANNOJ na sajti Yuzovka Stalino Doneck stranicy evrejskoj istorii 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros