Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́мпіль (МФА: [ˈjɐmpʲiʎ] (
| селище Ямпіль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Лиманська міська громада |
| Основні дані | |
| Засновано | 1682 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 3.87 км² |
| Населення | ▼ 2031 (01.01.2017) |
| Густота | 525 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 84461—84462 |
| Телефонний код | +380 6261 |
| Географічні координати | 48°55′56″ пн. ш. 37°56′33″ сх. д. / 48.93222° пн. ш. 37.94250° сх. д.Координати: 48°55′56″ пн. ш. 37°56′33″ сх. д. / 48.93222° пн. ш. 37.94250° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 73 м |
| Водойма | озеро Церковне
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Ямпіль |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 106,4 км |
| - залізницею: | 137 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84400, Донецька обл., Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності, 46 |
| Карта | |
  Ямпіль | |
 Ямпіль | |
|
| |
Історія
Вперше Ямпіль згадується в історичних документах під 1682 роком, селище міського типу — з 1938.
Згідно актів, землі сучасного Ямполя належали Святогірському монастирю, який заснував під захистом Сухарєва городка, Рєпін юрт та Хрестовський (Райгородок). Ці землі пізніше відійшли до торських та маяцьких козаків.
У грамоті 1704 року мешканці Краснянська та Сухарєва городка, що володіли землями вгору по Донцю, зазначають, що по урочищу Рєпіну яму, де вже посилилися козаки Ізюмського полку, з села Ямполя.
У грамоті 1704 року вказано, що згідно дослідженню проведеному у 1703 році, у селі Ямпіль, Ізюмського козацького полку, налічувалося 117 козацьких дворів. У тому селі зведена каплиця та молитовний дім. Також є можливість сказати, що на той час головував у селі отаман Павло Рубан.
У 1712 році Ямполю було надано значення форпосту, звідкіля російські імперські драгуни повинні були охороняти торські бахмутські соляні заводи.
У 1718 році село постраждало від чуми, самі мешканці, очолювані ямпольським священиком Максимом, зверталися до монахів Святогірського монастирю.
У 20-х роках XVIII століття внаслідок розливів Донця які завдавали великої шкоди ямпольцям, село було перенесено на височину (недалеко від колишнього місця). Нове місце навіть у 1729 році, носило назву «Старе селище», так як раніше на цьому місці розміщувався монастир Рєпін юрт.
У 1729 році у Ямполі було побудовано фортецю, з пороховим льохом та гарматами. Але за часів царювання Катерини II ця фортеця була знищена, а при вступі на престол імператора Олександра І (1801 рік), гармати та інші військові приналежності були вивезені з Ямполю.
Після скасування полкового устрою Слобідської України у 1765 році та утворення Слобідсько-Української губернії, Ямпіль, входив до Ізюмського повіту цієї губернії.
Холера 1831 року, майже оминула село, забравши всього п'ять життів. У 1833 році відбувся великий неврожай хліба, що привело до голоду серед мешканців села. Холера 1847 та 1848 років забрала 26 життів. У 1848 році, внаслідок падежу худоби, впало господарство у Ямполі. Цинга 1849 року, також обминула село. Померло п'ятеро людей, але не місцевих, а сторонніх.
У 1911 році було відкрито рух поїздів Північно-Донецькою залізницею на дільниці Льгов - Родакове. У джерелах за 1914–1916 роки на Північно-Донецькій залізниці вказано роз'їзд 409 версти Ямпіль у районі населених пунктів Ямпіль і Михайлівський, де вже зупинялися товаро-пасажирські поїзди № 11/12 Льгов - Микитівка і № 5/6 Льгов – Лиха.
Російсько-українська війна
Під час війни на сході України при проведенні зачистки та блокування у селищі Ямпіль з вечора 19 червня на ніч 20 червня 2014 року загинули 8 українських військовиків переважно 24-ї механізованої бригади, близько 30 військовиків зазнали поранень.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 29 квітня ворожим військам вдалося захопити Ямпіль. Утім українські збройні сили звільнили селище 30 вересня 2022.
- Загинули в боях за місто
- Білевич Ігор Володимирович (1971—2022) — український майстер-різьбяр на дереві і педагог, сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув 29 вересня 2022 року в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році, Заслужений майстер народної творчості України (2017), доцент (2018).
Релігія
У 1704 року вказується, що у селі була капличка, та молитовний дім. Чи була церква у Рєпіному юрті (куди пізніше було переміщено село) невідомо, але як зазначає Гумілевський Д. Г. (Філарет), скоріше за все там була каплиця.
У 1718 році, в селі вже був свій священник на ім'я Максим.
Наказом від 1724 року у Ямполі було дозволено побудувати Миколаївську церков. Чи була до того церква у селі, чи парафіяни задовольнялися каплицею зі священиком невідомо.
У 1725 році, у Ямполі вже був свій, Миколаївський храм, у священики якого був посвячений, на прохання парафіян, Афанасій Павлов (у 1744 році перейшов до Хотмижського монастирю.
У 1731 році, внаслідок прохання сотника Степана Гуковського зі старшиною, та священника Афанасія Павлова, було дозволено перенести ям польський Миколаївський храм на нове місце, у «Старе селище».
Серед драгунів яких доправляли до Ямполю зі всієї імперії (Філарет називає їх «збродом») поширилося розкольництво. На це видано імператорський указ від 11 серпня 1732 року, яким наказувалося розшукувати розкольників та піддавати суду їх приховувачів. В відповідь на це, 17 лютого 1733 року, священик Афанасій, відповідав, що у селі налічується 13 розкольницьких родин. Консисторія вимагала, доставити розкольників для розслідування. Розкол зостався на місці, але вже у 1858 році, розкольників у Ямполі не було.
У 1733 році до храму Святого Миколая у Ямполі було видано архієпископом Досифієм антимінс.
З 1745 року, священником став Яків Лучинський.
У 1798 році, було побудовано новий храм, замість старого. Іконостас, та інші речі поступили з попереднього храму.
Ямпіль відносився до Харківської єпархії і входив до четвертого округу Ізюмського повіту.
У 1871 р. дерев'яний храм Святого Миколая було поновлено.
Економіка
Більшість населення працює на заводах міста Лиман.
Ямпіль відомий в регіоні як місце, де масово вирощують полуницю, адже клімат і піщані ґрунти є найсприятливішими для цієї ягоди. В сезон за нею з'їжджаються перекупники з навколишніх міст та районів, які потім реалізують її в Бахмуті, Лимані, Соледарі та ін. Впритул до станції підходить великий сосновий ліс лиманського лісництва, який простягається від Лиману через Ямпіль до наступної залізничної станції 438 км.
Населення
Згідно з переписом 1762 року у селі налічувалося 350 мешканців чоловічої статі.
У 1750 році було 450 чоловіків та 405 жінок.
У 1790 році було 1364 чоловіків та 1475 жінок.
У 1810 році було 1710 чоловіків та 1733 жінок.
У 1830 році було 1090 чоловіків та 1200 жінок.
У 1850 році було 1170 чоловіків та 1248 жінок.
У 1970 році було 3100 мешканців.
У 2001 році було 2302 мешканців.
Примітки
- Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій». Донецька область. 2. Населені пункти Донецької області. Міста обласного значення (станом на 1.01.2017 року) [Архівовано з першоджерела 26 січня 2017.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Утро, № 2364 від 10.07.1914. - с. 1.
- Северо-Донецкая железная дорога. Сокращённый продольный профиль. [Х.] 1916.
- Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений с 1 мая 1916 г. СПб. 1916.
- ЗСУ звільнили Ямпіль на Донеччині
- Щелков К.П. (1882). Историческая хронология Харьковской губернии. Х.
Література
| У Вікісловнику є сторінка Ямпіль. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 157-161 - 462с. (рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття про Донецьку область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya mpil MFA ˈjɐmpʲiʎ prosluhati selishe v Ukrayini v Limanskij miskij gromadi Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Naselennya 2149 meshkanciv stanom na 2011 rik selishe Yampil Zaliznichna stanciya YampilZaliznichna stanciya Yampil Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Kramatorskij rajon Gromada Limanska miska gromada Osnovni dani Zasnovano 1682 Status iz 2024 roku Plosha 3 87 km Naselennya 2031 01 01 2017 Gustota 525 osib km Poshtovij indeks 84461 84462 Telefonnij kod 380 6261 Geografichni koordinati 48 55 56 pn sh 37 56 33 sh d 48 93222 pn sh 37 94250 sh d 48 93222 37 94250 Koordinati 48 55 56 pn sh 37 56 33 sh d 48 93222 pn sh 37 94250 sh d 48 93222 37 94250 Visota nad rivnem morya 73 m Vodojma ozero Cerkovne Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Yampil Do obl centru fizichna 106 4 km zalizniceyu 137 km Selishna vlada Adresa 84400 Donecka obl Kramatorskij rajon m Liman vul Nezalezhnosti 46 Karta Yampil Yampil Yampil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yampil znachennya IstoriyaSosnovij lis u Yampoli Lyudi ochikuyut na elektrichku pislya polunichnogo rinku Zaliznichna stanciya Yampil Vpershe Yampil zgaduyetsya v istorichnih dokumentah pid 1682 rokom selishe miskogo tipu z 1938 Zgidno aktiv zemli suchasnogo Yampolya nalezhali Svyatogirskomu monastiryu yakij zasnuvav pid zahistom Suharyeva gorodka Ryepin yurt ta Hrestovskij Rajgorodok Ci zemli piznishe vidijshli do torskih ta mayackih kozakiv U gramoti 1704 roku meshkanci Krasnyanska ta Suharyeva gorodka sho volodili zemlyami vgoru po Doncyu zaznachayut sho po urochishu Ryepinu yamu de vzhe posililisya kozaki Izyumskogo polku z sela Yampolya U gramoti 1704 roku vkazano sho zgidno doslidzhennyu provedenomu u 1703 roci u seli Yampil Izyumskogo kozackogo polku nalichuvalosya 117 kozackih dvoriv U tomu seli zvedena kaplicya ta molitovnij dim Takozh ye mozhlivist skazati sho na toj chas golovuvav u seli otaman Pavlo Ruban U 1712 roci Yampolyu bulo nadano znachennya forpostu zvidkilya rosijski imperski draguni povinni buli ohoronyati torski bahmutski solyani zavodi U 1718 roci selo postrazhdalo vid chumi sami meshkanci ocholyuvani yampolskim svyashenikom Maksimom zvertalisya do monahiv Svyatogirskogo monastiryu U 20 h rokah XVIII stolittya vnaslidok rozliviv Doncya yaki zavdavali velikoyi shkodi yampolcyam selo bulo pereneseno na visochinu nedaleko vid kolishnogo miscya Nove misce navit u 1729 roci nosilo nazvu Stare selishe tak yak ranishe na comu misci rozmishuvavsya monastir Ryepin yurt U 1729 roci u Yampoli bulo pobudovano fortecyu z porohovim lohom ta garmatami Ale za chasiv caryuvannya Katerini II cya fortecya bula znishena a pri vstupi na prestol imperatora Oleksandra I 1801 rik garmati ta inshi vijskovi prinalezhnosti buli vivezeni z Yampolyu Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu Slobidskoyi Ukrayini u 1765 roci ta utvorennya Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Yampil vhodiv do Izyumskogo povitu ciyeyi guberniyi Holera 1831 roku majzhe ominula selo zabravshi vsogo p yat zhittiv U 1833 roci vidbuvsya velikij nevrozhaj hliba sho privelo do golodu sered meshkanciv sela Holera 1847 ta 1848 rokiv zabrala 26 zhittiv U 1848 roci vnaslidok padezhu hudobi vpalo gospodarstvo u Yampoli Cinga 1849 roku takozh obminula selo Pomerlo p yatero lyudej ale ne miscevih a storonnih U 1911 roci bulo vidkrito ruh poyizdiv Pivnichno Doneckoyu zalizniceyu na dilnici Lgov Rodakove U dzherelah za 1914 1916 roki na Pivnichno Doneckij zaliznici vkazano roz yizd 409 versti Yampil u rajoni naselenih punktiv Yampil i Mihajlivskij de vzhe zupinyalisya tovaro pasazhirski poyizdi 11 12 Lgov Mikitivka i 5 6 Lgov Liha Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Krasnij Liman ta Boyi za Liman Pid chas vijni na shodi Ukrayini pri provedenni zachistki ta blokuvannya u selishi Yampil z vechora 19 chervnya na nich 20 chervnya 2014 roku zaginuli 8 ukrayinskih vijskovikiv perevazhno 24 yi mehanizovanoyi brigadi blizko 30 vijskovikiv zaznali poranen Pid chas povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu 29 kvitnya vorozhim vijskam vdalosya zahopiti Yampil Utim ukrayinski zbrojni sili zvilnili selishe 30 veresnya 2022 Zaginuli v boyah za misto Bilevich Igor Volodimirovich 1971 2022 ukrayinskij majster rizbyar na derevi i pedagog serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv 29 veresnya 2022 roku v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini 2017 docent 2018 ReligiyaU 1704 roku vkazuyetsya sho u seli bula kaplichka ta molitovnij dim Chi bula cerkva u Ryepinomu yurti kudi piznishe bulo peremisheno selo nevidomo ale yak zaznachaye Gumilevskij D G Filaret skorishe za vse tam bula kaplicya U 1718 roci v seli vzhe buv svij svyashennik na im ya Maksim Nakazom vid 1724 roku u Yampoli bulo dozvoleno pobuduvati Mikolayivsku cerkov Chi bula do togo cerkva u seli chi parafiyani zadovolnyalisya kapliceyu zi svyashenikom nevidomo U 1725 roci u Yampoli vzhe buv svij Mikolayivskij hram u svyasheniki yakogo buv posvyachenij na prohannya parafiyan Afanasij Pavlov u 1744 roci perejshov do Hotmizhskogo monastiryu U 1731 roci vnaslidok prohannya sotnika Stepana Gukovskogo zi starshinoyu ta svyashennika Afanasiya Pavlova bulo dozvoleno perenesti yam polskij Mikolayivskij hram na nove misce u Stare selishe Sered draguniv yakih dopravlyali do Yampolyu zi vsiyeyi imperiyi Filaret nazivaye yih zbrodom poshirilosya rozkolnictvo Na ce vidano imperatorskij ukaz vid 11 serpnya 1732 roku yakim nakazuvalosya rozshukuvati rozkolnikiv ta piddavati sudu yih prihovuvachiv V vidpovid na ce 17 lyutogo 1733 roku svyashenik Afanasij vidpovidav sho u seli nalichuyetsya 13 rozkolnickih rodin Konsistoriya vimagala dostaviti rozkolnikiv dlya rozsliduvannya Rozkol zostavsya na misci ale vzhe u 1858 roci rozkolnikiv u Yampoli ne bulo U 1733 roci do hramu Svyatogo Mikolaya u Yampoli bulo vidano arhiyepiskopom Dosifiyem antimins Z 1745 roku svyashennikom stav Yakiv Luchinskij U 1798 roci bulo pobudovano novij hram zamist starogo Ikonostas ta inshi rechi postupili z poperednogo hramu Yampil vidnosivsya do Harkivskoyi yeparhiyi i vhodiv do chetvertogo okrugu Izyumskogo povitu U 1871 r derev yanij hram Svyatogo Mikolaya bulo ponovleno EkonomikaBilshist naselennya pracyuye na zavodah mista Liman Yampil vidomij v regioni yak misce de masovo viroshuyut polunicyu adzhe klimat i pishani grunti ye najspriyatlivishimi dlya ciyeyi yagodi V sezon za neyu z yizhdzhayutsya perekupniki z navkolishnih mist ta rajoniv yaki potim realizuyut yiyi v Bahmuti Limani Soledari ta in Vpritul do stanciyi pidhodit velikij sosnovij lis limanskogo lisnictva yakij prostyagayetsya vid Limanu cherez Yampil do nastupnoyi zaliznichnoyi stanciyi 438 km NaselennyaZgidno z perepisom 1762 roku u seli nalichuvalosya 350 meshkanciv cholovichoyi stati U 1750 roci bulo 450 cholovikiv ta 405 zhinok U 1790 roci bulo 1364 cholovikiv ta 1475 zhinok U 1810 roci bulo 1710 cholovikiv ta 1733 zhinok U 1830 roci bulo 1090 cholovikiv ta 1200 zhinok U 1850 roci bulo 1170 cholovikiv ta 1248 zhinok U 1970 roci bulo 3100 meshkanciv U 2001 roci bulo 2302 meshkanciv PrimitkiMaterialy dlya istorii kolonizacii i byta Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gub D I Bagalej Harkov Tip K P Schasni 1890 s 148 170 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Dovidnik Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij Donecka oblast 2 Naseleni punkti Doneckoyi oblasti Mista oblasnogo znachennya stanom na 1 01 2017 roku Arhivovano z pershodzherela 26 sichnya 2017 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Utro 2364 vid 10 07 1914 s 1 Severo Doneckaya zheleznaya doroga Sokrashyonnyj prodolnyj profil H 1916 Oficialnyj ukazatel zheleznodorozhnyh parohodnyh i drugih passazhirskih soobshenij s 1 maya 1916 g SPb 1916 ZSU zvilnili Yampil na Donechchini Shelkov K P 1882 Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H LiteraturaU Vikislovniku ye storinka Yampil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii H Universitetskaya tipografiya 1858 T 5 S 157 161 462s ros doref Ce nezavershena stattya pro Donecku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi