Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ра́йгородок — селище в Миколаївській міській територіальній громаді Краматорського району Донецької області, розташоване поблизу річок Казенний Торець і Сіверський Донець. Населення 3 902 мешканців, у 1966 році мешкало 4600 жителів. На півночі селища розташований крейдяний кар'єр з насипами-териконами заввишки 50 і 55 метрів.
| селище Райгородок | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Громада | Миколаївська міська громада |
| Основні дані | |
| Засновано | 1685 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 3.276 км² |
| Населення | ▼ 3166 (01.01.2022) |
| Густота | 1046 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 84150 |
| Телефонний код | +380 6262 |
| Географічні координати | 48°54′01″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.90028° пн. ш. 37.72389° сх. д.Координати: 48°54′01″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.90028° пн. ш. 37.72389° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 62 м |
| Водойма | р. Сіверський Донець, Казенний Торець
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Соболівка |
| До станції: | 9 км |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 13 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 101,9 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84150, Донецька обл., Краматорський р-н., смт. Райгородок, вул. Східна, 4 (Райгородоцький старостинський округ Миколаївської міської громади) |
| Карта | |
  Райгородок | |
 Райгородок | |
|
| |
Географічне розташування
Селище Райгородок знаходиться на північний схід від Краматорська, на річці Казенний Торець, поблизу впадання її до Сіверського Дінця. Через селище проходить залізниця, станція Соболівка. Райгородок займає площу 327,6 га.
Історія
На початку XX ст. В. Ф. Спесивцевим було виявлено золотоординське поселення. В інформації про ці дослідження згадуються залишки мечеті, будівель з цегли. На пам'ятці були знайдені золотоординські монети датовані 1356—1384 роками. В районі поселення досліджувалися і поховання кочівників.
Райгородок лежав у землі бродників. Згодом належав до Кальміуської паланки.
Згідно з актами, Святогірський монастир, заснував під захистом Сухарєва городка, Рєпін юрт Хрестівський юрт, поселення у вигляді хуторів. Хрестівський юрт фігурував вже за переписними книгами монастирю від 1665 року. Ці землі пізніше відійшли до торських та маяцьких козаків.
Орновський у своїй похвальній поемі Донцям-Захаржевським пише, що там, де була Козацька пристань, ізюмським козацьким полковником Костянтином Донець-Захаржевським у 1685 році було побудовано фортецю Райгородок, за що йому було надіслано схвальну грамоту від царів Петра та Івана. Райгородок спочатку розташований був при гирлі річки Торець. Ще у XIX столітті було видно залишки колишнього валу і будівель. Там же був храм.
При створенні Бахмутської провінції (1719 рік) у складі Азовської губернії Райгородок з іншими населеними пунктами, був включений до неї. У 1725 році Азовську губернію було перейменовано на Воронізьку.
У квітні 1735 року фортеця та храм Архангела Михаїла були перенесені на нове місце через розливи Донця. Старе місце носить назву Козацька пристань.
У 1759 році однодворці Райгородка, внаслідок клопотання полкової старшини Ізюмського козацького полку, були відділені від місцевих козаків-черкасів та переселені на річку Айдар, де вони заснували нову слободу Райгородок. А у старому (теперішньому) Райгородку зосталося лише українське населення, до яких долучалися нові переселенці.
З 1787 року увійшло до складу Ізюмського повіту Харківського намісництва (з 1797 року Слобідсько-Українська губернія, з 1835 року Харківська губернія). Був у складі Харківської губернії до самої ліквідації «повітово-губернського» поділу в 1925 році.
В 1831 році холера з'явилася на хуторі Пискунівці, а потім розповзлася по всьому приходу, померлих від хвороби налічувалося 99 осіб.
В 1833 році відбувся страшний неврожай хліба та голод, внаслідок якого люди вимушені були їсти навіть кору дерев. Від такої їжі померло у болісних стражданнях вісім людей, а від голоду померло 26 осіб.
В 1847 та 1848 роках знову появилася холера, від якої померли п'ятдесят людей.
Наприкінці 1848 року, початку 1849 року мешканців спіткала «скорбутна хвороба» (цинга), від якої загинуло 122 особи. Крім того наслідки поганих врожаїв, та падежі худоби, довели мешканців до убожіння.
Навесні 1849 року, рівень води піднявся так високо, що вона підтопила церкву та зруйнувала церковну огорожу, вигнала священнослужителів з дому. Також було пошкоджено будинки мешканців. Найбільш високий рівень води був 16 квітня.
З листопада 1917 року — під владою УНР.
З 29 квітня по 14 грудня 1918 року — в складі Української Держави.
в 1932 році у СРСР вводиться новий адміністративний поділ (район-область). 2 липня було утворено Донецьку область УРСР, до складу якої потрапляє Райгородок.
У 1938 році, Указом Президії Верховної Ради УРСР, селу Райгородок надано статус селища міського типу.
26 січня 2024 року, відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», категорія селищ міського типу в Україні замінюється на категорію населеного пункту «селище».
Російсько-українська війна
Коли Лиман був захоплений ЗС РФ, селище піддавалося артилерійським обстрілам російських військових.
6 жовтня 2022 року під час відступу російські військові підірвали дамбу внаслідок чого селище було підтоплено.
Релігія
В 1713 році митрополитом Білгородським Іларіоном (Властелинським), було посвячено у священики храму Архангела Михаїла села Ізюмського козацького полку, Райгородок, Іллю Боярського.
Через те, що у 1718 році церкву розмило водою, а нова не побудована, а у самому селі зосталася тільки одинадцять дворів, священик Ілля Боярський просився перевести його до села Гусинки.
В 1746 році при Архангельській церкві села Райгородка, вказано вже 77 дворів. Священиком на той час був Михайло Боярський.
В 1749 році, було побудовано новий храм, замість майже зруйнованого старого.
В 1780 році було побудовано новий храм, на честь собору Архістратига Михаїла.
В 1841 році, зусиллями райгородського мешканця Іоанна Васильовича Качконоженка було відновлено храм, на це він пожертвував 1722 карбованців асигнаціями.
В 1874 році, храм було відновлено.
В 1885 році було призначено священика Василя Спесивцева (1863 року народження).
В 1887 році, за проектом Ф. І. Данилова силами священика Василя Спесивцева, було побудовано на місці старої, нову дерев'яну однопрестольну церкву.
В 1893 році було призначено псаломщика Іоанна Павлова (з 1897 року, також диякон).
З 1902 року церковний староста селянин Онисим Чалий.
За штатом 1904 року, при храмі мали бути: священик, диякон та псаломщик. Зарплатня священика становила 141 карбованець, 12 копійок; псаломщика — 35 карбованців, 28 копійок.
Райгородок відносився до Харківської єпархії і входив до четвертого округу Ізюмського повіту.
Населення
За переписом 1732 року, у Райгородку налічувалося 45 осіб чоловічої статі.
У 1750 році населення села вже становило 630 осіб чоловічої статі та 603 жіночої.
У 1770 році населення села становило 719 осіб чоловічої статі та 670 жіночої.
У 1790 році населення села становило 1196 осіб чоловічої статі та 1162 жіночої.
У 1810 році населення села становило 1511 осіб чоловічої статі та 1536 жіночої.
У 1830 році населення села становило 1640 осіб чоловічої статі та 1748 жіночої.
У 1850 році населення села становило 1718 осіб чоловічої статі та 1851 жіночої.
Населення у 1903 році становило 2,5 тисячі осіб.
У 1904 році населення села становило 1388 осіб чоловічої статі та 1314 жіночої.
Чисельність населення по переписом 2001 року становила 3 902 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3456 | 88.57% |
| російська | 427 | 10.94% |
| білоруська | 6 | 0.15% |
| вірменська | 2 | 0.05% |
| румунська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 10 | 0.26% |
| Усього | 3902 | 100% |
Персоналії
- Білецький Євген Миколайович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Примітки
- https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
- топографічна мапа M37-112-А
- Цибін М. В. Південно-Схід Російських Земель в другій половині XIII—XIV ст. (до вивчення етнокультурних процесів) // Праці VI Міжнародного Конгресу слов'янської археології. Том 3: Етногенез та етнокультурні контакти слов'ян. — М.: Християнське видавництво, 1997.
- Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- Росіяни підірвали дамбу на Донеччині, підтоплено населений пункт — Генштаб. 2022-10-06.
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 281 – 471с.(рос. дореф.)
Література
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 161-164 -462с. (рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетськая типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — 471 с.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra jgorodok selishe v Mikolayivskij miskij teritorialnij gromadi Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti roztashovane poblizu richok Kazennij Torec i Siverskij Donec Naselennya 3 902 meshkanciv u 1966 roci meshkalo 4600 zhiteliv Na pivnochi selisha roztashovanij krejdyanij kar yer z nasipami terikonami zavvishki 50 i 55 metriv selishe Rajgorodok vid na mistechko z krejdyanih terikonivvid na mistechko z krejdyanih terikoniv Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Kramatorskij rajon Gromada Mikolayivska miska gromada Osnovni dani Zasnovano 1685 Status iz 2024 roku Plosha 3 276 km Naselennya 3166 01 01 2022 Gustota 1046 osib km Poshtovij indeks 84150 Telefonnij kod 380 6262 Geografichni koordinati 48 54 01 pn sh 37 43 26 sh d 48 90028 pn sh 37 72389 sh d 48 90028 37 72389 Koordinati 48 54 01 pn sh 37 43 26 sh d 48 90028 pn sh 37 72389 sh d 48 90028 37 72389 Visota nad rivnem morya 62 m Vodojma r Siverskij Donec Kazennij Torec Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Sobolivka Do stanciyi 9 km Do rajcentru fizichna 13 km Do obl centru fizichna 101 9 km Selishna vlada Adresa 84150 Donecka obl Kramatorskij r n smt Rajgorodok vul Shidna 4 Rajgorodockij starostinskij okrug Mikolayivskoyi miskoyi gromadi Karta Rajgorodok Rajgorodok Rajgorodok u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rajgorodok znachennya Geografichne roztashuvannyaKrejdyani terikoni Selishe Rajgorodok znahoditsya na pivnichnij shid vid Kramatorska na richci Kazennij Torec poblizu vpadannya yiyi do Siverskogo Dincya Cherez selishe prohodit zaliznicya stanciya Sobolivka Rajgorodok zajmaye ploshu 327 6 ga IstoriyaCerkva Shkola 1952 r tipovij proyekt Na pochatku XX st V F Spesivcevim bulo viyavleno zolotoordinske poselennya V informaciyi pro ci doslidzhennya zgaduyutsya zalishki mecheti budivel z cegli Na pam yatci buli znajdeni zolotoordinski moneti datovani 1356 1384 rokami V rajoni poselennya doslidzhuvalisya i pohovannya kochivnikiv Rajgorodok lezhav u zemli brodnikiv Zgodom nalezhav do Kalmiuskoyi palanki Zgidno z aktami Svyatogirskij monastir zasnuvav pid zahistom Suharyeva gorodka Ryepin yurt Hrestivskij yurt poselennya u viglyadi hutoriv Hrestivskij yurt figuruvav vzhe za perepisnimi knigami monastiryu vid 1665 roku Ci zemli piznishe vidijshli do torskih ta mayackih kozakiv Ornovskij u svoyij pohvalnij poemi Doncyam Zaharzhevskim pishe sho tam de bula Kozacka pristan izyumskim kozackim polkovnikom Kostyantinom Donec Zaharzhevskim u 1685 roci bulo pobudovano fortecyu Rajgorodok za sho jomu bulo nadislano shvalnu gramotu vid cariv Petra ta Ivana Rajgorodok spochatku roztashovanij buv pri girli richki Torec She u XIX stolitti bulo vidno zalishki kolishnogo valu i budivel Tam zhe buv hram Pri stvorenni Bahmutskoyi provinciyi 1719 rik u skladi Azovskoyi guberniyi Rajgorodok z inshimi naselenimi punktami buv vklyuchenij do neyi U 1725 roci Azovsku guberniyu bulo perejmenovano na Voronizku U kvitni 1735 roku fortecya ta hram Arhangela Mihayila buli pereneseni na nove misce cherez rozlivi Doncya Stare misce nosit nazvu Kozacka pristan U 1759 roci odnodvorci Rajgorodka vnaslidok klopotannya polkovoyi starshini Izyumskogo kozackogo polku buli viddileni vid miscevih kozakiv cherkasiv ta pereseleni na richku Ajdar de voni zasnuvali novu slobodu Rajgorodok A u staromu teperishnomu Rajgorodku zostalosya lishe ukrayinske naselennya do yakih doluchalisya novi pereselenci Z 1787 roku uvijshlo do skladu Izyumskogo povitu Harkivskogo namisnictva z 1797 roku Slobidsko Ukrayinska guberniya z 1835 roku Harkivska guberniya Buv u skladi Harkivskoyi guberniyi do samoyi likvidaciyi povitovo gubernskogo podilu v 1925 roci V 1831 roci holera z yavilasya na hutori Piskunivci a potim rozpovzlasya po vsomu prihodu pomerlih vid hvorobi nalichuvalosya 99 osib V 1833 roci vidbuvsya strashnij nevrozhaj hliba ta golod vnaslidok yakogo lyudi vimusheni buli yisti navit koru derev Vid takoyi yizhi pomerlo u bolisnih strazhdannyah visim lyudej a vid golodu pomerlo 26 osib V 1847 ta 1848 rokah znovu poyavilasya holera vid yakoyi pomerli p yatdesyat lyudej Naprikinci 1848 roku pochatku 1849 roku meshkanciv spitkala skorbutna hvoroba cinga vid yakoyi zaginulo 122 osobi Krim togo naslidki poganih vrozhayiv ta padezhi hudobi doveli meshkanciv do ubozhinnya Navesni 1849 roku riven vodi pidnyavsya tak visoko sho vona pidtopila cerkvu ta zrujnuvala cerkovnu ogorozhu vignala svyashennosluzhiteliv z domu Takozh bulo poshkodzheno budinki meshkanciv Najbilsh visokij riven vodi buv 16 kvitnya Z listopada 1917 roku pid vladoyu UNR Z 29 kvitnya po 14 grudnya 1918 roku v skladi Ukrayinskoyi Derzhavi v 1932 roci u SRSR vvoditsya novij administrativnij podil rajon oblast 2 lipnya bulo utvoreno Donecku oblast URSR do skladu yakoyi potraplyaye Rajgorodok U 1938 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selu Rajgorodok nadano status selisha miskogo tipu 26 sichnya 2024 roku vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro poryadok virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini kategoriya selish miskogo tipu v Ukrayini zaminyuyetsya na kategoriyu naselenogo punktu selishe Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Koli Liman buv zahoplenij ZS RF selishe piddavalosya artilerijskim obstrilam rosijskih vijskovih 6 zhovtnya 2022 roku pid chas vidstupu rosijski vijskovi pidirvali dambu vnaslidok chogo selishe bulo pidtopleno ReligiyaV 1713 roci mitropolitom Bilgorodskim Ilarionom Vlastelinskim bulo posvyacheno u svyasheniki hramu Arhangela Mihayila sela Izyumskogo kozackogo polku Rajgorodok Illyu Boyarskogo Cherez te sho u 1718 roci cerkvu rozmilo vodoyu a nova ne pobudovana a u samomu seli zostalasya tilki odinadcyat dvoriv svyashenik Illya Boyarskij prosivsya perevesti jogo do sela Gusinki V 1746 roci pri Arhangelskij cerkvi sela Rajgorodka vkazano vzhe 77 dvoriv Svyashenikom na toj chas buv Mihajlo Boyarskij V 1749 roci bulo pobudovano novij hram zamist majzhe zrujnovanogo starogo V 1780 roci bulo pobudovano novij hram na chest soboru Arhistratiga Mihayila V 1841 roci zusillyami rajgorodskogo meshkancya Ioanna Vasilovicha Kachkonozhenka bulo vidnovleno hram na ce vin pozhertvuvav 1722 karbovanciv asignaciyami V 1874 roci hram bulo vidnovleno V 1885 roci bulo priznacheno svyashenika Vasilya Spesivceva 1863 roku narodzhennya V 1887 roci za proektom F I Danilova silami svyashenika Vasilya Spesivceva bulo pobudovano na misci staroyi novu derev yanu odnoprestolnu cerkvu V 1893 roci bulo priznacheno psalomshika Ioanna Pavlova z 1897 roku takozh diyakon Z 1902 roku cerkovnij starosta selyanin Onisim Chalij Za shtatom 1904 roku pri hrami mali buti svyashenik diyakon ta psalomshik Zarplatnya svyashenika stanovila 141 karbovanec 12 kopijok psalomshika 35 karbovanciv 28 kopijok Rajgorodok vidnosivsya do Harkivskoyi yeparhiyi i vhodiv do chetvertogo okrugu Izyumskogo povitu NaselennyaZa perepisom 1732 roku u Rajgorodku nalichuvalosya 45 osib cholovichoyi stati U 1750 roci naselennya sela vzhe stanovilo 630 osib cholovichoyi stati ta 603 zhinochoyi U 1770 roci naselennya sela stanovilo 719 osib cholovichoyi stati ta 670 zhinochoyi U 1790 roci naselennya sela stanovilo 1196 osib cholovichoyi stati ta 1162 zhinochoyi U 1810 roci naselennya sela stanovilo 1511 osib cholovichoyi stati ta 1536 zhinochoyi U 1830 roci naselennya sela stanovilo 1640 osib cholovichoyi stati ta 1748 zhinochoyi U 1850 roci naselennya sela stanovilo 1718 osib cholovichoyi stati ta 1851 zhinochoyi Naselennya u 1903 roci stanovilo 2 5 tisyachi osib U 1904 roci naselennya sela stanovilo 1388 osib cholovichoyi stati ta 1314 zhinochoyi Chiselnist naselennya po perepisom 2001 roku stanovila 3 902 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3456 88 57 rosijska 427 10 94 biloruska 6 0 15 virmenska 2 0 05 rumunska 1 0 03 inshi ne vkazali 10 0 26 Usogo 3902 100 PersonaliyiBileckij Yevgen Mikolajovich general horunzhij Armiyi UNR Krayevid z krejdyanih vidvaliv u Rajgorodku Kramatorskogo rajonuPrimitkihttps ukrstat gov ua druk publicat kat u 2022 zb 05 zb Shuselnist pdf topografichna mapa M37 112 A Cibin M V Pivdenno Shid Rosijskih Zemel v drugij polovini XIII XIV st do vivchennya etnokulturnih procesiv Praci VI Mizhnarodnogo Kongresu slov yanskoyi arheologiyi Tom 3 Etnogenez ta etnokulturni kontakti slov yan M Hristiyanske vidavnictvo 1997 Pro poryadok virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 24 sichnya 2024 Rosiyani pidirvali dambu na Donechchini pidtopleno naselenij punkt Genshtab 2022 10 06 Samojlovich Ivan Spravochnaya kniga dlya Harkovskoj eparhii H I M Varshavchika 1904 S 281 471s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaFilaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii H Universitetskaya tipografiya 1858 T 5 S 161 164 462s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref Samojlovich Ivan Spravochnaya kniga dlya Harkovskoj eparhii H I M Varshavchika 1904 471 s ros doref