Каїніт — мінерал класу сульфатів.
Каїніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Kai |
Хімічна формула | KMg(SO₄)Cl·3H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 7.DF.10[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | d (давньогрецька мова) |
Типова місцевість | d[3] |
Каїніт у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Назва — від давньогрецьк. καινός — «новий, <раніше> невідомий» (Carl Friedrich Jacob Zincken, 1865).
Першим хто повідомив про мінерал був німецький гірничий чиновник Август Гюйссен (1824—1903) у соляній шахті в Штасфурті, про що 21 лютого 1865 року повідомив кельнський журнал «Berggeist». Було заявлено, що це «рідкісна сполука солі сірчаної кислоти з металом хлору».
Проте каїніт, ймовірно, був відкритий ще в 1864 році на копальні «Herzoglich Anhaltisches Salzwerk Leopoldshall» (біля Штасфурта) працівником гірничого управління, який відповідав за нагляд за шахтами В. Шене.
Мінерал був описаний німецьким металургом Карлом Фрідріхом Якобом Цінкеном (1814—1894) у «Berg- und Hüttenmännische Zeitung», опублікованому в Лейпцигу 27 лютого 1865 року. Він назвав мінерал грецьким словом καινος [кайнос] «новий, (ще) невідомий», оскільки каїніт був першою сполукою, яка містить сульфат і хлорид як аніони. Крім того, Цінкен повідомляє про відкриття мінералу в листі від 18 березня 1865 року до професора Ганнса Бруно Гейніца, одного з двох редакторів «Нового щорічника з мінералогії, геології та палеонтології».
Загальний опис
Хімічна формула: KCl·MgSO4·3H2O. Містить (%): K2О — 15,7; MgO — 16,19; SO3 — 32,16; Cl — 14,24; H2O — 21,71.
Сингонія моноклінна.
Густина 2,13.
Твердість 2-3,5.
Жовтувато- або сірувато-білого, сіро-блакитного, сірого, зеленого, блакитного або фіолетового кольору.
Блиск скляний.
Злом рівний або скалковий. Крихкий.
На смак солоний і гіркий.
Зустрічається як вторинний мінерал у морських поташних родовищах, що утворюються внаслідок метаморфізму або розділення ґрунтовими водами; евапоритах морського генезису, рідше вулканічний сублімат. Входить до складу калійних солей.
Асоціація: сильвін, галіт, карналіт, кізерит, полігаліт, лангбейніт, пікромерит, астраханіт, тенардит, епсоміт.
Форми виділення — від зернистих до масивних агрегатів, у рідкісних випадках також від товстих пластинчастих до ізометричних кристалів.
Родовища і знахідки — Калуське та Стебницьке родовище калійних солей в Україні; поблизу Штасфурта, Магдебурга, в районі Верра-Фульда, Гессен і Тюрингія; на горі Ассе, поблизу Вольфенбюттеля, і поблизу Ганновера, Саксонія у Німеччині. На вулканах на півострові Камчатка, Росія. З озера Індер, Казахстан. У США в шт. Нью-Мексико. У Італії — на о. Сицилія.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- August Huyssen: Neue Mineralvorkommen im Stassfurter Salzlager. In: Der Berggeist: Zeitung für Berg-, Hüttenwesen und Industrie 21. Februar 1865. Band 10, Nr. 15, 1865, S. 67–68 (online verfügbar in Der Berggeist, S. 67 ff. in der Google-Buchsuche).
- Carl Friedrich Jacob Zincken: Ueber ein neues Salz von Leopoldshall bei Stassfurth. In: Berg- und Huettenmaennische Zeitung. Band 24, Nr. 9, 1865, S. 79–80.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каїніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Каїніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
- Carl Friedrich Jacob Zincken: Ueber ein neues Salz von Leopoldshall bei Stassfurth. In: Berg- und Huettenmaennische Zeitung. Band 24, Nr. 9, 1865, S. 79–80.
- Kainite. Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America. 2001.
- Білецький В. С. Каїніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каїніт (дата оприлюднення: 20.03.2023).
Посилання
- Mineraldatenblatt Kainite [ 4 Липня 2008 у Wayback Machine.]
- Kainite Webmin [ 26 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kayinit mineral klasu sulfativ KayinitZagalni vidomostiStatus IMA chinnij uspadkovanij G d 1 Abreviatura KaiHimichna formula KMg SO Cl 3H ONickel Strunz 10 7 DF 10 3 IdentifikaciyaSingoniya monoklinna singoniyaKolir risi bilijInshi harakteristikiNazvano na chest d davnogrecka mova Tipova miscevist d 3 Kayinit u VikishovishiEtimologiya ta istoriyaNazva vid davnogreck kainos novij lt ranishe gt nevidomij Carl Friedrich Jacob Zincken 1865 Pershim hto povidomiv pro mineral buv nimeckij girnichij chinovnik Avgust Gyujssen 1824 1903 u solyanij shahti v Shtasfurti pro sho 21 lyutogo 1865 roku povidomiv kelnskij zhurnal Berggeist Bulo zayavleno sho ce ridkisna spoluka soli sirchanoyi kisloti z metalom hloru Prote kayinit jmovirno buv vidkritij she v 1864 roci na kopalni Herzoglich Anhaltisches Salzwerk Leopoldshall bilya Shtasfurta pracivnikom girnichogo upravlinnya yakij vidpovidav za naglyad za shahtami V Shene Mineral buv opisanij nimeckim metalurgom Karlom Fridrihom Yakobom Cinkenom 1814 1894 u Berg und Huttenmannische Zeitung opublikovanomu v Lejpcigu 27 lyutogo 1865 roku Vin nazvav mineral greckim slovom kainos kajnos novij she nevidomij oskilki kayinit buv pershoyu spolukoyu yaka mistit sulfat i hlorid yak anioni Krim togo Cinken povidomlyaye pro vidkrittya mineralu v listi vid 18 bereznya 1865 roku do profesora Gannsa Bruno Gejnica odnogo z dvoh redaktoriv Novogo shorichnika z mineralogiyi geologiyi ta paleontologiyi Zagalnij opisHimichna formula KCl MgSO4 3H2O Mistit K2O 15 7 MgO 16 19 SO3 32 16 Cl 14 24 H2O 21 71 Singoniya monoklinna Gustina 2 13 Tverdist 2 3 5 Zhovtuvato abo siruvato bilogo siro blakitnogo sirogo zelenogo blakitnogo abo fioletovogo koloru Blisk sklyanij Zlom rivnij abo skalkovij Krihkij Na smak solonij i girkij Zustrichayetsya yak vtorinnij mineral u morskih potashnih rodovishah sho utvoryuyutsya vnaslidok metamorfizmu abo rozdilennya gruntovimi vodami evaporitah morskogo genezisu ridshe vulkanichnij sublimat Vhodit do skladu kalijnih solej Asociaciya silvin galit karnalit kizerit poligalit langbejnit pikromerit astrahanit tenardit epsomit Formi vidilennya vid zernistih do masivnih agregativ u ridkisnih vipadkah takozh vid tovstih plastinchastih do izometrichnih kristaliv Ruda kaliyu i magniyu Rodovisha i znahidki Kaluske ta Stebnicke rodovishe kalijnih solej v Ukrayini poblizu Shtasfurta Magdeburga v rajoni Verra Fulda Gessen i Tyuringiya na gori Asse poblizu Volfenbyuttelya i poblizu Gannovera Saksoniya u Nimechchini Na vulkanah na pivostrovi Kamchatka Rosiya Z ozera Inder Kazahstan U SShA v sht Nyu Meksiko U Italiyi na o Siciliya Div takozhBishofit Spisok mineraliv Magniyevi dobrivaPrimitkiNikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 August Huyssen Neue Mineralvorkommen im Stassfurter Salzlager In Der Berggeist Zeitung fur Berg Huttenwesen und Industrie 21 Februar 1865 Band 10 Nr 15 1865 S 67 68 online verfugbar in Der Berggeist S 67 ff in der Google Buchsuche Carl Friedrich Jacob Zincken Ueber ein neues Salz von Leopoldshall bei Stassfurth In Berg und Huettenmaennische Zeitung Band 24 Nr 9 1865 S 79 80 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lazarenko Ye K Vinar O M Kayinit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Kayinit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Carl Friedrich Jacob Zincken Ueber ein neues Salz von Leopoldshall bei Stassfurth In Berg und Huettenmaennische Zeitung Band 24 Nr 9 1865 S 79 80 Kainite Handbook of Mineralogy Mineralogical Society of America 2001 Bileckij V S Kayinit Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Kayinit data oprilyudnennya 20 03 2023 PosilannyaMineraldatenblatt Kainite 4 Lipnya 2008 u Wayback Machine Kainite Webmin 26 Kvitnya 2019 u Wayback Machine