Вольфенбю́ттель (нім. Wolfenbüttel, ниж.-нім. Wulf(f) enbüttel) — місто в Німеччині, районний центр району Вольфенбюттель, розташований в землі Нижня Саксонія.
Вольфенбюттель Wolfenbüttel | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
| |||
Координати: 52°09′44″ пн. ш. 10°32′13″ сх. д. / 52.16222° пн. ш. 10.53694° сх. д. | |||
Країна | Німеччина | ||
Земля | Нижня Саксонія | ||
Район | Вольфенбюттель | ||
Площа | |||
- Повна | 78,46 км² | ||
Висота над р.м. | 77 м | ||
Населення (31 грудня 2021) | |||
- Усього | 51 986 | ||
- Густота | 662,6/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий код | 38300, 38302, 38304 | ||
Телефонний код(и) | 05331 | ||
Ідентифікаційний код | 03 1 58 037 | ||
Вебсайт: www.wolfenbuettel.de | |||
Вольфенбюттель на карті району | |||
Вольфенбюттель | |||
Географія
Вольфенбюттель знаходиться на південному сході Нижньої Саксонії між Гарцем та люнебурзською рівниною, на південному кордоні Північнонімецької низовини з передгір'ями Гарца. Місто знаходиться за 12 км на південь від Брауншвейга і за 60 км на південний схід від столиці федеральної землі Ганновера. По сусідству з містом Вольфенбюттеля розташовуються також Зальцгіттер, Бад-Гарцбург, Гослар, Гільдесгайм, Пайне та Вольфсбург. Через місто протікає річка , яка в районі Гальхтер впадає в річку .
Адміністративний устрій
Місто входить до складу району Вольфенбюттель. Офіційний код — 03 1 58 037 . Місто поділяється на 17 міських районів. 1974 року до території міста було приєднано 10 сусідніх населених пунктів.
Площа — 78,46 км2. Населення становить 51 986 ос. (станом на 31 грудня 2021).
|
Історія
Назва
Друга частина складного слова -büttel часто зустрічається в географічних назвах на півночі Німеччини й походить давньонижньонімецької мови та означає «будинок з двором», «поселення». Місто отримало свою назву завдяки невідомому історії Вульфері (або Вульферусу) (Wulferi), що осів біля броду на Окері та заснував «Поселення Вульфері» (Wulferis Buttle).
Заснування міста
Місто було ймовірно засноване в X столітті, коли біля броду в болотистій заплаві Окера оселився переселенець Вульферус. Перших поселенців приваблювала переправа через Окер на важливому торговельному та військовому шляху, що поєднував Рейн з Ельбою. Шлях вів далі через сусідній Брауншвейг, єпископства Гальберштадт та Гільдесгайм до Лейпцига.
Перша згадка про Вольфенбюттель в документах датується 1118 роком, коли зміцнив селище фортецею, оточеною ровом з водою, яка в непевні часи давала притулок та захист купцям та мандрівникам.
Міський розвиток
1283 року Вольфенбюттель був перебудований під резиденцію герцога з роду Вельфів, а 1500 року обнесений фортечним муром.
1432 року Вельфів було вигнано з Брауншвейга, тож вони оселилися в Вольфенбюттелі й зробили своєю резиденцією місцевий палац, оточений ровом. Цей замок був резиденцією герцога Брауншвейзького та герцогів Люнебурзської до 1754 року. У XVI столітті Вольфенбюттель став першим ренесансним містом, побудованим за планом на всій території на північ від Альп.
Резиденція герцогів Брауншвейга та Люнебурга 1542 року була зруйнована військами Шмалькальденского союзу. Після цих подій за часів правління герцога оборонні споруди навколо резиденції було укріплено та з'явилися нові передмістя, де проживали ремісники та солдати.
До 1753 року Вольфенбюттель зберігав статус резиденції князівства . У Вольфенбюттелі жили й служили бібліотекарями при герцогській бібліотеці Готфрід Вільгельм Лейбніц (1690—1716) та Готгольд Ефраїм Лессінг (1770—1781), який написав у Вольфенбюттелі свою п'єсу «Натан Мудрий» . Тож Вольфенбюттель відомий під назвою «Місто Лессінга» . На початку XVII століття придворним капельмейстером в Вольфенбюттелі служив композитор та музичний теоретик Міхаель Преторіус.
Найбільш видатними правителями Вольфенбюттеля вважаються герцоги , та , що правили князівством .
Героєм став герцог . Позбавлений Наполеоном своїх володінь він екіпірував за свій рахунок військо, на чолі якого виступив проти загарбників. Загинув незадовго до перемоги.
Вольфенбюттель є типовим ренессансним містом-резиденцією з палацом, церквами Святої Марії, Святого Йоганна та Святої Трійці, цейхгаузом, канцелярією та численними добре збереженими фахверковими будинками. Збереглася велика мережа каналів (названих на голландський манер «гракхами»). Цей район відомий сьогодні під назвою «Мала Венеція».
Резиденція та фортеця герцогів Брауншвейга та Люнебурга
Вольфенбюттель, де до теперішнього часу збереглися оборонні споруди, має давні військові традиції гарнізонного міста, одного з найстаріших та найбільш неприступних на півночі Німеччини.
Ще у XII столітті в Вольфенбюттелі існував укріплений замок, який 1191 року був зруйнований за наказом Генріха Лева. 1255 року відновлений замок знову зруйнував герцог . Граф Вольфенбюттеля перейшов на бік Гогенштауфенів та становив серйозну загрозу для Вельфів. Після того, як владу в Вольфенбюттелі остаточно взяли в свої руки Вельфи, було відновлено замок з ровом, а згодом споруджено палац. У 1432—1753 роках Вольфенбюттель правив за резиденцію та оборонну фортецю для герцогів Брауншвейг-Вольфенбюттеля.
З 1570 року фортеця була оснащена бастіонами та куртинами за італійським зразком. Для захисту герцога на службі у Генріха Юлія перебувало декілька рот кінних та піших солдатів, які мали єдину форму.
Незадовго до Тридцятирічної війни за герцога Генріха Юлія оборонні споруди Вольфенбюттеля було укріплено ще раз. До теперішнього часу збереглися цейхгауз та частина фортечного муру, оборонні рови та бастіони. Палацова площа до кінця XVII століття була плацом для герцогських військ. Незважаючи на високий рівень оборони міста після 140-денної облоги місто зайняли імперські війська: селян змусили спорудити дамбу на Окері, вода залила фортецю та досягла там рівня вище людського зросту, а захисники фортеці змушені були здатися.
Нова осада Вольфенбюттеля була влаштована французами під час Семирічної війни.
Економіка
У місті розташована компанія Mast-Jägermeister AG, що випускає відомий міцний лікер «Єгермайстер».
Пам'ятки
Сучасний вигляд в стилі ренесансу палац набув завдяки придворному архітекторові . Палац в плані є прямокутником, стіни якого прорізані великою кількістю вікон. До вхідної брами у внутрішній двір веде міст. Внутрішнє оздоблення приміщень замку відповідає його ролі одного з центрів інтелектуального життя XVIII століття.
На Палацовій площі Вольфенбюттеля розташовані також такі споруди, як будівля бібліотеки герцога Августа, будинок-музей Лессінга, цейхгауз та Малий палац, де раніше розміщувалася лицарська академія , одним з курсантів якої був уславлений Еріхом Распе Барон Мюнхгаузен.
В історичному центрі розташовуються Церква Святої Марії (головна церква міста, початок XVII століття) та церква Святої Троїці.
Між замком та Старим містом знаходився район, у якому жила обслуга замку, цей район звався «Вільним районом герцога» (lang de: Fürstliche Freiheit). Його жителі не обкладалися жодними податками на його користь.
У місті знаходився єврейський квартал, мешканці якого також перебували під захистом герцога. На північ від замку розташувався район «Маленької Венеції», у якій збереглися залишки колись розгалуженої системи каналів.
Галерея
Примітки
- Landesamt für Statistik Niedersachsen, LSN-Online Regionaldatenbank, Tabelle A100001G: Fortschreibung des Bevölkerungsstandes, Stand 31. Dezember 2021 (нім.)
- Izabella Gavin/Dieter Schulze Braunschweig und Umgebung: — Edition Temmen. Bremen. 2002
Література
- Karl Bege: Chronik der Stadt Wolfenbüttel und ihrer Vorstädte; Wolfenbüttel (1839) (Онлайн [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.])
- Oskar Karpa: Wolfenbüttel (Deutsche Lande — Deutsche Kunst); 2. Auflage, München/Berlin (1965)
- Wolfgang Kelsch, Wolfgang Lange: Schatzkammer Wolfenbüttel; 2. Auflage, Wolfenbüttel 1983 DNB
- Jörg Leuschner, Karl Heinrich Kaufhold, Claudia Märtl (Hrsg.): Die Wirtschafts- und Sozialgeschichte des Braunschweigischen Landes vom Mittelalter bis zur Gegenwart, Band 1: Mittelalter, Band 2: Frühneuzeit, Band 3: Neuzeit; Georg Olms Verlag, Hildesheim (2008)
- Paul Jonas Meier: Die Kunstdenkmale der Stadt Wolfenbüttel. Osnabrück 1978 DNB (передрук видання 1904 року)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вольфенбюттель
- Офіційний сайт [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volfenbyu ttel nim Wolfenbuttel nizh nim Wulf f enbuttel misto v Nimechchini rajonnij centr rajonu Volfenbyuttel roztashovanij v zemli Nizhnya Saksoniya Volfenbyuttel Wolfenbuttel misto Vid Volfenbyuttel Gerb Koordinati 52 09 44 pn sh 10 32 13 sh d 52 16222 pn sh 10 53694 sh d 52 16222 10 53694 Krayina NimechchinaZemlyaNizhnya SaksoniyaRajonVolfenbyuttel Plosha Povna 78 46 km Visota nad r m 77 m Naselennya 31 grudnya 2021 Usogo 51 986 Gustota 662 6 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij kod 38300 38302 38304 Telefonnij kod i 05331 Identifikacijnij kod 03 1 58 037 Vebsajt www wolfenbuettel de Volfenbyuttel na karti rajonuVolfenbyuttel na karti rajonu VolfenbyuttelRoztashuvannya na karti NimechchiniGeografiyaVolfenbyuttel znahoditsya na pivdennomu shodi Nizhnoyi Saksoniyi mizh Garcem ta lyuneburzskoyu rivninoyu na pivdennomu kordoni Pivnichnonimeckoyi nizovini z peredgir yami Garca Misto znahoditsya za 12 km na pivden vid Braunshvejga i za 60 km na pivdennij shid vid stolici federalnoyi zemli Gannovera Po susidstvu z mistom Volfenbyuttelya roztashovuyutsya takozh Zalcgitter Bad Garcburg Goslar Gildesgajm Pajne ta Volfsburg Cherez misto protikaye richka yaka v rajoni Galhter vpadaye v richku Administrativnij ustrijMisto vhodit do skladu rajonu Volfenbyuttel Oficijnij kod 03 1 58 037 Misto podilyayetsya na 17 miskih rajoniv 1974 roku do teritoriyi mista bulo priyednano 10 susidnih naselenih punktiv Plosha 78 46 km2 Naselennya stanovit 51 986 os stanom na 31 grudnya 2021 Rik Naselennya 1990 51 413 1995 53 622 2000 54 344 2005 54 730 2010 53 460IstoriyaNazva Druga chastina skladnogo slova buttel chasto zustrichayetsya v geografichnih nazvah na pivnochi Nimechchini j pohodit davnonizhnonimeckoyi movi ta oznachaye budinok z dvorom poselennya Misto otrimalo svoyu nazvu zavdyaki nevidomomu istoriyi Vulferi abo Vulferusu Wulferi sho osiv bilya brodu na Okeri ta zasnuvav Poselennya Vulferi Wulferis Buttle Zasnuvannya mista Misto bulo jmovirno zasnovane v X stolitti koli bilya brodu v bolotistij zaplavi Okera oselivsya pereselenec Vulferus Pershih poselenciv privablyuvala pereprava cherez Oker na vazhlivomu torgovelnomu ta vijskovomu shlyahu sho poyednuvav Rejn z Elboyu Shlyah viv dali cherez susidnij Braunshvejg yepiskopstva Galbershtadt ta Gildesgajm do Lejpciga Persha zgadka pro Volfenbyuttel v dokumentah datuyetsya 1118 rokom koli zmicniv selishe forteceyu otochenoyu rovom z vodoyu yaka v nepevni chasi davala pritulok ta zahist kupcyam ta mandrivnikam Miskij rozvitok 1283 roku Volfenbyuttel buv perebudovanij pid rezidenciyu gercoga z rodu Velfiv a 1500 roku obnesenij fortechnim murom 1432 roku Velfiv bulo vignano z Braunshvejga tozh voni oselilisya v Volfenbyutteli j zrobili svoyeyu rezidenciyeyu miscevij palac otochenij rovom Cej zamok buv rezidenciyeyu gercoga Braunshvejzkogo ta gercogiv Lyuneburzskoyi do 1754 roku U XVI stolitti Volfenbyuttel stav pershim renesansnim mistom pobudovanim za planom na vsij teritoriyi na pivnich vid Alp Rezidenciya gercogiv Braunshvejga ta Lyuneburga 1542 roku bula zrujnovana vijskami Shmalkaldenskogo soyuzu Pislya cih podij za chasiv pravlinnya gercoga oboronni sporudi navkolo rezidenciyi bulo ukripleno ta z yavilisya novi peredmistya de prozhivali remisniki ta soldati Rinkova plosha z kinnoyu statuyeyu gercoga Do 1753 roku Volfenbyuttel zberigav status rezidenciyi knyazivstva U Volfenbyutteli zhili j sluzhili bibliotekaryami pri gercogskij biblioteci Gotfrid Vilgelm Lejbnic 1690 1716 ta Gotgold Efrayim Lessing 1770 1781 yakij napisav u Volfenbyutteli svoyu p yesu Natan Mudrij Tozh Volfenbyuttel vidomij pid nazvoyu Misto Lessinga Na pochatku XVII stolittya pridvornim kapelmejsterom v Volfenbyutteli sluzhiv kompozitor ta muzichnij teoretik Mihael Pretorius Gercog Fridrih Vilgelm Braunshvejg Volfenbyuttel Najbilsh vidatnimi pravitelyami Volfenbyuttelya vvazhayutsya gercogi ta sho pravili knyazivstvom Geroyem stav gercog Pozbavlenij Napoleonom svoyih volodin vin ekipiruvav za svij rahunok vijsko na choli yakogo vistupiv proti zagarbnikiv Zaginuv nezadovgo do peremogi Volfenbyuttel ye tipovim renessansnim mistom rezidenciyeyu z palacom cerkvami Svyatoyi Mariyi Svyatogo Joganna ta Svyatoyi Trijci cejhgauzom kancelyariyeyu ta chislennimi dobre zberezhenimi fahverkovimi budinkami Zbereglasya velika merezha kanaliv nazvanih na gollandskij maner grakhami Cej rajon vidomij sogodni pid nazvoyu Mala Veneciya Rezidenciya ta fortecya gercogiv Braunshvejga ta Lyuneburga Vhid do rezidenciyi Volfenbyuttel de do teperishnogo chasu zbereglisya oboronni sporudi maye davni vijskovi tradiciyi garnizonnogo mista odnogo z najstarishih ta najbilsh nepristupnih na pivnochi Nimechchini She u XII stolitti v Volfenbyutteli isnuvav ukriplenij zamok yakij 1191 roku buv zrujnovanij za nakazom Genriha Leva 1255 roku vidnovlenij zamok znovu zrujnuvav gercog Graf Volfenbyuttelya perejshov na bik Gogenshtaufeniv ta stanoviv serjoznu zagrozu dlya Velfiv Pislya togo yak vladu v Volfenbyutteli ostatochno vzyali v svoyi ruki Velfi bulo vidnovleno zamok z rovom a zgodom sporudzheno palac U 1432 1753 rokah Volfenbyuttel praviv za rezidenciyu ta oboronnu fortecyu dlya gercogiv Braunshvejg Volfenbyuttelya Z 1570 roku fortecya bula osnashena bastionami ta kurtinami za italijskim zrazkom Dlya zahistu gercoga na sluzhbi u Genriha Yuliya perebuvalo dekilka rot kinnih ta pishih soldativ yaki mali yedinu formu Nezadovgo do Tridcyatirichnoyi vijni za gercoga Genriha Yuliya oboronni sporudi Volfenbyuttelya bulo ukripleno she raz Do teperishnogo chasu zbereglisya cejhgauz ta chastina fortechnogo muru oboronni rovi ta bastioni Palacova plosha do kincya XVII stolittya bula placom dlya gercogskih vijsk Nezvazhayuchi na visokij riven oboroni mista pislya 140 dennoyi oblogi misto zajnyali imperski vijska selyan zmusili sporuditi dambu na Okeri voda zalila fortecyu ta dosyagla tam rivnya vishe lyudskogo zrostu a zahisniki forteci zmusheni buli zdatisya Nova osada Volfenbyuttelya bula vlashtovana francuzami pid chas Semirichnoyi vijni EkonomikaU misti roztashovana kompaniya Mast Jagermeister AG sho vipuskaye vidomij micnij liker Yegermajster Pam yatkiVolfenbyuttelskij palac Suchasnij viglyad v stili renesansu palac nabuv zavdyaki pridvornomu arhitektorovi Palac v plani ye pryamokutnikom stini yakogo prorizani velikoyu kilkistyu vikon Do vhidnoyi brami u vnutrishnij dvir vede mist Vnutrishnye ozdoblennya primishen zamku vidpovidaye jogo roli odnogo z centriv intelektualnogo zhittya XVIII stolittya Kanal v Volfenbyuttele Na Palacovij ploshi Volfenbyuttelya roztashovani takozh taki sporudi yak budivlya biblioteki gercoga Avgusta budinok muzej Lessinga cejhgauz ta Malij palac de ranishe rozmishuvalasya licarska akademiya odnim z kursantiv yakoyi buv uslavlenij Erihom Raspe Baron Myunhgauzen V istorichnomu centri roztashovuyutsya Cerkva Svyatoyi Mariyi golovna cerkva mista pochatok XVII stolittya ta cerkva Svyatoyi Troyici Mizh zamkom ta Starim mistom znahodivsya rajon u yakomu zhila obsluga zamku cej rajon zvavsya Vilnim rajonom gercoga lang de Furstliche Freiheit Jogo zhiteli ne obkladalisya zhodnimi podatkami na jogo korist U misti znahodivsya yevrejskij kvartal meshkanci yakogo takozh perebuvali pid zahistom gercoga Na pivnich vid zamku roztashuvavsya rajon Malenkoyi Veneciyi u yakij zbereglisya zalishki kolis rozgaluzhenoyi sistemi kanaliv GalereyaPrimitkiLandesamt fur Statistik Niedersachsen LSN Online Regionaldatenbank Tabelle A100001G Fortschreibung des Bevolkerungsstandes Stand 31 Dezember 2021 nim Izabella Gavin Dieter Schulze Braunschweig und Umgebung Edition Temmen Bremen 2002 ISBN 3 86108 491 0LiteraturaKarl Bege Chronik der Stadt Wolfenbuttel und ihrer Vorstadte Wolfenbuttel 1839 Onlajn 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Oskar Karpa Wolfenbuttel Deutsche Lande Deutsche Kunst 2 Auflage Munchen Berlin 1965 Wolfgang Kelsch Wolfgang Lange Schatzkammer Wolfenbuttel 2 Auflage Wolfenbuttel 1983 DNB Jorg Leuschner Karl Heinrich Kaufhold Claudia Martl Hrsg Die Wirtschafts und Sozialgeschichte des Braunschweigischen Landes vom Mittelalter bis zur Gegenwart Band 1 Mittelalter Band 2 Fruhneuzeit Band 3 Neuzeit Georg Olms Verlag Hildesheim 2008 ISBN 978 3 487 13599 1 Paul Jonas Meier Die Kunstdenkmale der Stadt Wolfenbuttel Osnabruck 1978 DNB peredruk vidannya 1904 roku PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volfenbyuttel Oficijnij sajt 11 lipnya 2012 u Wayback Machine nim