Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шмалька́льденський сою́з (нім. Schmalkaldischer Bund), також Шмалька́льденська ліга — оборонний союз, укладений 27 лютого 1531 року німецькими протестантськими князями й містами на чолі з Саксонією й у гессенському Шмалькальдені й спрямований проти релігійної політики імператора Карла V.
У наступні роки Шмалькальденський союз послідовно нарощував свою міць, приймаючи до своїх лав нових членів. Однак внутрішні протиріччя, що виникли починаючи з 1542 року, підірвали його оборонні можливості. Й у 1546 році Карлу V вдалось в ході Шмалькальденської війни завдати вирішального удару по військах союзу.
Передісторія
Після того, як у 1530 році Карл V на рейхстазі в Аугсбурзі відхилив Аугсбурзьке сповідання, лютеранським імперським станам, що не підкорились імператору, загрожувала за спробу порушення Земського миру. Ще у вересні 1530 року чулись перші голоси, що закликали об’єднатись всіх протестантських князів та імперські міста.
Таке об’єднання за своєю суттю було спрямовано проти законного імператора Священної Римської імперії, тому з новою силою розгорілись суперечки щодо права на активний опір главі імперії. Висновки теологів та юристів базувались на тому, що імператор був главою усієї світської влади й таким чином всі князі мали безумовно йому підкорятись; а той, хто йому чинив опір, чинить спротив встановленому Богом порядку.
Однак, політична ситуація, що склалась на рейхстазі, вимагала найшвидшого вирішення, тому на перемовинах в Торгау наприкінці жовтня 1530 року Лютер та інші мислителі погодились із аргументами юристів, відповідно до яких право на збройний опір імператору виникає у разі порушення ним положень конституції.
Виникнення союзу
22 грудня 1530 року курфюрст Саксонії Іоанн Твердий зібрав у Шмалькальдені представників протестантських міст і земель для того, щоб обговорити намір Карла V обрати свого брата, Фердинанда, королем римлян, а також майбутні процеси в камеральному суді проти лютеранських князів та міст. Ці наради в Шмалькальдені переросли в перемовини про об’єднання. 31 грудня учасники перемовин домовились про взаємну підтримку один одного в разі, якщо камеральний суд почне процес проти одного з них.
Офіційне підписання угоди сталось 27 лютого 1531 року. Під нею поставили свої підписи ландграф Філіп I Гессенський, курфюрст Іоанн Саксонський, герцог , герцог , князь , , а також три нижньонімецьких та 8 верхньонімецьких імперських міст.
Створений в результаті угоди воєнний Шмалькальденський союз мав виключно оборонний характер, що зобов’язував його членів надавати один одному взаємодопомогу у разі нападу католицьких сил. Однак це положення в союзній угоді було сформульовано недостатньо визначено: напад «з релігійних мотивів». Первинно союзницькі зобов’язання встановлювались терміном на 6 років, однак вже у 1535 році угоду було продовжено на наступні 12 років. Керівництво союзом фактично було покладено на Саксонію і Гессен — провідні протестантські князівства того часу.
Перетворення союзу на грізну силу
Подальше швидке розширення Шмалькальденського союзу було зумовлено, перед усім, причинами зовнішньополітичного характеру. 11 жовтня 1531 року в ході загинув швейцарський реформатор Ульріх Цвінглі. Південнонімецькі імперські міста, що перебували під впливом його вчення, в результаті втратили свої релігійні та політичні орієнтири. Єдиною можливістю протистояти католицькому імператору було приєднання до Шмалькальденского союзу.
Імператор та його майбутній наступник Фердинанд не мали на той час можливості боротись із союзом ані політичними, ані воєнними методами, оскільки всі сили, що були в їхньому розпорядженні, були направлені на війну з турками. Фінансова й воєнна допомога союзу у війні з турками була отримана ціною так званого , підписаного 23 липня 1532 року. Він вперше надав різним віросповіданням (нехай і на короткий час) юридичні і мирні гарантії стосовно конфесійного майна.
У 1533 році союз ухвалив «Конституцію невідкладної допомоги й оборони» і призначив керівниками союзу й командувачами союзних військ курфюрста Саксонії Іоганна-Фрідріха Саксонського та ландграфа Філіпа Гессенського.
Показником сили союзу стало повернення герцогу Ульріху Вюртемберзькому наступного року його герцогства. Він був вигнаний з нього 1519 року за напад на імперське місто Ройтлінген і герцогство залишалось з тих пір під управлінням Габсбургів. Після перемоги за допомогою Гессену в битві під Лойффеном й повернення герцогства, Ульріх негайно ввів лютеранство та приєднався до союзу. Повернення його на престол означало значне посилення позицій протестантів на південному заході імперії. Одночасно зближення між теологічними позиціями Лютера й Цвінглі у питаннях причастя полегшило вступ до союзу багатьом протестантським імперським містам.
У 1535 році із прийняттям «конституції опору» союз значно посилив свій військовий потенціал. Союз слів мав перетворитись на союз дій, так сказав про союз саксонський курфюрст. З 1536 по 1542 роки Шамлькальденський союз працював дуже ефективно й перебував у зеніті своєї могутності. Поряд із оборонними питаннями союз формулював також політичні вимоги, такі як вільний вибір віросповідання князями та заснування власних церков.
Окрім того, союз став важливим партнером із ведення перемовин в імперії та на європейській арені. Папа й імператор намагались усунути теологічні розбіжності між протестантом і католиком шляхом ведення перемовин на релігійні теми. В той же час інші європейські держави (наприклад, Франція) намагались привабити союз до антигабсбурзької коаліції. Імператор Карл V був втягнутий у цей час до війни в Італії.
Створена у 1538 році як противага Шмалькальденському союзу лишалась невпливовою та у 1545 році фактично розпалась.
Криза союзу
З 1540-их років стало все складніше долати протиріччя всередині союзу. Перед усім, план Іоганна Фрідріха перетворити створений спочатку як чистий оборонний союз на наступальний антигабсбурзький союз зустрічав все більшого опору. Дрібні члени союзу остерігались, що це може стати початком тривалого розколу імперії.
Також члени союзу так і не змогли подолати розбіжності між лютеранською та кальвіністською конфесіями всередині своїх лав, незважаючи на їх теологічну близькість. Шмалькальденський союз створювався в першу чергу як лютеранський союз, в якому кальвіністські члени союзу ніколи не сприймались за рівних.
Союз був до того ж послаблений скандальним двоєженством одного з його лідерів — Філіпа Гессенського. Щоб уникнути покарання за двоєженство Філіп змушений був піти на поступки під час укладення у 1541 році з імператором Карлом V , який попередив прийняття Франції, Англії й Клеве до Шмалькальденського союзу. Окрім того, такою своєю поведінкою він пригнічував багатьох членів союзу, що відзначались більш високими моральними принципами.
Вирішальний поворот настав, коли обидва предводителя союзу влітку 1542 року використали його воєнний потенціал, щоб вигнати герцога Генріха Брауншвейг-Вольфенбюттельського з його володінь. Герцог був відданим прихильником партії імператора й рішучим супротивником реформації. Він володів однією з небагатьох католицьких областей у Північній Німеччині й був активним членом заснованого 1538 року католицького князівського союзу — . Генріх вже довгий час погрожував захопити володіння двох членів союзу Гослар і Брауншвейг. Однак превентивний удар Шмалькальденського союзу, що призвів до вигнання герцога, ніяким чином не був підкріплений статутом союзу. Тому багато членів союзу говорили про поведінку, що суперечила статуту союзу, й були упевнені, що ці дії рано чи пізно спричинять дії імператора у відповідь.
Також інші рішення наштовхувались на опір всередині союзу. Наприклад, союз підтримав спробу перетворення на світське, протестантське герцогство. Це було прямим викликом імператору й католицьким імперським станам, оскільки перехід Кельна в протестантство перерозподілив би стосунки всередині курфюрстської ради на користь протестантства. Багатьом членам союзу така політика відкритої конфронтації здавалась надто ризикованою.
Тому з 1542 року ефективна робота Шмалькальденського союзу була паралізована, й хоча він продовжував існувати формально, фактично ж припинив діяльність.
Розгром союзу
У 1546 році для імператора Карла склались сприятливі умови для розгрому Шмалькальденського союзу: нейтралітет європейських держав було гарантовано. Особливо важливим був той факт, що Франція не представляла після 1544 року жодної небезпеки. Після тривалих перемовин між імператором і папою Павлом III останній погодився фінансувати війну проти Шмалькальденського союзу.
Окрім того, імператору вдалось вбити клин у єдність протестантських князів. Герцог Моріц Саксонський, глава Альбертинської лінії саксонських герцогів, жив у постійній ворожнечі з двоюрідним братом з Ернестинської лінії — курфюрстом Іоганном-Фрідріхом Саксонським. В укладеній 14 жовтня 1546 року Паризькій угоді Карлу V вдалось привабити на свій бік Моріца обіцянкою передати йому звання курфюрста. Карл V зумів також заручитись підтримкою частини північнонімецької знаті, пообіцявши їм вигідні умови.
Формальним приводом для початку воєнних дій було приведення у виконання імперської опали стосовно Гессену й Саксонії. Її було накладено на обох лідерів союзу, оскільки вони захопили (дія, що викликала багато суперечок всередині союзу) Брауншвейг-Вольфенбюттель. Цією легальною дією імператор сподівався залучити на свій бік інших протестантських князів та імперські міста.
У 1546 році імператорські війська в союзі з Баварією без особливого опору захопили майже всі протестантські області у південній Німеччині. Герцог Моріц у той самий час напав на Саксонію, відволікаючи її війська від бойових дій на півдні. За рік саксонці були вщент розбиті під Мюльбергом.
Щоб запобігти покаранню й захистити принаймні декілька областей в Тюрінгії, Іоганн-Фрідріх . За нею титул саксонського курфюрста переходив до Моріца, якого й було проголошено курфюрстом 4 червня 1547 року. Окрім того, великі частини спадкових володінь ернестинської лінії (Віттенберг, Торгау, Айленбург та Грімма) перейшли до альбертинської лінії.
Ландграф Філіп Гессенський добровільно здався в Галлі імператору, зробивши перемогу Карла V повною. Обидва колишніх глави союзу декілька років утримувались під вартою в Нідерландах. Тим самим Шмалькальденський союз припинив своє існування.
Посилання
- (нім.)
- The Schmalkaldic League, стаття на europeanhistory.about.com [ 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shmalka ldenskij soyu z nim Schmalkaldischer Bund takozh Shmalka ldenska liga oboronnij soyuz ukladenij 27 lyutogo 1531 roku nimeckimi protestantskimi knyazyami j mistami na choli z Saksoniyeyu j u gessenskomu Shmalkaldeni j spryamovanij proti religijnoyi politiki imperatora Karla V Gravyura iz zobrazhennyam Shmalkaldena miscya stvorennya soyuzu U nastupni roki Shmalkaldenskij soyuz poslidovno naroshuvav svoyu mic prijmayuchi do svoyih lav novih chleniv Odnak vnutrishni protirichchya sho vinikli pochinayuchi z 1542 roku pidirvali jogo oboronni mozhlivosti J u 1546 roci Karlu V vdalos v hodi Shmalkaldenskoyi vijni zavdati virishalnogo udaru po vijskah soyuzu Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V Portret roboti Ticiana Stara pinakotekaPeredistoriyaPislya togo yak u 1530 roci Karl V na rejhstazi v Augsburzi vidhiliv Augsburzke spovidannya lyuteranskim imperskim stanam sho ne pidkorilis imperatoru zagrozhuvala za sprobu porushennya Zemskogo miru She u veresni 1530 roku chulis pershi golosi sho zaklikali ob yednatis vsih protestantskih knyaziv ta imperski mista Take ob yednannya za svoyeyu suttyu bulo spryamovano proti zakonnogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi tomu z novoyu siloyu rozgorilis superechki shodo prava na aktivnij opir glavi imperiyi Visnovki teologiv ta yuristiv bazuvalis na tomu sho imperator buv glavoyu usiyeyi svitskoyi vladi j takim chinom vsi knyazi mali bezumovno jomu pidkoryatis a toj hto jomu chiniv opir chinit sprotiv vstanovlenomu Bogom poryadku Odnak politichna situaciya sho sklalas na rejhstazi vimagala najshvidshogo virishennya tomu na peremovinah v Torgau naprikinci zhovtnya 1530 roku Lyuter ta inshi misliteli pogodilis iz argumentami yuristiv vidpovidno do yakih pravo na zbrojnij opir imperatoru vinikaye u razi porushennya nim polozhen konstituciyi Ioann Tverdij odin z ochilnikiv soyuzuViniknennya soyuzu22 grudnya 1530 roku kurfyurst Saksoniyi Ioann Tverdij zibrav u Shmalkaldeni predstavnikiv protestantskih mist i zemel dlya togo shob obgovoriti namir Karla V obrati svogo brata Ferdinanda korolem rimlyan a takozh majbutni procesi v kameralnomu sudi proti lyuteranskih knyaziv ta mist Ci naradi v Shmalkaldeni pererosli v peremovini pro ob yednannya 31 grudnya uchasniki peremovin domovilis pro vzayemnu pidtrimku odin odnogo v razi yaksho kameralnij sud pochne proces proti odnogo z nih Oficijne pidpisannya ugodi stalos 27 lyutogo 1531 roku Pid neyu postavili svoyi pidpisi landgraf Filip I Gessenskij kurfyurst Ioann Saksonskij gercog gercog knyaz a takozh tri nizhnonimeckih ta 8 verhnonimeckih imperskih mist Stvorenij v rezultati ugodi voyennij Shmalkaldenskij soyuz mav viklyuchno oboronnij harakter sho zobov yazuvav jogo chleniv nadavati odin odnomu vzayemodopomogu u razi napadu katolickih sil Odnak ce polozhennya v soyuznij ugodi bulo sformulovano nedostatno viznacheno napad z religijnih motiviv Pervinno soyuznicki zobov yazannya vstanovlyuvalis terminom na 6 rokiv odnak vzhe u 1535 roci ugodu bulo prodovzheno na nastupni 12 rokiv Kerivnictvo soyuzom faktichno bulo pokladeno na Saksoniyu i Gessen providni protestantski knyazivstva togo chasu Filip Gessenskij odin z ochilnikiv soyuzuPeretvorennya soyuzu na griznu siluPodalshe shvidke rozshirennya Shmalkaldenskogo soyuzu bulo zumovleno pered usim prichinami zovnishnopolitichnogo harakteru 11 zhovtnya 1531 roku v hodi zaginuv shvejcarskij reformator Ulrih Cvingli Pivdennonimecki imperski mista sho perebuvali pid vplivom jogo vchennya v rezultati vtratili svoyi religijni ta politichni oriyentiri Yedinoyu mozhlivistyu protistoyati katolickomu imperatoru bulo priyednannya do Shmalkaldenskogo soyuzu Imperator ta jogo majbutnij nastupnik Ferdinand ne mali na toj chas mozhlivosti borotis iz soyuzom ani politichnimi ani voyennimi metodami oskilki vsi sili sho buli v yihnomu rozporyadzhenni buli napravleni na vijnu z turkami Finansova j voyenna dopomoga soyuzu u vijni z turkami bula otrimana cinoyu tak zvanogo pidpisanogo 23 lipnya 1532 roku Vin vpershe nadav riznim virospovidannyam nehaj i na korotkij chas yuridichni i mirni garantiyi stosovno konfesijnogo majna U 1533 roci soyuz uhvaliv Konstituciyu nevidkladnoyi dopomogi j oboroni i priznachiv kerivnikami soyuzu j komanduvachami soyuznih vijsk kurfyursta Saksoniyi Ioganna Fridriha Saksonskogo ta landgrafa Filipa Gessenskogo Pokaznikom sili soyuzu stalo povernennya gercogu Ulrihu Vyurtemberzkomu nastupnogo roku jogo gercogstva Vin buv vignanij z nogo 1519 roku za napad na imperske misto Rojtlingen i gercogstvo zalishalos z tih pir pid upravlinnyam Gabsburgiv Pislya peremogi za dopomogoyu Gessenu v bitvi pid Lojffenom j povernennya gercogstva Ulrih negajno vviv lyuteranstvo ta priyednavsya do soyuzu Povernennya jogo na prestol oznachalo znachne posilennya pozicij protestantiv na pivdennomu zahodi imperiyi Odnochasno zblizhennya mizh teologichnimi poziciyami Lyutera j Cvingli u pitannyah prichastya polegshilo vstup do soyuzu bagatom protestantskim imperskim mistam U 1535 roci iz prijnyattyam konstituciyi oporu soyuz znachno posiliv svij vijskovij potencial Soyuz sliv mav peretvoritis na soyuz dij tak skazav pro soyuz saksonskij kurfyurst Z 1536 po 1542 roki Shamlkaldenskij soyuz pracyuvav duzhe efektivno j perebuvav u zeniti svoyeyi mogutnosti Poryad iz oboronnimi pitannyami soyuz formulyuvav takozh politichni vimogi taki yak vilnij vibir virospovidannya knyazyami ta zasnuvannya vlasnih cerkov Okrim togo soyuz stav vazhlivim partnerom iz vedennya peremovin v imperiyi ta na yevropejskij areni Papa j imperator namagalis usunuti teologichni rozbizhnosti mizh protestantom i katolikom shlyahom vedennya peremovin na religijni temi V toj zhe chas inshi yevropejski derzhavi napriklad Franciya namagalis privabiti soyuz do antigabsburzkoyi koaliciyi Imperator Karl V buv vtyagnutij u cej chas do vijni v Italiyi Moric Saksonskij Stvorena u 1538 roci yak protivaga Shmalkaldenskomu soyuzu lishalas nevplivovoyu ta u 1545 roci faktichno rozpalas Kriza soyuzuZ 1540 ih rokiv stalo vse skladnishe dolati protirichchya vseredini soyuzu Pered usim plan Ioganna Fridriha peretvoriti stvorenij spochatku yak chistij oboronnij soyuz na nastupalnij antigabsburzkij soyuz zustrichav vse bilshogo oporu Dribni chleni soyuzu osterigalis sho ce mozhe stati pochatkom trivalogo rozkolu imperiyi Takozh chleni soyuzu tak i ne zmogli podolati rozbizhnosti mizh lyuteranskoyu ta kalvinistskoyu konfesiyami vseredini svoyih lav nezvazhayuchi na yih teologichnu blizkist Shmalkaldenskij soyuz stvoryuvavsya v pershu chergu yak lyuteranskij soyuz v yakomu kalvinistski chleni soyuzu nikoli ne sprijmalis za rivnih Soyuz buv do togo zh poslablenij skandalnim dvoyezhenstvom odnogo z jogo lideriv Filipa Gessenskogo Shob uniknuti pokarannya za dvoyezhenstvo Filip zmushenij buv piti na postupki pid chas ukladennya u 1541 roci z imperatorom Karlom V yakij poperediv prijnyattya Franciyi Angliyi j Kleve do Shmalkaldenskogo soyuzu Okrim togo takoyu svoyeyu povedinkoyu vin prignichuvav bagatoh chleniv soyuzu sho vidznachalis bilsh visokimi moralnimi principami Virishalnij povorot nastav koli obidva predvoditelya soyuzu vlitku 1542 roku vikoristali jogo voyennij potencial shob vignati gercoga Genriha Braunshvejg Volfenbyuttelskogo z jogo volodin Gercog buv viddanim prihilnikom partiyi imperatora j rishuchim suprotivnikom reformaciyi Vin volodiv odniyeyu z nebagatoh katolickih oblastej u Pivnichnij Nimechchini j buv aktivnim chlenom zasnovanogo 1538 roku katolickogo knyazivskogo soyuzu Genrih vzhe dovgij chas pogrozhuvav zahopiti volodinnya dvoh chleniv soyuzu Goslar i Braunshvejg Odnak preventivnij udar Shmalkaldenskogo soyuzu sho prizviv do vignannya gercoga niyakim chinom ne buv pidkriplenij statutom soyuzu Tomu bagato chleniv soyuzu govorili pro povedinku sho superechila statutu soyuzu j buli upevneni sho ci diyi rano chi pizno sprichinyat diyi imperatora u vidpovid Takozh inshi rishennya nashtovhuvalis na opir vseredini soyuzu Napriklad soyuz pidtrimav sprobu peretvorennya na svitske protestantske gercogstvo Ce bulo pryamim viklikom imperatoru j katolickim imperskim stanam oskilki perehid Kelna v protestantstvo pererozpodiliv bi stosunki vseredini kurfyurstskoyi radi na korist protestantstva Bagatom chlenam soyuzu taka politika vidkritoyi konfrontaciyi zdavalas nadto rizikovanoyu Tomu z 1542 roku efektivna robota Shmalkaldenskogo soyuzu bula paralizovana j hocha vin prodovzhuvav isnuvati formalno faktichno zh pripiniv diyalnist Karl V u bitvi pid MyulbergomRozgrom soyuzuDokladnishe Shmalkaldenska vijna U 1546 roci dlya imperatora Karla sklalis spriyatlivi umovi dlya rozgromu Shmalkaldenskogo soyuzu nejtralitet yevropejskih derzhav bulo garantovano Osoblivo vazhlivim buv toj fakt sho Franciya ne predstavlyala pislya 1544 roku zhodnoyi nebezpeki Pislya trivalih peremovin mizh imperatorom i papoyu Pavlom III ostannij pogodivsya finansuvati vijnu proti Shmalkaldenskogo soyuzu Okrim togo imperatoru vdalos vbiti klin u yednist protestantskih knyaziv Gercog Moric Saksonskij glava Albertinskoyi liniyi saksonskih gercogiv zhiv u postijnij vorozhnechi z dvoyuridnim bratom z Ernestinskoyi liniyi kurfyurstom Iogannom Fridrihom Saksonskim V ukladenij 14 zhovtnya 1546 roku Parizkij ugodi Karlu V vdalos privabiti na svij bik Morica obicyankoyu peredati jomu zvannya kurfyursta Karl V zumiv takozh zaruchitis pidtrimkoyu chastini pivnichnonimeckoyi znati poobicyavshi yim vigidni umovi Formalnim privodom dlya pochatku voyennih dij bulo privedennya u vikonannya imperskoyi opali stosovno Gessenu j Saksoniyi Yiyi bulo nakladeno na oboh lideriv soyuzu oskilki voni zahopili diya sho viklikala bagato superechok vseredini soyuzu Braunshvejg Volfenbyuttel Ciyeyu legalnoyu diyeyu imperator spodivavsya zaluchiti na svij bik inshih protestantskih knyaziv ta imperski mista U 1546 roci imperatorski vijska v soyuzi z Bavariyeyu bez osoblivogo oporu zahopili majzhe vsi protestantski oblasti u pivdennij Nimechchini Gercog Moric u toj samij chas napav na Saksoniyu vidvolikayuchi yiyi vijska vid bojovih dij na pivdni Za rik saksonci buli vshent rozbiti pid Myulbergom Shob zapobigti pokarannyu j zahistiti prinajmni dekilka oblastej v Tyuringiyi Iogann Fridrih Za neyu titul saksonskogo kurfyursta perehodiv do Morica yakogo j bulo progolosheno kurfyurstom 4 chervnya 1547 roku Okrim togo veliki chastini spadkovih volodin ernestinskoyi liniyi Vittenberg Torgau Ajlenburg ta Grimma perejshli do albertinskoyi liniyi Landgraf Filip Gessenskij dobrovilno zdavsya v Galli imperatoru zrobivshi peremogu Karla V povnoyu Obidva kolishnih glavi soyuzu dekilka rokiv utrimuvalis pid vartoyu v Niderlandah Tim samim Shmalkaldenskij soyuz pripiniv svoye isnuvannya Posilannya nim The Schmalkaldic League stattya na europeanhistory about com 6 veresnya 2015 u Wayback Machine angl