Ґослар (нім. Goslar, ниж.-нім. Goslär) — місто у Німеччині, районний центр, розташований у землі Нижня Саксонія біля підніжжя гірського масиву Гарц.
Місто Ґослар Goslar
Координати H G O
Ґослар у Вікісховищі |
Гослар | |
---|---|
Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System | |
Світова спадщина | |
Гослар | |
51°54′21″ пн. ш. 10°25′44″ сх. д. / 51.90600300002777345° пн. ш. 10.42916300002777774° сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Тип | d ганзейське місто (1267) d і d |
(Критерії) | i, iv |
Об'єкт № | 623 |
Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
| |
Гослар у Вікісховищі |
Входить до складу району Гослар. Займає площу 92,58 км². Офіційний код — 03 1 53 005.
Місто поділяється на 12 міських районів. На південний схід від міста розташована гора Боксберг з бобслейною трасою.
Демографія
Населення становить 50 010 ос. (станом на 31 грудня 2021).
|
|
|
Історія міста
Перша згадка про місто Ґослар датується 922 роком, коли Генріхом I було засновано поселення біля гори Раммельсберг. Після початку видобутку вугілля і міді починається розвиток Ґослара, при Генріху II центром стає імператорський середньовічний замок. Пізніше при Конраді II зводиться каплиця Діви Марії, що не збереглася до XXI століття. При правлінні Генріха III та його дружини Агнеси починається розквіт міста. Саме під час їхнього правління добудовуються і будуються багато установ, як наприклад, закінчення робіт зі зведення , будівництво [de].
З 1081 по 1802 роки Ґослар мав статус імперського міста.
Ґослар — місто гірників у гірському масиві Гарца (Центральна Німеччина), розташоване поблизу рудної гори Раммельсберг, яка розроблялася гірниками з Х ст. На початку XIII ст. ченцями-цистерціанцями в Ґосларі був заснований монастир і розпочалася масштабна діяльність з пошуку й видобутку кольорових металів, здебільшого — срібла. Родовища експлуатувалися протягом тисячоліття. Сьогодні шахта-музей у Ґосларі (Раммельсберзі) увійшла до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Найдавніші виробки рудника, що збереглися, датують 1150 роком.
Відомі уродженці та жителі
- Гельмольд — християнський місіонер, автор «Слов'янської хроніки».
- Генріх IV (1050–1106) — римський імператор.
- Моріц Саксонський (1696–1750) — французький полководець.
- Альберт Німан (1834–1861) — аптекар та хімік.
- (1906–1944) — боксер.
- (н. 1926) — піаніст.
- (н. 1953) — художник, скульптор.
- Зігмар Габрієль (н. 1959) — політик.
- (н. 1972) — футболіст.
- Аарон Гант (н. 1986) — футболіст.
- Максимів Мирон (нар. 1946) — український і канадський диригент.
- Йоханнес Соодла — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, командир організації Омакайтсе, один із командирів 20-ї гренадерської дивізії СС (1-ша естонська).
Фотографії
- Панорама міста
- Панорама міста
- Символ імперської влади золотий орел. Оригінал, Краєзнавчий музей
- Ринкова площа
-
-
- Копія орла з музею на фонтані Ринковій площі
-
- Церква
- Церква Косьми та Даміана
-
- Фігури на годиннику на Ринковій площі. Зроблені у XX столітті
- Пам'ятник Бісмарку
- Широкі ворота міста
- Сторожова вежа, Музей Im Zwinger
- Пам'ятники: Вільгельм Великий та Фрідріх Барбаросса
Примітки
- Landesamt für Statistik Niedersachsen, LSN-Online Regionaldatenbank, Tabelle A100001G: Fortschreibung des Bevölkerungsstandes, Stand 31. Dezember 2021 (нім.)
- * Назва в офіційному англомовному списку
- (unspecified title)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гослар
- Офіційна сторінка [ 17 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники ЮНЕСКО: Гослар та рудник Раммельсберг [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.] Репортажі Deutsche Welle (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goslar nim Goslar nizh nim Goslar misto u Nimechchini rajonnij centr roztashovanij u zemli Nizhnya Saksoniya bilya pidnizhzhya girskogo masivu Garc Misto Goslar Goslar Prapor Gerb Koordinati 51 54 26 pn sh 10 25 48 sh d H G O Krayina NimechchinaNimechchinaZemlya Nizhnya SaksoniyaRajonVnutrishnij podil 12 pidrajonivOberburgomistr Genning Binnevis SDPN Plosha 92 58 km Visota centru 255 mNaselennya 50010 osib 31 grudnya 2021 Mista pobratimi Beroun misto Bzheg Arkashon Vindzor i MejdengedChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 05321 05325Poshtovij indeks 38640 38642 38644Avtomobilnij kod GSOficijnij kod 03 1 53 005GeoNames 10942643OSM r1421453 ROficijnij sajt goslar de nim GoslarGoslar Nimechchina GoslarGoslar Nizhnya Saksoniya Goslar u VikishovishiGoslarMines of Rammelsberg Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System Svitova spadshinaGoslar51 54 21 pn sh 10 25 44 sh d 51 90600300002777345 pn sh 10 42916300002777774 sh d 51 90600300002777345 10 42916300002777774Krayina NimechchinaTip d ganzejske misto 1267 d i dKriteriyi i ivOb yekt 623Zareyestrovano 1992 16 sesiya Goslar u Vikishovishi Vhodit do skladu rajonu Goslar Zajmaye ploshu 92 58 km Oficijnij kod 03 1 53 005 Misto podilyayetsya na 12 miskih rajoniv Na pivdennij shid vid mista roztashovana gora Boksberg z bobslejnoyu trasoyu DemografiyaNaselennya stanovit 50 010 os stanom na 31 grudnya 2021 Rik Naselennya1821 75471848 97481871 119001885 159971905 236401925 278811933 295381939 34371 Rik Naselennya1946 478551950 538041956 532361961 541511968 538191970 526491975 539631980 52556 Rik Naselennya1985 496361990 462511995 461422000 442782005 43119Istoriya mistaPersha zgadka pro misto Goslar datuyetsya 922 rokom koli Genrihom I bulo zasnovano poselennya bilya gori Rammelsberg Pislya pochatku vidobutku vugillya i midi pochinayetsya rozvitok Goslara pri Genrihu II centrom staye imperatorskij serednovichnij zamok Piznishe pri Konradi II zvoditsya kaplicya Divi Mariyi sho ne zbereglasya do XXI stolittya Pri pravlinni Genriha III ta jogo druzhini Agnesi pochinayetsya rozkvit mista Same pid chas yihnogo pravlinnya dobudovuyutsya i buduyutsya bagato ustanov yak napriklad zakinchennya robit zi zvedennya budivnictvo de Z 1081 po 1802 roki Goslar mav status imperskogo mista Goslar misto girnikiv u girskomu masivi Garca Centralna Nimechchina roztashovane poblizu rudnoyi gori Rammelsberg yaka rozroblyalasya girnikami z H st Na pochatku XIII st chencyami cisterciancyami v Goslari buv zasnovanij monastir i rozpochalasya masshtabna diyalnist z poshuku j vidobutku kolorovih metaliv zdebilshogo sribla Rodovisha ekspluatuvalisya protyagom tisyacholittya Sogodni shahta muzej u Goslari Rammelsberzi uvijshla do spisku Vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Najdavnishi virobki rudnika sho zbereglisya datuyut 1150 rokom Vidomi urodzhenci ta zhiteliGelmold hristiyanskij misioner avtor Slov yanskoyi hroniki Genrih IV 1050 1106 rimskij imperator Moric Saksonskij 1696 1750 francuzkij polkovodec Albert Niman 1834 1861 aptekar ta himik 1906 1944 bokser n 1926 pianist n 1953 hudozhnik skulptor Zigmar Gabriyel n 1959 politik n 1972 futbolist Aaron Gant n 1986 futbolist Maksimiv Miron nar 1946 ukrayinskij i kanadskij dirigent Johannes Soodla oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist komandir organizaciyi Omakajtse odin iz komandiriv 20 yi grenaderskoyi diviziyi SS 1 sha estonska FotografiyiPanorama mista Panorama mista Simvol imperskoyi vladi zolotij orel Original Krayeznavchij muzej Rinkova plosha Kopiya orla z muzeyu na fontani Rinkovij ploshi Cerkva Cerkva Kosmi ta Damiana Figuri na godinniku na Rinkovij ploshi Zrobleni u XX stolitti Pam yatnik Bismarku Shiroki vorota mista Storozhova vezha Muzej Im Zwinger Pam yatniki Vilgelm Velikij ta Fridrih BarbarossaPrimitkiLandesamt fur Statistik Niedersachsen LSN Online Regionaldatenbank Tabelle A100001G Fortschreibung des Bevolkerungsstandes Stand 31 Dezember 2021 nim Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku unspecified title d Track Q1373714PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Goslar Oficijna storinka 17 veresnya 2007 u Wayback Machine Pam yatniki YuNESKO Goslar ta rudnik Rammelsberg 24 sichnya 2012 u Wayback Machine Reportazhi Deutsche Welle ros