Лідійці або меони — зниклий народ, що розмовляв лідійською мовою лувійської підгрупи анатолійської групи індоєвропейських мов. Лідійцями їх називали ассирійці та греки, а самоназвою було «меони», ще однією самоназвою було «сфардени». У хетських літописах країна називалась , вчені вбачають у цьому більш стародавню форму назви Меонії.
Історія
За Ксанфом Лідійським першим царем меонів був Атій, у якого було два сини: Лід і Торреб. Вони розділились на лідійців і торребів.
В історичний період лідійці проживали в області Лідія на заході Анатолії. вважав, що за часів Троянської війни лідійці, відомі у Гомера як меони, проживали набагато далі на північ, на північному заході Анатолії, в області Маса, локалізація якої дотепер є предметом суперечок.
У більш широкому сенсі термін «лідійці» включав усе населення Лідії в античний період, включаючи автохтонні дохеттські народи. Так, давньогрецькі автори включають до складу лідійців й етрусків, чиє походження з Малої Азії за сучасними даними уявляється цілком імовірним, однак мова яких не має нічого спільного з лідійською. У будь-якому разі лідійці — нащадки одного з — були у Лідії домінуючим народом до самого завоювання Лідії персами.
Зростання могутності лідійців почалось разом із падінням царства фригійців у VII столітті до н. е. Під владою династії Мермнадів, що почалась 680 року до н. е. з правління Гігеса, лідійці поширили своє панування від східного іонійського узбережжя до річки Галіс. Столицею лідійців було місто Сарди. 630 до н. е. на лідійців напали кімерійці, яким удалось захопити Сарди близько 652 року до н. е. Гігес помер під час оборонної кампанії.
На початку VI століття до н. е. за часів правління царя Аліатта лідійське царство сягнуло кульмінації у своєму розвитку. Війна проти мідійців була припинена через сонячне затемнення влітку 585 року до н. е. (останнім часом історики сперечаються щодо такої дати). Після тієї війни річка Галіс стала кордоном між лідійцями та мідійцями. На заході Аліатт завоював області впритул до Лікії. До того моменту за своєю міццю Лідія могла зрівнятись із Мідією, Вавилоном і Єгиптом.
Спадкоємець Аліатта, цар Крез, 547 року до н. е. перетнув Галіс і напав на персів, які до того часу захопили Мідію. Як повідомляє Геродот (I, 53), який присвятив лідійцям немало місця у своїй «Історії», дельфійський оракул пообіцяв Крезу, що той зруйнує велике царство — яким у результаті виявилась сама Лідія. 546 року до н. е. перси захопили Лідію та перетворили її на свою сатрапію.
В античних джерелах лідійцям приписується карбування перших монет. Перші виявлені у Лідії монети належать до VII століття до н. е.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2010. Процитовано 25 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lidijci abo meoni zniklij narod sho rozmovlyav lidijskoyu movoyu luvijskoyi pidgrupi anatolijskoyi grupi indoyevropejskih mov Lidijcyami yih nazivali assirijci ta greki a samonazvoyu bulo meoni she odniyeyu samonazvoyu bulo sfardeni U hetskih litopisah krayina nazivalas vcheni vbachayut u comu bilsh starodavnyu formu nazvi Meoniyi LidiyaIstoriyaZa Ksanfom Lidijskim pershim carem meoniv buv Atij u yakogo bulo dva sini Lid i Torreb Voni rozdililis na lidijciv i torrebiv V istorichnij period lidijci prozhivali v oblasti Lidiya na zahodi Anatoliyi vvazhav sho za chasiv Troyanskoyi vijni lidijci vidomi u Gomera yak meoni prozhivali nabagato dali na pivnich na pivnichnomu zahodi Anatoliyi v oblasti Masa lokalizaciya yakoyi doteper ye predmetom superechok U bilsh shirokomu sensi termin lidijci vklyuchav use naselennya Lidiyi v antichnij period vklyuchayuchi avtohtonni dohettski narodi Tak davnogrecki avtori vklyuchayut do skladu lidijciv j etruskiv chiye pohodzhennya z Maloyi Aziyi za suchasnimi danimi uyavlyayetsya cilkom imovirnim odnak mova yakih ne maye nichogo spilnogo z lidijskoyu U bud yakomu razi lidijci nashadki odnogo z buli u Lidiyi dominuyuchim narodom do samogo zavoyuvannya Lidiyi persami Zrostannya mogutnosti lidijciv pochalos razom iz padinnyam carstva frigijciv u VII stolitti do n e Pid vladoyu dinastiyi Mermnadiv sho pochalas 680 roku do n e z pravlinnya Gigesa lidijci poshirili svoye panuvannya vid shidnogo ionijskogo uzberezhzhya do richki Galis Stoliceyu lidijciv bulo misto Sardi 630 do n e na lidijciv napali kimerijci yakim udalos zahopiti Sardi blizko 652 roku do n e Giges pomer pid chas oboronnoyi kampaniyi Na pochatku VI stolittya do n e za chasiv pravlinnya carya Aliatta lidijske carstvo syagnulo kulminaciyi u svoyemu rozvitku Vijna proti midijciv bula pripinena cherez sonyachne zatemnennya vlitku 585 roku do n e ostannim chasom istoriki sperechayutsya shodo takoyi dati Pislya tiyeyi vijni richka Galis stala kordonom mizh lidijcyami ta midijcyami Na zahodi Aliatt zavoyuvav oblasti vpritul do Likiyi Do togo momentu za svoyeyu miccyu Lidiya mogla zrivnyatis iz Midiyeyu Vavilonom i Yegiptom Spadkoyemec Aliatta car Krez 547 roku do n e peretnuv Galis i napav na persiv yaki do togo chasu zahopili Midiyu Yak povidomlyaye Gerodot I 53 yakij prisvyativ lidijcyam nemalo miscya u svoyij Istoriyi delfijskij orakul poobicyav Krezu sho toj zrujnuye velike carstvo yakim u rezultati viyavilas sama Lidiya 546 roku do n e persi zahopili Lidiyu ta peretvorili yiyi na svoyu satrapiyu V antichnih dzherelah lidijcyam pripisuyetsya karbuvannya pershih monet Pershi viyavleni u Lidiyi moneti nalezhat do VII stolittya do n e Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 26 grudnya 2010 Procitovano 25 zhovtnya 2015