Гігес або Гіг (дав.-гр. Γύγης, ? —652 до н. е.) — 1-й цар Лідії з династії Мермнадів у 685–652 роках до н. е., син Даскіла.
Гігес | |
---|---|
дав.-гр. Γύγης | |
Народився | невідомо |
Помер | 652 до н. е. Сарди ·загибель у битві |
Діяльність | регент |
Титул | цар |
Посада | король |
Термін | 685—652 роки до н.е. |
Попередник | Садіатт I |
Наступник | Ардіс II |
Рід | Мермнади |
Батько | Даскіл |
У шлюбі з | d |
Діти | Ардіс II |
|
Життєпис
Став засновником династії Мермнадів. За одними відомостями від був капподокійським аристократом, за іншими лідійським. За царя Кандавл зробив гарну кар'єру, ставши одним з царських охоронців. Щодо приходу до влади Гігеса існує багато версій. Загалом вони зводяться до того, що він скинув Кандавла в результаті державного заколоту. Для зміцнення свого становища Гігес звернувся до Дельфійського оракула (при цьому спрямував багаті подарунки) щодо його прав на трон. Оракул підтвердив права Гігеса, а також усіх його нащадків. Водночас Гігес оженився на удові Кандавла, яка ймовірно походила з царської династії правителів Мізії.
Зрештою Гігес міцно став почувати себе на троні. Після цього розпочав загарбницькі політику. Лідійці оволоділи частиною Фригії та Карії, Троадою, Місією, що забезпечило країні вихід до морських проток і торговельних шляхів у Причорномор'ї. Водночас гігес намагався поширити свою владу на грецькі міста Егейського моря. Було підкорено Колофон і Магнезію, але Смірна й Мілет вистояли. Того ж часу лідійський цар зумів зберегти з цими містами добрі стосунки. Також укладено союз із Ефесом. За тирана цього міста Меланта Старшого Гігес видав свою доньку.
Разом з цим Гігес стикнувся з кімерійцями, які вдерлися до Каппадокії. Тому спроба Гігеса вийти через центральну частину малої Азії та Кілікію до Східного Середземномор'я виявилася невдалою. Крім того, свою незалежність відстояла Пісідія. Для забезпечення миру на східних кордонах Гігес уклав нерівноправний союз з Ассирією. Утім, незабаром він уже уклав союз з Псамметіхом I, фараоном Єгипту, і Шамашшумукіном, царем Вавилону, маючи намір спільно з ними виступити проти Ассирії. Проте ассирійський володар Ашшурбанапал розгромив цю коаліцію.
У відповідь ассирійці підбурили проти Гігеса кімерійців. Невідомо як розгорталася ця війна. У 652 році до н. е. відбулася вирішальна битва між армією Гігеса та військом кімерійців на чолі із царем Дугдамме, в якій лідійці були вщент розбиті, а Гігес загинув. Владу перебрав на себе син Гігеса Ардіс II, При цьому більша частина Лідії була окупована.
За свідченням Георгія Агріколи Гігес володів золотими копальнями поблизу покинутого міста між Атарнеєю і Пергамом.
Джерела
- Karl Reinhardt: «Gyges und sein Ring» // Carl Becker (Hrsg.), Vermächtnis der Antike, 2. Auflage, Göttingen 1989, S. 175–183. (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гігес |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giges abo Gig dav gr Gyghs 652 do n e 1 j car Lidiyi z dinastiyi Mermnadiv u 685 652 rokah do n e sin Daskila Gigesdav gr GyghsNarodivsyanevidomoPomer652 do n e Sardi zagibel u bitviDiyalnistregentTitulcarPosadakorolTermin685 652 roki do n e PoperednikSadiatt INastupnikArdis IIRidMermnadiBatkoDaskilU shlyubi zdDitiArdis II Mediafajli u VikishovishiZhittyepisStav zasnovnikom dinastiyi Mermnadiv Za odnimi vidomostyami vid buv kappodokijskim aristokratom za inshimi lidijskim Za carya Kandavl zrobiv garnu kar yeru stavshi odnim z carskih ohoronciv Shodo prihodu do vladi Gigesa isnuye bagato versij Zagalom voni zvodyatsya do togo sho vin skinuv Kandavla v rezultati derzhavnogo zakolotu Dlya zmicnennya svogo stanovisha Giges zvernuvsya do Delfijskogo orakula pri comu spryamuvav bagati podarunki shodo jogo prav na tron Orakul pidtverdiv prava Gigesa a takozh usih jogo nashadkiv Vodnochas Giges ozhenivsya na udovi Kandavla yaka jmovirno pohodila z carskoyi dinastiyi praviteliv Miziyi Zreshtoyu Giges micno stav pochuvati sebe na troni Pislya cogo rozpochav zagarbnicki politiku Lidijci ovolodili chastinoyu Frigiyi ta Kariyi Troadoyu Misiyeyu sho zabezpechilo krayini vihid do morskih protok i torgovelnih shlyahiv u Prichornomor yi Vodnochas giges namagavsya poshiriti svoyu vladu na grecki mista Egejskogo morya Bulo pidkoreno Kolofon i Magneziyu ale Smirna j Milet vistoyali Togo zh chasu lidijskij car zumiv zberegti z cimi mistami dobri stosunki Takozh ukladeno soyuz iz Efesom Za tirana cogo mista Melanta Starshogo Giges vidav svoyu donku Razom z cim Giges stiknuvsya z kimerijcyami yaki vderlisya do Kappadokiyi Tomu sproba Gigesa vijti cherez centralnu chastinu maloyi Aziyi ta Kilikiyu do Shidnogo Seredzemnomor ya viyavilasya nevdaloyu Krim togo svoyu nezalezhnist vidstoyala Pisidiya Dlya zabezpechennya miru na shidnih kordonah Giges uklav nerivnopravnij soyuz z Assiriyeyu Utim nezabarom vin uzhe uklav soyuz z Psammetihom I faraonom Yegiptu i Shamashshumukinom carem Vavilonu mayuchi namir spilno z nimi vistupiti proti Assiriyi Prote assirijskij volodar Ashshurbanapal rozgromiv cyu koaliciyu U vidpovid assirijci pidburili proti Gigesa kimerijciv Nevidomo yak rozgortalasya cya vijna U 652 roci do n e vidbulasya virishalna bitva mizh armiyeyu Gigesa ta vijskom kimerijciv na choli iz carem Dugdamme v yakij lidijci buli vshent rozbiti a Giges zaginuv Vladu perebrav na sebe sin Gigesa Ardis II Pri comu bilsha chastina Lidiyi bula okupovana Za svidchennyam Georgiya Agrikoli Giges volodiv zolotimi kopalnyami poblizu pokinutogo mista mizh Atarneyeyu i Pergamom DzherelaKarl Reinhardt Gyges und sein Ring Carl Becker Hrsg Vermachtnis der Antike 2 Auflage Gottingen 1989 S 175 183 ISBN 3 525 25719 8 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Giges