Па́ска (груз. პასკა, трансліт. paska, від арам. פסחא, буквально: «Песах») — обрядовий здобний великодній хліб, поширений в Україні та Білорусі. Первісно — пшенична несолодка хлібина, прикрашена вгорі фігурками з тіста. За сучасності під паскою також розуміється різновид бабки — високий циліндричний солодкий хліб, вкритий вгорі солодкою поливкою та посипкою.
Традиційні українські паски з «трипільською» писанкою та вербою | |
Тип | Десерт |
---|---|
Група страв | Великодні хліби |
Походження | Білорусь, Грузія, Молдова, Румунія, Україна |
Регіон чи країна | Східна, Південно-Східна та Центральна Європа |
Входить у | Білорусі, України |
Автор | Слов'яни |
Необхідні компоненти | молоко, яйце, масло вершкове і цукор |
Схожі страви | Артос, Бабка, Великодня голубка, Великодня піца, (Паастол), Калач, Козонак, Куліч, Орназо, Пинця, Фолар, Хрестова булочка, Цурекі |
|
Етимологія та походження
Назва хліба походить від слова «Пасха» — однієї з назв Великодня, що в сучасній мові вживається переважно у церковному середовищі. В свою чергу, це слово походить від давньогрецького πάσκα (páska) і грузинського პასკა (paska), цим терміном користувались православні віряни у Візантійській імперії. Назва пов'язана з юдейським святом Песах. Нерідко паска помилково називається куличем або бабою, але ці страви різняться за формою та складом (див. нижче). За СРСР аналогічні вироби також називалися кексами, папушниками, бабками, щоб уникнути асоціацій з релігією. Паскою також можуть називатися схожі види хліба, як-от італійський панетоне.
Сам хліб пов'язаний із землеробською обрядовістю, що виходить за межі пасхальних днів. Так, на Покутті сівач клав хлібину на зорану землю, щоб забезпечити хороший врожай. У слов'янського населення в Литві, Болгарії, на Брянщині, Саратовщині відомі весняні обряди випікання спеціального хліба чи печива, які належало спожити на полі чи пасовищі задля магічного впливу на врожайність. Почасти паска стосується і культу померлих, які уявлялися здатними забезпечити врожай у обмін на частування, лишені на могилах. У зв'язку з цим частина пасок (або випечені зумисне для цієї мети) за звичаєм кладуться на могили. Іноді високій циліндричній пасці приписується язичницький фалічний символізм.
Випікання пасок
Рецептура та приготування
Первісно паска — це білий пшеничний несолодкий хліб без поливки. Його вигляд різнився, залежно від регіону. Наприклад, Косівська паска — це великі білі буханці хліба з верхом, рясно оздобленим фігурками з тіста. Така форма зафіксована живописом XIX ст. Приземкуваті паски зображені на картинах «Пасхальная заутреня в Малороссии» Миколи Пимоненка (1891), «Молебен на Пасхе» (1887) Володимира Маковського, «С заутреней» Івана Владимирова тощо. Втім з часом поняття паски розширилося.
Виріб, який часто називається паскою за сучасності (циліндричний солодкий хліб) — відповідає бабі. Коли пшеничний хліб перестали пекти вдома і він утратив своє значення святкової їжі, паска-хлібина була витіснена паскою-бабою. Доступність цукру сприяла тому, що паска з XIX ст. суттєво посолодшала.
Паска готується зі здобного тіста на яйцях, маслі, сметані, олії, цукрі, яке добре вимішували і ставили у тепле місце підходити. Змастивши форми, вкладають туди тісто, щоб воно займало не більше двох третин посудини. Коли тісто далі підходить, його ставлять випікатися в формі (традиційно в добре випалену піч).
Раніше протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Процес приготування пасок тривав цілу добу. В середу ввечері готували опару для паски. Яйця вибивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішану опару ставили на ніч у тепле місце, а вночі дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай опару ставили на лежаки чи запічок. Вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім готове тісто накладали у циліндричні форми, знову лишали їх ще на певний час доростати. Готову паску прикрашали цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком.
Випікання сучасної паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити дріжджове тісто і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски й ставити їх до печі.
Особливим різновидом є сирна паска — спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ» (Христос Воскрес), що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.
В Біблії не зазначається чи був хліб, приготований перед Пасхою для Господньої вечері освячений. Відомо проте, що хліб з нагоди Пасхи готували прісним, як Бог повелів своєму народові. В біблійній книзі Вихід про святкування зазначено: «Отже, не їжте нічого, приготованого на заквасці. В усіх ваших домах ви будете їсти тільки прісний хліб» (Вихід 12:17-20). Того, хто споживав заквашений хліб, карали смертю. Логічно, що Ісус, як слухняний Богу Син, не міг порушити Божий наказ. Отож під час святкування Пасхи був «тільки прісний хліб».
В церковній обрядовості використовується також дріжджевий хліб артос. Він зберігається на протязі всієї Світлої седмиці, а потім використовується для причастя.
Регіональні особливості
На заході України щодо печіння паски існує такий звичай: «В п'ятницю над вечором розчиняють тісто на паску. У суботу рано саджає ґаздиня до печі з того тіста паляницю. Коли вже спечеться виймає, всі в хижі кусають по кусникові; як прийде хто чужий до хижі, дають куштувати, а навіть до сусідів несуть. Відтак саджає ґазда на широкій лопаті, нароком під паску зладженій, паску до печі, а також пасчину посестру, робить лопатою хрест на повалі, а далі злегка вдаряє нею кожного челядника по голові та йде до стайні й ударяє кожну худобину».
На Галичині та Закарпатті паски печуть здебільшого у вигляді круглого хліба зі спеціальним орнаментом зверху: жайворонок у традиційному вигляді, зі складеними «вісімкою» крильми, мотив геометричного колоса, «баранячі ріжки» та квіти. На Бойківщині паску пекли у вигляді великої хлібини, заправленої пахучим корінням, з родзинками, гвоздикою, імбирем. При цьому до печі її клав господар, а не господиня, як у інших регіонах.
Білоруська паска має вигляд круглої булки, на яку вгорі кладеться хрест із тіста. Також знана під назвами мазурка, бабка. Білоруська паска завжди солодка, на відміну від української.
Новітні рецепти
Сучасні паски можуть готуватися як з більш традиційних складників (борошно, молоко, вершки, дріжджі, яйця, цукор, олія, родзинки), так і з додаванням невластивих традиційній кухні мигдалю, цукатів, і готуватися в духовці чи мультиварці.
Обрядовість
Приготування
Переважно паску випікали в Чистий четвер, іноді — в суботу, значно рідше — у Страсну п'ятницю. Тоді як різні види роботи в Страсний тиждень були табу, це не поширювалося на випікання пасок. Приготування паски традиційно — жіноче заняття. Воно супроводжувалося магічними діями, як-от закидати в Чистий четвер на горище 12 сухих полін, щоб паска вдалася. В давнину для замішування тіста на паску зазвичай використовували не хлібну діжу, а ночви. Замішуючи, українські селянки хрестили тісто, інколи молились. Подекуди вважалося, що під час приготування паски не можна пускати сторонніх людей до хати. Вважалося, що їсти неосвячену паску гріх, її не можна скуштувати навіть для перевірки готовності.
Освячення
Паска — головна складова «свяченого», їжі, що освячується на Великдень. До типового набору «свяченого» також належать сир, масло, яйця, печене порося, ковбаса. Освячення цієї їжі священником відбувається біля церкви, в давнину — також біля цвинтаря. Їжа складається до кошика, але раніше також могла приноситися в ночвах, мисках або спеціальних посудинах «дорінниках». Звичайний час освячення — між опівніччю та сходом сонця. Коли господар повертається додому, то вітає решту родини словами «Христос Воскрес!».
Споживання
Паску традиційно можна споживати вже після освячення по поверненню додому з церкви. Першою стравою на Великдень слугувала саме вона, після чого їли яйця та м'ясо. Обряд принесення «свяченого» додому та підготовка до споживання відомий як «розговіння». Вважалося, що за виглядом паски можна передбачити майбутнє: якщо вона запала чи з порожнинами, то це віщувало нещастя. Якщо хтось із членів родини не був присутній і його доля була невідома, для нього лишали на столі шматок паски. Прикрасам із верхівки паски («шишкам») приписувалася магічна сила, їх відламували та давали з'їсти худобі. Вважалося, що впустити крихти паски на підлогу погано. Їх не можна було топтати чи допускати щоб крихти з'їли тварини. Згідно з повір'ям, якщо миша з'їсть шматочок паски, то стане кажаном. На Херсонщині існував обряд доповнення великоднього столу тарілкою з пророщеним вівсом, яка символізує могилу померлих родичів. Навколо клалися крашанки за кількістю померлих і ця могилка стояла наступний тиждень поруч із паскою на столі.
Відповідники в інших культурах
Подібними до української паски стравами у сусідніх культурах є:
- бабка (пол. Baba wielkanocna) — польський великодній хліб;
- великодня голубка \ коломба та великодня піца (італ. Colomba pasquale, colomba di Pasqua) — італійські великодні хліби;
- гаряча хрестова булочка (англ. Hot cross bun) — англійський великодній хліб;
- калач — угорський та сербський великодній хліб;
- козонак (болг. козунак, рум. cozonac) — болгарський та румунський пиріг, який готують на Різдво та Великдень;
- куліч (рос. кулич) — російський великодній хліб;
- мазурки (пол. mazurek) — польське великоднє печиво;
- паастол (нід. paasstol) — нідерландський великодній хліб;
- паска (рум. pască) — румунська випічка, що складається з яєць, свіжого сиру, родзинок і цукру, яку особливо часто готують на Великдень;
- пинця — хорватський та чорногорський великодній хліб;
- фолари (порт. Folar) — португальський великодній хліб;
- цурекі (грец. Τσουρέκι) — грецький, вірменський та турецький великодній хліб.
Інше
У Фінляндії великодній хліб називають Pääsiäisleipä — буквально «великодній хліб», тоді як paska — це лайливе слово.
Галерея
Див. також
Примітки
- Braun, Connie (2017). Silentium: and other reflections on memory, sorrow, place, and the sacred. Janzen, Jean. Eugene, Oregon: Resource Publications. с. 158. ISBN . OCLC 1020497898.
- Називати паску «куличем» некоректно, це як говорити «малороси» замість «українці» — засновниця проєкту «Їжакультура». Громадське радіо (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
- Крафін, панетоне, бріош: чи витримає конкуренцію українська паска. BBC News Україна (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
- Італійська паска панетоне: рецепт повітряного святкового десерту. ТСН.ua (укр.). 10 квітня 2023. Процитовано 14 квітня 2023.
- Артюх Л.Ф. (1977). Українська народна кулінарія. Історико-етнографічне дослідження. с. 114—116.
- Ритуал приготування великодньої паски. Українська правда _Життя. Процитовано 14 квітня 2023.
- Великдень і пасочки. Як язичницька спадщина окупувала християнське свято — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 2 травня 2021. Процитовано 14 квітня 2023.
- Марія Биба (1 квітня 2010). Аби паска вдалася: рецепти і правила випікання. Українська правда. Життя.
- Що таке артос, яке його значення (укр.). 25 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2023.
- Воропай, Олекса (1958). Звичай нашого народу. Т. 1. Мюнхен. с. 258—263.
- Бойківщина: науковий збірник (укр.). Vyd-vo "DP "Ukrpol-2". 2004. с. 96. ISBN .
- Белорусский сборник (рос.). Directmedia. 27 квітня 2016. с. 154—155. ISBN .
- Гурко, Александр; Бохан, Лидия; Бункевич, Наталья (15 травня 2022). Этнические традиции национальной кухни Беларуси (рос.). Litres. с. 60. ISBN .
- Артюх, Л. Ф. (2006). Традиційна українська кухня в народному календарі (укр.). Books about Ukraine. с. 103—105. ISBN .
- Мельник, Вікторія (7 квітня 2023). Швидко, просто, по-сучасному: як приготувати паску в мультиварці — рецепт. Вікна. Процитовано 14 квітня 2023.
- Що святили українці на Великдень?. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 15 квітня 2023.
- Воропай, Олекса (1958). Звичай нашого народу. Т. 1. Мюнхен. с. 277—280.
- Килимник, Степан (1962). Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 3. Вінніпег-Торонто. с. 98—102.
- Воропай, Олекса (1958). Звичай нашого народу. Т. 1. Мюнхен. с. 280—282.
- Фінською paska має значення «лайно»
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паска |
- Паска // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1308. — 1000 екз.
- Паски (житня; звичайна; козацька, мазовецька; міщанська; (папушник) канонівська; мокринецька; південна; подільська; родзинкова; столітня; швидка; сирна; запечена; з шоколядою; снігова чигиринська) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Київ — Львів. 1913 р. — С. 124—127.
- Локальна історія: Що святили українці на Великдень?
- Олекса Воропай. Звичаї нашого народу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa ska gruz პასკა translit paska vid aram פסחא bukvalno Pesah obryadovij zdobnij velikodnij hlib poshirenij v Ukrayini ta Bilorusi Pervisno pshenichna nesolodka hlibina prikrashena vgori figurkami z tista Za suchasnosti pid paskoyu takozh rozumiyetsya riznovid babki visokij cilindrichnij solodkij hlib vkritij vgori solodkoyu polivkoyu ta posipkoyu PaskaTradicijni ukrayinski paski z tripilskoyu pisankoyu ta verboyuTip DesertGrupa strav Velikodni hlibiPohodzhennya Bilorus Gruziya Moldova Rumuniya UkrayinaRegion chi krayina Shidna Pivdenno Shidna ta Centralna YevropaVhodit u nacionalni kuhni Bilorusi UkrayiniAvtor Slov yaniNeobhidni komponenti moloko yajce maslo vershkove i cukorShozhi stravi Artos Babka Velikodnya golubka Velikodnya pica Paastol Kalach Kozonak Kulich Ornazo Pincya Folar Hrestova bulochka Cureki Recept u Vikipidruchniku Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Paska Etimologiya ta pohodzhennyaNazva hliba pohodit vid slova Pasha odniyeyi z nazv Velikodnya sho v suchasnij movi vzhivayetsya perevazhno u cerkovnomu seredovishi V svoyu chergu ce slovo pohodit vid davnogreckogo paska paska i gruzinskogo პასკა paska cim terminom koristuvalis pravoslavni viryani u Vizantijskij imperiyi Nazva pov yazana z yudejskim svyatom Pesah Neridko paska pomilkovo nazivayetsya kulichem abo baboyu ale ci stravi riznyatsya za formoyu ta skladom div nizhche Za SRSR analogichni virobi takozh nazivalisya keksami papushnikami babkami shob uniknuti asociacij z religiyeyu Paskoyu takozh mozhut nazivatisya shozhi vidi hliba yak ot italijskij panetone Sam hlib pov yazanij iz zemlerobskoyu obryadovistyu sho vihodit za mezhi pashalnih dniv Tak na Pokutti sivach klav hlibinu na zoranu zemlyu shob zabezpechiti horoshij vrozhaj U slov yanskogo naselennya v Litvi Bolgariyi na Bryanshini Saratovshini vidomi vesnyani obryadi vipikannya specialnogo hliba chi pechiva yaki nalezhalo spozhiti na poli chi pasovishi zadlya magichnogo vplivu na vrozhajnist Pochasti paska stosuyetsya i kultu pomerlih yaki uyavlyalisya zdatnimi zabezpechiti vrozhaj u obmin na chastuvannya lisheni na mogilah U zv yazku z cim chastina pasok abo vipecheni zumisne dlya ciyeyi meti za zvichayem kladutsya na mogili Inodi visokij cilindrichnij pasci pripisuyetsya yazichnickij falichnij simvolizm Vipikannya pasokPaska yak riznovid pshenichnoyi hlibiniReceptura ta prigotuvannya Pervisno paska ce bilij pshenichnij nesolodkij hlib bez polivki Jogo viglyad riznivsya zalezhno vid regionu Napriklad Kosivska paska ce veliki bili buhanci hliba z verhom ryasno ozdoblenim figurkami z tista Taka forma zafiksovana zhivopisom XIX st Prizemkuvati paski zobrazheni na kartinah Pashalnaya zautrenya v Malorossii Mikoli Pimonenka 1891 Moleben na Pashe 1887 Volodimira Makovskogo S zautrenej Ivana Vladimirova tosho Vtim z chasom ponyattya paski rozshirilosya Virib yakij chasto nazivayetsya paskoyu za suchasnosti cilindrichnij solodkij hlib vidpovidaye babi Koli pshenichnij hlib perestali pekti vdoma i vin utrativ svoye znachennya svyatkovoyi yizhi paska hlibina bula vitisnena paskoyu baboyu Dostupnist cukru spriyala tomu sho paska z XIX st suttyevo posolodshala Paska gotuyetsya zi zdobnogo tista na yajcyah masli smetani oliyi cukri yake dobre vimishuvali i stavili u teple misce pidhoditi Zmastivshi formi vkladayut tudi tisto shob vono zajmalo ne bilshe dvoh tretin posudini Koli tisto dali pidhodit jogo stavlyat vipikatisya v formi tradicijno v dobre vipalenu pich Ranishe protyagom vsogo roku zavzhdi zalishali dlya pasok najkrashe boroshno Proces prigotuvannya pasok trivav cilu dobu V seredu vvecheri gotuvali oparu dlya paski Yajcya vibivali v okremij posud i zalishali trohi postoyati Todi zhovtki chervonili i paska bula zhovtishoyu Zamishanu oparu stavili na nich u teple misce a vnochi divilisya chi dosit vona tepla chi garno roste Zazvichaj oparu stavili na lezhaki chi zapichok Vranci v Chistij chetver do opari dodavali boroshno i zamishuvali tisto Zamisivshi tisto lishali na 4 6 godin rosti Potim gotove tisto nakladali u cilindrichni formi znovu lishali yih she na pevnij chas dorostati Gotovu pasku prikrashali cukrovoyu polivoyu farbovanim pshonom chi makom Vipikannya suchasnoyi paski zajmaye znachno menshe chasu Dostatno v seredu zvechora zamisiti drizhdzhove tisto i poklasti jogo v teplo abi na ranok shojno prokinuvshis mozhna bulo odrazu zamishuvati paski j staviti yih do pechi Suchasni paski Osoblivim riznovidom ye sirna paska spresovana u formi obrizanoyi piramidi sho simvolizuye grib Gospodnij ta z literami HV Hristos Voskres sho maye oznachati peremogu Hrista nad smertyu ta jogo Svitle Voskresinnya V Bibliyi ne zaznachayetsya chi buv hlib prigotovanij pered Pashoyu dlya Gospodnoyi vecheri osvyachenij Vidomo prote sho hlib z nagodi Pashi gotuvali prisnim yak Bog poveliv svoyemu narodovi V biblijnij knizi Vihid pro svyatkuvannya zaznacheno Otzhe ne yizhte nichogo prigotovanogo na zakvasci V usih vashih domah vi budete yisti tilki prisnij hlib Vihid 12 17 20 Togo hto spozhivav zakvashenij hlib karali smertyu Logichno sho Isus yak sluhnyanij Bogu Sin ne mig porushiti Bozhij nakaz Otozh pid chas svyatkuvannya Pashi buv tilki prisnij hlib V cerkovnij obryadovosti vikoristovuyetsya takozh drizhdzhevij hlib artos Vin zberigayetsya na protyazi vsiyeyi Svitloyi sedmici a potim vikoristovuyetsya dlya prichastya Regionalni osoblivosti Na zahodi Ukrayini shodo pechinnya paski isnuye takij zvichaj V p yatnicyu nad vechorom rozchinyayut tisto na pasku U subotu rano sadzhaye gazdinya do pechi z togo tista palyanicyu Koli vzhe spechetsya vijmaye vsi v hizhi kusayut po kusnikovi yak prijde hto chuzhij do hizhi dayut kushtuvati a navit do susidiv nesut Vidtak sadzhaye gazda na shirokij lopati narokom pid pasku zladzhenij pasku do pechi a takozh paschinu posestru robit lopatoyu hrest na povali a dali zlegka vdaryaye neyu kozhnogo chelyadnika po golovi ta jde do stajni j udaryaye kozhnu hudobinu Na Galichini ta Zakarpatti paski pechut zdebilshogo u viglyadi kruglogo hliba zi specialnim ornamentom zverhu zhajvoronok u tradicijnomu viglyadi zi skladenimi visimkoyu krilmi motiv geometrichnogo kolosa baranyachi rizhki ta kviti Na Bojkivshini pasku pekli u viglyadi velikoyi hlibini zapravlenoyi pahuchim korinnyam z rodzinkami gvozdikoyu imbirem Pri comu do pechi yiyi klav gospodar a ne gospodinya yak u inshih regionah Biloruska paska maye viglyad krugloyi bulki na yaku vgori kladetsya hrest iz tista Takozh znana pid nazvami mazurka babka Biloruska paska zavzhdi solodka na vidminu vid ukrayinskoyi Novitni recepti Suchasni paski mozhut gotuvatisya yak z bilsh tradicijnih skladnikiv boroshno moloko vershki drizhdzhi yajcya cukor oliya rodzinki tak i z dodavannyam nevlastivih tradicijnij kuhni migdalyu cukativ i gotuvatisya v duhovci chi multivarci ObryadovistMikola Pimonenko Velikodnya zautrenya v Malorosiyi 1891Prigotuvannya Perevazhno pasku vipikali v Chistij chetver inodi v subotu znachno ridshe u Strasnu p yatnicyu Todi yak rizni vidi roboti v Strasnij tizhden buli tabu ce ne poshiryuvalosya na vipikannya pasok Prigotuvannya paski tradicijno zhinoche zanyattya Vono suprovodzhuvalosya magichnimi diyami yak ot zakidati v Chistij chetver na gorishe 12 suhih polin shob paska vdalasya V davninu dlya zamishuvannya tista na pasku zazvichaj vikoristovuvali ne hlibnu dizhu a nochvi Zamishuyuchi ukrayinski selyanki hrestili tisto inkoli molilis Podekudi vvazhalosya sho pid chas prigotuvannya paski ne mozhna puskati storonnih lyudej do hati Vvazhalosya sho yisti neosvyachenu pasku grih yiyi ne mozhna skushtuvati navit dlya perevirki gotovnosti Osvyachennya Paska golovna skladova svyachenogo yizhi sho osvyachuyetsya na Velikden Do tipovogo naboru svyachenogo takozh nalezhat sir maslo yajcya pechene porosya kovbasa Osvyachennya ciyeyi yizhi svyashennikom vidbuvayetsya bilya cerkvi v davninu takozh bilya cvintarya Yizha skladayetsya do koshika ale ranishe takozh mogla prinositisya v nochvah miskah abo specialnih posudinah dorinnikah Zvichajnij chas osvyachennya mizh opivnichchyu ta shodom soncya Koli gospodar povertayetsya dodomu to vitaye reshtu rodini slovami Hristos Voskres Spozhivannya Pasku tradicijno mozhna spozhivati vzhe pislya osvyachennya po povernennyu dodomu z cerkvi Pershoyu stravoyu na Velikden sluguvala same vona pislya chogo yili yajcya ta m yaso Obryad prinesennya svyachenogo dodomu ta pidgotovka do spozhivannya vidomij yak rozgovinnya Vvazhalosya sho za viglyadom paski mozhna peredbachiti majbutnye yaksho vona zapala chi z porozhninami to ce vishuvalo neshastya Yaksho htos iz chleniv rodini ne buv prisutnij i jogo dolya bula nevidoma dlya nogo lishali na stoli shmatok paski Prikrasam iz verhivki paski shishkam pripisuvalasya magichna sila yih vidlamuvali ta davali z yisti hudobi Vvazhalosya sho vpustiti krihti paski na pidlogu pogano Yih ne mozhna bulo toptati chi dopuskati shob krihti z yili tvarini Zgidno z povir yam yaksho misha z yist shmatochok paski to stane kazhanom Na Hersonshini isnuvav obryad dopovnennya velikodnogo stolu tarilkoyu z proroshenim vivsom yaka simvolizuye mogilu pomerlih rodichiv Navkolo klalisya krashanki za kilkistyu pomerlih i cya mogilka stoyala nastupnij tizhden poruch iz paskoyu na stoli Vidpovidniki v inshih kulturahVelikodnij kalachDokladnishe Velikodnij hlib Podibnimi do ukrayinskoyi paski stravami u susidnih kulturah ye babka pol Baba wielkanocna polskij velikodnij hlib velikodnya golubka kolomba ta velikodnya pica ital Colomba pasquale colomba di Pasqua italijski velikodni hlibi garyacha hrestova bulochka angl Hot cross bun anglijskij velikodnij hlib kalach ugorskij ta serbskij velikodnij hlib kozonak bolg kozunak rum cozonac bolgarskij ta rumunskij pirig yakij gotuyut na Rizdvo ta Velikden kulich ros kulich rosijskij velikodnij hlib mazurki pol mazurek polske velikodnye pechivo paastol nid paasstol niderlandskij velikodnij hlib paska rum pască rumunska vipichka sho skladayetsya z yayec svizhogo siru rodzinok i cukru yaku osoblivo chasto gotuyut na Velikden pincya horvatskij ta chornogorskij velikodnij hlib folari port Folar portugalskij velikodnij hlib cureki grec Tsoyreki greckij virmenskij ta tureckij velikodnij hlib InsheU Finlyandiyi velikodnij hlib nazivayut Paasiaisleipa bukvalno velikodnij hlib todi yak paska ce lajlive slovo GalereyaPaski v magazini Kiyeva Gotovi paski na rinkovih policyah Kiyiv Suchasni domashni paski i krashanki Suchasni domashni paski i krashanki Zakarpatska paska Paska krafin Paska ta krashanki zalisheni na mogiliDiv takozhPapushnik KorovajPrimitkiBraun Connie 2017 Silentium and other reflections on memory sorrow place and the sacred Janzen Jean Eugene Oregon Resource Publications s 158 ISBN 9781532617928 OCLC 1020497898 Nazivati pasku kulichem nekorektno ce yak govoriti malorosi zamist ukrayinci zasnovnicya proyektu Yizhakultura Gromadske radio ukr Procitovano 14 kvitnya 2023 Krafin panetone briosh chi vitrimaye konkurenciyu ukrayinska paska BBC News Ukrayina ukr Procitovano 14 kvitnya 2023 Italijska paska panetone recept povitryanogo svyatkovogo desertu TSN ua ukr 10 kvitnya 2023 Procitovano 14 kvitnya 2023 Artyuh L F 1977 Ukrayinska narodna kulinariya Istoriko etnografichne doslidzhennya s 114 116 Ritual prigotuvannya velikodnoyi paski Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 14 kvitnya 2023 Velikden i pasochki Yak yazichnicka spadshina okupuvala hristiyanske svyato DSnews ua www dsnews ua ukr 2 travnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2023 Mariya Biba 1 kvitnya 2010 Abi paska vdalasya recepti i pravila vipikannya Ukrayinska pravda Zhittya Sho take artos yake jogo znachennya ukr 25 kvitnya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2023 Voropaj Oleksa 1958 Zvichaj nashogo narodu T 1 Myunhen s 258 263 Bojkivshina naukovij zbirnik ukr Vyd vo DP Ukrpol 2 2004 s 96 ISBN 978 966 7996 49 9 Belorusskij sbornik ros Directmedia 27 kvitnya 2016 s 154 155 ISBN 978 5 4475 7988 3 Gurko Aleksandr Bohan Lidiya Bunkevich Natalya 15 travnya 2022 Etnicheskie tradicii nacionalnoj kuhni Belarusi ros Litres s 60 ISBN 978 5 04 236137 1 Artyuh L F 2006 Tradicijna ukrayinska kuhnya v narodnomu kalendari ukr Books about Ukraine s 103 105 ISBN 978 966 8137 24 2 Melnik Viktoriya 7 kvitnya 2023 Shvidko prosto po suchasnomu yak prigotuvati pasku v multivarci recept Vikna Procitovano 14 kvitnya 2023 Sho svyatili ukrayinci na Velikden localhistory org ua ukr Procitovano 15 kvitnya 2023 Voropaj Oleksa 1958 Zvichaj nashogo narodu T 1 Myunhen s 277 280 Kilimnik Stepan 1962 Ukrayinskij rik u narodnih zvichayah v istorichnomu osvitlenni T 3 Vinnipeg Toronto s 98 102 Voropaj Oleksa 1958 Zvichaj nashogo narodu T 1 Myunhen s 280 282 Finskoyu paska maye znachennya lajno PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PaskaPaska Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1308 1000 ekz Paski zhitnya zvichajna kozacka mazovecka mishanska papushnik kanonivska mokrinecka pivdenna podilska rodzinkova stolitnya shvidka sirna zapechena z shokolyadoyu snigova chigirinska Klinovecka Z Stravi j napitki na Ukrayini Kiyiv Lviv 1913 r S 124 127 Lokalna istoriya Sho svyatili ukrayinci na Velikden Oleksa Voropaj Zvichayi nashogo narodu