Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Походи Русі на Візантію військові походи руських князів на Візантійську імперію у період виникнення та становлення Русі

Походи Русі на Візантію

Походи Русі на Візантію

Походи Русі на Візантію — військові походи руських князів на Візантійську імперію у період виникнення та становлення Русі. У «Повісті временних літ» вони зображуються вінцем політичної кар'єри перших київських князів, результатом вдалого підкорення навколишніх східнослов'янських племен.

image
Зустріч Святослава Ігоровича та Іоанна Цимісхія

Досі історики розходяться із приводу кількості візантійських походів, називаючи від 6-ти до 10—12-ти. Русь завжди була наступаючою стороною. Якщо на початку руси ставили собі за мету переважно здобуття військової здобичі, то пізніше однією з головних цілей походів стало забезпечення для руських купців доступу на ринки імперії та отримання максимальних привілеїв для них. Розбудовуючи державу на теренах Східної Європи, київські князі почали дбати про встановлення постійних дипломатичних стосунків із Константинополем, що підвищувало престиж Русі й відповідало її стратегічним інтересам на південному сході. Русь прагнула вивільнити від кочовиків, які часто ставали знаряддям зовнішньої політики Візантії, торгові шляхи, що вели до Криму, Приазов'я та Закавказзя. Досягаючи воєнними засобами значного чи часткового успіху, Київська Русь у подальшому охоче йшла на переговори з імперією, щоб забезпечити досягнуте дипломатичними угодами.

Перші відомі походи

Перші відомі походи русів на Візантію відбулися ще до утворення Русі — на межі 8 і 9 ст. (у Крим, на Сурож (нині м. Судак) і в 830-х рр. — на південне узбережжя Чорного моря (Амастрида; нині м. Амасра, Туреччина)). Та до повідомлень історичних джерел про ці походи історики ставляться скептично. «Житіє Стефана Сурозького», написане не раніше 15 ст., містить неправдоподібні свідчення, зокрема, повідомляє про похід новгородського князя Бравліна на Сурож наприкінці 8 ст., хоча зараз історикам відомо, що Новгород Великий виник не раніше середини 10 ст. Що ж стосується «Житія Георгія святого Амастридського», то деякі дослідники вважають, що повідомлення про напад русів на Амастриду були включені туди пізніше та є лише екстраполяцією обставин походу київського князя Ігоря на Візантію 941. Разом з тим військово-дипломатична активність русів у чорноморському регіоні у 830-ті — на поч. 840-х рр. підтверджується окремими західноєвропейськими джерелами, зокрема Бертинськими анналами. Можливо, напади русів на Візантію здійснили ті угруповання русів, які не мали відношення до майбутньої Київської держави. Деякі історики пов'язують ці напади з т. зв. Приазовською Руссю.

Перші походи на Візантію відзначалися грабіжницьким і, водночас, розвідувальним характером, їх можна розглядати в контексті норманської експансії в Європі.

Похід Аскольда і Діра у 860 році

Докладніше: Похід на Царгород (860)

Після утворення на середину 9 ст. Київського князівства його володар князь Аскольд 18 червня 860 на чолі флоту із 200 лодій несподівано для греків вдерся до бухти Золотий Ріг і обложив Константинополь. Імператору Михаїлу III довелося за допомогою багатих дарів досягти угоди з русами і їхнього повернення додому. 867 було підписано нову русько-візантійську угоду, яка, певно, підтверджувала попередню і зафіксувала прийняття київським князем і його дружиною християнства, а також відправлення на Русь єпископа для організації церкви. Однак наступні угоди з Візантією характеризують русів як язичників.

Надзвичайна важливість цього походу усвідомлювалася ще в часи Русі. Зокрема, датована частина «Повісті временних літ» розпочинається роком початку правління візантійського імператора Михаїла III. Таким чином, саме цим походом і угодою київського князя Аскольда Київська Русь уперше вийшла на світову арену та заявила про себе як держава.

Похід Олега у 907 році

Утворення Русі (бл. 882), зосередження в її складі основних східнослов'янських племінних об'єднань дали змогу її правителю, київському князю Олегу, 907 року здійснити грандіозний похід на Константинополь (2 тис. лодій по 40 воїнів у кожній), що завершився підписанням русько-візантійської угоди, а похід у 911 — докладного русько-візантійського договору, що надавав Русі надзвичайні торгові й дипломатичні привілеї (цей договір, як і 2 наступних, вписаний або переказаний у «Повісті временних літ»). У візантійських джерелах похід не згадується. Також у деяких зарубіжних, і навіть вітчизняних творах ми можемо почути таку легендарну подію, як повішання щита на воротах Царгороду (Візантії).

Походи князя Ігора 941 та 944 років

На відміну від походів київського князя Олега похід 941 під проводом його наступника на київському столі князя Ігоря докладно описаний у руських, візантійських, західноєвропейських та східних джерелах. Цей масштабний похід Русі на Візантію зазнав невдачі. Флот великого князя київського Ігоря спочатку спустошив чорноморське узбережжя Малої Азії, але не наважився рушити на Константинополь, затиснутий між візантійським військом на чолі з доместиком схол Куркуасом із суші та візантійським флотом із моря. У вересні 941 по дорозі додому флот київського князя Ігоря був перехоплений і знищений за допомогою грецького вогню візантійською ескадрою патриція Феофана. Тільки 944 київському князю Ігорю вдалося зібрати нове військо і знову вирушити в похід, та на Дунаї його зустріло візантійське посольство і запропонувало мир. Русько-візантійська угода 944 виявилася менш вигідною для Русі, ніж угоди князів Аскольда та Олега.

Походи 968—971

Син князя Ігоря київський князь Святослав Ігорович здійснив 2 походи на Візантію, що мали на меті закріпитися в Болгарії, вивести її з-під влади Візантії. Якщо 968 київський князь Святослав Ігорович виступив як знаряддя візантійської дипломатії проти 1-го Болгарського царства, то невдовзі, за повідомленнями візантійських джерел, він втрутився в боротьбу за імператорський стіл. Візантійським дипломатам вдалося організувати напад орди печенігів на Київ, що змусило київського князя Святослава Ігоровича на певний час повернутися на Русь. Та вже наприкінці 969 він знову на Балканах. Київський князь Святослав Ігорович відмовився від запропонованої новим візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм данини, уклав військову угоду з болгарами, і навесні 970 р. 30-тис. русько-болгарське військо атакувало 12-тис. армію візантійського полководця Варди Скліра у Фракії (історична область на сході Балканського півострова). Невдовзі, коли в Малій Азії спалахнуло повстання на чолі з Вардою Фокою, візантійські війська зовсім залишили землі фракійської феми. Лише наприкінці 970 — на поч. 971 візантійці змогли перекинути війська на боротьбу проти київського князя Святослава Ігоровича та союзних йому болгар. На чолі візантійської армії став сам імператор Іоанн I Цимісхій. Флот вирушив на Дунай, аби перетнути можливі шляхи відступу русів. У квітні 971 в полон до візантійців потрапив болгарський цар Борис II. Частина русів на чолі з воєводою Сфенкелом змогла відступити до Доростола (нині м. Силістра, Болгарія), де перебував сам київський князь Святослав Ігорович. У квітні ж розпочалася облога імператором цього дунайського міста, що тривала 3 місяці. Після невдалої для себе спроби прорвати оточення київський князь Святослав Ігорович був змушений укласти нову, ще більш жорстку для Русі, ніж договір 944, угоду з візантійським імператором та залишити Болгарію.

Похід Володимира Великого у 989 році

Син київського князя Святослава Ігоровича київський князь Володимир Святославич 989 (часто помилково вказують 988) вчинив похід у Крим на м. Корсунь (Херсон; див. Херсонес Таврійський), щоб змусити візантійського імператора Василія II виконати умову попередньої угоди й видати за нього сестру Анну. Із цим походом звичайно пов'язують хрещення Київської Русі. Із Корсуня київський князь Володимир Святославич привіз у Київ дружину — сестру імператора Анну, що піднімало престиж володаря Русі на один рівень з імператорами Візантії та «Священної Римської імперії» (див. «Священна Римська імперія германської нації»). Саме із цим походом пов'язане й поширення влади Русі на Керченський та Таманський півострови, де з часом утворився руський центр влади в Тмуторокані.

Похід Володимира Ярославича 1043 року

Наступний похід Русі на Візантію був викликаний ворожим ставленням до Русі імператора Візантії Костянтина IX Мономаха. Руське військо очолили син великого князя Ярослава новгородський князь Володимир Ярославич та воєвода Вишата. Руські і візантійські джерела по-різному оповідають про перебіг подій. Згідно з літописами, руський флот було потоплено штормом, а ті, хто врятувався на суходолі, були схоплені греками, осліплені та ще 3 роки поневірялися в неволі. Візантійські джерела розповідають, що приводом для війни була загибель знатного руса в Константинополі, та про битву на морі, в якій не буря, а візантійський флот розтрощив нападників.

Зазнавши поразки, київський князь Ярослав Мудрий змусив дипломатичними засобами імперію піти на почесний для Русі мир. Щоб задобрити київського князя Ярослава Мудрого, візантійський імператор Костянтин IX Мономах видав свою непорфирородну (народжену до того, як батько став імператором) доньку за сина київського князя — князя Всеволода Ярославича.

Походи Володимира Мономаха на Дунай 1116-1123 років

Наприкінці XI - початку XII століття на Русі з'явився візантійський самозванець лже-Діоген, який видавав себе за давно вбитого сина імператора Романа IV - Лева Діогена . Володимир II Мономах із політичних міркувань «визнав» претендента і навіть видав за нього свою дочку Марію. Великому князю вдалося зібрати значні сили, і в 1116 під приводом повернення престолу «законному царевичу» він пішов війною проти Візантії — останньої в історії двох держав. За підтримки Мономаха і половців лже-Діоген вдалося опанувати багатьма дунайськими містами, але в одному з них, Доростолі, самозванця наздогнали двоє найманих убивць, посланих візантійським імператором Олексієм I. Однак це не зупинило Мономаха. Він продовжував діяти — тепер уже на користь сина лже-Діогена — Василя і організував новий похід, намагаючись утримати міста на Дунаї. На чолі війська став воєвода Іван Войтишич, якому вдалося посадити посадників по Дунаю [16] .

Візантія, мабуть, змогла повернути собі придунайські землі, оскільки незабаром Мономах послав на Дунай ще одне військо на чолі зі своїм сином В'ячеславом і воєводою Фомою Ратиборовичем, яке безуспішно тримало в облозі Доростол і повернулося назад [16] .

Тільки в 1123, вже після смерті імператора Олексія I (15 серпня 1118), русько-візантійські переговори увінчалися укладенням династичного шлюбу: внучка Мономаха стала дружиною сина візантійського імператора Іоанна II - Олексія [16] .

Значення походів

Походи Русі на Візантію знаменували собою етапи входження Русі в систему європейських середньовічних держав. Їх наслідком стало розширення торгових зв'язків Русі та Візантії, врешті-решт, християнізація Русі і включення її до культурно-цивілізаційного простору, який англійський візантиніст князь Д.Оболенський назвав Візантійською співдружністю націй.

Див. також

Джерела та література

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pohodi Rusi na Vizantiyu vijskovi pohodi ruskih knyaziv na Vizantijsku imperiyu u period viniknennya ta stanovlennya Rusi U Povisti vremennih lit voni zobrazhuyutsya vincem politichnoyi kar yeri pershih kiyivskih knyaziv rezultatom vdalogo pidkorennya navkolishnih shidnoslov yanskih plemen Zustrich Svyatoslava Igorovicha ta Ioanna Cimishiya Dosi istoriki rozhodyatsya iz privodu kilkosti vizantijskih pohodiv nazivayuchi vid 6 ti do 10 12 ti Rus zavzhdi bula nastupayuchoyu storonoyu Yaksho na pochatku rusi stavili sobi za metu perevazhno zdobuttya vijskovoyi zdobichi to piznishe odniyeyu z golovnih cilej pohodiv stalo zabezpechennya dlya ruskih kupciv dostupu na rinki imperiyi ta otrimannya maksimalnih privileyiv dlya nih Rozbudovuyuchi derzhavu na terenah Shidnoyi Yevropi kiyivski knyazi pochali dbati pro vstanovlennya postijnih diplomatichnih stosunkiv iz Konstantinopolem sho pidvishuvalo prestizh Rusi j vidpovidalo yiyi strategichnim interesam na pivdennomu shodi Rus pragnula vivilniti vid kochovikiv yaki chasto stavali znaryaddyam zovnishnoyi politiki Vizantiyi torgovi shlyahi sho veli do Krimu Priazov ya ta Zakavkazzya Dosyagayuchi voyennimi zasobami znachnogo chi chastkovogo uspihu Kiyivska Rus u podalshomu ohoche jshla na peregovori z imperiyeyu shob zabezpechiti dosyagnute diplomatichnimi ugodami Pershi vidomi pohodiPershi vidomi pohodi rusiv na Vizantiyu vidbulisya she do utvorennya Rusi na mezhi 8 i 9 st u Krim na Surozh nini m Sudak i v 830 h rr na pivdenne uzberezhzhya Chornogo morya Amastrida nini m Amasra Turechchina Ta do povidomlen istorichnih dzherel pro ci pohodi istoriki stavlyatsya skeptichno Zhitiye Stefana Surozkogo napisane ne ranishe 15 st mistit nepravdopodibni svidchennya zokrema povidomlyaye pro pohid novgorodskogo knyazya Bravlina na Surozh naprikinci 8 st hocha zaraz istorikam vidomo sho Novgorod Velikij vinik ne ranishe seredini 10 st Sho zh stosuyetsya Zhitiya Georgiya svyatogo Amastridskogo to deyaki doslidniki vvazhayut sho povidomlennya pro napad rusiv na Amastridu buli vklyucheni tudi piznishe ta ye lishe ekstrapolyaciyeyu obstavin pohodu kiyivskogo knyazya Igorya na Vizantiyu 941 Razom z tim vijskovo diplomatichna aktivnist rusiv u chornomorskomu regioni u 830 ti na poch 840 h rr pidtverdzhuyetsya okremimi zahidnoyevropejskimi dzherelami zokrema Bertinskimi annalami Mozhlivo napadi rusiv na Vizantiyu zdijsnili ti ugrupovannya rusiv yaki ne mali vidnoshennya do majbutnoyi Kiyivskoyi derzhavi Deyaki istoriki pov yazuyut ci napadi z t zv Priazovskoyu Russyu Pershi pohodi na Vizantiyu vidznachalisya grabizhnickim i vodnochas rozviduvalnim harakterom yih mozhna rozglyadati v konteksti normanskoyi ekspansiyi v Yevropi Pohid Askolda i Dira u 860 rociDokladnishe Pohid na Cargorod 860 Pislya utvorennya na seredinu 9 st Kiyivskogo knyazivstva jogo volodar knyaz Askold 18 chervnya 860 na choli flotu iz 200 lodij nespodivano dlya grekiv vdersya do buhti Zolotij Rig i oblozhiv Konstantinopol Imperatoru Mihayilu III dovelosya za dopomogoyu bagatih dariv dosyagti ugodi z rusami i yihnogo povernennya dodomu 867 bulo pidpisano novu rusko vizantijsku ugodu yaka pevno pidtverdzhuvala poperednyu i zafiksuvala prijnyattya kiyivskim knyazem i jogo druzhinoyu hristiyanstva a takozh vidpravlennya na Rus yepiskopa dlya organizaciyi cerkvi Odnak nastupni ugodi z Vizantiyeyu harakterizuyut rusiv yak yazichnikiv Nadzvichajna vazhlivist cogo pohodu usvidomlyuvalasya she v chasi Rusi Zokrema datovana chastina Povisti vremennih lit rozpochinayetsya rokom pochatku pravlinnya vizantijskogo imperatora Mihayila III Takim chinom same cim pohodom i ugodoyu kiyivskogo knyazya Askolda Kiyivska Rus upershe vijshla na svitovu arenu ta zayavila pro sebe yak derzhava Pohid Olega u 907 rociUtvorennya Rusi bl 882 zoseredzhennya v yiyi skladi osnovnih shidnoslov yanskih pleminnih ob yednan dali zmogu yiyi pravitelyu kiyivskomu knyazyu Olegu 907 roku zdijsniti grandioznij pohid na Konstantinopol 2 tis lodij po 40 voyiniv u kozhnij sho zavershivsya pidpisannyam rusko vizantijskoyi ugodi a pohid u 911 dokladnogo rusko vizantijskogo dogovoru sho nadavav Rusi nadzvichajni torgovi j diplomatichni privileyi cej dogovir yak i 2 nastupnih vpisanij abo perekazanij u Povisti vremennih lit U vizantijskih dzherelah pohid ne zgaduyetsya Takozh u deyakih zarubizhnih i navit vitchiznyanih tvorah mi mozhemo pochuti taku legendarnu podiyu yak povishannya shita na vorotah Cargorodu Vizantiyi Pohodi knyazya Igora 941 ta 944 rokivNa vidminu vid pohodiv kiyivskogo knyazya Olega pohid 941 pid provodom jogo nastupnika na kiyivskomu stoli knyazya Igorya dokladno opisanij u ruskih vizantijskih zahidnoyevropejskih ta shidnih dzherelah Cej masshtabnij pohid Rusi na Vizantiyu zaznav nevdachi Flot velikogo knyazya kiyivskogo Igorya spochatku spustoshiv chornomorske uzberezhzhya Maloyi Aziyi ale ne navazhivsya rushiti na Konstantinopol zatisnutij mizh vizantijskim vijskom na choli z domestikom shol Kurkuasom iz sushi ta vizantijskim flotom iz morya U veresni 941 po dorozi dodomu flot kiyivskogo knyazya Igorya buv perehoplenij i znishenij za dopomogoyu greckogo vognyu vizantijskoyu eskadroyu patriciya Feofana Tilki 944 kiyivskomu knyazyu Igoryu vdalosya zibrati nove vijsko i znovu virushiti v pohid ta na Dunayi jogo zustrilo vizantijske posolstvo i zaproponuvalo mir Rusko vizantijska ugoda 944 viyavilasya mensh vigidnoyu dlya Rusi nizh ugodi knyaziv Askolda ta Olega Pohodi 968 971Sin knyazya Igorya kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich zdijsniv 2 pohodi na Vizantiyu sho mali na meti zakripitisya v Bolgariyi vivesti yiyi z pid vladi Vizantiyi Yaksho 968 kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich vistupiv yak znaryaddya vizantijskoyi diplomatiyi proti 1 go Bolgarskogo carstva to nevdovzi za povidomlennyami vizantijskih dzherel vin vtrutivsya v borotbu za imperatorskij stil Vizantijskim diplomatam vdalosya organizuvati napad ordi pechenigiv na Kiyiv sho zmusilo kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha na pevnij chas povernutisya na Rus Ta vzhe naprikinci 969 vin znovu na Balkanah Kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich vidmovivsya vid zaproponovanoyi novim vizantijskim imperatorom Ioannom I Cimishiyem danini uklav vijskovu ugodu z bolgarami i navesni 970 r 30 tis rusko bolgarske vijsko atakuvalo 12 tis armiyu vizantijskogo polkovodcya Vardi Sklira u Frakiyi istorichna oblast na shodi Balkanskogo pivostrova Nevdovzi koli v Malij Aziyi spalahnulo povstannya na choli z Vardoyu Fokoyu vizantijski vijska zovsim zalishili zemli frakijskoyi femi Lishe naprikinci 970 na poch 971 vizantijci zmogli perekinuti vijska na borotbu proti kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha ta soyuznih jomu bolgar Na choli vizantijskoyi armiyi stav sam imperator Ioann I Cimishij Flot virushiv na Dunaj abi peretnuti mozhlivi shlyahi vidstupu rusiv U kvitni 971 v polon do vizantijciv potrapiv bolgarskij car Boris II Chastina rusiv na choli z voyevodoyu Sfenkelom zmogla vidstupiti do Dorostola nini m Silistra Bolgariya de perebuvav sam kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich U kvitni zh rozpochalasya obloga imperatorom cogo dunajskogo mista sho trivala 3 misyaci Pislya nevdaloyi dlya sebe sprobi prorvati otochennya kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich buv zmushenij uklasti novu she bilsh zhorstku dlya Rusi nizh dogovir 944 ugodu z vizantijskim imperatorom ta zalishiti Bolgariyu Pohid Volodimira Velikogo u 989 rociSin kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha kiyivskij knyaz Volodimir Svyatoslavich 989 chasto pomilkovo vkazuyut 988 vchiniv pohid u Krim na m Korsun Herson div Hersones Tavrijskij shob zmusiti vizantijskogo imperatora Vasiliya II vikonati umovu poperednoyi ugodi j vidati za nogo sestru Annu Iz cim pohodom zvichajno pov yazuyut hreshennya Kiyivskoyi Rusi Iz Korsunya kiyivskij knyaz Volodimir Svyatoslavich priviz u Kiyiv druzhinu sestru imperatora Annu sho pidnimalo prestizh volodarya Rusi na odin riven z imperatorami Vizantiyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi div Svyashenna Rimska imperiya germanskoyi naciyi Same iz cim pohodom pov yazane j poshirennya vladi Rusi na Kerchenskij ta Tamanskij pivostrovi de z chasom utvorivsya ruskij centr vladi v Tmutorokani Pohid Volodimira Yaroslavicha 1043 rokuNastupnij pohid Rusi na Vizantiyu buv viklikanij vorozhim stavlennyam do Rusi imperatora Vizantiyi Kostyantina IX Monomaha Ruske vijsko ocholili sin velikogo knyazya Yaroslava novgorodskij knyaz Volodimir Yaroslavich ta voyevoda Vishata Ruski i vizantijski dzherela po riznomu opovidayut pro perebig podij Zgidno z litopisami ruskij flot bulo potopleno shtormom a ti hto vryatuvavsya na suhodoli buli shopleni grekami oslipleni ta she 3 roki poneviryalisya v nevoli Vizantijski dzherela rozpovidayut sho privodom dlya vijni bula zagibel znatnogo rusa v Konstantinopoli ta pro bitvu na mori v yakij ne burya a vizantijskij flot roztroshiv napadnikiv Zaznavshi porazki kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij zmusiv diplomatichnimi zasobami imperiyu piti na pochesnij dlya Rusi mir Shob zadobriti kiyivskogo knyazya Yaroslava Mudrogo vizantijskij imperator Kostyantin IX Monomah vidav svoyu neporfirorodnu narodzhenu do togo yak batko stav imperatorom donku za sina kiyivskogo knyazya knyazya Vsevoloda Yaroslavicha Pohodi Volodimira Monomaha na Dunaj 1116 1123 rokivNaprikinci XI pochatku XII stolittya na Rusi z yavivsya vizantijskij samozvanec lzhe Diogen yakij vidavav sebe za davno vbitogo sina imperatora Romana IV Leva Diogena Volodimir II Monomah iz politichnih mirkuvan viznav pretendenta i navit vidav za nogo svoyu dochku Mariyu Velikomu knyazyu vdalosya zibrati znachni sili i v 1116 pid privodom povernennya prestolu zakonnomu carevichu vin pishov vijnoyu proti Vizantiyi ostannoyi v istoriyi dvoh derzhav Za pidtrimki Monomaha i polovciv lzhe Diogen vdalosya opanuvati bagatma dunajskimi mistami ale v odnomu z nih Dorostoli samozvancya nazdognali dvoye najmanih ubivc poslanih vizantijskim imperatorom Oleksiyem I Odnak ce ne zupinilo Monomaha Vin prodovzhuvav diyati teper uzhe na korist sina lzhe Diogena Vasilya i organizuvav novij pohid namagayuchis utrimati mista na Dunayi Na choli vijska stav voyevoda Ivan Vojtishich yakomu vdalosya posaditi posadnikiv po Dunayu 16 Vizantiya mabut zmogla povernuti sobi pridunajski zemli oskilki nezabarom Monomah poslav na Dunaj she odne vijsko na choli zi svoyim sinom V yacheslavom i voyevodoyu Fomoyu Ratiborovichem yake bezuspishno trimalo v oblozi Dorostol i povernulosya nazad 16 Tilki v 1123 vzhe pislya smerti imperatora Oleksiya I 15 serpnya 1118 rusko vizantijski peregovori uvinchalisya ukladennyam dinastichnogo shlyubu vnuchka Monomaha stala druzhinoyu sina vizantijskogo imperatora Ioanna II Oleksiya 16 Znachennya pohodivPohodi Rusi na Vizantiyu znamenuvali soboyu etapi vhodzhennya Rusi v sistemu yevropejskih serednovichnih derzhav Yih naslidkom stalo rozshirennya torgovih zv yazkiv Rusi ta Vizantiyi vreshti resht hristiyanizaciya Rusi i vklyuchennya yiyi do kulturno civilizacijnogo prostoru yakij anglijskij vizantinist knyaz D Obolenskij nazvav Vizantijskoyu spivdruzhnistyu nacij Div takozhPohodi Rusiv na Kaspijske moreDzherela ta literaturaM F Kotlyar A G Plahonin Pohodi Rusi na Vizantiyu Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 463 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura M F Kotlyar Rusko vizantijskij dogovir 1046 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4

Дата публікації:
Топ