Свідчення арабських середньовічних географів та істориків про землі Східної Європи — відомості про терени Східної Європи (в тому числі й України) в часи раннього середньовічча.
Зовнішньо-політичні й торговельні контакти халіфату сприяли ознайомленню ісламського світу з теренами Східної Європи. Її географічні контури були окреслені в творах астрономів і географів Абу-л-Фіди, ал-Біруні (973—1048), ал-Хорезмі, ал-Фаргані, ал-Ідрісі.
Перші згадки про слов’ян давніх (ас-сакаліб) належать до VII—VIII ст. (ал-Ахталь, бл. 640—710), частина з них була узагальнена і доповнена в працях учених ІХ—Х століть ат-Табарі (839—923), ал-Балагурі (помер в 892), ал-Куфі (помер в 926) — оповідь про похід полководця Марвана ібн Мухаммада в глиб володінь Хозарського каганату на Північному Кавказі (737), де він зіткнувся зі слов’янами, які жили по берегах «річки слов’ян». Ал-Якубі (ІХ століття) сповіщає, що в боротьбі з військами арабів горці Кавказу звернулися по допомогу до правителя слов’ян.
Перші згадки про русів містяться в працях ас-Са’алібі (961— 1038), Ібн Хордадбеха, Ібн ал-Факіха. Крім повідомлень про відвідування купцями-росами Багдада, до нас дійшла серія повідомлень про «острів русів» — у творах Ібн Русте, Гардізі, ал-Мукаддасі. Окрему групу свідчень про русів становить оповідь про три групи (види) русів — ас-Славійа, Куйаба, ал-Арсанія в ал-Істахрі, Ібн Хаукаля, ал-Балхі (Х століття). Проблему локалізації цих груп остаточно не вирішено. Твори ал-Масуді, ас-Сабі, Ібн Ісфендійара, Ібн Міскавейха (помер 1030) оповідають про походи русів на Кавказ і до Каспійського моря в Х—ХІ століттях.
В Йахії Антіохійського, Абу Шуджи знаходимо повідомлення про хрещення Київської Русі. Серед араб. мандрівників, які залишили описи своїх подорожей по Східної Європі, — Ібрагім ібн-Фадлан, Ібн Й’акуб, ал-Гарнаті. В історичному творі Ібн ал-Асіра (1160—1234) оповідається про західний похід монголів і про битву на Калці. Досягнення арабських географів та істориків знайшли своє продовження в творах перських і турецьких вчених пізнього середньовіччя.
Література
- Крачковский И.Ю. Арабская географическая литература. Избранные сочинения, т. 4. М.—Л., 1957
- Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе, т. 1—2. М., 1962—67
- Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI—IX вв. В кн.: Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965
- Калинина Т.М. Сведения ранних ученых Арабского халифата: Тексты, перевод, комментарий. М., 1988
- Коновалова И.Г. Восточные источники. В кн.: Древняя Русь в свете зарубежных источников. М., 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svidchennya arabskih serednovichnih geografiv ta istorikiv pro zemli Shidnoyi Yevropi vidomosti pro tereni Shidnoyi Yevropi v tomu chisli j Ukrayini v chasi rannogo serednovichcha Zovnishno politichni j torgovelni kontakti halifatu spriyali oznajomlennyu islamskogo svitu z terenami Shidnoyi Yevropi Yiyi geografichni konturi buli okresleni v tvorah astronomiv i geografiv Abu l Fidi al Biruni 973 1048 al Horezmi al Fargani al Idrisi Pershi zgadki pro slov yan davnih as sakalib nalezhat do VII VIII st al Ahtal bl 640 710 chastina z nih bula uzagalnena i dopovnena v pracyah uchenih IH H stolit at Tabari 839 923 al Balaguri pomer v 892 al Kufi pomer v 926 opovid pro pohid polkovodcya Marvana ibn Muhammada v glib volodin Hozarskogo kaganatu na Pivnichnomu Kavkazi 737 de vin zitknuvsya zi slov yanami yaki zhili po beregah richki slov yan Al Yakubi IH stolittya spovishaye sho v borotbi z vijskami arabiv gorci Kavkazu zvernulisya po dopomogu do pravitelya slov yan Pershi zgadki pro rusiv mistyatsya v pracyah as Sa alibi 961 1038 Ibn Hordadbeha Ibn al Fakiha Krim povidomlen pro vidviduvannya kupcyami rosami Bagdada do nas dijshla seriya povidomlen pro ostriv rusiv u tvorah Ibn Ruste Gardizi al Mukaddasi Okremu grupu svidchen pro rusiv stanovit opovid pro tri grupi vidi rusiv as Slavija Kujaba al Arsaniya v al Istahri Ibn Haukalya al Balhi H stolittya Problemu lokalizaciyi cih grup ostatochno ne virisheno Tvori al Masudi as Sabi Ibn Isfendijara Ibn Miskavejha pomer 1030 opovidayut pro pohodi rusiv na Kavkaz i do Kaspijskogo morya v H HI stolittyah V Jahiyi Antiohijskogo Abu Shudzhi znahodimo povidomlennya pro hreshennya Kiyivskoyi Rusi Sered arab mandrivnikiv yaki zalishili opisi svoyih podorozhej po Shidnoyi Yevropi Ibragim ibn Fadlan Ibn J akub al Garnati V istorichnomu tvori Ibn al Asira 1160 1234 opovidayetsya pro zahidnij pohid mongoliv i pro bitvu na Kalci Dosyagnennya arabskih geografiv ta istorikiv znajshli svoye prodovzhennya v tvorah perskih i tureckih vchenih piznogo serednovichchya LiteraturaKrachkovskij I Yu Arabskaya geograficheskaya literatura Izbrannye sochineniya t 4 M L 1957 Zahoder B N Kaspijskij svod svedenij o Vostochnoj Evrope t 1 2 M 1962 67 Novoselcev A P Vostochnye istochniki o vostochnyh slavyanah i Rusi VI IX vv V kn Drevnerusskoe gosudarstvo i ego mezhdunarodnoe znachenie M 1965 Kalinina T M Svedeniya rannih uchenyh Arabskogo halifata Teksty perevod kommentarij M 1988 Konovalova I G Vostochnye istochniki V kn Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov M 1999