Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю сторінку запропоновано перейменувати на Древляни. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Увага: Не вказане значення ""
| Деревляни (древляни) | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Іскоростень | |||
| Мови | Давньоруська (давньоукраїнська) | |||
| Релігії | Язичництво | |||
| Форма правління | плем'я | |||
| князь | ||||
| - ? —945 | Мал | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | VI ст. | |||
| - Ліквідовано | 884, 912—946 | |||
| ||||
Деревля́ни або древля́ни (дав.-рус. Дєрєвлѧнє, чеськ. Drevljané) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссі. На півночі землі Древлян доходили до р. Прип'яті, на півдні — до річок Здвижу і Тетерева, на сході — до р. Дніпра, на заході — до межиріччя Случі й Горині. За повідомленнями Костянтина VII Багрянородного на півдні їх землі межували з печенігами. Повністю увійшли у формування українського народу.
Найбільші міста: Іскоростень (Коростень), Вручій (Овруч), Мическ, Микгород (Радомишль), Малин. До входження в Київську Русь землі Древлян становили самостійне князівство з центром в Іскоростені, що став київським уділом з центром у м. Вручий.
Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).
Нинішніми нащадками древлян є поліщуки.
Етимологія
Назва племені деревляни дав.-рус. «дєрєвлѧнє» (укр. деревляни, дав.-рус. Древлѧне) ідентична церковнослов'янському слову древляни, «дрєвлєнє», де неповноголосся видає запозичення з староболгарської. В давньоруській найперша форма це «дєрєвлѧнє» є у значенні дерева за верем'яних літ первинно «лісові люди»: занє сѣдоша въ лѣсѣхъ «бо вони поселилися в лісах» (Лаврентівський літоп.), у середньогрецькій Δερβλενίνοι [букв. дервленіні] (Кост. Багр.). Від де́рево. Так прозвалося як й інші племена за місцевістю, тому вторинне значення деревній як старий, старший, яке у стар.-церк.-слов. дрєвній є вторинним значенням слова.
У XIX ст. Ґільфердінґ досліджував мову й культуру деревлян серед полабських слов'ян.
Історія
884 року київський князь Олег Віщий підкорив деревлян, але після його смерті (912 року) вони вийшли з-під влади м. Києва. 914 року київський князь Ігор знову підкорив деревлян, у яких, однак, залишився свій князь. 942 року відбулися збройні сутички між військами київського князя й деревлянами, які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя Ігора 945 року провести повторний збір данини серед древлян привела до повстання деревлян і загибелі князя. За легендою після смерті Ігора, древлянський князь Мал сватався до його дружини Ольги, але вона знищила сватів і повела дружину на Коростень. 946 року княгиня Ольга придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель древлян з центром у місті Вручій було включено до Київського князівства.
- Відомий князь деревлян Олег Святославич у 955—977 роках;
- князь древлян Ніскіна (Нишкіна), Мстиш Свенельдич (Miskina), балтське «mi skinis» значить «лісовий»;
- князь древлян Мал (Малк — відповідник у литовській мові слову «malka», означає «поліно», «дрова»; Малдіт князь-спадкоємець Діра).
Останній раз древляни згадуються в літописі під 1136 роком, коли князь Ярополк, син князя Володимира Мономаха подарував їхню землю Десятинній церкві.
Археологія
Вчені відносять плем'я древлян до Луки-Райковецької археологічної культури
Див. також
- Антський союз
- Полісся
- Повстання деревлян у 945 році
- Укри
- Древани
- — відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виник як центр племені «житичів», що входило в племінний союз древлян.
Примітки
- ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014.
- ЕУ, 1957, с. 497, «Деревляни».
- стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р.
- Гильфердинг А. Ф., Памятники наречия залабских древлян и глинян [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], г. Санкт-Петербурге, 1856 г., 77 с. (репринт 2012 г.) (рос.)
- стр. 474, 377, 228—229, Щавелева Н. И. // Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий — г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г. — 493 с.: ил.; 22. — (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В. Л. Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз. — Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим. — Указатели: с. 463—494. — 800 экз. — . (рос.) (лат.)
- «Как росла Русь и кем были построены главнейшие города и крепости» (I. P. 121—123), КНИГА I (с комментарем), АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА) [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- «О том, как дела русских шли в гору, и кем были построены главнейшие города и крепости» (с комментарем), Часть 3, АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА), перевод с «Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae». Liber 1/2. Warszawa. 1964 [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Administrator. . pidruchniki.com. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
Джерела та література
- А. Г. Плахонін. Древляни [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 462. — .
- Деревляни // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 497. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .* «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — (укр.)
- стр. 474, 377, 228—229, // Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий — г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г. — 493 с.: ил.; 22. — (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В. Л. Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз. — Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим. — Указатели: с. 463—494. — 800 экз. — . (рос.) (лат.)
- Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях».- м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000 р.
- Антонович В. Б., «Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян» («Материалы для археологии России», № 11, г. СПб., 1893 г.).
- Третьяков П. // «Восточнославянские племена», 1948 г. (рос.)
- Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Орлов А. С., Георгиева Н. Г., Георгиев В. А., Древляне [ 8 жовтня 2006 у Wayback Machine.] // Исторический словарь. 2-е изд. М., 2012, с. 170. (рос.)
Посилання
- (рос.)
- Тайна Древлянского княжества Коростень — отец городов славянских, korosten.biz [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Drevlyani Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Uvaga Ne vkazane znachennya common name Derevlyani drevlyani VI st 884 912 946 common name istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st Stolicya Iskorosten Movi Davnoruska davnoukrayinska Religiyi Yazichnictvo Forma pravlinnya plem ya knyaz 945 Mal Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano VI st Likvidovano 884 912 946 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derevlyani Kartina Knyaz Igor zbiraye daninu z drevlyan v 945 roci Derevlya ni abo drevlya ni dav rus Dyeryevlѧnye chesk Drevljane shidnoslov yanske plem ya soyuz plemen u VI X st zhili na ukrayinskomu Polissi Na pivnochi zemli Drevlyan dohodili do r Prip yati na pivdni do richok Zdvizhu i Tetereva na shodi do r Dnipra na zahodi do mezhirichchya Sluchi j Gorini Za povidomlennyami Kostyantina VII Bagryanorodnogo na pivdni yih zemli mezhuvali z pechenigami Povnistyu uvijshli u formuvannya ukrayinskogo narodu Najbilshi mista Iskorosten Korosten Vruchij Ovruch Michesk Mikgorod Radomishl Malin Do vhodzhennya v Kiyivsku Rus zemli Drevlyan stanovili samostijne knyazivstvo z centrom v Iskorosteni sho stav kiyivskim udilom z centrom u m Vruchij Drevlyani zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom i remeslami zalizoplavilnim vigotovlennyam z ovruckogo shiferu pryaslic tosho Ninishnimi nashadkami drevlyan ye polishuki EtimologiyaNazva plemeni derevlyani dav rus dyeryevlѧnye ukr derevlyani dav rus Drevlѧne identichna cerkovnoslov yanskomu slovu drevlyani dryevlyenye de nepovnogolossya vidaye zapozichennya z starobolgarskoyi V davnoruskij najpersha forma ce dyeryevlѧnye ye u znachenni dereva za verem yanih lit pervinno lisovi lyudi zanye sѣdosha v lѣsѣh bo voni poselilisya v lisah Lavrentivskij litop u serednogreckij Derbleninoi bukv dervlenini Kost Bagr Vid de revo Tak prozvalosya yak j inshi plemena za miscevistyu tomu vtorinne znachennya derevnij yak starij starshij yake u star cerk slov dryevnij ye vtorinnim znachennyam slova U XIX st Gilferding doslidzhuvav movu j kulturu derevlyan sered polabskih slov yan Istoriya884 roku kiyivskij knyaz Oleg Vishij pidkoriv derevlyan ale pislya jogo smerti 912 roku voni vijshli z pid vladi m Kiyeva 914 roku kiyivskij knyaz Igor znovu pidkoriv derevlyan u yakih odnak zalishivsya svij knyaz 942 roku vidbulisya zbrojni sutichki mizh vijskami kiyivskogo knyazya j derevlyanami yaki pragnuli stati nezalezhnimi vid Kiyeva Sproba knyazya Igora 945 roku provesti povtornij zbir danini sered drevlyan privela do povstannya derevlyan i zagibeli knyazya Za legendoyu pislya smerti Igora drevlyanskij knyaz Mal svatavsya do jogo druzhini Olgi ale vona znishila svativ i povela druzhinu na Korosten 946 roku knyaginya Olga pridushila povstannya i likviduvala drevlyanske knyazivstvo Shidnu chastinu zemel drevlyan z centrom u misti Vruchij bulo vklyucheno do Kiyivskogo knyazivstva Vidomij knyaz derevlyan Oleg Svyatoslavich u 955 977 rokah knyaz drevlyan Niskina Nishkina Mstish Sveneldich Miskina baltske mi skinis znachit lisovij knyaz drevlyan Mal Malk vidpovidnik u litovskij movi slovu malka oznachaye polino drova Maldit knyaz spadkoyemec Dira Ostannij raz drevlyani zgaduyutsya v litopisi pid 1136 rokom koli knyaz Yaropolk sin knyazya Volodimira Monomaha podaruvav yihnyu zemlyu Desyatinnij cerkvi ArheologiyaVcheni vidnosyat plem ya drevlyan do Luki Rajkoveckoyi arheologichnoyi kulturiDiv takozhAntskij soyuz Polissya Povstannya derevlyan u 945 roci Ukri Drevani vidomij cheskij vchenij slavist Pavlo Josif Shafarik dovodiv sho drevnye gorodishe majbutnij Zhitomir vinik yak centr plemeni zhitichiv sho vhodilo v pleminnij soyuz drevlyan PrimitkiDREVLYa NI DEREVLYa NI Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 DREVLYa NI DEREVLYa NI Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 EU 1957 s 497 Derevlyani stor 2171 tom 6 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6833 9 Gilferding A F Pamyatniki narechiya zalabskih drevlyan i glinyan 4 listopada 2014 u Wayback Machine g Sankt Peterburge 1856 g 77 s reprint 2012 g ISBN 978 5 458 55473 2 ros str 474 377 228 229 Shaveleva N I Drevnyaya Rus v Polskoj istorii Yana Dlugosha 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Knigi I VI tekst perevod kommentarij g Moskva Pamyatniki istoricheskoj mysli 2004 g 493 s il 22 Drevnejshie istochniki po istorii Vostochnoj Evropy redkol akad RAN V L Yanin otv red i dr Chast teksta paral na rus i lat yaz Bibliogr s 453 461 v tekste i v podstroch prim Ukazateli s 463 494 800 ekz ISBN 5 88451 135 3 ros lat Kak rosla Rus i kem byli postroeny glavnejshie goroda i kreposti I P 121 123 KNIGA I s kommentarem ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI YaN DLUGOSh SREDNEVEKOVYE ISTORIChESKIE ISTOChNIKI VOSTOKA I ZAPADA 28 bereznya 2014 u Wayback Machine ros O tom kak dela russkih shli v goru i kem byli postroeny glavnejshie goroda i kreposti s kommentarem Chast 3 ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI YaN DLUGOSh SREDNEVEKOVYE ISTORIChESKIE ISTOChNIKI VOSTOKA I ZAPADA perevod s Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae Liber 1 2 Warszawa 1964 28 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Administrator pidruchniki com Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Dzherela ta literaturaA G Plahonin Drevlyani 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 462 ISBN 966 00 0405 2 Derevlyani Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov S 497 ISBN 5 7707 4049 3 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 ukr str 474 377 228 229 Drevnyaya Rus v Polskoj istorii Yana Dlugosha 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Knigi I VI tekst perevod kommentarij g Moskva Pamyatniki istoricheskoj mysli 2004 g 493 s il 22 Drevnejshie istochniki po istorii Vostochnoj Evropy redkol akad RAN V L Yanin otv red i dr Chast teksta paral na rus i lat yaz Bibliogr s 453 461 v tekste i v podstroch prim Ukazateli s 463 494 800 ekz ISBN 5 88451 135 3 ros lat Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah m Luck vid Vezha 2000 r Antonovich V B Drevnosti Yugo Zapadnogo kraya Raskopki v strane drevlyan Materialy dlya arheologii Rossii 11 g SPb 1893 g Tretyakov P Vostochnoslavyanskie plemena 1948 g ros Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Orlov A S Georgieva N G Georgiev V A Drevlyane 8 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Istoricheskij slovar 2 e izd M 2012 s 170 ros Posilannya ros Tajna Drevlyanskogo knyazhestva Korosten otec gorodov slavyanskih korosten biz 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros