«Чернець» — поема Тараса Шевченка, написана в другій половині 1847 року в Орській фортеці.
Чернець | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Жанр | поема | |||
Форма | вірш[d] | |||
Автор | Тарас Шевченко | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1847 | |||
| ||||
|
Сюжет
Пригадуючи читані до заслання збірки І. І. Срезневського , «Историю Малой России» Д. М. Бантиша-Каменського, «Историю Малороссии» М. А. Маркевича, а ще більше — народні пісні про Семена Палія, у поемі Шевченко малює образ одного з героїв визвольної боротьби кінця XVII—початку XVIII століть на Правобережній Україні, вкладаючи в нього, за словами М. Т. Рильського, «одну з найпалкіших своїх думок, одне з найпалкіших своїх почуттів». Хоч Шевченко і мав певні підстави, орієнтуючись на історичні праці своїх сучасників, припускати, що чернецтво Палія — історичний факт (насправді Семен Палій ченцем не був), для нього це насамперед художньо-композиційний прийом з метою покласти головний акцент на трагічному моменті в житті героя-патріота, який багато зробив для волі рідного краю, але не бачив і не міг бачити близької перспективи на волю.
Датування
Датується датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 роком та часом перебування Шевченка, з 22 червня 1847 до 11 травня 1848 років, в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня — грудень 1847 року, Орська фортеця.
Автограф та написання
Первісний автограф не відомий. Повернувшись з Аральської описової експедиції до Оренбурга, Шевченко наприкінці 1849 року (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета 23 квітня) переписав поему з невідомого ранішого автографа до «Малої книжки» (під № 12 до зшитка за 1846—1847 років). Спочатку поема була більшою на 36 рядків. Пізніше, найімовірніше 1857 року, наприкінці перебування на засланні в Новопетровському укріпленні, Шевченко перекреслив останні 36 рядків поеми і на початку дописав іншим почерком присвяту: «П. Кулішу».
5 червня 1857 року Шевченко, незадовго до виїзду з Новопетровського укріплення, переписав поему «Чернець» з «Малої книжки» і разом із щойно створеною тоді новою редакцією поеми та віршем «Садок вишневий коло хати...», також переписаним з «Малої книжки», послав Я. Г. Кухаренкові. «Я умисне, — писав він того ж дня у листі до Я. Г. Кухаренка, — приписав „Ченця“ і „Вечір“ (“Садок вишневий коло хати...“), щоб порівняв його з „Криницею“, бо „Криниця“, бач, сьоголітня, а „Чернець“ і „Вечір“ богзна-колишні. Чи помолодшав я через 10 літ неволі, чи постарішав серцем, скажи мені, мій брате рідний». 21 лютого 1858 року Я. Г. Кухаренко відповідав поетові: «Письмо до тебе на ім'я Єленєва (наглядача шпиталю в Астрахані X. М. Єленєва.) за „Москаля“ (йдеться про «Москалеву криницю»), „Ченця“ і „Майский вечер“ я писав, дивуюсь, що ти не получив його... Ти, брате Тарасе Григоровичу, тепер в Пітері позбиравши таке, як „Москалева криниця“, „Чернець“, „Майський вечер“ і проче що, та й тиснув би в друкарні, нехай ідуть на світ Божий, а якщо сам не схочеш хлопоту, то чи не візьметься пан Куліш, він, видно, парняга добрий, я його „Записки українські“ (йдеться про „Записки о Южной Руси“) маю й читаю — не начитаюсь».
Автографи поем «Чернець», «Москалева криниця» та вірша «Садок вишневий коло хати...» тепер не відомі. 1900 року О. Я. Кониський повідомляв про них: «...Я вдався до О. Я. Кухаренка, просячи у його точних списків з листів Шевченка до покійного батька його, Кухаренка, до Яківа Герасимовича. Вп. О. Кухаренко замість списків переслав до мене оригінали: з них показалося, що Шевченко при листі 5/17 червня р. 1857 переслав до Кухаренка свої поеми „Москалева криниця“ і „Чернець“ і вірші „Вечір“ (так передається назва „Майський вечір“). Порівнявши отсі твори з друкованими, я спостеріг значні відміни...». У переважній більшості наведені далі відміни засвідчують, що Шевченко не копіював «Малу книжку», а в деяких випадках створював нові варіанти, як, наприклад, у рядках 15 («А шовками застилає» замість «А єдвабном застилає»), 51 («Достанеться й передам» замість «Останеться й передам»).
Під час короткочасної зупинки Шевченка в Астрахані по дорозі з заслання 18 серпня 1857 року переписав собі в зошит поему «Чернець» і поезію («А. О. Козачковському») з «Малої книжки», а Шевченко переписав йому у цей же зошит вірш ...».
У березні 1858 року у Москві не раніше 14 (цим числом датовано попередню поему («Іржавець»)) і не пізніше 15 березня (цим числом датовано поезію ...», яка разом з поезіями ...» та ..» йде після поеми «Чернець»), Шевченко переписав поему «Чернець» з «Малої книжки» до «Більшої книжки», значно переробивши її. Присвяту П. О. Кулішу знято.
Список М. П. Федорова (ймовірно, з «Більшої книжки») постав у зв'язку з необхідністю одержати дозвіл цензури на читання поеми «Чернець» у пасажі на літературному вечорі. Це один із тих списків, які згадано в записці секретаря Літературного фонду М. П. Федорова до Шевченка від 8 жовтня 1860 року: «Посылаю Вам переписанные стихотворения Ваши. Продержите корректуру и, если найдете кое-что неверное — отметьте. Завтра же я зайду за ними и снова перепишу». На рукопису — дозвіл цензора (В. М. Бекетова) прочитати «в публичном чтении в пользу Общества для пособия нуждающимся литераторам и ученым». Назву «Чернець» у списку закреслено і написано «Семен Палій (Малороссийское предание)».
Видання
Першодрук у журналі «Основа» здійснено за «Більшою книжкою», але з присвятою П. О. Кулішеві й з відмінами у рядках 15, 46, 51, 92 і 119. У першодруку поему датовано: «1848, Орська кріпость».
В Інституті російської літератури ((Пушкінський дім)) РАН зберігається список невідомою рукою з датою «1857 року», одержаний від нащадків родини О. М. Островського.
Списки у рукописному «Кобзарі» 1865 року, переписаному Д. Демченком, у рукописному «Кобзарі» 1866 року, у рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року, у списку невідомою рукою походять від першодруку. У складальному примірнику «Кобзаря» 1867 року, що пізніше належав І. І. Данилевичу, наводяться рядки 120—155, закреслені у «Малій книжці». Вони супроводжуються приміткою: «Конец поэмы «Чернец», написанной Шевченком в 1847 р. в Орской крепости. Записан мной, Йваном Ивановичем Данилевичем, в г. Миргороде Полтавской губернии из рукописи, списанной Сергеем Климовичем Пасишниченко у наследников одного из друзей покойного поэта. Записан в 1911 году».
Вперше поему введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року.
Примітки
- почасти записані ним самим — див. т. 5 цього видання
- Рильський М. Патріотична поема // Літературна Україна. — 1964. — 9 березня
- http://litopys.org.ua/shevchenko/shev211.htm Поема «Чернець»] litopys.org.ua Процитовано 29 листопада 2022
- (Листи до Тараса Шевченка. — С. 113-114)
- Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1900. — Кн. 1. — С. 1 — 2
- ІЛ, ф. 1, № 75
- Листи Тараса Шевченка. — С. 166
- ІЛ, ф. 1, № 60, с. 1
- див.: Вільчинський В. П. До творчої історії поеми «Чернець» // Збірник праць одинадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1963. — С. 119 — 124
- ІЛ, ф. 1, № 81, с. 23 — 27
- ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 6 — 8
- ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 331 — 336
- ІЛ, ф. 1, № 85
- ІЛ, ф. 1, № 86, арк. 1 звор.
- «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 368 — 372 (подано за першодруком)
Джерела
У Вікіджерелах є Чернець |
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 337-338.
- «Чернець» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 740-743.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет