Пушкінський Дім (рос. Пушкинский Дом, Институт русской литературы) — історична, неповна назва Інституту російської літератури Російської академії наук (рос. ИРЛИ РАН), музейний та науково-дослідницький заклад в місті Санкт-Петербург.
Інститут розташовано у Санкт-Петербурзі (з 1927 року за адресою: , 4 — колишня будівля Морської митниці; колишні адреси: 1905—1922 рр., , 5 — головна будівля Академії наук; 1922—1927 рр., , 1 — будівля архіву Митного департаменту; 1920—1924 рр., 22 і 24 — виставкові зали і квартири співробітників в палаці князів Абамелек-Лазаревих; 1925-1927, набережна Макарова, 6 — експозиційні зали Музею).
Історія створення
Література Російської імперії пережила справжній розквіт протягом 19 століття. Цей розквіт був діяльно підготовлений ще митцями та літераторами XVIII століття, серед них:
- Феофан Прокопович (1681—1736), проповідник і власник значної бібліотеки;
- науковець Ломоносов Михайло Васильович (1711—1765);
- архітектор Львов Микола Олександрович, поет-аматор (1753—1803);
- драматург Фонвізін Денис Іванович (1749—1792);
- письменник Радищев Олександр Миколайович (1749—1802);
- поет Державін Гаврило Романович (1743—1816).
Спроби займатися літературою робила безліч російських дворян та вельмож, які вважали літературу — престижним ремеслом, це також підтримував і царський двір.
Символічною стала і зустріч старого поета катерининської доби Державіна з ліцеїстом Пушкіним, що читав свій поетичний опус. Літературну творчість молодих ліцеїстів роками плекали викладачі і в цьому аристократичному навчальному закладі.
З приводу сторіччя з дня народження Пушкіна Олександра Сергійовича в столиці Російської імперії з ініціативи Імператорської академії наук була створена Комісія для приготувань урочистостей до ювілею уславленого російського поета.
Первісною метою ювілейної комісії було створення нового монументу поетові. В ході дискусій ідея монументу переробилася в ідею створення нового музейного закладу в пам'ять про поета. З часом обидві ініціативи були реалізовані. Але спершу реалізували ідею створення музейного закладу.
Офіційний документ — програму створив історик російської літератури, пушкініст Модзалевський Борис Львович (1874—1928). Офіційний документ-проект «рос. Положения о Пушкинском Доме» подали в канцелярію імператора, і цар Микола ІІ затвердив його у 1907 році. Ще в квітні 1906 року царський уряд надав державні кошти на придбання приватної бібліотеки О. С. Пушкіна, яка започаткувала низку придбань книг, рукописів, прижиттєвих видань і архівів російських письменників і поетів.
Серед значних надбань нового закладу — придбання приватної колекції пушкініани бібліофіла Онєгіна Олександра Федоровича — Отто — (1845—1925). Збірка Онєгіна була викуплена на пільгових для колекціонера умовах Імператорською академією наук 15 травня 1909 року, і її залишили в прижиттєвому користуванні бібліофіла, що мешкав тоді в Парижі. По смерті колекціонера у 1928 році його бібліотеку та архів перевезли з Парижу у Пушкінський Дім. Якийсь час збірка матеріалів стосовно Пушкіна та літераторів його оточення була пріоритетною, бо у 1937 році були нові урочистості з нагоди 100-річчя з для загибелі Пушкіна.
За часів СРСР
Вульгарно-революційні гасла і агресивні дії перших років після більшовицького перевороту («рос. Сбросим Пушкина с корабля современности!») були цілком відкинуті сталінським урядом, за часів якого пройшла канонізація як Пушкіна, так і представників демократичної гілки російської літератури XIX століття (Бєлінський Віссаріон Григорович, Чернишевський Микола Гаврилович, Гаршин Всеволод Михайлович, Чехов Антон Павлович).
Сталінський уряд почав конструювати «парадний фасад» радянської літератури, де почесні місця «живих класиків» посіли:
- Максим Горький;
- Еренбург Ілля Григорович;
- Маяковський Володимир Володимирович;
- Шолохов Михайло Олександрович;
- Фадєєв Олександр Олександрович.
Різкі зміни політичної кон'юнктури то підносили нові постаті в літературі, то викидали їх геть у безвість (радянські заборони на твори Єсеніна Сергія Олександровича, Кольцова Михайла Юхимовича, Анни Ахматової, Пастернака Бориса Леонідовича). Тихий музейний і дослідницький центр теж здригався від політичних буревіїв, але невпинно продовжував свою працю. Частка літераторських рукописів і архівів надходила не тільки їм, а в Державний Літературний музей Москви.
Експедиції
Керівництво і співпрацівників закладу завжди відрізняли широта поглядів і величезна культура, що послідовно падала і знищувалась в СРСР. Покажчиком цього можуть бути важкі долі двох працівників інституту, що дозволяли собі і власні думки, і висновки, і настанови, далекі від генеральної лінії сталінського уряду чи комуністичної партії.
- Котляревський Нестор Олександрович(1863—1925) — історик, викладач на Вищих жіночих (Берестовських) курсах, перший директор Пушкінського Дому (з 1910 року, Інститут Російської літератури в Петербурзі). Був висланий у 1922 році за кордони СРСР на так званому Філософському кораблі.
- Ліхачов Дмитро Сергійович (1906—1999) — літературознавець, письменник, академік, що пройшов концтабір на Соловках та блокаду Ленінграда.
Вони розуміли, що література має не тільки періоди високого піднесення, а й початок, розвиток, періоди накопичення чи стагнації. Тому заклад розширив часові межі зібрання від давньоруської літератури до сьогодення. Аби врятувати від знищення в трагічні роки розкуркулення, колективізації, безбожної п'ятирічки і воєн стародавні зразки рукописних і друкованих творів, розпочали експедиції. Їх наслідком стали нові поповнення відділів літератури XVII, XVIII та XIX століть. Заклад почав збирати окрім рукописів і архівів — гравюри, власні малюнки письменників чи маловідомих художників з їх оточення, меморіальні речі літераторів, а при нагоді і їх меблі, письмові столи чи навіть цілі кабінети письменників.
Саме працівникам Пушкінського Дому пощастило віднайти рукопис релігійного письменника і полум'яного проповідника XVII століття — протопопа Аввакума, що не був ні попередником більшовиків, ні прихильником офіційної православної церкви.
Фонди
Фонди тісно пов'язані з особами російських письменників. Архівні матеріали і рукописи зберігають в особливих сейфах та шафах. Дослідники користуються , факсиміле, репринтними виданнями, фільмокопіями — як виняток — оригіналами рукописів. У фондах матеріали, пов'язані з відомими та пересічними літераторами як Московії, Російської імперії, так і доби СРСР (Анна Ахматова, Мандельштам Осип Емільович, Лозинський Михайло Леонідович, , Зощенко Михайло Михайлович, Берггольц Ольга Федорівна, тощо).
Музейна частина
Музейна частина Пушкінського Дому невелика і розрахована на відвідини школярів, туристів і прихильників літератури. Тут є окремі монографічні зали, присвячені класикам російської літератури, переважно 19 століття (Пушкін, Лермонтов Михайло Юрійович, Тургенєв Іван Сергійович тощо). В експозиціях — меморіальні речі літераторів та їх родин, оригінали картин Лермонтова, малюнки, прижиттєві видання, меблі з приватних кабінетів декількох письменників. Художня частина експозицій невелика.
Будівля
Первісні (невеликі) колекції закладу розмістили в будівлі Академії наук на Університетський набережній (архітектор — Джакомо Кваренгі).
Сучасне приміщення Пушкінського Дому — історична пам'ятка Санкт-Петербургу доби класицизму, колишня Петербурзька портова митниця, побудована у 1829—1832 роках за життя Пушкіна (архітектор — І. Лукіні). В окреме приміщення заклад переведено у 1927 році.
Адреса
Санкт-Петербург, набережна Макарова, будинок № 2, станція метро «Василеострівська» (рос. Василеостровская).
Див. також
Джерела
- Баскаков В. Н. Пушкинский Дом. 1905—1930—1980: Исторический очерк / Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1980. — 320 с. — 20 000 экз. (рос.)
- Пушкинский Дом: Библиография трудов / Сост. А. К. Михайлова; Ред. В. Н. Баскаков; Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1981. — 328 с. — 5350 экз. (рос.)
- Пушкинский Дом: Статьи. Документы. Библиография / Сост. А. К. Михайлова; Ред. В. Н. Баскаков; Академия наук СССР. Отделение литературы и языка. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1982. — 320 с. — 10 000 экз. (рос.)
- Матеріали періодичних видань.
Посилання
- Інститут російської літератури (Пушкінський дім), або ІРЛІ // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 424.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пушкінський Дім |
- Официальный сайт Пушкинского дома [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pushkinskij Dim ros Pushkinskij Dom Institut russkoj literatury istorichna nepovna nazva Institutu rosijskoyi literaturi Rosijskoyi akademiyi nauk ros IRLI RAN muzejnij ta naukovo doslidnickij zaklad v misti Sankt Peterburg Paradnij fasad Institutu rosijskoyi literaturi Rosijskoyi akademiyi nauk Institut roztashovano u Sankt Peterburzi z 1927 roku za adresoyu 4 kolishnya budivlya Morskoyi mitnici kolishni adresi 1905 1922 rr 5 golovna budivlya Akademiyi nauk 1922 1927 rr 1 budivlya arhivu Mitnogo departamentu 1920 1924 rr 22 i 24 vistavkovi zali i kvartiri spivrobitnikiv v palaci knyaziv Abamelek Lazarevih 1925 1927 naberezhna Makarova 6 ekspozicijni zali Muzeyu Istoriya stvorennyaLiceyist Pushkin chitaye vlasnu poemu v prisutnosti Derzhavina hud Ryepin I Yu Feofan Prokopovich Derzhavin Gavrilo Romanovich hud Borovikovskij V L Literatura Rosijskoyi imperiyi perezhila spravzhnij rozkvit protyagom 19 stolittya Cej rozkvit buv diyalno pidgotovlenij she mitcyami ta literatorami XVIII stolittya sered nih Feofan Prokopovich 1681 1736 propovidnik i vlasnik znachnoyi biblioteki naukovec Lomonosov Mihajlo Vasilovich 1711 1765 arhitektor Lvov Mikola Oleksandrovich poet amator 1753 1803 dramaturg Fonvizin Denis Ivanovich 1749 1792 pismennik Radishev Oleksandr Mikolajovich 1749 1802 poet Derzhavin Gavrilo Romanovich 1743 1816 Sprobi zajmatisya literaturoyu robila bezlich rosijskih dvoryan ta velmozh yaki vvazhali literaturu prestizhnim remeslom ce takozh pidtrimuvav i carskij dvir Simvolichnoyu stala i zustrich starogo poeta katerininskoyi dobi Derzhavina z liceyistom Pushkinim sho chitav svij poetichnij opus Literaturnu tvorchist molodih liceyistiv rokami plekali vikladachi i v comu aristokratichnomu navchalnomu zakladi Z privodu storichchya z dnya narodzhennya Pushkina Oleksandra Sergijovicha v stolici Rosijskoyi imperiyi z iniciativi Imperatorskoyi akademiyi nauk bula stvorena Komisiya dlya prigotuvan urochistostej do yuvileyu uslavlenogo rosijskogo poeta Pervisnoyu metoyu yuvilejnoyi komisiyi bulo stvorennya novogo monumentu poetovi V hodi diskusij ideya monumentu pererobilasya v ideyu stvorennya novogo muzejnogo zakladu v pam yat pro poeta Z chasom obidvi iniciativi buli realizovani Ale spershu realizuvali ideyu stvorennya muzejnogo zakladu Modzalevskij Boris Lvovich Oficijnij dokument programu stvoriv istorik rosijskoyi literaturi pushkinist Modzalevskij Boris Lvovich 1874 1928 Oficijnij dokument proekt ros Polozheniya o Pushkinskom Dome podali v kancelyariyu imperatora i car Mikola II zatverdiv jogo u 1907 roci She v kvitni 1906 roku carskij uryad nadav derzhavni koshti na pridbannya privatnoyi biblioteki O S Pushkina yaka zapochatkuvala nizku pridban knig rukopisiv prizhittyevih vidan i arhiviv rosijskih pismennikiv i poetiv Sered znachnih nadban novogo zakladu pridbannya privatnoyi kolekciyi pushkiniani bibliofila Onyegina Oleksandra Fedorovicha Otto 1845 1925 Zbirka Onyegina bula vikuplena na pilgovih dlya kolekcionera umovah Imperatorskoyu akademiyeyu nauk 15 travnya 1909 roku i yiyi zalishili v prizhittyevomu koristuvanni bibliofila sho meshkav todi v Parizhi Po smerti kolekcionera u 1928 roci jogo biblioteku ta arhiv perevezli z Parizhu u Pushkinskij Dim Yakijs chas zbirka materialiv stosovno Pushkina ta literatoriv jogo otochennya bula prioritetnoyu bo u 1937 roci buli novi urochistosti z nagodi 100 richchya z dlya zagibeli Pushkina Za chasiv SRSRVulgarno revolyucijni gasla i agresivni diyi pershih rokiv pislya bilshovickogo perevorotu ros Sbrosim Pushkina s korablya sovremennosti buli cilkom vidkinuti stalinskim uryadom za chasiv yakogo projshla kanonizaciya yak Pushkina tak i predstavnikiv demokratichnoyi gilki rosijskoyi literaturi XIX stolittya Byelinskij Vissarion Grigorovich Chernishevskij Mikola Gavrilovich Garshin Vsevolod Mihajlovich Chehov Anton Pavlovich Stalinskij uryad pochav konstruyuvati paradnij fasad radyanskoyi literaturi de pochesni miscya zhivih klasikiv posili Maksim Gorkij Erenburg Illya Grigorovich Mayakovskij Volodimir Volodimirovich Sholohov Mihajlo Oleksandrovich Fadyeyev Oleksandr Oleksandrovich Rizki zmini politichnoyi kon yunkturi to pidnosili novi postati v literaturi to vikidali yih get u bezvist radyanski zaboroni na tvori Yesenina Sergiya Oleksandrovicha Kolcova Mihajla Yuhimovicha Anni Ahmatovoyi Pasternaka Borisa Leonidovicha Tihij muzejnij i doslidnickij centr tezh zdrigavsya vid politichnih bureviyiv ale nevpinno prodovzhuvav svoyu pracyu Chastka literatorskih rukopisiv i arhiviv nadhodila ne tilki yim a v Derzhavnij Literaturnij muzej Moskvi EkspediciyiDokladnishe Zhitiye protopopa Avvakuma monovistava 1989 Spalennya protopopa Avvakuma hud Myasoyedov P Ye 1897 rik Kerivnictvo i spivpracivnikiv zakladu zavzhdi vidriznyali shirota poglyadiv i velichezna kultura sho poslidovno padala i znishuvalas v SRSR Pokazhchikom cogo mozhut buti vazhki doli dvoh pracivnikiv institutu sho dozvolyali sobi i vlasni dumki i visnovki i nastanovi daleki vid generalnoyi liniyi stalinskogo uryadu chi komunistichnoyi partiyi Kotlyarevskij Nestor Oleksandrovich 1863 1925 istorik vikladach na Vishih zhinochih Berestovskih kursah pershij direktor Pushkinskogo Domu z 1910 roku Institut Rosijskoyi literaturi v Peterburzi Buv vislanij u 1922 roci za kordoni SRSR na tak zvanomu Filosofskomu korabli Lihachov Dmitro Sergijovich 1906 1999 literaturoznavec pismennik akademik sho projshov konctabir na Solovkah ta blokadu Leningrada Voni rozumili sho literatura maye ne tilki periodi visokogo pidnesennya a j pochatok rozvitok periodi nakopichennya chi stagnaciyi Tomu zaklad rozshiriv chasovi mezhi zibrannya vid davnoruskoyi literaturi do sogodennya Abi vryatuvati vid znishennya v tragichni roki rozkurkulennya kolektivizaciyi bezbozhnoyi p yatirichki i voyen starodavni zrazki rukopisnih i drukovanih tvoriv rozpochali ekspediciyi Yih naslidkom stali novi popovnennya viddiliv literaturi XVII XVIII ta XIX stolit Zaklad pochav zbirati okrim rukopisiv i arhiviv gravyuri vlasni malyunki pismennikiv chi malovidomih hudozhnikiv z yih otochennya memorialni rechi literatoriv a pri nagodi i yih mebli pismovi stoli chi navit cili kabineti pismennikiv Same pracivnikam Pushkinskogo Domu poshastilo vidnajti rukopis religijnogo pismennika i polum yanogo propovidnika XVII stolittya protopopa Avvakuma sho ne buv ni poperednikom bilshovikiv ni prihilnikom oficijnoyi pravoslavnoyi cerkvi FondiFondi tisno pov yazani z osobami rosijskih pismennikiv Arhivni materiali i rukopisi zberigayut v osoblivih sejfah ta shafah Doslidniki koristuyutsya faksimile reprintnimi vidannyami filmokopiyami yak vinyatok originalami rukopisiv U fondah materiali pov yazani z vidomimi ta peresichnimi literatorami yak Moskoviyi Rosijskoyi imperiyi tak i dobi SRSR Anna Ahmatova Mandelshtam Osip Emilovich Lozinskij Mihajlo Leonidovich Zoshenko Mihajlo Mihajlovich Berggolc Olga Fedorivna tosho Muzejna chastinaMuzejna chastina Pushkinskogo Domu nevelika i rozrahovana na vidvidini shkolyariv turistiv i prihilnikiv literaturi Tut ye okremi monografichni zali prisvyacheni klasikam rosijskoyi literaturi perevazhno 19 stolittya Pushkin Lermontov Mihajlo Yurijovich Turgenyev Ivan Sergijovich tosho V ekspoziciyah memorialni rechi literatoriv ta yih rodin originali kartin Lermontova malyunki prizhittyevi vidannya mebli z privatnih kabinetiv dekilkoh pismennikiv Hudozhnya chastina ekspozicij nevelika BudivlyaPervisni neveliki kolekciyi zakladu rozmistili v budivli Akademiyi nauk na Universitetskij naberezhnij arhitektor Dzhakomo Kvarengi Suchasne primishennya Pushkinskogo Domu istorichna pam yatka Sankt Peterburgu dobi klasicizmu kolishnya Peterburzka portova mitnicya pobudovana u 1829 1832 rokah za zhittya Pushkina arhitektor I Lukini V okreme primishennya zaklad perevedeno u 1927 roci AdresaSankt Peterburg naberezhna Makarova budinok 2 stanciya metro Vasileostrivska ros Vasileostrovskaya Div takozhSpivrobitniki Pushkinskogo Domu Literaturoznavstvo Filosofskij korabel Lihachov Dmitro Sergijovich Donator Derzhavnij literaturnij muzej 20 stolittya Derzhavnij Literaturnij muzej MoskvaDzherelaBaskakov V N Pushkinskij Dom 1905 1930 1980 Istoricheskij ocherk Akademiya nauk SSSR Otdelenie literatury i yazyka L Nauka Leningr otd nie 1980 320 s 20 000 ekz ros Pushkinskij Dom Bibliografiya trudov Sost A K Mihajlova Red V N Baskakov Akademiya nauk SSSR Otdelenie literatury i yazyka L Nauka Leningr otd nie 1981 328 s 5350 ekz ros Pushkinskij Dom Stati Dokumenty Bibliografiya Sost A K Mihajlova Red V N Baskakov Akademiya nauk SSSR Otdelenie literatury i yazyka L Nauka Leningr otd nie 1982 320 s 10 000 ekz ros Materiali periodichnih vidan PosilannyaInstitut rosijskoyi literaturi Pushkinskij dim abo IRLI Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 424 Portal Literatura Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pushkinskij Dim Oficialnyj sajt Pushkinskogo doma 30 sichnya 2022 u Wayback Machine ros