Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Юхи́мович Кольцо́в (рос. Михаи́л Ефи́мович Кольцо́в; ім'я при народженні Мойсе́й Ха́їмович Фрі́длянд, псевдонім в Іспанії — Міґель Мартінес; 31 травня (12 червня) 1898, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 2 лютого 1940, Москва) — російський радянський журналіст, депутат Верховної Ради РРФСР.
| Кольцов Михайло Юхимович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Михайло Хаїмович Фрідлянд |
| Псевдо | Мих. Ефимович і Кольцов |
| Народився | 31 травня (12 червня) 1898[5][6] Київ, Київська губернія, Російська імперія[5] |
| Помер | 2 лютого 1940[2][3][…] (41 рік) Москва, СРСР ·розстріляний |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка СРСР |
| Діяльність | літератор, журналіст, громадський діяч |
| Галузь | журналістика[7], публіцистика[7] і російська література[7] |
| Відомий завдяки | «Іспанський щоденник» |
| Знання мов | російська[7] |
| Учасник | громадянська війна в Іспанії |
| Членство | СП СРСР |
| Жанр | проза, публіцистика, нарис, роман і фейлетон |
| Партія | ВКП(б) (1940) |
| Брати, сестри | Єфімов Борис Юхимович |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 1141809 |
| |
Життєпис
Народився 31 травня (12 червня) 1898 року в Києві. Батьки — Фрідлянд Хаїм Мовшевич (Юхим Мойсейович) (1860–1945), ремісник-взуттьовик, міщанин Мінської губернії Ігуменського повіту містечка Смиловичі, та Рохля Шевахівна, уроджена Хахман (Рахіль Савеліївна) (1880–1969). Після переїзду батьків у Білосток навчався в реальному училищі, де разом з молодшим братом Борисом видавали рукописний шкільний журнал: брат (майбутній художник і карикатурист Борис Єфімов) робив світлини до видання, а Михайло — редагував.
У 1915 році вступив до Психоневрологічного інституту в Петрограді. Друкуватися в газетах почав з 1916 року.
Активний учасник Лютневої революції і Жовтневого перевороту. З початку 1917 співпрацював у петроградських журналах. У лютому 1917 року в брошурі «Як Росія звільнилася» під псевдонімом «Мих. Юхимович» захоплено оцінив створення Тимчасового уряду і роль О. Ф. Керенського.
Член РКП (б) з 1918 року (з рекомендацією А. В. Луначарського), в тому ж році заявив про вихід з партії, відкритим листом до «Кіногазети», пояснюючи, що йому не по дорозі з радянською владою та її комісарами, проте в кінці того ж року виявляється в зайнятому німецькими військами Києві у складі радянської дипломатичної місії.
На початку 1918 року очолював групу кінохроніки Наркомату освіти. З 1919 року служив у Червоній Армії, співпрацював в одеських газетах і в київській армійській газеті «Червона Армія». З 1920 року працював у відділі друку Наркомату закордонних справ. Спеціальний кореспондент ряду періодичних видань, у тому числі газети «Правда» (1922–1938).
Багато працював в жанрі політичного фейлетону. Часто виступав з сатиричними матеріалами і був найвідомішим журналістом СРСР. Засновник і редактор журналу «Огонёк», редактор журналу «За кордоном», член редколегії «Правди» і «За кермом», керівник Журнально-газетного об'єднання. Співробітник сатиричного журналу . Творець сатиричного журналу «Крокодил». Творець і незмінний головний редактор гумористичного журналу , в якому вів постійну рубрику «Календар Чудака».
Він показав себе майстром фейлетону, образного, стиснутого, захоплюючого стилю, який іронією, парадоксами і гіперболами блискуче посилював політичну спрямованість його творів.
Під час перебування редактором «Огонька» (1927) придумав і реалізував практично унікальний літературний проект — створення колективного роману-буриме «Великі пожежі». 25 письменників і журналістів (у тому числі і сам Кольцов) послідовно пишуть по одному розділу, які тут же друкуються в журналі. Роман вийшов цікавий, проте, для того історичного періоду нежиттєздатний. Неважко здогадатися, що в разі арешту хоча б одного учасника роман видаватися не буде. Репресованими виявилося шестеро, тому окремою книгою «Великі пожежі» вийшли тільки в 2009 році.
Керівник іноземного відділу в Спілці письменників СРСР. Відвідав багато країн світу, з них деякі — нелегально. Делегат міжнародних конгресів на захист культури в Парижі (1935) і в Барселоні (1937, керівник радянської делегації). З 1938 — депутат Верховної Ради РРФСР.
Кольцов написав близько 2000 газетних статей на актуальні теми внутрішньої і зовнішньої політики. З 1928 по 1936 тричі виходили багатотомні зібрання його творів.
Іспанія
Під час Громадянської війни 1936–1939 років був спрямований до Іспанії, як кореспондент «Правди» і одночасно негласний політичний представник влади СРСР при республіканському уряді. В Іспанії активно брав участь у подіях, як організатор опору заколотникам. Іспанські газетні рапортажі послужили основою книги «Іспанський щоденник» (1938), де про легальну частину своєї роботи Кольцов розповів від першої особи, а про таємну — як про діяльність мексиканського комуніста Мігеля Мартінеса. Проводячи лінію Сталіна в міжнародному робітничому русі, в публікаціях дискредитував «троцькістів», звинувачуючи їх у тому числі в тому, що вони знаходяться на службі у Фаланги і фашизму. У романі Е. Хемінгуея «По кому подзвін» М. Кольцов виведений під ім'ям Каркова.
Арешт і загибель
В 1938 році був відкликаний з Іспанії і в ніч з 12 на 13 грудня того ж року заарештований в редакції газети «Правда». Дружина наркома Єжова — Євгенія була редактором «Ілюстрованої газети», і Кольцов, як член редколегії і часто головний редактор «Правди», зустрічався з нею. Одного разу нарком Єжов навіть брав Кольцова разом з Бабелем на свою дачу. На очній ставці з Кольцовим тепер уже колишній нарком Єжов показав: «Я зрозумів, що Єжова пов'язана з Кольцовим по шпигунській роботі на користь Англії». Як і інші, Кольцов не витримав тортур і сам обмовив понад сімдесят учасників «змови». «Мені були відомі деякі політичні настрої Кольцова, його морально побутове розкладання», — відзначала журналістка Ольга Войтинська у своєму листі до Сталіна в січні 1939 року.
Як розповідав Костянтин Симонов в «Очима людини мого покоління»:
 | У сорок дев'ятому році … Фадєєв в хвилину відвертості … сказав мені, що … через тиждень або два після арешту Кольцова, написав коротку записку Сталіну про те, що багато письменників, комуністи і безпартійні, не можуть повірити у винність Кольцова і сам він, Фадєєв, теж не може в це повірити, вважає за потрібне повідомити про це широко поширене враження від того, що сталося в літературних колах Сталіну і просить прийняти його. За деякий час Сталін прийняв Фадєєва. — Значить, ви не вірите в те, що Кольцов винен? — Запитав його Сталін. Фадєєв сказав, що йому не віриться в це, не хочеться в це вірити. — А я, думаєте, вірив, мені, думаєте, хотілося вірити? Не хотілося, але довелося повірити. Після цих слів Сталін викликав Поскребишева і наказав дати Фадєєву почитати те, що для нього відкладено. — Підіть, почитайте, потім зайдете до мене, скажете про своє враження, — так сказав йому Сталін … Фадєєв пішов разом з Поскребишева в іншу кімнату, сів за стіл, перед ним поклали дві папки показань Кольцова. Показання, за словами Фадєєва, були жахливі, з визнаннями в зв'язку з троцькістами, з поумовцями. … Коли подивився все це, мене ще раз викликали до Сталіна, і він запитав мене: — Ну як, тепер доводиться вірити? — Доводиться, — сказав Фадєєв. — Якщо будуть питати люди, яким потрібно дати відповідь, можете сказати їм про те, що ви знаєте самі, — уклав Сталін і з цим відпустив Фадєєва. |  |
1 лютого 1940 Кольцов був засуджений до смертної кари за звинуваченням у шпигунстві.
Деяким дослідникам ця акція Сталіна здається незбагненною, оскільки Кольцов на їхню думку, фанатично вірив Сталіну. Досить імовірно, що Кольцов був усунутий як свідок таємних операцій НКВД в Іспанії — безпосередньою причиною арешту послужив лист Сталіну генерального секретаря інтербригад в Іспанії Андре Марті, який звинувачував Кольцова у зв'язках з ПОУМ і, побічно, в шпигунстві. Міг позначитися опублікований на початку 1920-х років темпераментний нарис про Льва Троцького.
За офіційною версією М. Кольцов розстріляний в лютому 1940 року; в довідниках 1960–70-х років вказувався 1942 і 1938 роки. У 1954 році реабілітований. З 1956 року твори М. Кольцова знову широко видавалися в СРСР. Багато статей та фейлетонів 1920-х років залишаються неперевиданими.
Родина
Кольцов був одружений тричі. Перша дружина — актриса Віра Юренєва (1918–1922), друга дружина — Єлизавета Ратманова-Кольцова (разом з чоловіком працювала в Іспанії) (1924–1930), третя дружина (цивільна) — німецька письменниця-комуністка (1932–1937).
Двоюрідний брат радянського фотографа та журналіста Семена Фрідлянда, рідний брат художника-карикатуриста Бориса Єфімова. В останні роки жив у Будинку на набережній у Москві (вулиця Серафимовича, 2).
Нагороди
Нагородждений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки.
Примітки
- Запис про народження Мойсея Фрідлянда в метричній книзі Київського рабинату за 1898 рік (ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 442. Арк. 138об—139.)
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- The Fine Art Archive — 2003.
- метрична книга
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Czech National Authority Database
- За іншими даними — помер у квітні 1942.
Посилання
- Михаил Ефимович Кольцов [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Хронос». (рос.)
- Фейсбук-пост Стефана Машкевича о датах рождения Михаила Кольцова и Бориса Ефимова. 17 февраля 2019. (рос.)
Джерела
- Кольцов Михайло Юхимович [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- Медовой Б. Б. Михаил и Мария: Повесть о короткой жизни, счастливой любви и трагической гибели М. Кольцова и М. Остен. — М. : Политиздат, 1991. — 329 с. (рос.)
- Савченко О. В. Кольцов Михайло Юхимович [ 18 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .
- Метрична книга Київського рабинату за 1898–1899 роки, народження // ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 442. Арк. 138об—139.. Запис 310. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Yuhi movich Kolco v ros Mihai l Efi movich Kolco v im ya pri narodzhenni Mojse j Ha yimovich Fri dlyand psevdonim v Ispaniyi Migel Martines 31 travnya 12 chervnya 1898 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 lyutogo 1940 1940 02 02 Moskva rosijskij radyanskij zhurnalist deputat Verhovnoyi Radi RRFSR Kolcov Mihajlo YuhimovichIm ya pri narodzhenniMihajlo Hayimovich FridlyandPsevdoMih Efimovich i KolcovNarodivsya31 travnya 12 chervnya 1898 5 6 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 5 Pomer2 lyutogo 1940 1940 02 02 2 3 41 rik Moskva SRSR rozstrilyanijPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika SRSRDiyalnistliterator zhurnalist gromadskij diyachGaluzzhurnalistika 7 publicistika 7 i rosijska literatura 7 Vidomij zavdyaki Ispanskij shodennik Znannya movrosijska 7 Uchasnikgromadyanska vijna v IspaniyiChlenstvoSP SRSRZhanrproza publicistika naris roman i fejletonPartiyaVKP b 1940 Brati sestriYefimov Boris YuhimovichAvtografNagorodiIMDbID 1141809Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolcov Zapis 310 v metrichnij knizi Kiyivskogo rabinatu za 1898 rik pro narodzhennya Mojseya Hayimovicha Fridlyanda Mihajla Kolcova ZhittyepisNarodivsya 31 travnya 12 chervnya 1898 18980612 roku v Kiyevi Batki Fridlyand Hayim Movshevich Yuhim Mojsejovich 1860 1945 remisnik vzuttovik mishanin Minskoyi guberniyi Igumenskogo povitu mistechka Smilovichi ta Rohlya Shevahivna urodzhena Hahman Rahil Saveliyivna 1880 1969 Pislya pereyizdu batkiv u Bilostok navchavsya v realnomu uchilishi de razom z molodshim bratom Borisom vidavali rukopisnij shkilnij zhurnal brat majbutnij hudozhnik i karikaturist Boris Yefimov robiv svitlini do vidannya a Mihajlo redaguvav U 1915 roci vstupiv do Psihonevrologichnogo institutu v Petrogradi Drukuvatisya v gazetah pochav z 1916 roku Aktivnij uchasnik Lyutnevoyi revolyuciyi i Zhovtnevogo perevorotu Z pochatku 1917 spivpracyuvav u petrogradskih zhurnalah U lyutomu 1917 roku v broshuri Yak Rosiya zvilnilasya pid psevdonimom Mih Yuhimovich zahopleno ociniv stvorennya Timchasovogo uryadu i rol O F Kerenskogo Chlen RKP b z 1918 roku z rekomendaciyeyu A V Lunacharskogo v tomu zh roci zayaviv pro vihid z partiyi vidkritim listom do Kinogazeti poyasnyuyuchi sho jomu ne po dorozi z radyanskoyu vladoyu ta yiyi komisarami prote v kinci togo zh roku viyavlyayetsya v zajnyatomu nimeckimi vijskami Kiyevi u skladi radyanskoyi diplomatichnoyi misiyi Na pochatku 1918 roku ocholyuvav grupu kinohroniki Narkomatu osviti Z 1919 roku sluzhiv u Chervonij Armiyi spivpracyuvav v odeskih gazetah i v kiyivskij armijskij gazeti Chervona Armiya Z 1920 roku pracyuvav u viddili druku Narkomatu zakordonnih sprav Specialnij korespondent ryadu periodichnih vidan u tomu chisli gazeti Pravda 1922 1938 Bagato pracyuvav v zhanri politichnogo fejletonu Chasto vistupav z satirichnimi materialami i buv najvidomishim zhurnalistom SRSR Zasnovnik i redaktor zhurnalu Ogonyok redaktor zhurnalu Za kordonom chlen redkolegiyi Pravdi i Za kermom kerivnik Zhurnalno gazetnogo ob yednannya Spivrobitnik satirichnogo zhurnalu Tvorec satirichnogo zhurnalu Krokodil Tvorec i nezminnij golovnij redaktor gumoristichnogo zhurnalu v yakomu viv postijnu rubriku Kalendar Chudaka Vin pokazav sebe majstrom fejletonu obraznogo stisnutogo zahoplyuyuchogo stilyu yakij ironiyeyu paradoksami i giperbolami bliskuche posilyuvav politichnu spryamovanist jogo tvoriv Pid chas perebuvannya redaktorom Ogonka 1927 pridumav i realizuvav praktichno unikalnij literaturnij proekt stvorennya kolektivnogo romanu burime Veliki pozhezhi 25 pismennikiv i zhurnalistiv u tomu chisli i sam Kolcov poslidovno pishut po odnomu rozdilu yaki tut zhe drukuyutsya v zhurnali Roman vijshov cikavij prote dlya togo istorichnogo periodu nezhittyezdatnij Nevazhko zdogadatisya sho v razi areshtu hocha b odnogo uchasnika roman vidavatisya ne bude Represovanimi viyavilosya shestero tomu okremoyu knigoyu Veliki pozhezhi vijshli tilki v 2009 roci Kerivnik inozemnogo viddilu v Spilci pismennikiv SRSR Vidvidav bagato krayin svitu z nih deyaki nelegalno Delegat mizhnarodnih kongresiv na zahist kulturi v Parizhi 1935 i v Barseloni 1937 kerivnik radyanskoyi delegaciyi Z 1938 deputat Verhovnoyi Radi RRFSR Kolcov napisav blizko 2000 gazetnih statej na aktualni temi vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki Z 1928 po 1936 trichi vihodili bagatotomni zibrannya jogo tvoriv IspaniyaPid chas Gromadyanskoyi vijni 1936 1939 rokiv buv spryamovanij do Ispaniyi yak korespondent Pravdi i odnochasno neglasnij politichnij predstavnik vladi SRSR pri respublikanskomu uryadi V Ispaniyi aktivno brav uchast u podiyah yak organizator oporu zakolotnikam Ispanski gazetni raportazhi posluzhili osnovoyu knigi Ispanskij shodennik 1938 de pro legalnu chastinu svoyeyi roboti Kolcov rozpoviv vid pershoyi osobi a pro tayemnu yak pro diyalnist meksikanskogo komunista Migelya Martinesa Provodyachi liniyu Stalina v mizhnarodnomu robitnichomu rusi v publikaciyah diskredituvav trockistiv zvinuvachuyuchi yih u tomu chisli v tomu sho voni znahodyatsya na sluzhbi u Falangi i fashizmu U romani E Hemingueya Po komu podzvin M Kolcov vivedenij pid im yam Karkova Aresht i zagibelV 1938 roci buv vidklikanij z Ispaniyi i v nich z 12 na 13 grudnya togo zh roku zaareshtovanij v redakciyi gazeti Pravda Druzhina narkoma Yezhova Yevgeniya bula redaktorom Ilyustrovanoyi gazeti i Kolcov yak chlen redkolegiyi i chasto golovnij redaktor Pravdi zustrichavsya z neyu Odnogo razu narkom Yezhov navit brav Kolcova razom z Babelem na svoyu dachu Na ochnij stavci z Kolcovim teper uzhe kolishnij narkom Yezhov pokazav Ya zrozumiv sho Yezhova pov yazana z Kolcovim po shpigunskij roboti na korist Angliyi Yak i inshi Kolcov ne vitrimav tortur i sam obmoviv ponad simdesyat uchasnikiv zmovi Meni buli vidomi deyaki politichni nastroyi Kolcova jogo moralno pobutove rozkladannya vidznachala zhurnalistka Olga Vojtinska u svoyemu listi do Stalina v sichni 1939 roku Yak rozpovidav Kostyantin Simonov v Ochima lyudini mogo pokolinnya U sorok dev yatomu roci Fadyeyev v hvilinu vidvertosti skazav meni sho cherez tizhden abo dva pislya areshtu Kolcova napisav korotku zapisku Stalinu pro te sho bagato pismennikiv komunisti i bezpartijni ne mozhut poviriti u vinnist Kolcova i sam vin Fadyeyev tezh ne mozhe v ce poviriti vvazhaye za potribne povidomiti pro ce shiroko poshirene vrazhennya vid togo sho stalosya v literaturnih kolah Stalinu i prosit prijnyati jogo Za deyakij chas Stalin prijnyav Fadyeyeva Znachit vi ne virite v te sho Kolcov vinen Zapitav jogo Stalin Fadyeyev skazav sho jomu ne viritsya v ce ne hochetsya v ce viriti A ya dumayete viriv meni dumayete hotilosya viriti Ne hotilosya ale dovelosya poviriti Pislya cih sliv Stalin viklikav Poskrebisheva i nakazav dati Fadyeyevu pochitati te sho dlya nogo vidkladeno Pidit pochitajte potim zajdete do mene skazhete pro svoye vrazhennya tak skazav jomu Stalin Fadyeyev pishov razom z Poskrebisheva v inshu kimnatu siv za stil pered nim poklali dvi papki pokazan Kolcova Pokazannya za slovami Fadyeyeva buli zhahlivi z viznannyami v zv yazku z trockistami z poumovcyami Koli podivivsya vse ce mene she raz viklikali do Stalina i vin zapitav mene Nu yak teper dovoditsya viriti Dovoditsya skazav Fadyeyev Yaksho budut pitati lyudi yakim potribno dati vidpovid mozhete skazati yim pro te sho vi znayete sami uklav Stalin i z cim vidpustiv Fadyeyeva 1 lyutogo 1940 Kolcov buv zasudzhenij do smertnoyi kari za zvinuvachennyam u shpigunstvi Deyakim doslidnikam cya akciya Stalina zdayetsya nezbagnennoyu oskilki Kolcov na yihnyu dumku fanatichno viriv Stalinu Dosit imovirno sho Kolcov buv usunutij yak svidok tayemnih operacij NKVD v Ispaniyi bezposerednoyu prichinoyu areshtu posluzhiv list Stalinu generalnogo sekretarya interbrigad v Ispaniyi Andre Marti yakij zvinuvachuvav Kolcova u zv yazkah z POUM i pobichno v shpigunstvi Mig poznachitisya opublikovanij na pochatku 1920 h rokiv temperamentnij naris pro Lva Trockogo Za oficijnoyu versiyeyu M Kolcov rozstrilyanij v lyutomu 1940 roku v dovidnikah 1960 70 h rokiv vkazuvavsya 1942 i 1938 roki U 1954 roci reabilitovanij Z 1956 roku tvori M Kolcova znovu shiroko vidavalisya v SRSR Bagato statej ta fejletoniv 1920 h rokiv zalishayutsya neperevidanimi RodinaKolcov buv odruzhenij trichi Persha druzhina aktrisa Vira Yurenyeva 1918 1922 druga druzhina Yelizaveta Ratmanova Kolcova razom z cholovikom pracyuvala v Ispaniyi 1924 1930 tretya druzhina civilna nimecka pismennicya komunistka 1932 1937 Dvoyuridnij brat radyanskogo fotografa ta zhurnalista Semena Fridlyanda ridnij brat hudozhnika karikaturista Borisa Yefimova V ostanni roki zhiv u Budinku na naberezhnij u Moskvi vulicya Serafimovicha 2 NagorodiNagorodzhdenij ordenami Chervonogo Prapora i Chervonoyi Zirki PrimitkiZapis pro narodzhennya Mojseya Fridlyanda v metrichnij knizi Kiyivskogo rabinatu za 1898 rik CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 442 Ark 138ob 139 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Za inshimi danimi pomer u kvitni 1942 PosilannyaMihail Efimovich Kolcov 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Vebsajt Hronos ros Fejsbuk post Stefana Mashkevicha o datah rozhdeniya Mihaila Kolcova i Borisa Efimova 17 fevralya 2019 ros DzherelaKolcov Mihajlo Yuhimovich 26 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s Medovoj B B Mihail i Mariya Povest o korotkoj zhizni schastlivoj lyubvi i tragicheskoj gibeli M Kolcova i M Osten M Politizdat 1991 329 s ros Savchenko O V Kolcov Mihajlo Yuhimovich 18 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4 Metrichna kniga Kiyivskogo rabinatu za 1898 1899 roki narodzhennya CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 442 Ark 138ob 139 Zapis 310 ros doref