55°45′59″ пн. ш. 37°36′55″ сх. д. / 55.7664639° пн. ш. 37.6154139° сх. д.
Державний Літературний музей (Москва) | |
---|---|
55°45′59″ пн. ш. 37°36′55″ сх. д. / 55.76646423002777198° пн. ш. 37.61541367002777747° сх. д.Координати: 55°45′59″ пн. ш. 37°36′55″ сх. д. / 55.76646423002777198° пн. ш. 37.61541367002777747° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Росія |
Розташування | Росія Москва, вул. Петровка, буд. 28 (Наришкинські палати Високо-Петровського монастиря) |
Адреса | d |
Засновано | 1934, відкритий у 1934 р. |
Відвідувачі | 100 000 осіб |
Директор | Дмитро Бак, 2010 р. |
Сайт | museum.ru/M289 |
Державний літературний музей (Росія) | |
Державний літературний музей у Вікісховищі |
Державний Літературний музей (рос. Госдарственный литературный музей) — державний музейний заклад в місті Москва, присвячений вивченню та популяризації російської літератури.
Ініціатива В. Д. Бонч-Бруєвича і приміщення
Ще за часів царату в Петербурзі існував і діяв загальний літературний музей під назвою Пушкінський Дім. В Москві, куди перевели столицю більшовики, існувало два літературні музеї: Центральний музей художньої літератури, критики та публіцистики та літературний музей Всесоюзної бібліотеки СРСР імені В. Леніна. Ще в травні 1931 року Наркомпрос РФ (більшовицьке міністерство просвіти) створило особливу комісію для створення в Москві одного Центрального Літературного музею. Ініціатива належала Бонч-Бруєвичу Володимиру Дмитровичу (1873—1955). Він і став першим радянським директором нового музейного закладу.
Більшовикам дісталась практично середньовічно забудована Москва з безліччю вузьких вулиць і провулків, низкою сіл і колишніх садиб як в самій Москві, так і на її околицях, низкою старовинних монастирів і церков. Почалось планове знищення старовинної забудови міста, приховане під декілька хвиль її соціалістичної реконструкції. Спрощення планової забудови і розширення деяких вулиць супроводжувалось невиправданим знищенням старовинних пам'яток архітектури, аналогів яких ніде не було в країні. Москва за часів СРСР втратила більшу частину архітектурних пам'яток старовини і була виключена зі списків історично значущих міст.
Хвиля знищень була особливо загрозливою через приховану війну як з дворянством і буржуазією, так і з духовенством і церквою. В добу Безбожної п'ятирічки була закрита низка церков і московських монастирів. Саме цим обумовлене розташування Державного Літературного музею в Москві в старовинній будівлі Високо-Петровського монастиря, в так званих Наришкинських палатах.
Фонди
До початку 20 ст. російська література пройшла довгий шлях розвитку і мала два періоди світового визнання — в 19 столітті і на зламі 19-20 століть. Уславлений період 19 століття з його низкою відомих літераторів від О. Пушніна до Лева Толстого та Антона Чехова головували в експозиції. Але фонди Рум'янцевської бібліотеки, перетворені в бібліотеку імені Леніна, надзичайно збагатили музей матеріалами, архівами і документами інших періодів. Так, в музеї були матеріали, що висвітлювали російську історію книгодрукування, рукописи і приватні архіви письменників, архіви російських видавництв, низка прижиттєвих видань. Сюди передавали реквізовані з закритих монастирів стародруки, рукописи, копії літописів, книги реєстрацій шлюбів і поховань тощо.
В роки сталінського режиму було нагло відкинуто допереворотний 1917 року період розвитку російської літератури, що відбивалось як в знищенні московських архівів, так і в зміні акцентів з авторитету літераторів попереднього періоду на період побудови соціалізму більшовицького зразка. Сюди роками передавали рукописи, архіви і меморіальні матеріали радянських письменників і поетів, що перейшли на бік більшовиків (Володимир Маяковський, Дем'ян Бедний, Олександр Фадєєв, Борис Полєвой, Олександр Твардовський тощо).
Цензурні обмеження більшовицького уряду мали надзвичайний вплив на просвітницьку і виставкову діяльність музею, де були створені закритий фонд і фонд видань з надто обмеженим користуванням. Серед закритого фонду були всі емігрантські російські видання і періодика, богословська література, твори репресованих письменників за часів СРСР тощо.
Згодом Державний Літертурний музей збагатився як новими надходженнями, так і новими філіями. Серед них — Меморіальний кабінет А. В. Луначарського (1875—1933) — першого радянського міністра культури, Меморіальний музей-квартира О. М. Толстого (1883—1945), «червоного графа», котрого зробили ключовою фігурою парадного фасаду радянської літератури часів Сталіна поряд із Максимом Горьким (1868—1936) та Іллєю Еренбургом (1891—1968). Цензуровану низку літературних матеріалів передав в музей радянський Союз письменників.
Разом із меморіальними речами письменників в музей почали надходити періодичні видання, живопис, грамплатівки із записами політичних доповідей, читаннями віршів низки російських і радянських поетів. Висока концентрація літераторів в радянській столиці сприяла появі цілої низки меморіальних квартир і будинків-музеїв окремих письменників.
Не всі галузі російської літератури були вчасно охоплені музейниками закладу. Так, меморіальний музей Марини Цвєтаєвої в Москві виник з ініціативи її палких шанувальників, які ніколи не були співпрацівниками Державного Літературного музею.
По розпаду СРСР 1991 року пройшла переоцінка давніх літературних авторитетів, котра звеличила творчість низки літераторів минулого, серед яких Цвєтаєва Марина Іванівна, Корній Чуковський, Мандельштам Осип Емільович, Булгаков Михайло Опанасович. Остання літературна сенсація російської літератури кінця 20 ст. — поет-вигнанець, вимушений емігрант Бродський Йосип Олександрович. Все це привнесло зміни в концепції виставкової і просвітницької діяльності тепер вже буржуазного Державного Літературного музею Москви.
- Цвєтаєва Марина Іванівна, фото 1925 р.
- Волошин Максиміліан Олександрович, 1919 р.
- Сталін і письменник Горький. Обкладинка журналу 1934 року
- Анна Ахматова, 1914 р.
-
-
-
- Мандельштам Осип Емільович на засланні
Філії музею
- Будинок-музей О. І. Герцена —
- Будинок-музей Антона Павловича Чехова —
- Будинок-музей М. Ю. Лермонтова —
- Виставкові зали Державного Літературного музею (Будинок Остроухова) —
- Меморіальний кабінет А. В. Луначарського —
- Відділ літератури 17—169 вв. (Наришкинські палати, Високо-Петровський монастир) —
- Меморіальний музей-квартира О. М. Толстого —
- Музей-квартира Ф. М. Достоєвського —
- Музей «Серебряного века» («Дом В. Я. Брюсова») —
- Будинок-музей Б. Л. Пастернака —
- Будинок-музей К. І. Чуковського —
- Будинок-музей М. М. Пришвіна —
Графічні і архівні колекції музею
Нестача виставкових і запасникових приміщень, цензурні заборони роками примушували міняти постійну експозицію і працювати в режимі пересувних виставок.
Літературний музей — це не тільки рукописи і видання. Це також приватні архіви письменників, їх меморіальні речі, де поряд зі значущими творами образотворчого мистецтва зберігались листівки, замальовки фахових художників, пам'ятні медалі, живопис, старовинні меблі, скульптура чи дрібна пластика, всі різновиди графіки (акварель, малюнок, літографія, книжкова ілюстрація). В 20 столітті до них додались фотоархіви, грамплатівки, записи на магнітофонах, кінострічки, компактдиски.
Особлива галузь — графіка, окрема чи пов'язана як з виданнями, так і з іконографічним матеріалом. Малюванням серйозно цікавились Олександр Пушкін і Михайло Лермонтов, Володимир Маяковський. Низку портретів відомих літераторів створили Перов Василь Григорович, Рєпін Ілля Юхимович, Аннєнков Юрій Павлович, Войтинська Надія Савелівна, Сомов Костянтин Андрійович, Ю. Іванов, І. Бунін та ін. Існує ціла галерея графічних портретів Олександра Пушкіна, Максима Горького чи Анни Ахматової, створена фаховими художниками протягом їх життя. Власними графічними колекціями в музеї представлені Бенуа Олександр Миколайович, , Маяковський Володимир Володимирович, Світальський Володимир Олександрович, Аннєнков Юрій Павлович, низка радянських художників-графіків.
Всі вони — теж експонати Державного Літературного музею.
- Титул посмертного видання О.П. Сумарокова, 1781 р.jpg
- Худ. М. Неврев, «Письменник М. Помяловський», 1860 р.
- Титул видання М. Салтикова-Щедріна, 1918 р.jpg
- Худ. А Нікітін, Тургенєв Іван Сергійович, 1857 р.
- Ілля Рєпін, «Лев Толстой»
- Титул видання Шекспіра в перекладах російських поетів, 1904 р.
- Видання п'єси «Моцарт і Сальєрі» з ілюстраціями М. Врубеля
- М. Лермонтов. «Герой нашого часу», прижиттєве видання 1840 р.
- О. Пушкін. «Євген Онєгін», мінівидання
- А. П. Чехов. Обкладинка першого окремого видання п'єси «Три сестри», 1901 рік.
- Курс російської історії В. Ключевського, 1910 р.
- Масове видання 1984 року з ілюстраціями В. Світальського.
- В. Світальський В Літньому саду
- В. Світальський Візит в родину Ларіних
- В. Світальський Дуель з Ленським.
- В. Світальський Відвідини поховання Ленського.
- В. Світальський Уривки з подорожі Онегіна.
- В. Світальський, силует (гравюра) до твору О. С. Пушкіна «Граф Нулін»
Див. також
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний літературний музей |
- К. А. Сомов, «Письма», «Искусство», 1979
- Пришвин М. М., собание сочинений в 8 томах, М. 1983
- ж «Театральная жизнь», № 15, 1990
- ж «Юный художник», № 7, 1989, статья «Портреты Анны Ахматовой»
- г «Комсомольская правда», 1 февраля 1972, статья «Дворец литературы»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
55 45 59 pn sh 37 36 55 sh d 55 7664639 pn sh 37 6154139 sh d 55 7664639 37 6154139 Derzhavnij Literaturnij muzej Moskva 55 45 59 pn sh 37 36 55 sh d 55 76646423002777198 pn sh 37 61541367002777747 sh d 55 76646423002777198 37 61541367002777747 Koordinati 55 45 59 pn sh 37 36 55 sh d 55 76646423002777198 pn sh 37 61541367002777747 sh d 55 76646423002777198 37 61541367002777747TipmuzejKrayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Moskva vul Petrovka bud 28 Narishkinski palati Visoko Petrovskogo monastirya AdresadZasnovano1934 vidkritij u 1934 r Vidviduvachi100 000 osibDirektorDmitro Bak 2010 r Sajtmuseum ru M289Derzhavnij literaturnij muzej Rosiya Derzhavnij literaturnij muzej u Vikishovishi Derzhavnij Literaturnij muzej ros Gosdarstvennyj literaturnyj muzej derzhavnij muzejnij zaklad v misti Moskva prisvyachenij vivchennyu ta populyarizaciyi rosijskoyi literaturi Iniciativa V D Bonch Bruyevicha i primishennyaHud S V Chehonin Obkladinka knigi Pamyati proshlogo 1914 r She za chasiv caratu v Peterburzi isnuvav i diyav zagalnij literaturnij muzej pid nazvoyu Pushkinskij Dim V Moskvi kudi pereveli stolicyu bilshoviki isnuvalo dva literaturni muzeyi Centralnij muzej hudozhnoyi literaturi kritiki ta publicistiki ta literaturnij muzej Vsesoyuznoyi biblioteki SRSR imeni V Lenina She v travni 1931 roku Narkompros RF bilshovicke ministerstvo prosviti stvorilo osoblivu komisiyu dlya stvorennya v Moskvi odnogo Centralnogo Literaturnogo muzeyu Iniciativa nalezhala Bonch Bruyevichu Volodimiru Dmitrovichu 1873 1955 Vin i stav pershim radyanskim direktorom novogo muzejnogo zakladu Bilshovikam distalas praktichno serednovichno zabudovana Moskva z bezlichchyu vuzkih vulic i provulkiv nizkoyu sil i kolishnih sadib yak v samij Moskvi tak i na yiyi okolicyah nizkoyu starovinnih monastiriv i cerkov Pochalos planove znishennya starovinnoyi zabudovi mista prihovane pid dekilka hvil yiyi socialistichnoyi rekonstrukciyi Sproshennya planovoyi zabudovi i rozshirennya deyakih vulic suprovodzhuvalos nevipravdanim znishennyam starovinnih pam yatok arhitekturi analogiv yakih nide ne bulo v krayini Moskva za chasiv SRSR vtratila bilshu chastinu arhitekturnih pam yatok starovini i bula viklyuchena zi spiskiv istorichno znachushih mist Hvilya znishen bula osoblivo zagrozlivoyu cherez prihovanu vijnu yak z dvoryanstvom i burzhuaziyeyu tak i z duhovenstvom i cerkvoyu V dobu Bezbozhnoyi p yatirichki bula zakrita nizka cerkov i moskovskih monastiriv Same cim obumovlene roztashuvannya Derzhavnogo Literaturnogo muzeyu v Moskvi v starovinnij budivli Visoko Petrovskogo monastirya v tak zvanih Narishkinskih palatah FondiAnonim 19 st Vitalnya rodini Oleninih 1820 ti rr Volodimir Mayakovskij Vikna ROSTA Do pochatku 20 st rosijska literatura projshla dovgij shlyah rozvitku i mala dva periodi svitovogo viznannya v 19 stolitti i na zlami 19 20 stolit Uslavlenij period 19 stolittya z jogo nizkoyu vidomih literatoriv vid O Pushnina do Leva Tolstogo ta Antona Chehova golovuvali v ekspoziciyi Ale fondi Rum yancevskoyi biblioteki peretvoreni v biblioteku imeni Lenina nadzichajno zbagatili muzej materialami arhivami i dokumentami inshih periodiv Tak v muzeyi buli materiali sho visvitlyuvali rosijsku istoriyu knigodrukuvannya rukopisi i privatni arhivi pismennikiv arhivi rosijskih vidavnictv nizka prizhittyevih vidan Syudi peredavali rekvizovani z zakritih monastiriv starodruki rukopisi kopiyi litopisiv knigi reyestracij shlyubiv i pohovan tosho V roki stalinskogo rezhimu bulo naglo vidkinuto doperevorotnij 1917 roku period rozvitku rosijskoyi literaturi sho vidbivalos yak v znishenni moskovskih arhiviv tak i v zmini akcentiv z avtoritetu literatoriv poperednogo periodu na period pobudovi socializmu bilshovickogo zrazka Syudi rokami peredavali rukopisi arhivi i memorialni materiali radyanskih pismennikiv i poetiv sho perejshli na bik bilshovikiv Volodimir Mayakovskij Dem yan Bednij Oleksandr Fadyeyev Boris Polyevoj Oleksandr Tvardovskij tosho Cenzurni obmezhennya bilshovickogo uryadu mali nadzvichajnij vpliv na prosvitnicku i vistavkovu diyalnist muzeyu de buli stvoreni zakritij fond i fond vidan z nadto obmezhenim koristuvannyam Sered zakritogo fondu buli vsi emigrantski rosijski vidannya i periodika bogoslovska literatura tvori represovanih pismennikiv za chasiv SRSR tosho Zgodom Derzhavnij Literturnij muzej zbagativsya yak novimi nadhodzhennyami tak i novimi filiyami Sered nih Memorialnij kabinet A V Lunacharskogo 1875 1933 pershogo radyanskogo ministra kulturi Memorialnij muzej kvartira O M Tolstogo 1883 1945 chervonogo grafa kotrogo zrobili klyuchovoyu figuroyu paradnogo fasadu radyanskoyi literaturi chasiv Stalina poryad iz Maksimom Gorkim 1868 1936 ta Illyeyu Erenburgom 1891 1968 Cenzurovanu nizku literaturnih materialiv peredav v muzej radyanskij Soyuz pismennikiv Razom iz memorialnimi rechami pismennikiv v muzej pochali nadhoditi periodichni vidannya zhivopis gramplativki iz zapisami politichnih dopovidej chitannyami virshiv nizki rosijskih i radyanskih poetiv Visoka koncentraciya literatoriv v radyanskij stolici spriyala poyavi ciloyi nizki memorialnih kvartir i budinkiv muzeyiv okremih pismennikiv Ne vsi galuzi rosijskoyi literaturi buli vchasno ohopleni muzejnikami zakladu Tak memorialnij muzej Marini Cvyetayevoyi v Moskvi vinik z iniciativi yiyi palkih shanuvalnikiv yaki nikoli ne buli spivpracivnikami Derzhavnogo Literaturnogo muzeyu Po rozpadu SRSR 1991 roku projshla pereocinka davnih literaturnih avtoritetiv kotra zvelichila tvorchist nizki literatoriv minulogo sered yakih Cvyetayeva Marina Ivanivna Kornij Chukovskij Mandelshtam Osip Emilovich Bulgakov Mihajlo Opanasovich Ostannya literaturna sensaciya rosijskoyi literaturi kincya 20 st poet vignanec vimushenij emigrant Brodskij Josip Oleksandrovich Vse ce privneslo zmini v koncepciyi vistavkovoyi i prosvitnickoyi diyalnosti teper vzhe burzhuaznogo Derzhavnogo Literaturnogo muzeyu Moskvi Cvyetayeva Marina Ivanivna foto 1925 r Voloshin Maksimilian Oleksandrovich 1919 r Stalin i pismennik Gorkij Obkladinka zhurnalu 1934 roku Anna Ahmatova 1914 r Erenburg Illya Grigorovich Bunin Ivan Oleksijovich 1933 r Tolstoj Oleksij Mikolajovich Mandelshtam Osip Emilovich na zaslanniFiliyi muzeyuBudinok muzej O I Gercena Budinok muzej Antona Pavlovicha Chehova Budinok muzej M Yu Lermontova Vistavkovi zali Derzhavnogo Literaturnogo muzeyu Budinok Ostrouhova Memorialnij kabinet A V Lunacharskogo Viddil literaturi 17 169 vv Narishkinski palati Visoko Petrovskij monastir Memorialnij muzej kvartira O M Tolstogo Muzej kvartira F M Dostoyevskogo Muzej Serebryanogo veka Dom V Ya Bryusova Budinok muzej B L Pasternaka Budinok muzej K I Chukovskogo Budinok muzej M M Prishvina Grafichni i arhivni kolekciyi muzeyuFoto 1914 r Osip Mandelshtam Kornij Chukovskij Benedikt Livshic Yurij Annyenkov krajnij pravoruch Nestacha vistavkovih i zapasnikovih primishen cenzurni zaboroni rokami primushuvali minyati postijnu ekspoziciyu i pracyuvati v rezhimi peresuvnih vistavok Literaturnij muzej ce ne tilki rukopisi i vidannya Ce takozh privatni arhivi pismennikiv yih memorialni rechi de poryad zi znachushimi tvorami obrazotvorchogo mistectva zberigalis listivki zamalovki fahovih hudozhnikiv pam yatni medali zhivopis starovinni mebli skulptura chi dribna plastika vsi riznovidi grafiki akvarel malyunok litografiya knizhkova ilyustraciya V 20 stolitti do nih dodalis fotoarhivi gramplativki zapisi na magnitofonah kinostrichki kompaktdiski Osobliva galuz grafika okrema chi pov yazana yak z vidannyami tak i z ikonografichnim materialom Malyuvannyam serjozno cikavilis Oleksandr Pushkin i Mihajlo Lermontov Volodimir Mayakovskij Nizku portretiv vidomih literatoriv stvorili Perov Vasil Grigorovich Ryepin Illya Yuhimovich Annyenkov Yurij Pavlovich Vojtinska Nadiya Savelivna Somov Kostyantin Andrijovich Yu Ivanov I Bunin ta in Isnuye cila galereya grafichnih portretiv Oleksandra Pushkina Maksima Gorkogo chi Anni Ahmatovoyi stvorena fahovimi hudozhnikami protyagom yih zhittya Vlasnimi grafichnimi kolekciyami v muzeyi predstavleni Benua Oleksandr Mikolajovich Mayakovskij Volodimir Volodimirovich Svitalskij Volodimir Oleksandrovich Annyenkov Yurij Pavlovich nizka radyanskih hudozhnikiv grafikiv Vsi voni tezh eksponati Derzhavnogo Literaturnogo muzeyu Titul posmertnogo vidannya O P Sumarokova 1781 r jpg Hud M Nevrev Pismennik M Pomyalovskij 1860 r Titul vidannya M Saltikova Shedrina 1918 r jpg Hud A Nikitin Turgenyev Ivan Sergijovich 1857 r Illya Ryepin Lev Tolstoj Titul vidannya Shekspira v perekladah rosijskih poetiv 1904 r Vidannya p yesi Mocart i Salyeri z ilyustraciyami M Vrubelya M Lermontov Geroj nashogo chasu prizhittyeve vidannya 1840 r O Pushkin Yevgen Onyegin minividannya A P Chehov Obkladinka pershogo okremogo vidannya p yesi Tri sestri 1901 rik Kurs rosijskoyi istoriyi V Klyuchevskogo 1910 r Masove vidannya 1984 roku z ilyustraciyami V Svitalskogo V Svitalskij V Litnomu sadu V Svitalskij Vizit v rodinu Larinih V Svitalskij Duel z Lenskim V Svitalskij Vidvidini pohovannya Lenskogo V Svitalskij Urivki z podorozhi Onegina V Svitalskij siluet gravyura do tvoru O S Pushkina Graf Nulin Div takozhCenzura Literaturoznavstvo Filosofskij korabel Mecenat Kolekcionuvannya Emigraciya Chervonij teror Rekviziciya Filosofskij korabel Bezbozhna p yatirichka Rozkozachennya Derzhavnij literaturnij muzej 20 stolittya Pushkinskij Dim Sankt PeterburgDzherela i posilannyaPortal Kultura Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavnij literaturnij muzej K A Somov Pisma Iskusstvo 1979 Prishvin M M sobanie sochinenij v 8 tomah M 1983 zh Teatralnaya zhizn 15 1990 zh Yunyj hudozhnik 7 1989 statya Portrety Anny Ahmatovoj g Komsomolskaya pravda 1 fevralya 1972 statya Dvorec literatury