Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олексій Толстой | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Алексей Толстой | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Олексій Миколайович Толстой | |||
| Народився | 29 грудня 1882 (10 січня 1883)[1] або 10 січня 1883[2][1] Ніколаєвськ | |||
| Помер | 23 лютого 1945[2][1] (62 роки) Москва, СРСР ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | Новодівочий цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Франція СРСР | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, публіцист | |||
| Сфера роботи | дитяча література[3], наукова фантастика[3], драма[3] і d[3] | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1907—1945 | |||
| Жанр | наукова фантастика, історична проза | |||
| Magnum opus | Золотий ключик, або Пригоди Буратіно | |||
| Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і СП СРСР (1938) | |||
| Рід | d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d і d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |      | |||
| | ||||
 Толстой Олексій Миколайович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Олексій Миколайович Толсто́й (рос. Алексей Николаевич Толстой; 29 грудня 1882 (10 січня 1883), місто Ніколаєвськ, тепер Пугачов Саратовської області — 23 лютого 1945, Москва) — російський радянський письменник, громадський діяч, академік АН СРСР. Граф із роду .
Біографія
Олексій Толстой народився 29 грудня (10 січня за новим стилем) 1882 року в місті Ніколаєвськ (нині Пугачов) Самарської губернії. Батька, поміщика і офіцера Миколу Толстого (родича Льва Толстого), мати, письменниця Олександра Леонтівна, покинула, будучи вагітною від коханця Олексія Бострома. Був вихований вітчимом Бостромом, з яким жив на його хуторі Соснівка. Отримав домашню освіту, в 1897 родина переїхала до Самари, де майбутній письменник вступив до реального училища. Закінчивши його в 1901 році, переїхав у Петербург, щоб продовжувати освіту. Вступив на відділення механіки Технологічного інституту. В цей час почав писати вірші, наслідуючи Миколу Некрасова і Семена Надсона, а в 1907 видав збірник, який пізніше, однак, вважав невдалим.
У 1907 році, незадовго до захисту диплома, залишив інститут, вирішивши присвятити себе літературній праці. В письменстві він тоді орієнтувався на творчість матері та історії родичів про минуле. У 1908 написав книгу віршів «За синіми ріками» — результат знайомства з російським фольклором. До цього часу відносяться і перші прозові спроби — «Сорочі казки».
На ранню творчість Толстого вплинув Максиміліан Волошин, який в ті роки був його другом. У 1909 році написав першу повість «Тиждень в Тургеневе», потім романи «Диваки» і «Кульгавий пан». Твори Толстого привернули увагу Максима Горького.
Під час першої світової війни як військовий кореспондент від «Русских ведомостей» перебував на фронтах, відвідував Англію та Францію. Тоді він написав ряд нарисів та оповідань про війну і зайнявся драматургією.
Події Лютневої революції 1917-го спонукали його зацікавитися історією Росії, зокрема часів Петра I. Жовтневий переворот 1917 Толстой сприйняв вороже, в 1918 з родиною переїхав до Одеси, потім до Парижа. У 1921 переселився у Берлін і зблизився з тамтешньою російською інтелігенцією, яка емігрувала з Росії. У 1922 в Берлін приїхав Максим Горький, з яким встановилися дружні стосунки. У берлінський період були написані: роман «Аеліта», повісті «Чорна п'ятниця» і «Рукопис, знайдений під ліжком». З часом його стосунки з емігрантами гіршали, його виключили зі спілки Союзу російських письменників і журналістів. Це спонукало задуматися про повернення до радянської Росії.
У 1923 Толстой прибув до СРСР. При цьому емігранти розцінили повернення Толстого до Росії як зраду, натомість такий вчинок у самому СРСР отримав схвалення. Протягом 1925—1927 років працював над науково-фантастичним романом «Гіперболоїд інженера Гаріна». У цей же період була написана повість-казка «Золотий ключик, або пригоди Буратіно». Значним досягненням Олексія Толстого став його історичний роман «Петро I», над яким він працював протягом шістнадцяти років. Утім, сам письменник пізніше зазначав, що образ Петра не відповідає історичному та був створений задля підтримки радянської ідеології. Фантастичні твори «Аеліта», «Блакитні міста» і «Гіперболоїд інженера Гаріна» здобули велику популярність, хоч і не були спочатку високо оцінені радянськими критиками. В 1937 році створив повість «Хліб», де велику увагу приділив вигаданій участі Сталіна у громадянській війні при обороні Царицина. Олексій Толстой став другом диктатора Сталіна, у 1937 році депутатом Верховної Ради СРСР, дійсним членом Академії наук у 1939 році. Завойовуючи визнання, письменник отримав власний будинок, автомобіль з особистим водієм. Після смерті Горького у 1936 році очолив Спілку письменників СРСР до 1938 року.
Під час німецько-радянської війни часто виступав зі статтями, нарисами, оповіданнями, героями яких були прості люди, що проявили себе у важких випробуваннях війни. Був співавтром звернення В'ячеслава Молотова і Йосипа Сталіна до народу 1941-го року. У роки війни створив драматичну дилогію «Іван Грозний» (1941—1943). Був членом Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злочинів «німецько-фашистських загарбників», брав участь у Процесі над т. зв. поплічниками німецьких окупантів у Краснодарі у 1943 році. В тому ж 1943 Олексію Толстому Указом Верховної Ради СРСР було вручено орден Трудового Червоного Прапора. 19 березня Толстому було присуджено Сталінську премію першого ступеня за роман «Ходіння по муках». Письменник передав отримані кошти на побудову танка «Грозний».
У червні 1944 року лікарі виявили у письменника злоякісну пухлину легені, від якої він помер 23 лютого 1945 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. День смерті Олексія Толстого було оголошено днем державного трауру.
Основні твори
Цикли творів
- «Заволжжя» (рос. Заволжье) (1909—1910)
- «Сорочі казки» (рос. Сорочьи сказки) (1909—1910)
- «Русалчині казки» (рос. Русалочьи сказки) (1910—1918)
- «Оповіді Івана Сударева» (рос. Рассказы Ивана Сударева) (1942—1944)
Романи-епопеї
- «Петро Перший» (рос. Петр Первый)
- «Петро I (книга перша)» (1930)
- «Петро I (книга друга)» (1934)
- «Петро I (книга третя)» (незавершена)
- (рос. Хождение по мукам)
- «Сестри» (1922)
- «Вісімнадцятий рік» (1928)
- «Похмурий ранок» (1941)
Романи
- «Диваки» (рос. Чудаки) (1911)
- «Кульгавий пан» (рос. Хромой барин) (1912)
- «Аеліта» (рос. Аэлита) (1923)
- «Пригоди Нєвзорова, або Ібікус» (1924)
- «Гіперболоїд інженера Гаріна» (рос. Гиперболоид инженера Гарина) (1927)
- «Емігранти» (1931)
Казки
- «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» (рос. Золотой ключик, или Приключения Буратино) (1936)
Антиукраїнська діяльність
У 1939 році, під час радянської анексії західноукраїнських земель вивіз із Галичини та Львова велику кількість раритетів, антикваріату. Зокрема унікальний паркет із замку Радзвивіллів.
Див. також
- 3771 Алєксєйтолстой — астероїд, названий на честь письменника.
Примітки
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 504–509. —
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Томас Урбан: Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века; Санкт-Петербург 2014, с. 185.
- Алексей Николаевич Толстой. FantLab.ru. Процитовано 6 листопада 2015.
- Brzoza, Jan (1967). Moje przygody literackie. Katowice. с. 98—99.
- Толстой А. Н. // Краткая литературная энциклопедия. — Т. 7. — 1972 (текст). feb-web.ru. Процитовано 6 листопада 2015.
- Толстой, Алексей (1958). «Собрание сочинений в десяти томах. Том 1». Москва: Государственное издательство художественной литературы. с. 51—62.
- — Вголос, 07.02.2012
- Сарнов, Бенедикт (2008). Сталин и писатели. Книга вторая (рос.) . ЭКСМО. с. 167.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література та джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Толстой Олексій Миколайович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Толстой Олексій Миколайович |
- Крук І. Т. Толстой Олексій Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 293—294.
- Щербина В. Р. А. Н. Толстой // Толстой Алексей. Собрание сочинений в восьми томах. — Т. 1. — Москва: Правда, 1972. — С. 3—46. — (Библиотека «Огонёк»).
Посилання
- Толстой Олексій Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 277.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Oleksij Tolstojros Aleksej TolstojIm ya pri narodzhenni Oleksij Mikolajovich TolstojNarodivsya 29 grudnya 1882 10 sichnya 1883 1 abo 10 sichnya 1883 1883 01 10 2 1 NikolayevskPomer 23 lyutogo 1945 1945 02 23 2 1 62 roki Moskva SRSR zloyakisna puhlinaPohovannya Novodivochij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Franciya SRSRDiyalnist prozayik dramaturg publicistSfera roboti dityacha literatura 3 naukova fantastika 3 drama 3 i d 3 Alma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1907 1945Zhanr naukova fantastika istorichna prozaMagnum opus Zolotij klyuchik abo Prigodi BuratinoChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR i SP SRSR 1938 Rid dBatko dMati dU shlyubi z dDiti d i dAvtografNagorodi Tolstoj Oleksij Mikolajovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Tolstoj Oleksij Mikolajovich Tolsto j ros Aleksej Nikolaevich Tolstoj 29 grudnya 1882 10 sichnya 1883 18830110 misto Nikolayevsk teper Pugachov Saratovskoyi oblasti 23 lyutogo 1945 Moskva rosijskij radyanskij pismennik gromadskij diyach akademik AN SRSR Graf iz rodu BiografiyaOleksij Tolstoj narodivsya 29 grudnya 10 sichnya za novim stilem 1882 roku v misti Nikolayevsk nini Pugachov Samarskoyi guberniyi Batka pomishika i oficera Mikolu Tolstogo rodicha Lva Tolstogo mati pismennicya Oleksandra Leontivna pokinula buduchi vagitnoyu vid kohancya Oleksiya Bostroma Buv vihovanij vitchimom Bostromom z yakim zhiv na jogo hutori Sosnivka Otrimav domashnyu osvitu v 1897 rodina pereyihala do Samari de majbutnij pismennik vstupiv do realnogo uchilisha Zakinchivshi jogo v 1901 roci pereyihav u Peterburg shob prodovzhuvati osvitu Vstupiv na viddilennya mehaniki Tehnologichnogo institutu V cej chas pochav pisati virshi nasliduyuchi Mikolu Nekrasova i Semena Nadsona a v 1907 vidav zbirnik yakij piznishe odnak vvazhav nevdalim U 1907 roci nezadovgo do zahistu diploma zalishiv institut virishivshi prisvyatiti sebe literaturnij praci V pismenstvi vin todi oriyentuvavsya na tvorchist materi ta istoriyi rodichiv pro minule U 1908 napisav knigu virshiv Za sinimi rikami rezultat znajomstva z rosijskim folklorom Do cogo chasu vidnosyatsya i pershi prozovi sprobi Sorochi kazki Na rannyu tvorchist Tolstogo vplinuv Maksimilian Voloshin yakij v ti roki buv jogo drugom U 1909 roci napisav pershu povist Tizhden v Turgeneve potim romani Divaki i Kulgavij pan Tvori Tolstogo privernuli uvagu Maksima Gorkogo Pid chas pershoyi svitovoyi vijni yak vijskovij korespondent vid Russkih vedomostej perebuvav na frontah vidviduvav Angliyu ta Franciyu Todi vin napisav ryad narisiv ta opovidan pro vijnu i zajnyavsya dramaturgiyeyu Podiyi Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 go sponukali jogo zacikavitisya istoriyeyu Rosiyi zokrema chasiv Petra I Zhovtnevij perevorot 1917 Tolstoj sprijnyav vorozhe v 1918 z rodinoyu pereyihav do Odesi potim do Parizha U 1921 pereselivsya u Berlin i zblizivsya z tamteshnoyu rosijskoyu inteligenciyeyu yaka emigruvala z Rosiyi U 1922 v Berlin priyihav Maksim Gorkij z yakim vstanovilisya druzhni stosunki U berlinskij period buli napisani roman Aelita povisti Chorna p yatnicya i Rukopis znajdenij pid lizhkom Z chasom jogo stosunki z emigrantami girshali jogo viklyuchili zi spilki Soyuzu rosijskih pismennikiv i zhurnalistiv Ce sponukalo zadumatisya pro povernennya do radyanskoyi Rosiyi Oleksij Tolstoj zliva v pershomu ryadu z Maksimom Gorkim 1934 rik U 1923 Tolstoj pribuv do SRSR Pri comu emigranti rozcinili povernennya Tolstogo do Rosiyi yak zradu natomist takij vchinok u samomu SRSR otrimav shvalennya Protyagom 1925 1927 rokiv pracyuvav nad naukovo fantastichnim romanom Giperboloyid inzhenera Garina U cej zhe period bula napisana povist kazka Zolotij klyuchik abo prigodi Buratino Znachnim dosyagnennyam Oleksiya Tolstogo stav jogo istorichnij roman Petro I nad yakim vin pracyuvav protyagom shistnadcyati rokiv Utim sam pismennik piznishe zaznachav sho obraz Petra ne vidpovidaye istorichnomu ta buv stvorenij zadlya pidtrimki radyanskoyi ideologiyi Fantastichni tvori Aelita Blakitni mista i Giperboloyid inzhenera Garina zdobuli veliku populyarnist hoch i ne buli spochatku visoko ocineni radyanskimi kritikami V 1937 roci stvoriv povist Hlib de veliku uvagu pridiliv vigadanij uchasti Stalina u gromadyanskij vijni pri oboroni Caricina Oleksij Tolstoj stav drugom diktatora Stalina u 1937 roci deputatom Verhovnoyi Radi SRSR dijsnim chlenom Akademiyi nauk u 1939 roci Zavojovuyuchi viznannya pismennik otrimav vlasnij budinok avtomobil z osobistim vodiyem Pislya smerti Gorkogo u 1936 roci ocholiv Spilku pismennikiv SRSR do 1938 roku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni chasto vistupav zi stattyami narisami opovidannyami geroyami yakih buli prosti lyudi sho proyavili sebe u vazhkih viprobuvannyah vijni Buv spivavtrom zvernennya V yacheslava Molotova i Josipa Stalina do narodu 1941 go roku U roki vijni stvoriv dramatichnu dilogiyu Ivan Groznij 1941 1943 Buv chlenom Nadzvichajnoyi derzhavnoyi komisiyi zi vstanovlennya i rozsliduvannya zlochiniv nimecko fashistskih zagarbnikiv brav uchast u Procesi nad t zv poplichnikami nimeckih okupantiv u Krasnodari u 1943 roci V tomu zh 1943 Oleksiyu Tolstomu Ukazom Verhovnoyi Radi SRSR bulo vrucheno orden Trudovogo Chervonogo Prapora 19 bereznya Tolstomu bulo prisudzheno Stalinsku premiyu pershogo stupenya za roman Hodinnya po mukah Pismennik peredav otrimani koshti na pobudovu tanka Groznij U chervni 1944 roku likari viyavili u pismennika zloyakisnu puhlinu legeni vid yakoyi vin pomer 23 lyutogo 1945 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi Den smerti Oleksiya Tolstogo bulo ogolosheno dnem derzhavnogo trauru Osnovni tvoriCikli tvoriv Zavolzhzhya ros Zavolzhe 1909 1910 Sorochi kazki ros Sorochi skazki 1909 1910 Rusalchini kazki ros Rusalochi skazki 1910 1918 Opovidi Ivana Sudareva ros Rasskazy Ivana Sudareva 1942 1944 Romani epopeyi Petro Pershij ros Petr Pervyj Petro I kniga persha 1930 Petro I kniga druga 1934 Petro I kniga tretya nezavershena ros Hozhdenie po mukam Sestri 1922 Visimnadcyatij rik 1928 Pohmurij ranok 1941 Romani Divaki ros Chudaki 1911 Kulgavij pan ros Hromoj barin 1912 Aelita ros Aelita 1923 Prigodi Nyevzorova abo Ibikus 1924 Giperboloyid inzhenera Garina ros Giperboloid inzhenera Garina 1927 Emigranti 1931 Kazki Zolotij klyuchik abo Prigodi Buratino ros Zolotoj klyuchik ili Priklyucheniya Buratino 1936 Antiukrayinska diyalnistU 1939 roci pid chas radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel viviz iz Galichini ta Lvova veliku kilkist raritetiv antikvariatu Zokrema unikalnij parket iz zamku Radzvivilliv Div takozh3771 Alyeksyejtolstoj asteroyid nazvanij na chest pismennika PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 504 509 ISBN 5 94848 307 X d Track Q124467367d Track Q124518168d Track Q4421639 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Tomas Urban Russkie pisateli v Berline v 20 e gody HH veka Sankt Peterburg 2014 s 185 Aleksej Nikolaevich Tolstoj FantLab ru Procitovano 6 listopada 2015 Brzoza Jan 1967 Moje przygody literackie Katowice s 98 99 Tolstoj A N Kratkaya literaturnaya enciklopediya T 7 1972 tekst feb web ru Procitovano 6 listopada 2015 Tolstoj Aleksej 1958 Sobranie sochinenij v desyati tomah Tom 1 Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo hudozhestvennoj literatury s 51 62 Vgolos 07 02 2012 Sarnov Benedikt 2008 Stalin i pisateli Kniga vtoraya ros EKSMO s 167 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Literatura ta dzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Tolstoj Oleksij Mikolajovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tolstoj Oleksij Mikolajovich Kruk I T Tolstoj Oleksij Mikolajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1984 T 11 kn 1 Stodola Fitogeografiya 606 2 s 22 ark il il portr karti s S 293 294 Sherbina V R A N Tolstoj Tolstoj Aleksej Sobranie sochinenij v vosmi tomah T 1 Moskva Pravda 1972 S 3 46 Biblioteka Ogonyok PosilannyaTolstoj Oleksij Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 277