«Аелі́та» (рос. Аэлита) — фантастичний роман російського письменника Олексія Толстого, опублікований у 1923 році, і надалі перероблений у повість для юнацтва (1937). Оповідає про подорож двох землян на Марс, де відбувається революція.
Аеліта | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Аэлита | ||||
Жанр | науково-фантастичний роман, науково-фантастична повість | |||
Форма | роман | |||
Тема | космічний політ | |||
Автор | О. М. Толстой | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1922—1923 (роман) | |||
Опубліковано | 1923—1924 | |||
Країна | СРСР | |||
Видавництво | d | |||
Видання | 1924 | |||
Опубліковано українською | «Молодь» (1971) | |||
Переклад | Єлизавета Ромашко | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Історія
Олексій Толстой почав роботу над романом у 1922 році, перебуваючи в еміграції. На думку деяких літературознавців, на написання цього твору його почасти міг надихнути роман данського письменника «Політ на Марс» і його кіноекранізація 1918 року. Втім, схожість обох творів ситуативна — мандрівники знаходять на Марсі стан суспільства, якого їм бракує на Землі, при цьому обидва автори критично ставляться до земної дійсності (Міхаеліс до Першої Світової війни, Толстой — до революції і післявоєнної розрухи). Так само в творі Толстого помітні сюжетні паралелі з книжками «Марсіанського циклу» Едгара Берроуза.
Уперше роман було надруковано в журналі «Красная новь» у № 6 за 1922 рік і в № 2 за 1923 рік. Окремим виданням роман вийшов у 1923 році під назвою «Аэлита (Закат Марса)».
Критики, особливо з кіл російської еміграції, несхвально сприйняли «Аеліту». Так, Іван Бунін звинуватив Толстого у «пристрасті до .
У 1937 році автор переробив роман на повість для видавництва «Детгиз»; у такому вигляді «Аеліту» видають і досі.
Роман, перейнятий глибокою , первісно не був призначений для підлітків. Надалі автор піддав текст істотним переробкам, причому не тільки стилістичного характеру: роман зазнав змін, скорочень, що зачіпали і сам зміст твору. Так, було прибрано деякі місця з розповіді Аеліти інженеру Лосю про далеке минуле Марса; усунуто деякі риси характеристики Лося, зокрема, у першій публікації повісті, коли Толстой зображав Лося у найгостріший момент повстання, була присутня така фраза: «У вухах співало: до тебе, до тебе, через вогонь і боротьбу повз зорі, повз смерть, до тебе, кохання!» У наступній редакції цієї фрази вже не було. Зазнали змін і деякі риси характеристики червоноармійця Гусєва (його махновське минуле затушовано).
Персонажі
- Мстислав Сергійович Лось (рос. Мстислав Сергеевич Лось) — петроградський інженер, конструктор і капітан міжпланетного літального апарата.
- Олексій Іванович Гусєв (рос. Алексей Иванович Гусев) — демобілізований солдат, авантюрист і колишній махновець. Проте, надалі залишив загони Махно і перейшов на сторону Червоної Армії (оскільки «з бандитами не вжився»). Чудово розуміється у техніці. Супутник Лося в подорожі на Марс.
- Тускуб (рос. Тускуб) — марсіанин, голова Вищої ради. Фактично — верховний правитель над всіма народами планети Тума (Марса)
- Аеліта (рос. Аэлита) — дочка Тускуба. У перекладі з вигаданої марсіанської мови її ім'я означає «бачене в останній раз світло зірки»
- Іха (рос. Иха) — племінниця управителя дому Тускуба. Гусєв звав її «Іхонька».
- Гор (рос. Гор) — марсіанський інженер і вождь робітничого населення Соацери.
- Скайльс (рос. Скайльс) — кореспондент американської газети.
Сюжет
Російський інженер Мстислав Лось у 1921 році розміщує в Петербурзі оголошення про набір експедиції на Марс. Оголошенням цікавиться кореспондент американської газети Скайльс. Він знайомиться з Лосем, який показує йому яйцеподібний апарат, здатний досягнути Марса не більше, ніж за 10 годин. Інженер впевнений, що на Марсі є розумне життя, бо звідти надходять незрозумілі сигнали. Згодом до Лося приходить солдат Олексій Гусєв, який бажає приєднатися до експедиції. Лось мріє про політ, щоб відволіктися від спогадів про свою померлу дружину. Гусєв має запальний, непосидючий характер і мріє знайти на іншій планеті пригоди, навіть якщо доведеться покинути родину. Лось і Гусєв вирушають у політ.
Вони опиняються в пустелі, засадженій кактусами, де зустрічають червоношкірого чоловіка, який кричить на них і тікає, лишивши мішок з провіантом. Потім дослідники виявляють руїни, з яких розуміють, що там була війна. Після нападу велетенських павуків земляни стикаються з іншим марсіанином, у якого синє обличчя. Він забирає прибульців на борт летючого корабля, що везе їх у столицю планети, Соацеру.
На планеті існує розвинута система каналів, які Лось і Гусєв помічають ще на підльоті до Марса. Вона складається з двох мереж — занедбаної старої, і нової, яка постачає воду у водяні цирки, які являють собою величезні водосховища. Населення Марса проживає переважно в іригованих оазисах, в одному з яких (Азора) розташована столиця Марса-Туми — Соацера («Сонячне селення»). Планета населена кількома расами — «аолами» (аборигенами), «магацитлами» (нащадками землян, що втекли на Марс з затонулої Атлантиди) і «го́рами» (метисами, утвореними в результаті змішання цих рас). Сам Марс мовою місцевих жителів називається Тума.
Землян добре приймають і поселяють у розкішному будинку. Проте Гусєв незадоволений і мріє про приєднання Марса до Радянської Республіки. На противагу йому Лось хоче знайти нові знання. Земляни навчаються місцевої мови від дівчини Аеліти, що має синьо-біле обличчя. Вона розповідає, що 20 тисяч років тому магацитли завоювали Марс і підкорили його корінних жителів аолів. Від служниці Аеліти на ім'я Іха Гусєв дізнається, що Аеліта - це дочка глави Марса, Тускуба. Іха показує йому відеозв'язок і випадково перемикається на засідання уряду Марса. З розмов на засідання Гусєв розуміє, що марсіани хочуть убити землян.
Гусєв досліджує Соацеру та довідується про розкол у марсіанському суспільстві. Проти влади Тускуба виступає інженер Гор, який сподівається на допомогу землян у організації повстання. Гусєв погоджується допомогти йому. Лосєв тим часом закохується в Аеліту і вона відмовляється вбити землян. Аеліта з Лосєвим тікають до священної печери, де таємно одружуються.
Коли Лосєв повертається до столиці, там вже почалася революцію під проводом Гора. Лосєв розшукує літальний апарат і вирушає на пошуки Гусєва. Невдовзі армія Тускуба, що відступила в підземні тунелі, завдає раптового удару по арсеналу повстанців і знищує їхній повітряний флот. Лосєв рятує Гусєва з-під завалів, вони прощаються з пораненим Гором і спускаються в тунелі.
Після блукань підземеллями Лось і Гусєв зустрічають Аеліту. Тускуб важко ранить Лося та забирає Аеліту. Гусєв забирає товариша до апарата і вони відлітають до Землі. Революція Гора зазнає поразки. В польоті Лосєв отямлюється та вважає, що пригоди на Марсі йому наснилися. Апарат потрапляє в хвіст комети й збивається з курсу, приземлившись в США. Хоча політ тривав декілька місяців, на Землі минуло 4 роки.
Скальс публікує розповідь Лося, що приносить інженеру славу. Лось намагається повторити марсіанські технології з метою принести щастя на Землі. Гусєв організовує набір добровольців для допомоги марсіанській революції. Лосєв отримує з Марса сигнал "Де ти?" і розуміє, що його надіслала Аеліта.
Ідеологія
«Аеліта» — науково-фантастичний твір, у якому тема міжпланетного польоту поєднується з описом соціально-політичних проблем. Зображуючи життя на Марсі і марсіанське суспільство, показуючи повстання пригнічених жителів планети, коливання його очільника Гора, письменник замасковано полемізував з соціальними теоріями Герберта Веллса, з песимістичною проповіддю «присмерку Європи» Освальда Шпенглера і деякими іншими філософськими теоріями, названими в СРСР «буржуазними». Показуючи образ марсіанина Тускуба — голови Ради Інженерів і фактично диктатора Марса, який обстоює «цивілізацію лише для обраних», Толстой викриває антинародний характер його поглядів, у яких помітні спільні риси з ідеологією нацизму.
Науково-технічну фабулу повісті засновано на теорії міжпланетних ракетних сполучень, розробленій російським науковцем Костянтином Ціолковським у його праці «Дослідження світових просторів реактивними приладами».
Також не меншою мірою на проблематику роману справляли вплив ідеї антропософії, зокрема, «Хроніки Акаші» — Олексій Толстой приймає існування Атлантиди і боротьбу рас як рушій стародавньої історії. Описи Атлантиди дуже схожі на її описи в творах антропософів. Ідеї антропософії можна помітити як у міркуваннях Лося, так і в розповідях Аеліти:
- «У всесвіті літає пил життя. Ті самі спори осідають на Марс і на Землю, на всі міріади зірок, що холонуть. Скрізь виникає життя, і над життям всюди панує людиноподібна істота: не можна створити тварину досконалішу, ніж людина».
- «Розум — це матерія, твердіша за камінь і швидша за світло».
- «Річ є тимчасове згущення розуму».
- «У кристалі розум перебуває в абсолютному спокої. В міжзоряному просторі розум — в абсолютному русі. Людина — місток між цими двома станами розуму. Через людину тече потік розуму у видимий світ. Ноги людини виростають з кристалу, живіт її — сонце, її очі — зорі, її голова — чаша з берегами, які сягають у всесвіт».
В інших творах
- Інженер Лось, винахідник яйцеподібних міжпланетних літальних апаратів, прямо згадується ще в одному фантастичному творі Олексія Толстого — «Союз п'ятьох».
- у збірці «Фантастика-85» (Москва: , 1985) опублікував оповідання «Третий рассказ Аэлиты», сюжет якого, втім, лише побічно пов'язаний з повістю Олексія Толстого, а здебільшого стосується подій, що відбуваються на стародавній Землі після втечі магацитлів на Туму-Марс. Там описано вімани і застосування ядерної зброї у Стародавній Індії.
- в 1987 випустив продовження твору Олексія Толстого — повість «Звезды последний луч», де описав наступне відвідування Марса інженером Лосем для того, щоб визволити Аеліту з ув'язнення, на яке її прирік Тускуб.
- Кир Буличов у 1990 опублікував оповідання «Тебе, простой марсианин!», проте елементи обстановки фантастичного Марса використані там для критики радянської системи.
- Василь Головачов теж написав своє продовження «Аеліти» — повість «Магацитлы» (2003), що входить до його циклу «Смутное время».
- В інді-грі Lifeless Planet присутні багато відсилань до «Аеліти» Олексія Толстого.
Фантастика і реальність
У повісті вказано адресу будинку в Петрограді, де мешкав інженер Лось і поруч якого 18 серпня 1921 року відбувся запуск його ракети — Ждановська набережна, 11. Цей будинок дійсно існує і зберігся досі. Цікаво, що аж з трьох причин це місце має стосунок до історії російської космонавтики: 1) у сусідньому будинку № 13 у 1920-ті розташовувалася школа авіаційних механіків ім. Ворошилова, у якій викладав можливий прототип героя роману Юзеф Домінікович Лось, що пізніше став розробником ракетних двигунів; 2) у 1930-х неподалік існувала лабораторія ГВРРу і її випробувальний полігон; 3) поруч, за адресою Ждановська набережна, 13, розташована Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського.
Екранізації
- Перша екранізація «Аеліти» (тоді ще в формі роману для дорослих) виконана радянським режисером Яковом Олександровичем Протазановим у 1924 році. Його німий фільм «Аеліта» вважають класикою світової кінофантастики. На відміну від першоджерела, Аеліта там показана узурпаторкою влади, що використовує революцію для повалення свого батька.
- Мультфільм «Міжпланетна революція» (1924) використовує окремі сюжетні мотиви роману Олексія Толстого.
- «Аеліта» (1980) — угорська екранізація режисера Андраша Райнаї.
- У 1981 році повість частково екранізована в телеспектаклі (четвертий випуск).
Переклади українською
Повість «Аеліта» (1937) українською мовою переклала Єлизавета Ромашко в 1971-му. Переклад вийшов друком у видавництві «Молодь» (1971), перевидання — у 1984-му.
Див. також
- Принцеса Марса
- Червона зоря (роман)
- «Аеліта» — найстаріша радянська та російська літературна премія в області фантастики. Названа на честь героїні повісті.
Примітки
- В оригіналі — «Ихошка»
- Книга «Аэлита», «Гиперболоид инженера Гарина». Издательство «Правда», 1983. Примечания к роману «Аэлита», стр.377, автор А. Алпатов
- Розділ «Супутник»
- Розділ «Друга розповідь Аеліти»
- Саме так перекладається ім'я «Аеліта»
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 9 жовтня 2016.
- Алина ЛИХАЧЕВА. Был такой летчик Лось. (Почти фантастические заметки о фантастическом романе) // Техника - молодежи : научно-популярный журнал. — 1989. — № 10. — С. 40-43.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
Посилання
- «Аеліта» в українському перекладі Є. Ромашко [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- «Аэлита» [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія фантастики» (рос.)
- Алексей Толстой. Аэлита. (Закат Марса). Роман. [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Копейкин А. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aeli ta ros Aelita fantastichnij roman rosijskogo pismennika Oleksiya Tolstogo opublikovanij u 1923 roci i nadali pereroblenij u povist dlya yunactva 1937 Opovidaye pro podorozh dvoh zemlyan na Mars de vidbuvayetsya revolyuciya Aelitaros AelitaZhanr naukovo fantastichnij roman naukovo fantastichna povistForma romanTema kosmichnij politAvtor O M TolstojMova rosijskaNapisano 1922 1923 roman Opublikovano 1923 1924Krayina SRSRVidavnictvo dVidannya 1924Opublikovano ukrayinskoyu Molod 1971 Pereklad Yelizaveta Romashko Cej tvir u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aelita znachennya IstoriyaOleksij Tolstoj pochav robotu nad romanom u 1922 roci perebuvayuchi v emigraciyi Na dumku deyakih literaturoznavciv na napisannya cogo tvoru jogo pochasti mig nadihnuti roman danskogo pismennika Polit na Mars i jogo kinoekranizaciya 1918 roku Vtim shozhist oboh tvoriv situativna mandrivniki znahodyat na Marsi stan suspilstva yakogo yim brakuye na Zemli pri comu obidva avtori kritichno stavlyatsya do zemnoyi dijsnosti Mihaelis do Pershoyi Svitovoyi vijni Tolstoj do revolyuciyi i pislyavoyennoyi rozruhi Tak samo v tvori Tolstogo pomitni syuzhetni paraleli z knizhkami Marsianskogo ciklu Edgara Berrouza Upershe roman bulo nadrukovano v zhurnali Krasnaya nov u 6 za 1922 rik i v 2 za 1923 rik Okremim vidannyam roman vijshov u 1923 roci pid nazvoyu Aelita Zakat Marsa Kritiki osoblivo z kil rosijskoyi emigraciyi neshvalno sprijnyali Aelitu Tak Ivan Bunin zvinuvativ Tolstogo u pristrasti do U 1937 roci avtor pererobiv roman na povist dlya vidavnictva Detgiz u takomu viglyadi Aelitu vidayut i dosi Roman perejnyatij glibokoyu pervisno ne buv priznachenij dlya pidlitkiv Nadali avtor piddav tekst istotnim pererobkam prichomu ne tilki stilistichnogo harakteru roman zaznav zmin skorochen sho zachipali i sam zmist tvoru Tak bulo pribrano deyaki miscya z rozpovidi Aeliti inzheneru Losyu pro daleke minule Marsa usunuto deyaki risi harakteristiki Losya zokrema u pershij publikaciyi povisti koli Tolstoj zobrazhav Losya u najgostrishij moment povstannya bula prisutnya taka fraza U vuhah spivalo do tebe do tebe cherez vogon i borotbu povz zori povz smert do tebe kohannya U nastupnij redakciyi ciyeyi frazi vzhe ne bulo Zaznali zmin i deyaki risi harakteristiki chervonoarmijcya Gusyeva jogo mahnovske minule zatushovano PersonazhiMstislav Sergijovich Los ros Mstislav Sergeevich Los petrogradskij inzhener konstruktor i kapitan mizhplanetnogo litalnogo aparata Oleksij Ivanovich Gusyev ros Aleksej Ivanovich Gusev demobilizovanij soldat avantyurist i kolishnij mahnovec Prote nadali zalishiv zagoni Mahno i perejshov na storonu Chervonoyi Armiyi oskilki z banditami ne vzhivsya Chudovo rozumiyetsya u tehnici Suputnik Losya v podorozhi na Mars Tuskub ros Tuskub marsianin golova Vishoyi radi Faktichno verhovnij pravitel nad vsima narodami planeti Tuma Marsa Aelita ros Aelita dochka Tuskuba U perekladi z vigadanoyi marsianskoyi movi yiyi im ya oznachaye bachene v ostannij raz svitlo zirki Iha ros Iha pleminnicya upravitelya domu Tuskuba Gusyev zvav yiyi Ihonka Gor ros Gor marsianskij inzhener i vozhd robitnichogo naselennya Soaceri Skajls ros Skajls korespondent amerikanskoyi gazeti SyuzhetRosijskij inzhener Mstislav Los u 1921 roci rozmishuye v Peterburzi ogoloshennya pro nabir ekspediciyi na Mars Ogoloshennyam cikavitsya korespondent amerikanskoyi gazeti Skajls Vin znajomitsya z Losem yakij pokazuye jomu yajcepodibnij aparat zdatnij dosyagnuti Marsa ne bilshe nizh za 10 godin Inzhener vpevnenij sho na Marsi ye rozumne zhittya bo zvidti nadhodyat nezrozumili signali Zgodom do Losya prihodit soldat Oleksij Gusyev yakij bazhaye priyednatisya do ekspediciyi Los mriye pro polit shob vidvoliktisya vid spogadiv pro svoyu pomerlu druzhinu Gusyev maye zapalnij neposidyuchij harakter i mriye znajti na inshij planeti prigodi navit yaksho dovedetsya pokinuti rodinu Los i Gusyev virushayut u polit Voni opinyayutsya v pusteli zasadzhenij kaktusami de zustrichayut chervonoshkirogo cholovika yakij krichit na nih i tikaye lishivshi mishok z proviantom Potim doslidniki viyavlyayut ruyini z yakih rozumiyut sho tam bula vijna Pislya napadu veletenskih pavukiv zemlyani stikayutsya z inshim marsianinom u yakogo sinye oblichchya Vin zabiraye pribulciv na bort letyuchogo korablya sho veze yih u stolicyu planeti Soaceru Na planeti isnuye rozvinuta sistema kanaliv yaki Los i Gusyev pomichayut she na pidloti do Marsa Vona skladayetsya z dvoh merezh zanedbanoyi staroyi i novoyi yaka postachaye vodu u vodyani cirki yaki yavlyayut soboyu velichezni vodoshovisha Naselennya Marsa prozhivaye perevazhno v irigovanih oazisah v odnomu z yakih Azora roztashovana stolicya Marsa Tumi Soacera Sonyachne selennya Planeta naselena kilkoma rasami aolami aborigenami magacitlami nashadkami zemlyan sho vtekli na Mars z zatonuloyi Atlantidi i go rami metisami utvorenimi v rezultati zmishannya cih ras Sam Mars movoyu miscevih zhiteliv nazivayetsya Tuma Zemlyan dobre prijmayut i poselyayut u rozkishnomu budinku Prote Gusyev nezadovolenij i mriye pro priyednannya Marsa do Radyanskoyi Respubliki Na protivagu jomu Los hoche znajti novi znannya Zemlyani navchayutsya miscevoyi movi vid divchini Aeliti sho maye sino bile oblichchya Vona rozpovidaye sho 20 tisyach rokiv tomu magacitli zavoyuvali Mars i pidkorili jogo korinnih zhiteliv aoliv Vid sluzhnici Aeliti na im ya Iha Gusyev diznayetsya sho Aelita ce dochka glavi Marsa Tuskuba Iha pokazuye jomu videozv yazok i vipadkovo peremikayetsya na zasidannya uryadu Marsa Z rozmov na zasidannya Gusyev rozumiye sho marsiani hochut ubiti zemlyan Gusyev doslidzhuye Soaceru ta doviduyetsya pro rozkol u marsianskomu suspilstvi Proti vladi Tuskuba vistupaye inzhener Gor yakij spodivayetsya na dopomogu zemlyan u organizaciyi povstannya Gusyev pogodzhuyetsya dopomogti jomu Losyev tim chasom zakohuyetsya v Aelitu i vona vidmovlyayetsya vbiti zemlyan Aelita z Losyevim tikayut do svyashennoyi pecheri de tayemno odruzhuyutsya Koli Losyev povertayetsya do stolici tam vzhe pochalasya revolyuciyu pid provodom Gora Losyev rozshukuye litalnij aparat i virushaye na poshuki Gusyeva Nevdovzi armiya Tuskuba sho vidstupila v pidzemni tuneli zavdaye raptovogo udaru po arsenalu povstanciv i znishuye yihnij povitryanij flot Losyev ryatuye Gusyeva z pid zavaliv voni proshayutsya z poranenim Gorom i spuskayutsya v tuneli Pislya blukan pidzemellyami Los i Gusyev zustrichayut Aelitu Tuskub vazhko ranit Losya ta zabiraye Aelitu Gusyev zabiraye tovarisha do aparata i voni vidlitayut do Zemli Revolyuciya Gora zaznaye porazki V poloti Losyev otyamlyuyetsya ta vvazhaye sho prigodi na Marsi jomu nasnilisya Aparat potraplyaye v hvist kometi j zbivayetsya z kursu prizemlivshis v SShA Hocha polit trivav dekilka misyaciv na Zemli minulo 4 roki Skals publikuye rozpovid Losya sho prinosit inzheneru slavu Los namagayetsya povtoriti marsianski tehnologiyi z metoyu prinesti shastya na Zemli Gusyev organizovuye nabir dobrovolciv dlya dopomogi marsianskij revolyuciyi Losyev otrimuye z Marsa signal De ti i rozumiye sho jogo nadislala Aelita Ideologiya Aelita naukovo fantastichnij tvir u yakomu tema mizhplanetnogo polotu poyednuyetsya z opisom socialno politichnih problem Zobrazhuyuchi zhittya na Marsi i marsianske suspilstvo pokazuyuchi povstannya prignichenih zhiteliv planeti kolivannya jogo ochilnika Gora pismennik zamaskovano polemizuvav z socialnimi teoriyami Gerberta Vellsa z pesimistichnoyu propoviddyu prismerku Yevropi Osvalda Shpenglera i deyakimi inshimi filosofskimi teoriyami nazvanimi v SRSR burzhuaznimi Pokazuyuchi obraz marsianina Tuskuba golovi Radi Inzheneriv i faktichno diktatora Marsa yakij obstoyuye civilizaciyu lishe dlya obranih Tolstoj vikrivaye antinarodnij harakter jogo poglyadiv u yakih pomitni spilni risi z ideologiyeyu nacizmu Naukovo tehnichnu fabulu povisti zasnovano na teoriyi mizhplanetnih raketnih spoluchen rozroblenij rosijskim naukovcem Kostyantinom Ciolkovskim u jogo praci Doslidzhennya svitovih prostoriv reaktivnimi priladami Takozh ne menshoyu miroyu na problematiku romanu spravlyali vpliv ideyi antroposofiyi zokrema Hroniki Akashi Oleksij Tolstoj prijmaye isnuvannya Atlantidi i borotbu ras yak rushij starodavnoyi istoriyi Opisi Atlantidi duzhe shozhi na yiyi opisi v tvorah antroposofiv Ideyi antroposofiyi mozhna pomititi yak u mirkuvannyah Losya tak i v rozpovidyah Aeliti U vsesviti litaye pil zhittya Ti sami spori osidayut na Mars i na Zemlyu na vsi miriadi zirok sho holonut Skriz vinikaye zhittya i nad zhittyam vsyudi panuye lyudinopodibna istota ne mozhna stvoriti tvarinu doskonalishu nizh lyudina Rozum ce materiya tverdisha za kamin i shvidsha za svitlo Rich ye timchasove zgushennya rozumu U kristali rozum perebuvaye v absolyutnomu spokoyi V mizhzoryanomu prostori rozum v absolyutnomu rusi Lyudina mistok mizh cimi dvoma stanami rozumu Cherez lyudinu teche potik rozumu u vidimij svit Nogi lyudini virostayut z kristalu zhivit yiyi sonce yiyi ochi zori yiyi golova chasha z beregami yaki syagayut u vsesvit V inshih tvorahInzhener Los vinahidnik yajcepodibnih mizhplanetnih litalnih aparativ pryamo zgaduyetsya she v odnomu fantastichnomu tvori Oleksiya Tolstogo Soyuz p yatoh u zbirci Fantastika 85 Moskva 1985 opublikuvav opovidannya Tretij rasskaz Aelity syuzhet yakogo vtim lishe pobichno pov yazanij z povistyu Oleksiya Tolstogo a zdebilshogo stosuyetsya podij sho vidbuvayutsya na starodavnij Zemli pislya vtechi magacitliv na Tumu Mars Tam opisano vimani i zastosuvannya yadernoyi zbroyi u Starodavnij Indiyi v 1987 vipustiv prodovzhennya tvoru Oleksiya Tolstogo povist Zvezdy poslednij luch de opisav nastupne vidviduvannya Marsa inzhenerom Losem dlya togo shob vizvoliti Aelitu z uv yaznennya na yake yiyi pririk Tuskub Kir Bulichov u 1990 opublikuvav opovidannya Tebe prostoj marsianin prote elementi obstanovki fantastichnogo Marsa vikoristani tam dlya kritiki radyanskoyi sistemi Vasil Golovachov tezh napisav svoye prodovzhennya Aeliti povist Magacitly 2003 sho vhodit do jogo ciklu Smutnoe vremya V indi gri Lifeless Planet prisutni bagato vidsilan do Aeliti Oleksiya Tolstogo Fantastika i realnistU povisti vkazano adresu budinku v Petrogradi de meshkav inzhener Los i poruch yakogo 18 serpnya 1921 roku vidbuvsya zapusk jogo raketi Zhdanovska naberezhna 11 Cej budinok dijsno isnuye i zberigsya dosi Cikavo sho azh z troh prichin ce misce maye stosunok do istoriyi rosijskoyi kosmonavtiki 1 u susidnomu budinku 13 u 1920 ti roztashovuvalasya shkola aviacijnih mehanikiv im Voroshilova u yakij vikladav mozhlivij prototip geroya romanu Yuzef Dominikovich Los sho piznishe stav rozrobnikom raketnih dviguniv 2 u 1930 h nepodalik isnuvala laboratoriya GVRRu i yiyi viprobuvalnij poligon 3 poruch za adresoyu Zhdanovska naberezhna 13 roztashovana Vijskovo kosmichna akademiya imeni O F Mozhajskogo EkranizaciyiPersha ekranizaciya Aeliti todi she v formi romanu dlya doroslih vikonana radyanskim rezhiserom Yakovom Oleksandrovichem Protazanovim u 1924 roci Jogo nimij film Aelita vvazhayut klasikoyu svitovoyi kinofantastiki Na vidminu vid pershodzherela Aelita tam pokazana uzurpatorkoyu vladi sho vikoristovuye revolyuciyu dlya povalennya svogo batka Multfilm Mizhplanetna revolyuciya 1924 vikoristovuye okremi syuzhetni motivi romanu Oleksiya Tolstogo Aelita 1980 ugorska ekranizaciya rezhisera Andrasha Rajnayi U 1981 roci povist chastkovo ekranizovana v telespektakli chetvertij vipusk Perekladi ukrayinskoyuPovist Aelita 1937 ukrayinskoyu movoyu pereklala Yelizaveta Romashko v 1971 mu Pereklad vijshov drukom u vidavnictvi Molod 1971 perevidannya u 1984 mu Div takozhPrincesa Marsa Chervona zorya roman Aelita najstarisha radyanska ta rosijska literaturna premiya v oblasti fantastiki Nazvana na chest geroyini povisti PrimitkiV originali Ihoshka Kniga Aelita Giperboloid inzhenera Garina Izdatelstvo Pravda 1983 Primechaniya k romanu Aelita str 377 avtor A Alpatov Rozdil Suputnik Rozdil Druga rozpovid Aeliti Same tak perekladayetsya im ya Aelita Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Alina LIHAChEVA Byl takoj letchik Los Pochti fantasticheskie zametki o fantasticheskom romane Tehnika molodezhi nauchno populyarnyj zhurnal 1989 10 S 40 43 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Posilannya Aelita v ukrayinskomu perekladi Ye Romashko 24 serpnya 2017 u Wayback Machine Aelita 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na sajti Laboratoriya fantastiki ros Aleksej Tolstoj Aelita Zakat Marsa Roman 5 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Kopejkin A ros