Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Червона зоря» — роман-утопія про Марс Олександра Богданова. Вперше опубліковано в петербурзькому видавництві «Товариство художників друку» 1908 року, перевидавався у 1918 та 1929 роках. Український переклад вийшов друком в українсько-американському видавництві «Космос» (Берлін) 1922 року. Роман вважається однією з останніх класичних утопій.
 | |
| Автор | Богданов Олександр Олександрович |
|---|---|
| Мова | російська |
| Тема | освоєння космосу і комунізм |
| Жанр | роман |
| Видано | 1908 |
| |
Богданов належав до найактивніших членів соціал-демократичної партії в Росії (від 1896 року), був одним з лідерів першої російської революції, і писав романи як популярний виклад своїх філософських та політичних поглядів.
Сюжет
У розпал революції до революціонера Леоніда приходить неблизько знайомий йому товариш по партії дивного вигляду і пропонує подорож на Марс. Виявляється, цей товариш — марсіанин, один з групи, яка деякий час перебуває на Землі з метою вивчення можливості отримання необхідних для їхньої цивілізації енергетичних ресурсів.
Марсіанин переконує Леоніда в правдивості своїх слів, показавши свій справжній вигляд, до того приховуваний за допомогою ретельно зробленої маски (головна відмінність марсіан — величезні очі, необхідні в умовах марсіанської малої освітленості, на широкій верхній частині обличчя, і вузька нижня) та продемонструвавши деякі досягнення іншопланетної науки.
В апараті, що використовує для відриву від Землі принцип антигравітації, а для руху — енергію, що отримується з радіоактивних елементів, герой, разом з марсіанським екіпажем, вирушає на Марс. Вже на космічному апараті Леонід починає ознайомлюватися з досягненнями науки, мовою та соціальним устроєм Марса. Господарі люб'язно все йому показують і пояснюють. Землянин відвідує різні міста, заклади та підприємства Марса.
Соціальний устрій на Марсі — комунізм. Всі працюють свідомо, переходячи з одного підприємства на інше в міру потреби в тому чи іншому продукті. На планеті панує повна статева рівноправність, відсутність класів, вільні сексуальні стосунки, немає приватної власності тощо.
Леоніда переважно супроводжує один з членів екіпажу космічного корабля — Нетті, яка виявляється жінкою (що було непомітно, позаяк немає різниці між чоловіками та жінками ні в одязі, ні в спілкуванні, ні в іменах). У героя виникає з нею роман.
Зрештою герой дізнається, що марсіанське суспільство обговорює проблему нестачі енергетичних ресурсів — радіоактивних матеріалів, які в достатку є на Землі. Одна зі сторін обговорення пропонує для цього колонізувати Землю, але, позаяк земне людство, в силу його егоїстичності, не віддасть ресурсів добровільно, передбачається повністю його знищити. Інша сторона пропонує освоїти Венеру, де радіоактивних матеріалів ще більше, але через дуже важкі природні умови їх розробка є дуже ризикованою. З'ясовується, що найавторитетнішим прихильником знищення земного людства є ще один член експедиції на Землю — Стерні. Менні та Нетті — проти цього плану.
Леонід спостерігає обговорення проблеми Землі. Після суперечок Нетті пропонує, як альтернативу, експедицію на Венеру.
Психічний стан Леоніда, пригніченого тугою за Землею, погіршується, він зустрічається зі Стерні, і, сперечаючись із ним, в нестямі вбиває опонента.
Подальші події герой пам'ятає невиразно: його не заарештовують, але лікують, а потім відправляють на Землю. Незабаром він приходить до тями в психіатричній лікарні, що належить його товаришеві по партії — Вернеру. Революція в Росії на той час зазнала поразки.
Леонід збирається тікати з лікарні. Готуючись до втечі, він записує свої спогади про Марс, щоб залишити їх Вернеру.
Закінчується роман листом лікаря Вернера «літератору Мирському», в якому він розповідає про те, як, після успішного для революціонерів бою, в його лікарню, перетворену на шпиталь, приносять пораненого Леоніда. Незабаром його відвідує Нетті і забирає до себе на квартиру. Відвідавши цю квартиру через деякий час, Вернер не знаходить там ані Нетті, ані Леоніда, а лише прощальну записку від них. Далі лікар пише про успішний хід революції і надії на її швидку перемогу.
Персонажі
- Леонід (Ленні, як його називають марсіани) — головний герой, соціал-демократ;
- Ганна Миколаївна — подруга Леоніда на початку книги, революціонерка;
- Менні — марсіанський космонавт, авторитетний науковець;
- Нетті — марсіанська жінка-космонавт, лікарка та науковиця, стає подругою Леоніда на Марсі;
- Стерні — марсіанський космонавт, математик, колишній чоловік Нетті;
- Летта — літній марсіанський космонавт, гине на космічному кораблі по дорозі до Марса, під час невдалого хімічного досліду;
- Енно — марсіанська космонавтка, астрономка, подруга Нетті, колишня дружина Менні;
- Нелла — вихователька, мати Нетті;
- Вернер — лікар, голова психіатричної лікарні, де перебуває Леонід після повернення на Землю, революціонер;
- Володимир — пацієнт лікарні Вернера, робітник, допомагає Леоніду готувати втечу з неї.
Науково-технічні досягнення марсіан/передбачення Богданова
Оскільки, на думку Богданова, існують об'єктивні закони розвитку життя та суспільства, то суспільство розвивається одним шляхом, де б це не відбувалось. Життя та людство на Марсі виникли раніше, ніж на Землі, тому марсіани перебувають на вищій стадії розвитку, ніж земне людство. Таким чином, їхні наукові та технічні досягнення — це майбутні досягнення цивілізації Землі:
- Космічні подорожі
- Реактивні двигуни
- Використання ядерної енергії
- Телебачення
- Стереоскопічне телебачення
- Комп'ютери
- Автоматизація виробництва
- Синтетичні матеріали
- Переливання крові
В описі космічної подорожі Богданов передбачає поступові розгін та гальмування, невагомість за відсутності прискорення та за малого прискорення, також автор описує будову космічного корабля — «етеронефа».
Продовження роману
Роман О. Богданова «Інженер Менні [ 12 березня 2021 у Wayback Machine.]» (1913) є продовженням його утопії «Червона зоря». Герой роману Леонід викладає передісторію зародження комуністичного руху на Марсі під час будівництва Великих каналів.
Роман «Інженер Менні» популяризує наукові ідеї О. Богданова про «організаційну» науку, викладені ним пізніше в праці «Тектологія» (1913—1922). Роман та викладені в ньому філософські погляди Богданова на процес розвитку суспільства зазнали жорсткої критики з боку Леніна, і, після початку 1929 року процесів за фракціями, роман не перевидавався. Лише через 60 років видано скорочений варіант роману.
Післямова 1923 року
Написано для видання грузинського перекладу «Червоної зорі». Богданов викладає, «які нові ознаки намітилися за цей час стосовно можливих форм життя майбутнього суспільства». Він виділяє 3 «передбачення»: про використання внутрішньоатомної енергії, саморегульованих механізмів (приклад — торпеда) у виробництві, універсально-організаційної науки.
Примітки
- Гриценко, М. Утопії: образи світлого майбутнього у фантастиці // Українська культура. — 2019. — № 1-3 [тематичний номер «Феномен фантастики»]. с. 21.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
Посилання
- Червона зоря (роман) в бібліотеці Максима Мошкова(рос.)
- «Червона зоря» на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervona zorya roman utopiya pro Mars Oleksandra Bogdanova Vpershe opublikovano v peterburzkomu vidavnictvi Tovaristvo hudozhnikiv druku 1908 roku perevidavavsya u 1918 ta 1929 rokah Ukrayinskij pereklad vijshov drukom v ukrayinsko amerikanskomu vidavnictvi Kosmos Berlin 1922 roku Roman vvazhayetsya odniyeyu z ostannih klasichnih utopij Chervona zorya Avtor Bogdanov Oleksandr OleksandrovichMova rosijskaTema osvoyennya kosmosu i komunizmZhanr romanVidano 1908 Chervona zorya u Vikishovishi Bogdanov nalezhav do najaktivnishih chleniv social demokratichnoyi partiyi v Rosiyi vid 1896 roku buv odnim z lideriv pershoyi rosijskoyi revolyuciyi i pisav romani yak populyarnij viklad svoyih filosofskih ta politichnih poglyadiv SyuzhetU rozpal revolyuciyi do revolyucionera Leonida prihodit neblizko znajomij jomu tovarish po partiyi divnogo viglyadu i proponuye podorozh na Mars Viyavlyayetsya cej tovarish marsianin odin z grupi yaka deyakij chas perebuvaye na Zemli z metoyu vivchennya mozhlivosti otrimannya neobhidnih dlya yihnoyi civilizaciyi energetichnih resursiv Marsianin perekonuye Leonida v pravdivosti svoyih sliv pokazavshi svij spravzhnij viglyad do togo prihovuvanij za dopomogoyu retelno zroblenoyi maski golovna vidminnist marsian velichezni ochi neobhidni v umovah marsianskoyi maloyi osvitlenosti na shirokij verhnij chastini oblichchya i vuzka nizhnya ta prodemonstruvavshi deyaki dosyagnennya inshoplanetnoyi nauki V aparati sho vikoristovuye dlya vidrivu vid Zemli princip antigravitaciyi a dlya ruhu energiyu sho otrimuyetsya z radioaktivnih elementiv geroj razom z marsianskim ekipazhem virushaye na Mars Vzhe na kosmichnomu aparati Leonid pochinaye oznajomlyuvatisya z dosyagnennyami nauki movoyu ta socialnim ustroyem Marsa Gospodari lyub yazno vse jomu pokazuyut i poyasnyuyut Zemlyanin vidviduye rizni mista zakladi ta pidpriyemstva Marsa Socialnij ustrij na Marsi komunizm Vsi pracyuyut svidomo perehodyachi z odnogo pidpriyemstva na inshe v miru potrebi v tomu chi inshomu produkti Na planeti panuye povna stateva rivnopravnist vidsutnist klasiv vilni seksualni stosunki nemaye privatnoyi vlasnosti tosho Leonida perevazhno suprovodzhuye odin z chleniv ekipazhu kosmichnogo korablya Netti yaka viyavlyayetsya zhinkoyu sho bulo nepomitno pozayak nemaye riznici mizh cholovikami ta zhinkami ni v odyazi ni v spilkuvanni ni v imenah U geroya vinikaye z neyu roman Zreshtoyu geroj diznayetsya sho marsianske suspilstvo obgovoryuye problemu nestachi energetichnih resursiv radioaktivnih materialiv yaki v dostatku ye na Zemli Odna zi storin obgovorennya proponuye dlya cogo kolonizuvati Zemlyu ale pozayak zemne lyudstvo v silu jogo egoyistichnosti ne viddast resursiv dobrovilno peredbachayetsya povnistyu jogo znishiti Insha storona proponuye osvoyiti Veneru de radioaktivnih materialiv she bilshe ale cherez duzhe vazhki prirodni umovi yih rozrobka ye duzhe rizikovanoyu Z yasovuyetsya sho najavtoritetnishim prihilnikom znishennya zemnogo lyudstva ye she odin chlen ekspediciyi na Zemlyu Sterni Menni ta Netti proti cogo planu Leonid sposterigaye obgovorennya problemi Zemli Pislya superechok Netti proponuye yak alternativu ekspediciyu na Veneru Psihichnij stan Leonida prignichenogo tugoyu za Zemleyu pogirshuyetsya vin zustrichayetsya zi Sterni i sperechayuchis iz nim v nestyami vbivaye oponenta Podalshi podiyi geroj pam yataye nevirazno jogo ne zaareshtovuyut ale likuyut a potim vidpravlyayut na Zemlyu Nezabarom vin prihodit do tyami v psihiatrichnij likarni sho nalezhit jogo tovarishevi po partiyi Verneru Revolyuciya v Rosiyi na toj chas zaznala porazki Leonid zbirayetsya tikati z likarni Gotuyuchis do vtechi vin zapisuye svoyi spogadi pro Mars shob zalishiti yih Verneru Zakinchuyetsya roman listom likarya Vernera literatoru Mirskomu v yakomu vin rozpovidaye pro te yak pislya uspishnogo dlya revolyucioneriv boyu v jogo likarnyu peretvorenu na shpital prinosyat poranenogo Leonida Nezabarom jogo vidviduye Netti i zabiraye do sebe na kvartiru Vidvidavshi cyu kvartiru cherez deyakij chas Verner ne znahodit tam ani Netti ani Leonida a lishe proshalnu zapisku vid nih Dali likar pishe pro uspishnij hid revolyuciyi i nadiyi na yiyi shvidku peremogu PersonazhiLeonid Lenni yak jogo nazivayut marsiani golovnij geroj social demokrat Ganna Mikolayivna podruga Leonida na pochatku knigi revolyucionerka Menni marsianskij kosmonavt avtoritetnij naukovec Netti marsianska zhinka kosmonavt likarka ta naukovicya staye podrugoyu Leonida na Marsi Sterni marsianskij kosmonavt matematik kolishnij cholovik Netti Letta litnij marsianskij kosmonavt gine na kosmichnomu korabli po dorozi do Marsa pid chas nevdalogo himichnogo doslidu Enno marsianska kosmonavtka astronomka podruga Netti kolishnya druzhina Menni Nella vihovatelka mati Netti Verner likar golova psihiatrichnoyi likarni de perebuvaye Leonid pislya povernennya na Zemlyu revolyucioner Volodimir paciyent likarni Vernera robitnik dopomagaye Leonidu gotuvati vtechu z neyi Naukovo tehnichni dosyagnennya marsian peredbachennya BogdanovaOskilki na dumku Bogdanova isnuyut ob yektivni zakoni rozvitku zhittya ta suspilstva to suspilstvo rozvivayetsya odnim shlyahom de b ce ne vidbuvalos Zhittya ta lyudstvo na Marsi vinikli ranishe nizh na Zemli tomu marsiani perebuvayut na vishij stadiyi rozvitku nizh zemne lyudstvo Takim chinom yihni naukovi ta tehnichni dosyagnennya ce majbutni dosyagnennya civilizaciyi Zemli Kosmichni podorozhi Reaktivni dviguni Vikoristannya yadernoyi energiyi Telebachennya Stereoskopichne telebachennya Komp yuteri Avtomatizaciya virobnictva Sintetichni materiali Perelivannya krovi V opisi kosmichnoyi podorozhi Bogdanov peredbachaye postupovi rozgin ta galmuvannya nevagomist za vidsutnosti priskorennya ta za malogo priskorennya takozh avtor opisuye budovu kosmichnogo korablya eteronefa Prodovzhennya romanuRoman O Bogdanova Inzhener Menni 12 bereznya 2021 u Wayback Machine 1913 ye prodovzhennyam jogo utopiyi Chervona zorya Geroj romanu Leonid vikladaye peredistoriyu zarodzhennya komunistichnogo ruhu na Marsi pid chas budivnictva Velikih kanaliv Roman Inzhener Menni populyarizuye naukovi ideyi O Bogdanova pro organizacijnu nauku vikladeni nim piznishe v praci Tektologiya 1913 1922 Roman ta vikladeni v nomu filosofski poglyadi Bogdanova na proces rozvitku suspilstva zaznali zhorstkoyi kritiki z boku Lenina i pislya pochatku 1929 roku procesiv za frakciyami roman ne perevidavavsya Lishe cherez 60 rokiv vidano skorochenij variant romanu Pislyamova 1923 rokuNapisano dlya vidannya gruzinskogo perekladu Chervonoyi zori Bogdanov vikladaye yaki novi oznaki namitilisya za cej chas stosovno mozhlivih form zhittya majbutnogo suspilstva Vin vidilyaye 3 peredbachennya pro vikoristannya vnutrishnoatomnoyi energiyi samoregulovanih mehanizmiv priklad torpeda u virobnictvi universalno organizacijnoyi nauki PrimitkiGricenko M Utopiyi obrazi svitlogo majbutnogo u fantastici Ukrayinska kultura 2019 1 3 tematichnij nomer Fenomen fantastiki s 21 Arhiv originalu za 26 chervnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 PosilannyaChervona zorya roman v biblioteci Maksima Moshkova ros Chervona zorya na sajti E biblioteka Chtivo