Мала Снітинка село в Україні у Фастівському районі Київської області Населення становить 967 осіб Розташоване за 5 км ві

Мала́ Снітинка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 967 осіб. Розташоване за 5 км від Фастова біля річки Унава на автодорозі Фастів — Київ (через Кощіївку).

село Мала Снітинка


Герб	Прапор

Фастівська міська громада

Основні дані

Засноване

початок XVII століття

Населення

967

Площа

1,31 км²

Густота населення

738,17 осіб/км²

Поштовий індекс

08523

Телефонний код

+380 4565

Географічні дані

Географічні координати

50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.Координати: 50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

156 м

Місцева влада

Адреса ради

08500, Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, пл. Соборна, 1

Карта

Мала Снітинка

Мала Снітинка

Мапа

Мала Снітинка у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Шахрайка, що впадає в Унаву.

Назва села

Назва села тісно пов'язана з назвою села Велика Снітинка. Вона, найвірогідніше, утворена від назви великоснітинської місцевої річки Снітки. Хоча на Фастівщині є багато легенд і про сподвижника Семена Палія козака Снятенка. Але так як є відомості про існування великоснітинської Снятинки у 1594 році, то назву селу, мабуть, дала таки р. Снітка. Її ж назва походить від назви риби, бо на Русі у давньоруській мові рибу часто називали СНЄДЬ, СНЯТЬ. Річка Снітка нині разом з іншими струмками сполучена з річкою Унавою. Раніше це була більш повноводна річка, тому Мала Снітинка за козацьких і царських часів була далеко не бідним селом.

Історія

Згідно Андрусівського перемир'я 1667 р. Снітинка і Велика і Мала залишились у складі Польщі, однак у 1690 році під час повстання Палія села захопили козаки. А з 1704 були підпорядковані гетьману Мазепі та Орлику до 1712. У 1712 повернуті Польщі до 1795, коли відбувся третій поділ Речі посполитої. За часів царської Росії багато мешканців села і сусідньої Малої Офірни Фастівської ходили до церкви с. .

У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою. У ті часи у селі знаходилася місцева просвітницька хата-читальня. Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп ім. Молотова. Немало постраждало село і у голодоморні 1932—1933 рр. та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

21-22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, а під час війни у селі була низова ланка Фастівської ОУН. Сільуправа діяла у селі до 6 листопада 1943 року — часу звільнення села від німців. У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп ім. Молотова, а у М. Офірні — колгосп ім. 22 Січня.

У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом в укрупнений, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».

У 1993 році в селі виник осередок Товариства «Просвіта» і довгий час у Малій Снітинці існував єдиний в районі Народний дім «Просвіта» на зразок колишніх просвітницьких хат-читалень.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	906	93.69%
російська	57	5.89%
білоруська	4	0.42%
Усього	967	100%

Постаті

Гега Руслан Юрійович (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Руденко Марко Тимофійович ( 1889 - 1919) -- учасник першої світової війни, кавалертст. У 1918/19 належав до загону Гайового. Загинув у бою з білогвардійцями.