Мала Снітинка село в Україні у Фастівському районі Київської області Населення становить 967 осіб Розташоване за 5 км ві

село Мала Снітинка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Фастівський
Громада	Фастівська міська громада
Основні дані
Засноване	початок XVII століття
Населення	967
Площа	1,31 км²
Густота населення	738,17 осіб/км²
Поштовий індекс	08523
Телефонний код	+380 4565
Географічні дані
Географічні координати	50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.Координати: 50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	156 м
Місцева влада
Адреса ради	08500, Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, пл. Соборна, 1
Карта
	Мала Снітинка
	Мала Снітинка
Мапа
	Мала Снітинка у Вікісховищі

Мала́ Снітинка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 967 осіб. Розташоване за 5 км від Фастова біля річки Унава на автодорозі Фастів — Київ (через (Кощіївку)).

Географія

Селом протікає річка (Шахрайка), що впадає в Унаву.

Назва села

Назва села тісно пов'язана з назвою села Велика Снітинка. Вона, найвірогідніше, утворена від назви великоснітинської місцевої річки Снітки. Хоча на Фастівщині є багато легенд і про сподвижника Семена Палія козака Снятенка. Але так як є відомості про існування великоснітинської Снятинки у 1594 році, то назву селу, мабуть, дала таки р. Снітка. Її ж назва походить від назви риби, бо на Русі у давньоруській мові рибу часто називали СНЄДЬ, СНЯТЬ. Річка Снітка нині разом з іншими струмками сполучена з річкою Унавою. Раніше це була більш повноводна річка, тому Мала Снітинка за козацьких і царських часів була далеко не бідним селом.

Історія

Згідно Андрусівського перемир'я 1667 р. Снітинка і Велика і Мала залишились у складі Польщі, однак у 1690 році під час повстання Палія села захопили козаки. А з 1704 були підпорядковані гетьману Мазепі та Орлику до 1712. У 1712 повернуті Польщі до 1795, коли відбувся третій поділ Речі посполитої. За часів царської Росії багато мешканців села і сусідньої (Малої Офірни) Фастівської ходили до церкви с. .

У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського (отамана Гайового) і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою. У ті часи у селі знаходилася місцева просвітницька хата-читальня. Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп ім. Молотова. Немало постраждало село і у голодоморні 1932—1933 рр. та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

21-22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, а під час війни у селі була низова ланка Фастівської ОУН. Сільуправа діяла у селі до 6 листопада 1943 року — часу звільнення села від німців. У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп ім. Молотова, а у М. Офірні — колгосп ім. 22 Січня.

У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом в укрупнений, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».

У 1993 році в селі виник осередок Товариства «Просвіта» і довгий час у Малій Снітинці існував єдиний в районі Народний дім «Просвіта» на зразок колишніх просвітницьких хат-читалень.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	906	93.69%
російська	57	5.89%
білоруська	4	0.42%
Усього	967	100%

Постаті

(Гега Руслан Юрійович) (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
(Руденко Марко Тимофійович) ( 1889 - 1919) -- учасник першої світової війни, кавалертст. У 1918/19 належав до загону (Гайового). Загинув у бою з білогвардійцями.