Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катерина Гриневич відома як Ка́тря Гриневиче́ва (з дому Банах; 19 листопада 1875, Винники біля Львова — 25 грудня 1947, Берхтесґаден, Баварія) — українська письменниця та освітянка. Діячка жіночого руху на Галичині, очільниця Союзу українок.
| Катря Гриневичева | ||||
|---|---|---|---|---|
| Катерина Гриневич | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Катерина Банах | |||
| Народилася | 19 листопада 1875 Винники | |||
| Померла | 25 грудня 1947 (72 роки) Берхтесґаден (Німеччина) | |||
| Поховання | Берхтесгаден | |||
| Діяльність | література, просвітництво | |||
| Сфера роботи | d[1], Історична проза[d][1], освіта[d][1] і феміністичний рух[1] | |||
| Роки активності | 1906-1947 | |||
| Magnum opus | повісті «Шоломи в сонці» (1928) та «Шестикрилець» (1929) | |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народилася в сім'ї Василя Банаха, державного службовця, і Марії Кубай, як найстарша дитина. Дати освіту дочці і шістьом синам було батькам нелегко, тож життя в родині межувало зі спартанською простотою.
Брати Катрі (крім Григора, який помер ще дитиною) здобули високу освіту. Д-р був адвокатом у Надвірній, о. Іван — сотрудником греко-католицької катедри у Перемишлі, д-р Володимир — лікарем, Денис — учителем й організатором хору в с. Гаях під Львовом, Євген — хорунжим УГА, загинув 1920 року в «чотирикутнику смерті», наймолодший Богдан впав від польської кулі в часі листопадових боїв у 1918 у Львові.
Раннє дитинство провела у Винниках. Коли їй минуло 3 роки, родина переїхала до Кракова. Тут минули дитячі й шкільні роки, тут закінчила польську вчительську семінарію й почала писати польською. У семінарії було заведено факультативне вивчення української мови для тих майбутніх учительок, що мали працювати у Східній Галичині, і Катерина Банах починає вивчати рідну мову. На цей час припадає її зустріч із Василем Стефаником, який схилив письменницю до української літератури. У спогадах Стефаник писав про краківський період їх біографій: «Треба уладжувати шевченківський концерт… Радикали перепачковують на одну з деклямацій „Каменярів“ Франка ... Декляматорка, тепер пані Гриневичева, думаю, не взяла на себе непростимого гріха».
Через батькового приятеля, вчителя з Винник Григора Врецьону познайомилася з . Після одруження й закінчення семінарії 19-літня вчителька переїхала до Львова, де й прожила майже все життя. Чоловік працював учителем в українській школі вправ при Львівській учительській семінарії, мешкали при вул. Б.Ґловацького (тепер Я.Головацького), 8. У 1896 році народила сина , у 1898-му — , у 1903 — донькк .
У Львові Катря Гриневичева, крім літератури, займалася редакційно-видавничою справою, стала однією з активних діячок жіночого руху в Галичині. 1909 року доручило їй редагувати журнал для дітей «Дзвінок», який став популярним не лише в Галичині, але й на Наддніпрянщині. В журналі з'явилися історичні оповідання самої Гриневич, адресовані молоді: «Перед похороном князя Романа», «Ярослав Осмомисл», «Княжичі».
Мала роман з Гнатом Хоткевичем, про який її біографи рідко згадують. Шанувальниця таланту письменниці про цей епізод каже коротко: «Музикою … зачарував її Гнат Хоткевич настільки, що подалася до нього в Київ».
На початку Першої світової війни (1914) обидва її сини пішли охотниками [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] до Легіону УСС, а Гриневичева разом з іншими втікачами-галичанами опинилася в таборі для воєнних виселенців у Ґмюнді (Нижня Австрія). Нелегке табірне життя описала у збірці оповідань «Непоборні» (1926). Потім був табір в , де працювала вчителькою.
У 1917 повернулася до Львова, де стала свідком листопадових боїв 1918-го, працювала в редакції «Українського Слова». Залишилася у місті після відходу Галицької Армії, працювала вчителькою. У 1920 з війни повернулися її сини. У 1922-1924 очолювала «Союз українок».
Її старший син Володимир одружився з , донькою адвоката та громадського діяча Степана Федака, доктор права, працював суддею в Городенці та Перемишлі. Молодший син Ярослав став адвокатом у Надвірній. Донька Дарія була професоркою в гімназії сестер Василіянок у Львові, згодом одружилася з українським економістом Іллею Витановичем (Витановичі мешкали у Львові на вул. Малаховського, тепер Остроградських, 2).
У 1926 помер (на 62 році життя) чоловік, Осип Гриневич. Письменниця лишилася самотньою, хоча до неї сваталися відомі галичани, зокрема, Василь Стефаник. Вона присвятила себе вихованню внучки Арети Витанович.
Коли вибухнула Друга світова війна (1939), Катря Гриневич перебувала у Надвірній у сина Ярослава, звідки виїхала до Львова. Завдяки цьому вона уникла трагічної долі свого брата, д-ра адвоката Валерія Банаха, вивезеного НКВДистами з Надвірної до Станиславова, а відтак на копальні Донбасу, де він загинув. У січні 1940 Катря Гриневичева зі синами Ярославом і Володимиром та їхніми родинами з підробленими документами німців, що нібито репатріювалися з Галичини до Райху, виїхала до генерал-губернаторства (окупованої німцями території Польщі) й оселилася у Кракові, місті свого дитинства й юності.
У 1944, рятуючись перед радянським наступом, Катря Гриневичева з деякими членами своєї родини знову вирушила на захід: Криниця, Братислава, Відень, Саксонія, Баварія. Врешті втікачі опинилися в таборі для «переміщених осіб» (DP, «ді-пі») в американській зоні окупації (Карлсфельд біля Мюнхена). Тут були також скульптор Сергій Литвиненко, який вирізьбив погруддя письменниці, літературознавець Остап Грицай, поет Євген Маланюк.
У серпні 1947 Катря Гриневичева зламала ногу, її поклали до міського шпиталю в Берхтесґадені, де зробили операцію. У цьому ж шпиталі письменниця померла в ніч проти 27 грудня 1947 року. Похована на цвинтарі Берхтесґадені.
Літературна та громадська діяльність
Катря Гриневичева належить до кола письменників, яке з'явилося на обрії української літератури на початку XX ст. Вона формувалася у колі прогресивних, демократично настроєних літераторів Західної України, підтримувала дружні стосунки з Василем Стефаником, Марком Черемшиною, Ольгою Кобилянською, Осипом Маковеєм, Гнатом Хоткевичем. Найбільше орієнтувалася на Івана Франка, який перший помітив її небуденний письменницький талант і почав друкувати її твори у редагованих ним виданнях.
Перша збірка Катрі Гриневичевої «Легенди і оповідання» (1906) була популярною, основу книжки становлять оповіді, присвячені тяжкому й безпросвітному життю бідарських дітей. Письменниця добре знала , бачила, за яких тяжких умов зростали й виховувалися діти галицької бідноти, тому багато сил віддала народному вихованню, формуванню шкільної лектури. У 1910—1912 pp. вона редагувала дитячий журнал «Дзвінок» (Львів 1890—1914).
Враження Першої світової війни покладені в основу збірки «Непоборні» (1926), яка принесла письменниці широке визнання поряд з творами на антивоєнну тему Василя Стефаника, Марка Черемшини, Михайла Яцкова, Ольги Кобилянської, повістю Осипа Турянського «Поза межами болю».
Основою історичних повістей Гриневичевої «Шестикрилець» (1935) та «Шоломи в сонці» (1928) стали події на Галицько-волинській землі другої половини XII — початку XIII ст. Гриневич спирається на історичні джерела, а також використовує тогочасні праці Михайла Грушевського, І. Линниченка, М. Кордуби, І. Шараневича, Д. Зубрицького. Увага зосереджена на основних подіях життя князя Романа Мстиславича: подорож до Угорщини, одруження з Рюриківною, похід на ятвягів, боротьба з великим боярством, укріплення західних кордонів, зміцнення зв'язків із півднем, боротьба з половцями, посилення єдності Русі, незгода з Рюриком Київським, похід на Польщу і смерть володаря. Повість складається зі своєрідного циклу оповідань, об'єднаних спільним героєм та ідейним пафосом. Письменниця творить культ героя — людини, воїна, князя, розуміє й виправдовує духовну самотність, твердість у боротьбі з боярською опозицією. Мстиславича зображено за різних обставин, і скрізь він — розумний політик і дипломат, хоробрий воїн, лицар честі й доброти, великий будівничий своєї держави.
Боротьба за спадщину Романа Мстиславича була не менш тривалою і жорстокою, ніж та, яку він вів, об'єднуючи і зміцнюючи Галицько-Волинське князівство. Про це йдеться у повісті «Шоломи в сонці», яка хронологічно продовжує «Шестикрильця», але має вже іншу тональність. Головним героєм твору виступає народ, він дає відсіч угорським окупантам Галича, стримує польський натиск на Волинь, розбиває Рюрика Київського з його найманцями. Героїчною смертю у цій битві гине і дівчина Ясиня, один із найсвітліших жіночих образів Гриневичевої.
Катря Гриневичева виробила власний стиль письма, її мова дещо архаїзована, як це й належить історичному полотну, збагачена давньоруською лексикою, взірцями давньої календарно-обрядової поезії. Сучасники докоряли їй за історизм мовлення, ускладненість образно-стильової системи. Письменниця дещо відійшла від традиційної оповідальності. Її стиль розрахований на емоційне, образне сприйняття подій. Катря Гриневичева свідомо культивує стиль літературного бароко з його багатою орнаментикою, вишуканістю й вибагливістю вислову, високою поетичною насиченістю образу. Динамічний сюжет її традиційної історичної повісті заступають ряди розрізнених величних і барвистих картин. Сучасного читача, призвичаєного до ясного й прозорого тексту, можуть вразити незвичайні художні засоби письменниці, її примхливі синтаксичні конструкції, іноді досить заплутані структури, оригінальний словник. Багатий і розмаїтий декоративний реквізит є складовою частиною літературного мислення письменниці.
Повісті Катрі Гриневичевої вияскравлюють цікаву й напружену сторінку історії України. Письменниця оживила історію, привернула увагу до тих історичних осіб та безіменних героїв, які в грізну годину будували свою державність, захищали її від ворожих нападів і внутрішніх чвар.
Творчий доробок
Авторка циклу «Легенди й оповідання» (1906), збірки оповідань і нарисів «По дорозі в Сихем» (1923), «Непоборні» (1926), великих епічних творів «Шоломи в сонці» (1928), «Шестикрилець» (1929, 1935).
Окремі видання
- Гриневичева К. Непоборні: Повісті, оповідання, новели. — Львів: Каменяр, 2004. — 359 с.
- Гриневичева К. Шестикрилець. Шоломи в сонці. — К.: Дніпро, 1990.
Окремі твори
- Катря Гриневичева. Картина з мемуара // Вістник Союза визволення України, 09.01.1916 [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Катря Гриневичева. Слідом Одіна // Дїло, 23.01.1916 [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Катря Гриневичева. Коло життя // Краківські вісті, 09.03.1941 [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Аудіозаписи творів
- Катря Гриневичева. "З весною" : https://www.youtube.com/watch?v=vb7bvW34NN4
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
Джерела
- Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88с.
- Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
- Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
- Герасимова Г. П. Гриневичева Катря [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 203. — .
- Гриневич Я. Катря Гриневичева: Біогр. нарис [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Торонто: Гомін України, 1968. — 95 с.
- Горак Р. Покута Катрі Гриневичевої // Дзвін. — 1990. — № 2. — С. 77-81.
- Качкан В. А., Качкан О. В. «Вкинула світла на далекі дороги суспільності» (Катря Гриневичева: біографічна мозаїка; пороги творчості, що замовчують листи) // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі. — К., 2011. — С. 11-44.
- Лебедівна Л. Релігійно-містичні мотиви прози Антона Лотоцького та Катрі Гриневичевої // Дивослово. — 2005. — № 9. — С. 62-65.
- Мишанич О. Катря Гриневичева та її історичні повісті // Гриневичева К. Шестикрилець. Шоломи в сонці. — К., 1990. — С. 314—331.
- Мишанич О. Історія української літератури XX ст. — Кн. 2. — К.: Либідь, 1998.
- Погребенник Ф. Катря Гриневичева // Жовтень. — 1989. — № 1. — С. 50-51.
- Разживін В. М. Особливості стилю історичної прози Катрі Гриневичевої // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. — К., 2005. — Вип. 10. — С. 314—321.
- Харлан О. Д. Історична проза Катрі Гриневичевої. — К.: Міжнародна фінансова агенція, 1997. — с.117.
- Харлан О. Д. Катря Гриневичева: Літературний портрет. — К.: Знання, 2000. — 168 с.
- Харлан О. Д. Гриневичева Катря [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
- Катря Гриневичева // Український центр [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Ігор Мельник. Катря Гриневичева — репрезентантка галицького жіноцтва // Zbruch, 19.11.2015 [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Катря Гриневичева (1895—1947) // Українська література [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Твори Катрі Гриневичевої [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Chtyvo.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Grinevich vidoma yak Ka trya Grineviche va z domu Banah 19 listopada 1875 Vinniki bilya Lvova 25 grudnya 1947 Berhtesgaden Bavariya ukrayinska pismennicya ta osvityanka Diyachka zhinochogo ruhu na Galichini ochilnicya Soyuzu ukrayinok Katrya GrinevichevaKaterina GrinevichIm ya pri narodzhenniKaterina BanahNarodilasya19 listopada 1875 1875 11 19 VinnikiPomerla25 grudnya 1947 1947 12 25 72 roki Berhtesgaden Nimechchina PohovannyaBerhtesgadenDiyalnistliteratura prosvitnictvoSfera robotid 1 Istorichna proza d 1 osvita d 1 i feministichnij ruh 1 Roki aktivnosti1906 1947Magnum opuspovisti Sholomi v sonci 1928 ta Shestikrilec 1929 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodilasya v sim yi Vasilya Banaha derzhavnogo sluzhbovcya i Mariyi Kubaj yak najstarsha ditina Dati osvitu dochci i shistom sinam bulo batkam nelegko tozh zhittya v rodini mezhuvalo zi spartanskoyu prostotoyu Brati Katri krim Grigora yakij pomer she ditinoyu zdobuli visoku osvitu D r buv advokatom u Nadvirnij o Ivan sotrudnikom greko katolickoyi katedri u Peremishli d r Volodimir likarem Denis uchitelem j organizatorom horu v s Gayah pid Lvovom Yevgen horunzhim UGA zaginuv 1920 roku v chotirikutniku smerti najmolodshij Bogdan vpav vid polskoyi kuli v chasi listopadovih boyiv u 1918 u Lvovi Rannye ditinstvo provela u Vinnikah Koli yij minulo 3 roki rodina pereyihala do Krakova Tut minuli dityachi j shkilni roki tut zakinchila polsku vchitelsku seminariyu j pochala pisati polskoyu U seminariyi bulo zavedeno fakultativne vivchennya ukrayinskoyi movi dlya tih majbutnih uchitelok sho mali pracyuvati u Shidnij Galichini i Katerina Banah pochinaye vivchati ridnu movu Na cej chas pripadaye yiyi zustrich iz Vasilem Stefanikom yakij shiliv pismennicyu do ukrayinskoyi literaturi U spogadah Stefanik pisav pro krakivskij period yih biografij Treba uladzhuvati shevchenkivskij koncert Radikali perepachkovuyut na odnu z deklyamacij Kamenyariv Franka Deklyamatorka teper pani Grinevicheva dumayu ne vzyala na sebe neprostimogo griha Cherez batkovogo priyatelya vchitelya z Vinnik Grigora Vreconu poznajomilasya z Pislya odruzhennya j zakinchennya seminariyi 19 litnya vchitelka pereyihala do Lvova de j prozhila majzhe vse zhittya Cholovik pracyuvav uchitelem v ukrayinskij shkoli vprav pri Lvivskij uchitelskij seminariyi meshkali pri vul B Glovackogo teper Ya Golovackogo 8 U 1896 roci narodila sina u 1898 mu u 1903 donkk U Lvovi Katrya Grinevicheva krim literaturi zajmalasya redakcijno vidavnichoyu spravoyu stala odniyeyu z aktivnih diyachok zhinochogo ruhu v Galichini 1909 roku tovaristvo Prosvita doruchilo yij redaguvati zhurnal dlya ditej Dzvinok yakij stav populyarnim ne lishe v Galichini ale j na Naddnipryanshini V zhurnali z yavilisya istorichni opovidannya samoyi Grinevich adresovani molodi Pered pohoronom knyazya Romana Yaroslav Osmomisl Knyazhichi Mala roman z Gnatom Hotkevichem pro yakij yiyi biografi ridko zgaduyut Shanuvalnicya talantu pismennici pro cej epizod kazhe korotko Muzikoyu zacharuvav yiyi Gnat Hotkevich nastilki sho podalasya do nogo v Kiyiv Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 obidva yiyi sini pishli ohotnikami 15 veresnya 2016 u Wayback Machine do Legionu USS a Grinevicheva razom z inshimi vtikachami galichanami opinilasya v tabori dlya voyennih viselenciv u Gmyundi Nizhnya Avstriya Nelegke tabirne zhittya opisala u zbirci opovidan Nepoborni 1926 Potim buv tabir v de pracyuvala vchitelkoyu U 1917 povernulasya do Lvova de stala svidkom listopadovih boyiv 1918 go pracyuvala v redakciyi Ukrayinskogo Slova Zalishilasya u misti pislya vidhodu Galickoyi Armiyi pracyuvala vchitelkoyu U 1920 z vijni povernulisya yiyi sini U 1922 1924 ocholyuvala Soyuz ukrayinok Yiyi starshij sin Volodimir odruzhivsya z donkoyu advokata ta gromadskogo diyacha Stepana Fedaka doktor prava pracyuvav suddeyu v Gorodenci ta Peremishli Molodshij sin Yaroslav stav advokatom u Nadvirnij Donka Dariya bula profesorkoyu v gimnaziyi sester Vasiliyanok u Lvovi zgodom odruzhilasya z ukrayinskim ekonomistom Illeyu Vitanovichem Vitanovichi meshkali u Lvovi na vul Malahovskogo teper Ostrogradskih 2 U 1926 pomer na 62 roci zhittya cholovik Osip Grinevich Pismennicya lishilasya samotnoyu hocha do neyi svatalisya vidomi galichani zokrema Vasil Stefanik Vona prisvyatila sebe vihovannyu vnuchki Areti Vitanovich Koli vibuhnula Druga svitova vijna 1939 Katrya Grinevich perebuvala u Nadvirnij u sina Yaroslava zvidki viyihala do Lvova Zavdyaki comu vona unikla tragichnoyi doli svogo brata d ra advokata Valeriya Banaha vivezenogo NKVDistami z Nadvirnoyi do Stanislavova a vidtak na kopalni Donbasu de vin zaginuv U sichni 1940 Katrya Grinevicheva zi sinami Yaroslavom i Volodimirom ta yihnimi rodinami z pidroblenimi dokumentami nimciv sho nibito repatriyuvalisya z Galichini do Rajhu viyihala do general gubernatorstva okupovanoyi nimcyami teritoriyi Polshi j oselilasya u Krakovi misti svogo ditinstva j yunosti U 1944 ryatuyuchis pered radyanskim nastupom Katrya Grinevicheva z deyakimi chlenami svoyeyi rodini znovu virushila na zahid Krinicya Bratislava Viden Saksoniya Bavariya Vreshti vtikachi opinilisya v tabori dlya peremishenih osib DP di pi v amerikanskij zoni okupaciyi Karlsfeld bilya Myunhena Tut buli takozh skulptor Sergij Litvinenko yakij virizbiv pogruddya pismennici literaturoznavec Ostap Gricaj poet Yevgen Malanyuk U serpni 1947 Katrya Grinevicheva zlamala nogu yiyi poklali do miskogo shpitalyu v Berhtesgadeni de zrobili operaciyu U comu zh shpitali pismennicya pomerla v nich proti 27 grudnya 1947 roku Pohovana na cvintari Berhtesgadeni Literaturna ta gromadska diyalnistKatrya Grinevicheva nalezhit do kola pismennikiv yake z yavilosya na obriyi ukrayinskoyi literaturi na pochatku XX st Vona formuvalasya u koli progresivnih demokratichno nastroyenih literatoriv Zahidnoyi Ukrayini pidtrimuvala druzhni stosunki z Vasilem Stefanikom Markom Cheremshinoyu Olgoyu Kobilyanskoyu Osipom Makoveyem Gnatom Hotkevichem Najbilshe oriyentuvalasya na Ivana Franka yakij pershij pomitiv yiyi nebudennij pismennickij talant i pochav drukuvati yiyi tvori u redagovanih nim vidannyah Persha zbirka Katri Grinevichevoyi Legendi i opovidannya 1906 bula populyarnoyu osnovu knizhki stanovlyat opovidi prisvyacheni tyazhkomu j bezprosvitnomu zhittyu bidarskih ditej Pismennicya dobre znala bachila za yakih tyazhkih umov zrostali j vihovuvalisya diti galickoyi bidnoti tomu bagato sil viddala narodnomu vihovannyu formuvannyu shkilnoyi lekturi U 1910 1912 pp vona redaguvala dityachij zhurnal Dzvinok Lviv 1890 1914 Vrazhennya Pershoyi svitovoyi vijni pokladeni v osnovu zbirki Nepoborni 1926 yaka prinesla pismennici shiroke viznannya poryad z tvorami na antivoyennu temu Vasilya Stefanika Marka Cheremshini Mihajla Yackova Olgi Kobilyanskoyi povistyu Osipa Turyanskogo Poza mezhami bolyu Osnovoyu istorichnih povistej Grinevichevoyi Shestikrilec 1935 ta Sholomi v sonci 1928 stali podiyi na Galicko volinskij zemli drugoyi polovini XII pochatku XIII st Grinevich spirayetsya na istorichni dzherela a takozh vikoristovuye togochasni praci Mihajla Grushevskogo I Linnichenka M Kordubi I Sharanevicha D Zubrickogo Uvaga zoseredzhena na osnovnih podiyah zhittya knyazya Romana Mstislavicha podorozh do Ugorshini odruzhennya z Ryurikivnoyu pohid na yatvyagiv borotba z velikim boyarstvom ukriplennya zahidnih kordoniv zmicnennya zv yazkiv iz pivdnem borotba z polovcyami posilennya yednosti Rusi nezgoda z Ryurikom Kiyivskim pohid na Polshu i smert volodarya Povist skladayetsya zi svoyeridnogo ciklu opovidan ob yednanih spilnim geroyem ta idejnim pafosom Pismennicya tvorit kult geroya lyudini voyina knyazya rozumiye j vipravdovuye duhovnu samotnist tverdist u borotbi z boyarskoyu opoziciyeyu Mstislavicha zobrazheno za riznih obstavin i skriz vin rozumnij politik i diplomat horobrij voyin licar chesti j dobroti velikij budivnichij svoyeyi derzhavi Mogila Katri Grinevichevoyi v Berhtesgadeni Borotba za spadshinu Romana Mstislavicha bula ne mensh trivaloyu i zhorstokoyu nizh ta yaku vin viv ob yednuyuchi i zmicnyuyuchi Galicko Volinske knyazivstvo Pro ce jdetsya u povisti Sholomi v sonci yaka hronologichno prodovzhuye Shestikrilcya ale maye vzhe inshu tonalnist Golovnim geroyem tvoru vistupaye narod vin daye vidsich ugorskim okupantam Galicha strimuye polskij natisk na Volin rozbivaye Ryurika Kiyivskogo z jogo najmancyami Geroyichnoyu smertyu u cij bitvi gine i divchina Yasinya odin iz najsvitlishih zhinochih obraziv Grinevichevoyi Katrya Grinevicheva virobila vlasnij stil pisma yiyi mova desho arhayizovana yak ce j nalezhit istorichnomu polotnu zbagachena davnoruskoyu leksikoyu vzircyami davnoyi kalendarno obryadovoyi poeziyi Suchasniki dokoryali yij za istorizm movlennya uskladnenist obrazno stilovoyi sistemi Pismennicya desho vidijshla vid tradicijnoyi opovidalnosti Yiyi stil rozrahovanij na emocijne obrazne sprijnyattya podij Katrya Grinevicheva svidomo kultivuye stil literaturnogo baroko z jogo bagatoyu ornamentikoyu vishukanistyu j vibaglivistyu vislovu visokoyu poetichnoyu nasichenistyu obrazu Dinamichnij syuzhet yiyi tradicijnoyi istorichnoyi povisti zastupayut ryadi rozriznenih velichnih i barvistih kartin Suchasnogo chitacha prizvichayenogo do yasnogo j prozorogo tekstu mozhut vraziti nezvichajni hudozhni zasobi pismennici yiyi primhlivi sintaksichni konstrukciyi inodi dosit zaplutani strukturi originalnij slovnik Bagatij i rozmayitij dekorativnij rekvizit ye skladovoyu chastinoyu literaturnogo mislennya pismennici Povisti Katri Grinevichevoyi viyaskravlyuyut cikavu j napruzhenu storinku istoriyi Ukrayini Pismennicya ozhivila istoriyu privernula uvagu do tih istorichnih osib ta bezimennih geroyiv yaki v griznu godinu buduvali svoyu derzhavnist zahishali yiyi vid vorozhih napadiv i vnutrishnih chvar Tvorchij dorobokAvtorka ciklu Legendi j opovidannya 1906 zbirki opovidan i narisiv Po dorozi v Sihem 1923 Nepoborni 1926 velikih epichnih tvoriv Sholomi v sonci 1928 Shestikrilec 1929 1935 Okremi vidannya Grinevicheva K Nepoborni Povisti opovidannya noveli Lviv Kamenyar 2004 359 s Grinevicheva K Shestikrilec Sholomi v sonci K Dnipro 1990 Okremi tvori Katrya Grinevicheva Kartina z memuara Vistnik Soyuza vizvolennya Ukrayini 09 01 1916 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Katrya Grinevicheva Slidom Odina Dyilo 23 01 1916 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Katrya Grinevicheva Kolo zhittya Krakivski visti 09 03 1941 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Audiozapisi tvorivKatrya Grinevicheva Z vesnoyu https www youtube com watch v vb7bvW34NN4PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 25 serpnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Arhiv originalu za 29 serpnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 DzherelaBajcar Andrij Vidatni vinnikivchani Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Lviv Vinniki 2012 88s Bajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Drukservis 2016 312 s Bajcar Andrij Istoriya Vinnik v osobah Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Lviv ZUKC 2017 180 s Gerasimova G P Grinevicheva Katrya 8 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 203 ISBN 966 00 0405 2 Grinevich Ya Katrya Grinevicheva Biogr naris 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Toronto Gomin Ukrayini 1968 95 s Gorak R Pokuta Katri Grinevichevoyi Dzvin 1990 2 S 77 81 Kachkan V A Kachkan O V Vkinula svitla na daleki dorogi suspilnosti Katrya Grinevicheva biografichna mozayika porogi tvorchosti sho zamovchuyut listi Nev yanucha galuzka kalini Ukrayinski literatori vcheni gromadski diyachi v diaspori K 2011 S 11 44 Lebedivna L Religijno mistichni motivi prozi Antona Lotockogo ta Katri Grinevichevoyi Divoslovo 2005 9 S 62 65 Mishanich O Katrya Grinevicheva ta yiyi istorichni povisti Grinevicheva K Shestikrilec Sholomi v sonci K 1990 S 314 331 Mishanich O Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX st Kn 2 K Libid 1998 Pogrebennik F Katrya Grinevicheva Zhovten 1989 1 S 50 51 Razzhivin V M Osoblivosti stilyu istorichnoyi prozi Katri Grinevichevoyi Aktualni problemi slov yanskoyi filologiyi Mizhvuz zb nauk st K 2005 Vip 10 S 314 321 Harlan O D Istorichna proza Katri Grinevichevoyi K Mizhnarodna finansova agenciya 1997 s 117 Harlan O D Katrya Grinevicheva Literaturnij portret K Znannya 2000 168 s Harlan O D Grinevicheva Katrya 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaKatrya Grinevicheva Ukrayinskij centr 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Igor Melnik Katrya Grinevicheva reprezentantka galickogo zhinoctva Zbruch 19 11 2015 25 serpnya 2016 u Wayback Machine Katrya Grinevicheva 1895 1947 Ukrayinska literatura 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Tvori Katri Grinevichevoyi 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Chtyvo org ua