Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Союз українок найбільша жіноча організація в Галичині і на українських землях взагалі перейменована 1917 з Жіночої грома

Союз українок

Союз українок

«Союз українок» — найбільша жіноча організація в Галичині (і на українських землях взагалі), перейменована (1917) з «Жіночої громади», з осідком у Львові. Діяла до 1938 року. У 1991 році була утворена ВГО «Союз Українок» із місцем знаходження в Києві.

«Союз українок»
Союзянки
image
Союзянки села Романівка, 1933 рік
Абревіатура СУ
Тип d
громадська організація
Засновано 1917[1] і 1991
Розпущено 1938
Сфера феміністичний рух
Країна Україна
Штаб-квартира Львів (1917—1939, 1989—1991)
Київ (з 1991)
Місце діяльності Галичина, Українські землі у складі Польської республіки 1919-1939 і Україна
Голова Макарушка Євгенія (1917), Катря Гриневичева (1923), Білецька Марія (1924), Федак-Шепарович Олена (1925) і Донцова Марія (1926)
Партнерство Союз Українок Америки[2]
Дочірня(і)
організація(ї)		 Жіноча громада
Руський жіночий кружок
Товариство руських женщин
Союз українок Волині
Вебсайт: su.in.ua

Історія

21 лютого 1917 року з ініціативи «Кружка ім. Ганни Барвінок» відбувся з'їзд львівських жінок на якому було створено «Союз українок» з осідком у Львові. Організаційний ядром «Союзу українок» стали 14 філій та 11 гуртків «Жіноча громада». На початку серпня 1919 року з ініціативи Бланки Баран, Іванни Одриної та Марії Струтинської жінки Наддніпрянщини та Галичини зустрілися у Кам'янці-Подільському і проголосили заснування «Союзу українок», що охопив жінок усіх частин України..

У 1921 році у Львові відбувся установчий з'їзд, на якому було 312 делегаток від різних жіночих організацій Галичини, Волині, Буковини, та із закордону. На з'їзді було прийнято статут «Союзу українок».

Метою «Союзу українок» була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому жіночому русі тощо. «Союз українок» своєю працею виховав новий тип української громадянки, а тим самим зміцнив і поглибив українську свідомість й український стан посідання.

9 травня 1933 року «Союз українок» ухвалив резолюцією, в якій засудив Голодомор.

З 23 червня по 27 червня 1934 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ) «Союзу українок» організував «Конгрес українського жіноцтва». На конгресі були присутніми понад десять тисяч жінок, і не тільки з Західної України, але й з різних країн Європи, за винятком СРСР, а також з Канади та США, та представниця Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу Мері Шіпшенкс. 1938 року польська влада заборонила на кілька місяців «Союз українок»; його працю продовжувала «Дружина княгині Ольги», що мала безпосередні політичні завдання.

Восени 1939 року «Союз українок» було ліквідовано радянською владою.

Відродження

Діяльність «Союзу Українок» відновили у 1989 році у Львові, а в 1991 році була утворена Всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація «Союз Українок» із місцем знаходження у Києві.. У статуті зазначено, що вона є «… спадкоємницею демократичних традицій СУ, що діяв в Україні з 1917 року, був ліквідований внаслідок більшовицької окупації у 1939 році і відновив свою діяльність у 1991 році».

Серед тих, хто відроджував організацію, були Катерина Стеценко, Олена Суслова, Галина Дацюк, Надія Самуляк, Надія Харчук, Ольга Горинь та . Коли організацію очолила Лілія Григорович, вона втратила феміністичний характер і багато її учасниць та засновниць покинули організацію.

У січні 2014 року Союз українок увійшов до Комітету жіночого спротиву.

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 100 років з часу заснування «Союзу українок» 1917.

Структура

image
Мілена Рудницька

Через воєнні події праця Союзу українок розгорнулася у 1920; 1921 заходами «Союзу українок» відбувся загальний жіночий з'їзд (по закритті його польською владою він відбувався далі таємно). «Союз українок» мав триступневу будову: централя у Львові, філії (1937—1967) по містах і містечках, кружки (828) по селах; кількість членів близько 45 000. 25 % українських сіл у Галичині мали кружки «Союзу українок», а належало до нього близько 5 % українського жіноцтва (для порівняння відсотки товариства «Просвіта» 85 — 15). Територію діяльності «Союзу українок» польська влада обмежила Галичиною. Статут «Союзу українок», прийнятий 1917, був змінений 1933.

У Союзі діяло п'ять секторів:

Для керування роботою на провінції при Головному Виділі «Союзу українок» діяв ряд фахових референтур, серед інших госп.-кооп. (нею керувала Іванна Блажкевич, пізніше І. Гладка), народного мистецтва (Ірина Ґурґула), народного здоров'я (Софія Парфанович, С. Коренець), господарського вишколу (Лукія Бобеляк, Харитя Кононенко), вишколу доросту (Ольга Ціпановська), орг. (Олена Кисілевська), харитативна й ін. З 1928 працею «Союзу українок» керувала Мілена Рудницька, яка й була головним ідеологом українського жіночого руху й реалізатором його настанов.

Серед видатних діячок Союзу українок були: Марія Біляк, Костянтина Малицька, , , , Іванна Кокорудз, , , Неоніла Селезінка та ін.; поміж голів філій були: Амалія Рублева, Софія Олесницька-Ґуґлевич (Станиславів), (Стрий, мати Богдана Весоловського), (Калуш), Марія Мартиник (Старий Самбір), О. Малко (Мости В.), С. Гринів (Бучач), Марія Хоптяк (Рогатин) та інші.

Діяльність

У першій половині 1920-х pp. праця «Союзу українок» була спрямована на відновлення діяльності по воєнній руїні й на організаційні заходи, згодом на приєднання жінок-селянок до «Союзу українок» та поглиблення змісту праці. Для здійснення цих завдань і вишколу кадрів, централя «Союзу українок» організувала ряд курсів: 1927 п'ятимісячні у Львові (під керівництвом О. Ріпель), 1929 у Коршеві (у співпраці з товариством «Сільський Господар»), 1932 — орг.-осв. у Львові та ін. 1937 окрім того був курс громадського вишколу. У програму курсів входило ознайомлення з засадами «Союзу українок» та з ідеєю кооперації, ведення дитячих садків, вивчення хатнього і городнього господарства, основ гігієни. Випускниці (їх було понад 200) курсів працювали здебільшого по філіях «Союзу українок», що значно вплинуло на громадське та господарське піднесення жінки-селянки; вони організували (часто з ін. організаціями) фахові курси по містечках і селах (1937—177; у тому числі 81 куховарський, 13 — хатнього господарства, 53 — трикотажно-в'язальні, 21 крою та шиття, 7 вишивання); цим постійним інструкторкам часто допомагали секції студенток (при Головному Виділі та по філіях).

Серед поодиноких ділянок праці було поширення (в тісній співпраці з Повітовими Союзами Кооператив) кооперативної свідомості серед сільського жіноцтва, вишкіл сільських господинь (з 1935 його вело також товариство «Сільський Господар»), освітня робота (Союз Українок влаштовував літературні вечори, доповіді, виставки, відзначав різні річниці) тощо. За допомогою інструкторок ця акція поширювалася на села. 1936 при 36 філіях і 203 кружках існували бібліотеки; тоді ж діяло при кружках 145 гуртків доросту для дівчат 14 — 18 pp., до програми праці яких входили предмети українознавства, основні відомості про кооперацію, народне мистецтво, хатнє господарство тощо. Філії і кружки «Союзу українок» піклувалися літніми дитячими садками, що їх влаштовувала «Рідна Школа», виконуючи підготовну і допоміжну роботу. Для плекання народного мистецтва вже 1923 з ініціативи Головної Управи «Союзу українок» постала кооператива «Українське народнє мистецтво», а потім було створено окрему референтуру. У ділянці піднесення гігієни (у співпраці з «Українським гігієнічним товариством») влаштовувано доповіді по селах; ведено також куховарські курси, конкурси чистоти хати тощо.

Видавнича діяльність «Союзу українок» була незначна. Першим офіційним органом організації був «Жіночий вістник». Крім інструкцій, календарів, рефератів Головної Управи та кількох брошур, «Союз українок» видавав часопис: двотижневик «Жінка» (з 1935; редактор М. Рудницька) та популярний часопис для селянок «Українка» (з 1937; редактор М. Струтинська). Членство «Союзу українок» широко користувалося також часописами «Жіноча доля» й ін., що їх видавала О. Кисілевська.

До зростання Союзу українок спричинився скликаний ним 1934 у Станиславові Український Жіночий Конгрес (у 50-ліття заснування першого жіночого товариства), в якому взяли участь представниці всього українського організованого жіноцтва. Влаштований у його програмі «День Селянки» — виступ жінок-селянок в їх колоритному вбранні був потужною маніфестацією; подібний день згодом влаштувала більшість філій (у 1937 — 10). На конгресі виникла думка створити «Світовий союз українок», який став би централею всіх українських жіночих організацій, що й здійснено на з'їзді у Львові 1937, але через воєнні події розгорнути працю не вдалося.

Зовнішні взаємини

Взаємини «Союзу українок» з іншими жіночими організаціями і громадськими централями були назагал добрі. Активізація жінок сприяла праці кожної організації. Натомість світогляд керівництва «Союзу українок», оснований на почуттях патріотизму й на суто демократичних позиціях та змаганні до більших прав жінки в громаді, не знайшов зрозуміння деяких католицьких кіл і також зокрема ОУН, членство якого входило щораз у більшій кількості до управ філій і кружків.

Керівництво «Союзу українок» встановило зв'язки з міжнародними жіночими організаціями. 1923 Союз українок став членом «Міжнародного жіночого союзу» і брав участь у його конгресах у Римі (1923), Парижі (1926), Берліні (1929), Марселі (1933); Союз українок мав свою секцію (її очолювала Б. Баран) у «Лізі миру і свободи» (її представниця була на Українському Жіночому Конгресі у Станиславові); кооперативна секція «Союзу українок» стала членом «Жіночої кооперативної ґільдії» і брала участь в її конгресах у Відні (1931),Лондоні (1933) й Парижі (1937).

Взаємини з міжнародними організаціями допомагали у заходах проти терору окупантів на українських землях. У 1924 вдалося М. Рудницькій піднести в закордонній пресі справу вбивства польською поліцією Ольги Басараб; у 1930 — поставити перед Радою «Ліґи націй» і міжнародними жіночими організаціями справу пацифікації в Галичині (представниця «Ліґи миру і свободи» п-ні Шіпшенкє відвідала Галичину); 1933 — справу штучно організованого голоду на Центральних і Східних Землях тощо.

Голови «Союзу українок»

Див. також

Література

Примітки

  1. Наукове товариство імені Шевченка Союз Українок // Енциклопедія українознавства: Словникова частина (ЕУ-II) — University of Toronto Press, 1976. — Т. 8. — С. 2985.
    d:Track:Q2991053d:Track:Q774515d:Track:Q7896496
  2. https://su.in.ua/ua/partners/soyuz-ukrayinok-ameriki-sua
  3. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — С. 185.
  4. . Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Інтерв’ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні. Гендер в деталях. Процитовано 19 жовтня 2018.
  6. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
  7. Жіночий вістник // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Посилання

  • su.in.ua — офіційний сайт «Союз українок».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Soyuz ukrayinok najbilsha zhinocha organizaciya v Galichini i na ukrayinskih zemlyah vzagali perejmenovana 1917 z Zhinochoyi gromadi z osidkom u Lvovi Diyala do 1938 roku U 1991 roci bula utvorena VGO Soyuz Ukrayinok iz miscem znahodzhennya v Kiyevi Soyuz ukrayinok SoyuzyankiSoyuzyanki sela Romanivka 1933 rikAbreviatura SUTip d gromadska organizaciyaZasnovano 1917 1 i 1991Rozpusheno 1938Sfera feministichnij ruhKrayina UkrayinaShtab kvartira Lviv 1917 1939 1989 1991 Kiyiv z 1991 Misce diyalnosti Galichina Ukrayinski zemli u skladi Polskoyi respubliki 1919 1939 i UkrayinaGolova Makarushka Yevgeniya 1917 Katrya Grinevicheva 1923 Bilecka Mariya 1924 Fedak Sheparovich Olena 1925 i Doncova Mariya 1926 Partnerstvo Soyuz Ukrayinok Ameriki 2 Dochirnya i organizaciya yi Zhinocha gromada Ruskij zhinochij kruzhok Tovaristvo ruskih zhenshin Soyuz ukrayinok VoliniVebsajt su in uaIstoriya21 lyutogo 1917 roku z iniciativi Kruzhka im Ganni Barvinok vidbuvsya z yizd lvivskih zhinok na yakomu bulo stvoreno Soyuz ukrayinok z osidkom u Lvovi Organizacijnij yadrom Soyuzu ukrayinok stali 14 filij ta 11 gurtkiv Zhinocha gromada Na pochatku serpnya 1919 roku z iniciativi Blanki Baran Ivanni Odrinoyi ta Mariyi Strutinskoyi zhinki Naddnipryanshini ta Galichini zustrilisya u Kam yanci Podilskomu i progolosili zasnuvannya Soyuzu ukrayinok sho ohopiv zhinok usih chastin Ukrayini U 1921 roci u Lvovi vidbuvsya ustanovchij z yizd na yakomu bulo 312 delegatok vid riznih zhinochih organizacij Galichini Volini Bukovini ta iz zakordonu Na z yizdi bulo prijnyato statut Soyuzu ukrayinok Metoyu Soyuzu ukrayinok bula aktivizaciya zhinok pidnesennya yihnogo osvitnogo j ekonomichnogo rivnya zokrema fahovogo dosvidu u dilyanci hatnogo gospodarstva suspilnoyi gigiyeni suspilnoyi praci uchast u svitovomu zhinochomu rusi tosho Soyuz ukrayinok svoyeyu praceyu vihovav novij tip ukrayinskoyi gromadyanki a tim samim zmicniv i poglibiv ukrayinsku svidomist j ukrayinskij stan posidannya 9 travnya 1933 roku Soyuz ukrayinok uhvaliv rezolyuciyeyu v yakij zasudiv Golodomor Z 23 chervnya po 27 chervnya 1934 roku v Stanislavovi nini Ivano Frankivsk Soyuzu ukrayinok organizuvav Kongres ukrayinskogo zhinoctva Na kongresi buli prisutnimi ponad desyat tisyach zhinok i ne tilki z Zahidnoyi Ukrayini ale j z riznih krayin Yevropi za vinyatkom SRSR a takozh z Kanadi ta SShA ta predstavnicya Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir ta svobodu Meri Shipshenks 1938 roku polska vlada zaboronila na kilka misyaciv Soyuz ukrayinok jogo pracyu prodovzhuvala Druzhina knyagini Olgi sho mala bezposeredni politichni zavdannya Voseni 1939 roku Soyuz ukrayinok bulo likvidovano radyanskoyu vladoyu Soyuzyanki sela Romanivka 1933 rik Soyuz ukrayinok sela Viriv 1937 rik Chlenkini Strijskogo viddilu Soyuzu Ukrayinok 1937 rik Vidrodzhennya Diyalnist Soyuzu Ukrayinok vidnovili u 1989 roci u Lvovi a v 1991 roci bula utvorena Vseukrayinska zhinocha gromadsko prosvitnicka organizaciya Soyuz Ukrayinok iz miscem znahodzhennya u Kiyevi U statuti zaznacheno sho vona ye spadkoyemniceyu demokratichnih tradicij SU sho diyav v Ukrayini z 1917 roku buv likvidovanij vnaslidok bilshovickoyi okupaciyi u 1939 roci i vidnoviv svoyu diyalnist u 1991 roci Sered tih hto vidrodzhuvav organizaciyu buli Katerina Stecenko Olena Suslova Galina Dacyuk Nadiya Samulyak Nadiya Harchuk Olga Gorin ta Koli organizaciyu ocholila Liliya Grigorovich vona vtratila feministichnij harakter i bagato yiyi uchasnic ta zasnovnic pokinuli organizaciyu U sichni 2014 roku Soyuz ukrayinok uvijshov do Komitetu zhinochogo sprotivu U 2017 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 100 rokiv z chasu zasnuvannya Soyuzu ukrayinok 1917 StrukturaMilena Rudnicka Cherez voyenni podiyi pracya Soyuzu ukrayinok rozgornulasya u 1920 1921 zahodami Soyuzu ukrayinok vidbuvsya zagalnij zhinochij z yizd po zakritti jogo polskoyu vladoyu vin vidbuvavsya dali tayemno Soyuz ukrayinok mav tristupnevu budovu centralya u Lvovi filiyi 1937 1967 po mistah i mistechkah kruzhki 828 po selah kilkist chleniv blizko 45 000 25 ukrayinskih sil u Galichini mali kruzhki Soyuzu ukrayinok a nalezhalo do nogo blizko 5 ukrayinskogo zhinoctva dlya porivnyannya vidsotki tovaristva Prosvita 85 15 Teritoriyu diyalnosti Soyuzu ukrayinok polska vlada obmezhila Galichinoyu Statut Soyuzu ukrayinok prijnyatij 1917 buv zminenij 1933 U Soyuzi diyalo p yat sektoriv medichnij sektor perevazhno dlya dopomogi vijskovim ocholyuvanij Mariyeyu Yurinec ta Oksanoyu Bireckoyu ekonomichnij na choli z Oksanoyu Odrinoyu kulturnim sektorom keruvali Sofiya Rusova ta Lyudmila Staricka Chernyahivska misteckim Mariya Grinchenko Dlya keruvannya robotoyu na provinciyi pri Golovnomu Vidili Soyuzu ukrayinok diyav ryad fahovih referentur sered inshih gosp koop neyu keruvala Ivanna Blazhkevich piznishe I Gladka narodnogo mistectva Irina Gurgula narodnogo zdorov ya Sofiya Parfanovich S Korenec gospodarskogo vishkolu Lukiya Bobelyak Haritya Kononenko vishkolu dorostu Olga Cipanovska org Olena Kisilevska haritativna j in Z 1928 praceyu Soyuzu ukrayinok keruvala Milena Rudnicka yaka j bula golovnim ideologom ukrayinskogo zhinochogo ruhu j realizatorom jogo nastanov Sered vidatnih diyachok Soyuzu ukrayinok buli Mariya Bilyak Kostyantina Malicka Ivanna Kokorudz Neonila Selezinka ta in pomizh goliv filij buli Amaliya Rubleva Sofiya Olesnicka Guglevich Stanislaviv Strij mati Bogdana Vesolovskogo Kalush Mariya Martinik Starij Sambir O Malko Mosti V S Griniv Buchach Mariya Hoptyak Rogatin ta inshi DiyalnistU pershij polovini 1920 h pp pracya Soyuzu ukrayinok bula spryamovana na vidnovlennya diyalnosti po voyennij ruyini j na organizacijni zahodi zgodom na priyednannya zhinok selyanok do Soyuzu ukrayinok ta pogliblennya zmistu praci Dlya zdijsnennya cih zavdan i vishkolu kadriv centralya Soyuzu ukrayinok organizuvala ryad kursiv 1927 p yatimisyachni u Lvovi pid kerivnictvom O Ripel 1929 u Korshevi u spivpraci z tovaristvom Silskij Gospodar 1932 org osv u Lvovi ta in 1937 okrim togo buv kurs gromadskogo vishkolu U programu kursiv vhodilo oznajomlennya z zasadami Soyuzu ukrayinok ta z ideyeyu kooperaciyi vedennya dityachih sadkiv vivchennya hatnogo i gorodnogo gospodarstva osnov gigiyeni Vipusknici yih bulo ponad 200 kursiv pracyuvali zdebilshogo po filiyah Soyuzu ukrayinok sho znachno vplinulo na gromadske ta gospodarske pidnesennya zhinki selyanki voni organizuvali chasto z in organizaciyami fahovi kursi po mistechkah i selah 1937 177 u tomu chisli 81 kuhovarskij 13 hatnogo gospodarstva 53 trikotazhno v yazalni 21 kroyu ta shittya 7 vishivannya cim postijnim instruktorkam chasto dopomagali sekciyi studentok pri Golovnomu Vidili ta po filiyah Sered poodinokih dilyanok praci bulo poshirennya v tisnij spivpraci z Povitovimi Soyuzami Kooperativ kooperativnoyi svidomosti sered silskogo zhinoctva vishkil silskih gospodin z 1935 jogo velo takozh tovaristvo Silskij Gospodar osvitnya robota Soyuz Ukrayinok vlashtovuvav literaturni vechori dopovidi vistavki vidznachav rizni richnici tosho Za dopomogoyu instruktorok cya akciya poshiryuvalasya na sela 1936 pri 36 filiyah i 203 kruzhkah isnuvali biblioteki todi zh diyalo pri kruzhkah 145 gurtkiv dorostu dlya divchat 14 18 pp do programi praci yakih vhodili predmeti ukrayinoznavstva osnovni vidomosti pro kooperaciyu narodne mistectvo hatnye gospodarstvo tosho Filiyi i kruzhki Soyuzu ukrayinok pikluvalisya litnimi dityachimi sadkami sho yih vlashtovuvala Ridna Shkola vikonuyuchi pidgotovnu i dopomizhnu robotu Dlya plekannya narodnogo mistectva vzhe 1923 z iniciativi Golovnoyi Upravi Soyuzu ukrayinok postala kooperativa Ukrayinske narodnye mistectvo a potim bulo stvoreno okremu referenturu U dilyanci pidnesennya gigiyeni u spivpraci z Ukrayinskim gigiyenichnim tovaristvom vlashtovuvano dopovidi po selah vedeno takozh kuhovarski kursi konkursi chistoti hati tosho Vidavnicha diyalnist Soyuzu ukrayinok bula neznachna Pershim oficijnim organom organizaciyi buv Zhinochij vistnik Krim instrukcij kalendariv referativ Golovnoyi Upravi ta kilkoh broshur Soyuz ukrayinok vidavav chasopis dvotizhnevik Zhinka z 1935 redaktor M Rudnicka ta populyarnij chasopis dlya selyanok Ukrayinka z 1937 redaktor M Strutinska Chlenstvo Soyuzu ukrayinok shiroko koristuvalosya takozh chasopisami Zhinocha dolya j in sho yih vidavala O Kisilevska Do zrostannya Soyuzu ukrayinok sprichinivsya sklikanij nim 1934 u Stanislavovi Ukrayinskij Zhinochij Kongres u 50 littya zasnuvannya pershogo zhinochogo tovaristva v yakomu vzyali uchast predstavnici vsogo ukrayinskogo organizovanogo zhinoctva Vlashtovanij u jogo programi Den Selyanki vistup zhinok selyanok v yih koloritnomu vbranni buv potuzhnoyu manifestaciyeyu podibnij den zgodom vlashtuvala bilshist filij u 1937 10 Na kongresi vinikla dumka stvoriti Svitovij soyuz ukrayinok yakij stav bi centraleyu vsih ukrayinskih zhinochih organizacij sho j zdijsneno na z yizdi u Lvovi 1937 ale cherez voyenni podiyi rozgornuti pracyu ne vdalosya Zovnishni vzayemini Vzayemini Soyuzu ukrayinok z inshimi zhinochimi organizaciyami i gromadskimi centralyami buli nazagal dobri Aktivizaciya zhinok spriyala praci kozhnoyi organizaciyi Natomist svitoglyad kerivnictva Soyuzu ukrayinok osnovanij na pochuttyah patriotizmu j na suto demokratichnih poziciyah ta zmaganni do bilshih prav zhinki v gromadi ne znajshov zrozuminnya deyakih katolickih kil i takozh zokrema OUN chlenstvo yakogo vhodilo shoraz u bilshij kilkosti do uprav filij i kruzhkiv Kerivnictvo Soyuzu ukrayinok vstanovilo zv yazki z mizhnarodnimi zhinochimi organizaciyami 1923 Soyuz ukrayinok stav chlenom Mizhnarodnogo zhinochogo soyuzu i brav uchast u jogo kongresah u Rimi 1923 Parizhi 1926 Berlini 1929 Marseli 1933 Soyuz ukrayinok mav svoyu sekciyu yiyi ocholyuvala B Baran u Lizi miru i svobodi yiyi predstavnicya bula na Ukrayinskomu Zhinochomu Kongresi u Stanislavovi kooperativna sekciya Soyuzu ukrayinok stala chlenom Zhinochoyi kooperativnoyi gildiyi i brala uchast v yiyi kongresah u Vidni 1931 Londoni 1933 j Parizhi 1937 Vzayemini z mizhnarodnimi organizaciyami dopomagali u zahodah proti teroru okupantiv na ukrayinskih zemlyah U 1924 vdalosya M Rudnickij pidnesti v zakordonnij presi spravu vbivstva polskoyu policiyeyu Olgi Basarab u 1930 postaviti pered Radoyu Ligi nacij i mizhnarodnimi zhinochimi organizaciyami spravu pacifikaciyi v Galichini predstavnicya Ligi miru i svobodi p ni Shipshenkye vidvidala Galichinu 1933 spravu shtuchno organizovanogo golodu na Centralnih i Shidnih Zemlyah tosho Golovi Soyuzu ukrayinok Yevgeniya Makarushka 1917 1922 Katrya Grinevicheva 1923 1924 Mariya Bilecka 1924 1925 Olena Fedak Sheparovich 1925 1926 Mariya Bachinska Doncova 1926 1927 Ivanna Vitkovicka 1927 1928 Milena Rudnicka 1928 1939 Atena Pashko 1991 2001 Liliya Grigorovich 2001 2013 2013 2021 Oristlava Sidorchuk 2021 Div takozhFeminizm v UkrayiniLiteraturaZhinka Lviv zhurnal 1935 1939 Zhinocha Dolya Kolomiya zhurnal 1925 1939 Zhinocha Dolya Kolomiya kalendari 1927 1931 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij zhinochij ruh u mizhvoyennij Galichini mizh gendernoyu identichnistyu ta nacionalnoyu zaangazhovanistyu Lviv Astrolyabiya 2011 368 s Sribnyak I Bida divitsya zi vsih zakutkiv a zlidni plodyatsya z kozhnoyu sekundoyu dopomogovo haritativna diyalnist Soyuzu ukrayinok u tabori Shipiorno Polsha navesni 1922 r Nashe zhittya Nyu Jork 2018 T LXXV Ch 7 8 lipen serpen S 10 13 http elibrary kubg edu ua id eprint 24530 Sribnyak I Paliyenko M Soyuz ukrayinok u taborah internovanih voyakiv Armiyi UNR v Polshi 1921 1922 rr osnovni napryami diyalnosti Facta Simonidis Zamosc 2021 1 14 S 229 246 https elibrary kubg edu ua id eprint 39742PrimitkiNaukove tovaristvo imeni Shevchenka Soyuz Ukrayinok Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II University of Toronto Press 1976 T 8 S 2985 d Track Q2991053d Track Q774515d Track Q7896496 https su in ua ua partners soyuz ukrayinok ameriki sua Bogachevska Homyak M Bilim po bilomu Zhinki v gromadskomu zhitti Ukrayini 1884 1939 K Libid 1995 S 185 Arhiv originalu za 5 sichnya 2015 Procitovano 5 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Interv yu z Elloyu Lamah pro rozvitok feministichnogo aktivizmu i gendernoyi politiki v Ukrayini Gender v detalyah Procitovano 19 zhovtnya 2018 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Zhinochij vistnik Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Posilannyasu in ua oficijnij sajt Soyuz ukrayinok

Дата публікації:
Топ