Рома́нівка — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області на березі річки Гнила Рудка. До Романівки приєднано х. Гайдаки.
село Романівка | |
---|---|
Церква Святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Теребовлянська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | XV століття |
Населення | 726 |
Площа | 4,351 км² |
Густота населення | 166.86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48151 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′12″ пн. ш. 25°34′09″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 25.56917° сх. д.Координати: 49°13′12″ пн. ш. 25°34′09″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 25.56917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 345 м |
Водойми | Гнила Рудка |
Відстань до районного центру | 19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
Карта | |
Романівка | |
Романівка | |
Мапа | |
Романівка у Вікісховищі |
Населення — 658 осіб (2007).
У селі є Романівське джерело, на околиці — Романівський орнітологічний заказник.
Історія
Перша писемна згадка — 1471.
Назва Романівка походить від імені галицького князя Романа Мстиславича. За іншою версією – від Романа, який прийшов у цю місцевість з Могильниці й тут поселився.
Постійно потерпало від нападів татарсько-турецьких орд в цей час. Основним заняттям селян Романівки завжди було землеробство.
Селяни підтримали повстання проти поляків під проводом Северина Наливайка, брали активну участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Після першого поділу Речі Посполитої Романівка у складі решти галицьких земель переходить під владу Австрії. На початку XIX століття в Романівці було створено двокласову школу з українською мовою навчання. Значну роль відіграв вчитель пан Ковальський. Вкінці XIX століття в селі, як і в інших Теребовлянського повіту засновуються різні громадські організації, гуртки, товариства. В 1902 році тут було створено товариство «Просвіта», яке розмістилося в приватному будинку Ярослава Коваля. Тривалий час товариством головував о. Балько. При просвіті було створено ряд гуртків, а саме «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз Українок», інші.
Багато селян записалося до лав УСС під час Першої світової війни. З 1 листопада 1918 року Романівка перебуває у складі ЗУНР. Головою села був обраний Струнь Омелян.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз українок», кооператива. На початку 1920-х років у чотирикласній Романівській школі навчання велося українською мовою.
З 17 липня 1941 року до 25 березня 1944 року село перебувало під німецькою окупацією. За роки окупації з Романівки на роботи в Німеччину вивезли близько 50 юнаків і дівчат.
У вересні 1944 року в результаті бою на хуторі Гайдайка бійці УПА вбили 14 енкаведистів.
З поверненням радянської влади за звинуваченням у націоналізмі були вислані в Сибір родини Антона Багрія, Ярослава Стельмаха, Семена Афінця, Григорія Мізюка, Володимира Кацана та інших. Окремих діячів визвольного руху було ув’язнено. Протягом 1950 року було сформовано колгосп ім. Шевченка. У другій половині 60-х було збудовано дитячий садок, лазню, нові приміщення свинокомплексу, значно розширено машинно-тракторний парк. Протягом 70-х та 80-х років у два етапи було проведено меліорацію річкової долини Гнилої Рудки, побудовано два ставки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Мікротопоніми
- назви частин села: Завода Велика й Мала, Загороди, Кінец, Кут;
- потік Гнила Рудка;
- назви піль: Вила, Долинки, Кобаньки, Лиса Гора, Сидерівка, Стадниця.
Поширені прізвища
Бойчук, Бруховський, Витвицький, Гречаник, Гульман, Гурський, Данилишин, , , Жук, , , , Кульчицький, , Кучма, Лужецький, , Музика, Новицький, Олійник, Островський, Підкова, Рудий, Салій, Славський, , Стельмах, , Трусь, Шлапак, Яворський, Глинський,
Релігія
- церква Воздвиження Чесного Хреста (1842, ПЦУ, кам'яна).
- церква святого Миколая (2008, УГКЦ, кам'яна).
- каплиця та джерело Пресвятої Богородиці.
Пам'ятники
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1977).
- Пам'ятник на місці перепоховання діячів ОУН та вояків УПА (1990).
- Пам'ятник Махайлу та Тимофієві Бойчукам (1992, скульп. Б. Рудий).
- Символічна могилу Борцям за волю України (1990).
- Пам'ятний хрест на честь 1-ї річниці Незалежності України.
- Дві меморіальні таблиці на приміщенні школи, присвячені братам Михайлу і Тимофієві Бойчукам (1999) та Ярославі Стецько (2004).
- Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Романівське джерело.
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Братів Бойчуків (від 2004), торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- геолог, хімік М. Безверхний,
- художники Бойчук Михайло Львович та його брат Тимофій, Мар'ян Субчак,
- діяч ОУН М. Думанський,
- громадсько-політична діячка Слава Стецько, на честь якої встановлено меморіальну таблицю (2004),
- український педагог, громадсько-освітній діяч у США Андрейко Дмитро,
- громадський діяч, поет Антін Субчак.
Перебували
Примітки
- Планета географії : З історії села Романівка. Планета географії. Процитовано 7 червня 2023.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
Література
- А. Субчак. Романівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 192–193. — .
- А. Субчак. «З плеяди великих» // Тернопіль, 2002.
- Romanówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 730. (пол.) — S. 730. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Romanivka Roma nivka selo v Ukrayini u Terebovlyanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti na berezi richki Gnila Rudka Do Romanivki priyednano h Gajdaki selo RomanivkaCerkva Svyatogo MikolayaCerkva Svyatogo MikolayaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Terebovlyanska miska gromadaOsnovni daniZasnovane XV stolittyaNaselennya 726Plosha 4 351 km Gustota naselennya 166 86 osib km Poshtovij indeks 48151Telefonnij kod 380 3551Geografichni daniGeografichni koordinati 49 13 12 pn sh 25 34 09 sh d 49 22000 pn sh 25 56917 sh d 49 22000 25 56917 Koordinati 49 13 12 pn sh 25 34 09 sh d 49 22000 pn sh 25 56917 sh d 49 22000 25 56917Serednya visota nad rivnem morya 345 mVodojmi Gnila RudkaVidstan do rajonnogo centru 19 kmMisceva vladaAdresa radi 48100 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Terebovlya vul Knyazya Vasilka bud 104aKartaRomanivkaRomanivkaMapa Romanivka u VikishovishiCerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1842r PCUCerkva Svyatogo Mikolaya 2008 UGKC Shkola v yakij navchalis brati Bojchuki ta Yaroslava Stecko Naselennya 658 osib 2007 U seli ye Romanivske dzherelo na okolici Romanivskij ornitologichnij zakaznik IstoriyaPersha pisemna zgadka 1471 Nazva Romanivka pohodit vid imeni galickogo knyazya Romana Mstislavicha Za inshoyu versiyeyu vid Romana yakij prijshov u cyu miscevist z Mogilnici j tut poselivsya Postijno poterpalo vid napadiv tatarsko tureckih ord v cej chas Osnovnim zanyattyam selyan Romanivki zavzhdi bulo zemlerobstvo Selyani pidtrimali povstannya proti polyakiv pid provodom Severina Nalivajka brali aktivnu uchast u vizvolnij vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo Molodizhnij hor Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi Romanivka u skladi reshti galickih zemel perehodit pid vladu Avstriyi Na pochatku XIX stolittya v Romanivci bulo stvoreno dvoklasovu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Znachnu rol vidigrav vchitel pan Kovalskij Vkinci XIX stolittya v seli yak i v inshih Terebovlyanskogo povitu zasnovuyutsya rizni gromadski organizaciyi gurtki tovaristva V 1902 roci tut bulo stvoreno tovaristvo Prosvita yake rozmistilosya v privatnomu budinku Yaroslava Kovalya Trivalij chas tovaristvom golovuvav o Balko Pri prosviti bulo stvoreno ryad gurtkiv a same Sokil Sich Silskij gospodar Soyuz Ukrayinok inshi Bagato selyan zapisalosya do lav USS pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Z 1 listopada 1918 roku Romanivka perebuvaye u skladi ZUNR Golovoyu sela buv obranij Strun Omelyan Soyuz ukrayinok Diyali tovaristva Prosvita Lug Sokil Soyuz ukrayinok kooperativa Na pochatku 1920 h rokiv u chotiriklasnij Romanivskij shkoli navchannya velosya ukrayinskoyu movoyu Z 17 lipnya 1941 roku do 25 bereznya 1944 roku selo perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu Za roki okupaciyi z Romanivki na roboti v Nimechchinu vivezli blizko 50 yunakiv i divchat U veresni 1944 roku v rezultati boyu na hutori Gajdajka bijci UPA vbili 14 enkavedistiv Z povernennyam radyanskoyi vladi za zvinuvachennyam u nacionalizmi buli vislani v Sibir rodini Antona Bagriya Yaroslava Stelmaha Semena Afincya Grigoriya Mizyuka Volodimira Kacana ta inshih Okremih diyachiv vizvolnogo ruhu bulo uv yazneno Protyagom 1950 roku bulo sformovano kolgosp im Shevchenka U drugij polovini 60 h bulo zbudovano dityachij sadok laznyu novi primishennya svinokompleksu znachno rozshireno mashinno traktornij park Protyagom 70 h ta 80 h rokiv u dva etapi bulo provedeno melioraciyu richkovoyi dolini Gniloyi Rudki pobudovano dva stavki 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Terebovlyanskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Terebovlyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Mikrotoponiminazvi chastin sela Zavoda Velika j Mala Zagorodi Kinec Kut potik Gnila Rudka nazvi pil Vila Dolinki Kobanki Lisa Gora Siderivka Stadnicya Poshireni prizvishaBojchuk Bruhovskij Vitvickij Grechanik Gulman Gurskij Danilishin Zhuk Kulchickij Kuchma Luzheckij Muzika Novickij Olijnik Ostrovskij Pidkova Rudij Salij Slavskij Stelmah Trus Shlapak Yavorskij Glinskij Religiyacerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1842 PCU kam yana cerkva svyatogo Mikolaya 2008 UGKC kam yana kaplicya ta dzherelo Presvyatoyi Bogorodici Pam yatnikiPam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u Drugij svitovij vijni 1977 Pam yatnik na misci perepohovannya diyachiv OUN ta voyakiv UPA 1990 Pam yatnik Mahajlu ta Timofiyevi Bojchukam 1992 skulp B Rudij Simvolichna mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1990 Pam yatnij hrest na chest 1 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Dvi memorialni tablici na primishenni shkoli prisvyacheni bratam Mihajlu i Timofiyevi Bojchukam 1999 ta Yaroslavi Stecko 2004 Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Romanivske dzherelo Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv dityachij sadok biblioteka FAP viddilennya zv yazku muzej Brativ Bojchukiv vid 2004 torgovelnij zaklad Vidomi lyudiNarodilisya geolog himik M Bezverhnij hudozhniki Bojchuk Mihajlo Lvovich ta jogo brat Timofij Mar yan Subchak diyach OUN M Dumanskij gromadsko politichna diyachka Slava Stecko na chest yakoyi vstanovleno memorialnu tablicyu 2004 ukrayinskij pedagog gromadsko osvitnij diyach u SShA Andrejko Dmitro gromadskij diyach poet Antin Subchak Perebuvali Ivan Franko PrimitkiPlaneta geografiyi Z istoriyi sela Romanivka Planeta geografiyi Procitovano 7 chervnya 2023 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Gorbach O Govirki j slovnik diyalektnoyi leksiki Terebovelshini Vidbitok z Naukovih Zapisok Ukrayinskogo Tehnichno Gospodarskogo Institutu Myunhen 1971 stor 174LiteraturaPortal Ternopilshina A Subchak Romanivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 192 193 ISBN 978 966 528 279 2 A Subchak Z pleyadi velikih Ternopil 2002 Romanowka 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 730 pol S 730 pol