Ге́рман Е́міль Фі́шер — (нім. Hermann Emil Fischer; 9 жовтня 1852 — 15 липня 1919) — німецький хімік, член Берлінської Академії Наук. Написав низку наукових праць присвячених . Лауреат Нобелівської премії з хімії 1902 року.
Біографія
Фішер вступив до Боннського університету в 1872, але в тому ж році перевівся до Страсбурзького університету. Закінчивши його в 1874, був залишений при університеті. З 1875 він працював у Мюнхенському університеті і в 1879 став професором хімії. У 1881 призначений професором університету в Ерлангені. У 1888 запрошений професором хімії у Вюрцбурзький університет. У 1892 перейшов до Берлінського університету, де він пропрацював до самої смерті в 1919 році.
Наукова робота
Синтезував ряд вуглеводів, зокрема глюкозу і фруктозу. Встановив, що амінокислоти зв'язуються між собою за допомогою пептидних зв'язків, утворюючи поліпептиди, уперше отримав .
Родина
У 1888 році Фішер одружився з Агнесою Герлах, дочкою професора анатомії Ерлангенського університету, у них було троє синів. Його старший син Герман став професором біохімії Каліфорнійського університету в Берклі. Дружина Фішера померла через сім років після вступу в шлюб.
Нагороди
У 1902 році Фішеру була вручена Нобелівська премія з хімії «як визнання його особливих заслуг, пов'язаних з експериментами з синтезу речовин з сахариновими і пуриновими групами». Відкриття Фішера гідразинових похідних, як виявилося, стало блискучим рішенням проблеми отримання цукрів та інших сполук штучним шляхом. Більш того, його метод синтезу глікозидів вніс певний внесок у розвиток фізіології рослин. Говорячи про дослідження цукрів, Фішер у Нобелівській лекції заявив, що «поступово завіса, за допомогою якої природа приховувала свої секрети, була прочинена у питаннях, що стосуються вуглеводів. Попри це, хімічна загадка Життя не може бути вирішена до тих пір, поки органічна хімія не вивчить другий, складніший предмет — білки».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118691155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hermann Emil Fischer — 2009.
- SNAC — 2010.
- www.accademiadellescienze.it
- . Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(англ.)
Посилання
- Еміль Фішер [ 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівського комітету.(англ.)
Джерела
- Манолов К. (1985). Великие химики. Т. Том 2 (вид. Видання 3-тє). М.: Мир. с. 440 с.(рос.)
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Т. Том 2. М.: Прогресс. 1992. ISBN .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fisher Ge rman E mil Fi sher nim Hermann Emil Fischer 9 zhovtnya 1852 15 lipnya 1919 nimeckij himik chlen Berlinskoyi Akademiyi Nauk Napisav nizku naukovih prac prisvyachenih Laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1902 roku German Emil Fishernim Hermann Emil FischerNarodivsya 9 zhovtnya 1852 1852 10 09 1 2 Ojskirhen Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 4 Pomer 15 lipnya 1919 1919 07 15 1 2 66 rokiv Berlin Nimechchina 1 4 Pohovannya dKrayina Nimecka imperiyaDiyalnist biohimik himik vikladach universitetuAlma mater Bonnskij universitet Strasburzkij universitetGaluz bioorganichna himiyaZaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Universitet Erlangena Nyurnberga Vyurcburzkij universitet Gumboldtskij universitet BerlinaNaukovij stupin profesorVchiteli Fridrih Avgust Kekule fon StradonicVidomi uchni d Otto Paul German Dils Adolf Otto Rejngold Vindaus d Fric Pregl Otto Genrih VarburgAspiranti doktoranti Otto Paul German Dils Gans Fisher Otto Genrih Varburg Gans Karl Avgust Simon fon Ejler Helpin d d dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Gettingenska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 4 U shlyubi z dNagorodi Lektorska premiya Faradeya 1907 Medal Elliota Kressona 1913 medal Gelmgolca 1909 Medal Koteniusa 1898 medal Devi 1890 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1 chervnya 1899 Medal Bejli 1909 German Emil Fisher u VikishovishiBiografiyaFisher vstupiv do Bonnskogo universitetu v 1872 ale v tomu zh roci perevivsya do Strasburzkogo universitetu Zakinchivshi jogo v 1874 buv zalishenij pri universiteti Z 1875 vin pracyuvav u Myunhenskomu universiteti i v 1879 stav profesorom himiyi U 1881 priznachenij profesorom universitetu v Erlangeni U 1888 zaproshenij profesorom himiyi u Vyurcburzkij universitet U 1892 perejshov do Berlinskogo universitetu de vin propracyuvav do samoyi smerti v 1919 roci Naukova robotaSintezuvav ryad vuglevodiv zokrema glyukozu i fruktozu Vstanoviv sho aminokisloti zv yazuyutsya mizh soboyu za dopomogoyu peptidnih zv yazkiv utvoryuyuchi polipeptidi upershe otrimav RodinaU 1888 roci Fisher odruzhivsya z Agnesoyu Gerlah dochkoyu profesora anatomiyi Erlangenskogo universitetu u nih bulo troye siniv Jogo starshij sin German stav profesorom biohimiyi Kalifornijskogo universitetu v Berkli Druzhina Fishera pomerla cherez sim rokiv pislya vstupu v shlyub NagorodiU 1902 roci Fisheru bula vruchena Nobelivska premiya z himiyi yak viznannya jogo osoblivih zaslug pov yazanih z eksperimentami z sintezu rechovin z saharinovimi i purinovimi grupami Vidkrittya Fishera gidrazinovih pohidnih yak viyavilosya stalo bliskuchim rishennyam problemi otrimannya cukriv ta inshih spoluk shtuchnim shlyahom Bilsh togo jogo metod sintezu glikozidiv vnis pevnij vnesok u rozvitok fiziologiyi roslin Govoryachi pro doslidzhennya cukriv Fisher u Nobelivskij lekciyi zayaviv sho postupovo zavisa za dopomogoyu yakoyi priroda prihovuvala svoyi sekreti bula prochinena u pitannyah sho stosuyutsya vuglevodiv Popri ce himichna zagadka Zhittya ne mozhe buti virishena do tih pir poki organichna himiya ne vivchit drugij skladnishij predmet bilki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118691155 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hermann Emil Fischer 2009 d Track Q1868372 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Nobelivskij komitet Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 4 travnya 2012 angl PosilannyaEmil Fisher 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine na sajti Nobelivskogo komitetu angl DzherelaManolov K 1985 Velikie himiki T Tom 2 vid Vidannya 3 tye M Mir s 440 s ros Laureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya T Tom 2 M Progress 1992 ISBN 5 01 002539 6 ros