Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Отто Пауль Герман Дільс (нім. Otto Paul Herrmann Diels) (23 січня 1876, Гамбург, — 7 березня 1954, Кіль) — німецький хімік-органік.
| Отто Пауль Герман Дільс | |
|---|---|
| нім. Otto Diels | |
 | |
| Народився | 23 січня 1876 Гамбург Німеччина |
| Помер | 7 березня 1954 (78 років) Кіль, Німеччина |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Гумбольдтський університет Берліна |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Кільський університет |
| Науковий керівник | Герман Еміль Фішер |
| Вчителі | Герман Еміль Фішер |
| Відомі учні | Курт Альдер |
| Аспіранти, докторанти | d Курт Альдер |
| Членство | Леопольдина Баварська академія наук |
| Відомий завдяки: | Реакція Дільса-Альдера |
| Батько | Герман Дільс |
| Брати, сестри | d Павль Дільс |
| Нагороди |  Нобелівська премія з хімії (1950) |
 Отто Пауль Герман Дільс у Вікісховищі | |
Біографія
Отто Пауль Герман Дільс народився в Гамбурзі і був другим з трьох синів Германа Дільса, вчителя та відомого філолога, і Берти Дільс (до шлюбу Дубель). Коли Отто виповнилося два роки, сім'я переїхала до Берліна, де його батько був обраний професором класичної філології Берлінського університету. У шість років Дільс вступив до Йоахімштальської гімназії в Берліні. У двадцять Дільс вступив до Берлінського університету для вивчення хімії. У 1900 р. він під керівництвом Еміля Фішера блискуче захистив докторську дисертацію і став асистентом Фішера в університетському Хімічному інституті.
У 1904 р. Дільс відкрив незвичайне поєднання, що містить три атоми вуглецю і два атоми кисню, яке він назвав недоокис вуглецю. У тому ж році він почав вивчення структури маловивченої речовини — холестерину. Проводячи дегідратацію (видалення водню), він отримав з холестерину один з кетонів — холестерон.
У 1904 р. Дільс стає лектором, а в 1906 р. — професором органічної хімії. Протягом цього часу він поширив сферу своїх інтересів на інші галузі хімії і в 1907 р. опублікував вдало написаний і широко відомий підручник «Введення в органічну хімію». У 1913 р. він став керівником факультету органічної хімії університету.
Після року роботи ад'юнкт-професором Хімічного інституту Королівського університету Фрідріха Вільгельма (нині Гумбольдтський університет Берліна) Дільс повертається в Берлінський університет як повний (дійсний) професор. У 1916 р. він прийняв призначення на посаду професора хімії і директора Хімічного інституту Університету Крістіана Альбрехта (пізніше Кільського університету). З 1925 р. він ректор цього університету.
Нестатки і руйнування, викликані другою світовою війною, ускладнили подальше виконання Дільсом своїх досліджень. Бомбардування англо-американської авіації зрештою зруйнували не тільки Хімічний інститут і його бібліотеку, але і будинок Дільса. Два його сини були вбиті на Східному фронті, і в 1944 р. він подав заяву про відставку, яка була прийнята в наступному році. Однак після війни у віці 70 років він повернувся до інституту, де працював над його відновленням до остаточної відставки в 1948 р.
Стримана людина з тонким почуттям гумору, його поважали за сміливість та оригінальність наукових ідей. У молодості фанатичний альпініст, Дільс у вільний час захоплювався живописом. Він помер в Кілі 7 березня 1954, незабаром після свого 78-річчя.
Наукова діяльність
Вважаючи, що структурна модель холестерину, запропонована іншими дослідниками, є хибною, Дільс знову розпочав вивчати цю речовину. Після спроб застосування традиційних методів він виявив, що при змішуванні селену з холестерином відбувається дегідратація останнього, причому при перемішуванні і нагріванні не відбувається деструкції, присутньої в інших методиках. Дільс був першим з дослідників, хто застосував селен для дегідратації різних сполук, і цей метод, відкритий у 1927 р., був згодом застосований іншими хіміками для отримання поліненасичених масел. Сполуку, яку отримав Дільс, виявилася базовою молекулою багатьох природних сполук, і незабаром вона була використана іншими експериментаторами для пояснення структури і хімічної природи кортизону, статевих гормонів, стероїдів і вітамінів групи D.
У 1928 р. Дільс з одним зі своїх колишніх студентів, Куртом Альдером, опублікував статтю, в якій вони вперше пояснювали дієновий синтез. Такий тип синтезу спостерігається, коли дієн (молекула, що містить два подвійні зв'язки між атомами вуглецю) з'єднується з молекулою, званої філодіеном (буквально — люблячий дієн), яка має один подвійний зв'язок між атомами вуглецю. Продукт такого з'єднання — це шестичлена циклічна молекула, звана аддукт. Хоча дієновий синтез вже був виявлений іншими хіміками, цьому явищу не було дано наукового пояснення. У статті Дільс і Альдер описали, як вони з'єднали з одночасним перегрупуванням вуглецевих зв'язків циклопентадієн (дієн) з бурштиновим ангідридом (філодієном) з утворенням високостабільного аддукта (3,6-ендометілен-4-тетрагідрофталевого ангідриду). До того часу деякі органічні реакції були важкі для вивчення, оскільки температури і використовувані методи аналізу впливали на результати. Дільс і Альдер помітили, що багато дієнів поширені в природі і що дієни і Філодем легко реагують при звичайних температурах. З цього спостереження вони уклали, що дієновий синтез може дати хімікам новий підхід для дослідження різних типів органічних реакцій. У наступні роки дієновий синтез дійсно став незамінним засобом для хіміків-органіків, які застосовували його при синтезі таких речовин, як ліки, вітаміни, гормони, стероїди, синтетичні каучуки і пластмаси.
Співпраця Дільса з Альдера тривало до 1936 р. (Альдер був прийнятий в штат заводу «І. Г. Фарбеніндустрі» у Леверкузені).
Нагороди
Дільс і Альдер в 1950 р. були нагороджені Нобелівською премією з хімії «за відкриття і розвиток дієнового синтезу». У своїй промові при презентації лауреатів Арне Фредга, член Шведської королівської академії наук, схарактеризував хімію вуглецевмісних сполук як «щось малозрозуміле, насилу пояснюване і розуміле людьми». "Синтез Дільса і Альдера, — сказав Фредга, — в наш час[] отримав розвиток як один з найважливіших робочих методів органічної хімії. За допомогою цього методу може бути легко синтезовано велика кількість сполук складної будови, які неможливо або надзвичайно важко отримати будь-яким іншим способом ". Хвороба не дозволила Дільсу бути присутнім на церемонії нагородження. У Нобелівській лекції, опублікованій в наступному році, він порушив питання про значення ароматичної основи будови молекули стероїдів.
Крім Нобелівської премії, Дільс був нагороджений медаллю Адольфа фон Байєра Німецького хімічного товариства (1930), отримав почесний медичний ступінь в Кільському університеті. Він був членом академій наук Геттінгена, Галле та Мюнхена.
Родина
Дільс одружився в 1909 р. з Паульо Геєр і мав трьох синів і двох дочок.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Paul German Dils nim Otto Paul Herrmann Diels 23 sichnya 1876 Gamburg 7 bereznya 1954 Kil nimeckij himik organik Otto Paul German Dilsnim Otto DielsNarodivsya23 sichnya 1876 1876 01 23 Gamburg NimechchinaPomer7 bereznya 1954 1954 03 07 78 rokiv Kil NimechchinaKrayinaNimechchinaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGumboldtskij universitet BerlinaGaluzhimiyaZakladKilskij universitetNaukovij kerivnikGerman Emil FisherVchiteliGerman Emil FisherVidomi uchniKurt AlderAspiranti doktorantid Kurt AlderChlenstvoLeopoldina Bavarska akademiya naukVidomij zavdyaki Reakciya Dilsa AlderaBatkoGerman DilsBrati sestrid Pavl DilsNagorodiNobelivska premiya z himiyi 1950 Otto Paul German Dils u VikishovishiBiografiyaOtto Paul German Dils narodivsya v Gamburzi i buv drugim z troh siniv Germana Dilsa vchitelya ta vidomogo filologa i Berti Dils do shlyubu Dubel Koli Otto vipovnilosya dva roki sim ya pereyihala do Berlina de jogo batko buv obranij profesorom klasichnoyi filologiyi Berlinskogo universitetu U shist rokiv Dils vstupiv do Joahimshtalskoyi gimnaziyi v Berlini U dvadcyat Dils vstupiv do Berlinskogo universitetu dlya vivchennya himiyi U 1900 r vin pid kerivnictvom Emilya Fishera bliskuche zahistiv doktorsku disertaciyu i stav asistentom Fishera v universitetskomu Himichnomu instituti U 1904 r Dils vidkriv nezvichajne poyednannya sho mistit tri atomi vuglecyu i dva atomi kisnyu yake vin nazvav nedookis vuglecyu U tomu zh roci vin pochav vivchennya strukturi malovivchenoyi rechovini holesterinu Provodyachi degidrataciyu vidalennya vodnyu vin otrimav z holesterinu odin z ketoniv holesteron U 1904 r Dils staye lektorom a v 1906 r profesorom organichnoyi himiyi Protyagom cogo chasu vin poshiriv sferu svoyih interesiv na inshi galuzi himiyi i v 1907 r opublikuvav vdalo napisanij i shiroko vidomij pidruchnik Vvedennya v organichnu himiyu U 1913 r vin stav kerivnikom fakultetu organichnoyi himiyi universitetu Pislya roku roboti ad yunkt profesorom Himichnogo institutu Korolivskogo universitetu Fridriha Vilgelma nini Gumboldtskij universitet Berlina Dils povertayetsya v Berlinskij universitet yak povnij dijsnij profesor U 1916 r vin prijnyav priznachennya na posadu profesora himiyi i direktora Himichnogo institutu Universitetu Kristiana Albrehta piznishe Kilskogo universitetu Z 1925 r vin rektor cogo universitetu Nestatki i rujnuvannya viklikani drugoyu svitovoyu vijnoyu uskladnili podalshe vikonannya Dilsom svoyih doslidzhen Bombarduvannya anglo amerikanskoyi aviaciyi zreshtoyu zrujnuvali ne tilki Himichnij institut i jogo biblioteku ale i budinok Dilsa Dva jogo sini buli vbiti na Shidnomu fronti i v 1944 r vin podav zayavu pro vidstavku yaka bula prijnyata v nastupnomu roci Odnak pislya vijni u vici 70 rokiv vin povernuvsya do institutu de pracyuvav nad jogo vidnovlennyam do ostatochnoyi vidstavki v 1948 r Strimana lyudina z tonkim pochuttyam gumoru jogo povazhali za smilivist ta originalnist naukovih idej U molodosti fanatichnij alpinist Dils u vilnij chas zahoplyuvavsya zhivopisom Vin pomer v Kili 7 bereznya 1954 nezabarom pislya svogo 78 richchya Naukova diyalnistVvazhayuchi sho strukturna model holesterinu zaproponovana inshimi doslidnikami ye hibnoyu Dils znovu rozpochav vivchati cyu rechovinu Pislya sprob zastosuvannya tradicijnih metodiv vin viyaviv sho pri zmishuvanni selenu z holesterinom vidbuvayetsya degidrataciya ostannogo prichomu pri peremishuvanni i nagrivanni ne vidbuvayetsya destrukciyi prisutnoyi v inshih metodikah Dils buv pershim z doslidnikiv hto zastosuvav selen dlya degidrataciyi riznih spoluk i cej metod vidkritij u 1927 r buv zgodom zastosovanij inshimi himikami dlya otrimannya polinenasichenih masel Spoluku yaku otrimav Dils viyavilasya bazovoyu molekuloyu bagatoh prirodnih spoluk i nezabarom vona bula vikoristana inshimi eksperimentatorami dlya poyasnennya strukturi i himichnoyi prirodi kortizonu statevih gormoniv steroyidiv i vitaminiv grupi D U 1928 r Dils z odnim zi svoyih kolishnih studentiv Kurtom Alderom opublikuvav stattyu v yakij voni vpershe poyasnyuvali diyenovij sintez Takij tip sintezu sposterigayetsya koli diyen molekula sho mistit dva podvijni zv yazki mizh atomami vuglecyu z yednuyetsya z molekuloyu zvanoyi filodienom bukvalno lyublyachij diyen yaka maye odin podvijnij zv yazok mizh atomami vuglecyu Produkt takogo z yednannya ce shestichlena ciklichna molekula zvana addukt Hocha diyenovij sintez vzhe buv viyavlenij inshimi himikami comu yavishu ne bulo dano naukovogo poyasnennya U statti Dils i Alder opisali yak voni z yednali z odnochasnim peregrupuvannyam vuglecevih zv yazkiv ciklopentadiyen diyen z burshtinovim angidridom filodiyenom z utvorennyam visokostabilnogo addukta 3 6 endometilen 4 tetragidroftalevogo angidridu Do togo chasu deyaki organichni reakciyi buli vazhki dlya vivchennya oskilki temperaturi i vikoristovuvani metodi analizu vplivali na rezultati Dils i Alder pomitili sho bagato diyeniv poshireni v prirodi i sho diyeni i Filodem legko reaguyut pri zvichajnih temperaturah Z cogo sposterezhennya voni uklali sho diyenovij sintez mozhe dati himikam novij pidhid dlya doslidzhennya riznih tipiv organichnih reakcij U nastupni roki diyenovij sintez dijsno stav nezaminnim zasobom dlya himikiv organikiv yaki zastosovuvali jogo pri sintezi takih rechovin yak liki vitamini gormoni steroyidi sintetichni kauchuki i plastmasi Spivpracya Dilsa z Aldera trivalo do 1936 r Alder buv prijnyatij v shtat zavodu I G Farbenindustri u Leverkuzeni NagorodiDils i Alder v 1950 r buli nagorodzheni Nobelivskoyu premiyeyu z himiyi za vidkrittya i rozvitok diyenovogo sintezu U svoyij promovi pri prezentaciyi laureativ Arne Fredga chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk sharakterizuvav himiyu vuglecevmisnih spoluk yak shos malozrozumile nasilu poyasnyuvane i rozumile lyudmi Sintez Dilsa i Aldera skazav Fredga v nash chas koli otrimav rozvitok yak odin z najvazhlivishih robochih metodiv organichnoyi himiyi Za dopomogoyu cogo metodu mozhe buti legko sintezovano velika kilkist spoluk skladnoyi budovi yaki nemozhlivo abo nadzvichajno vazhko otrimati bud yakim inshim sposobom Hvoroba ne dozvolila Dilsu buti prisutnim na ceremoniyi nagorodzhennya U Nobelivskij lekciyi opublikovanij v nastupnomu roci vin porushiv pitannya pro znachennya aromatichnoyi osnovi budovi molekuli steroyidiv Krim Nobelivskoyi premiyi Dils buv nagorodzhenij medallyu Adolfa fon Bajyera Nimeckogo himichnogo tovaristva 1930 otrimav pochesnij medichnij stupin v Kilskomu universiteti Vin buv chlenom akademij nauk Gettingena Galle ta Myunhena RodinaDils odruzhivsya v 1909 r z Paulo Geyer i mav troh siniv i dvoh dochok