Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаль Стоцький Степа н Йо сипович Сма ль Сто цький псевдонім С Нагнибі

Степан Смаль-Стоцький

Степан Смаль-Стоцький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаль-Стоцький.

Степа́н Йо́сипович Сма́ль-Сто́цький (псевдонім С. Нагнибіда; 9 січня 1859, Немилів — 17 серпня 1938, Прага) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Один із засновників Музею визвольної боротьби України в Празі. Дід українського літературознавця в Канаді Юрія Луцького.

Степан Смаль-Стоцький
image Сотник (гауптман)
image
Степан Смаль-Стоцький. Світлина Т. Багриновича. Чернівці, 1893 р.
Загальна інформація
Народження 9 січня 1859(1859-01-09)[1][2]
Немилів, Радехівський район, Львівська область, Україна
Смерть 17 серпня 1938(1938-08-17)[1] (79 років)
Прага, Чехословаччина[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Alma Mater ЧНУ імені Юрія Федьковича і Віденський університет
Військова служба
Рід військ image УСС
Війни / битви Перша світова війна
Командування
Бойова Управа УСС
Нагороди та відзнаки
image
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
image
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
image Степан Смаль-Стоцький у Вікісховищі

Життєпис

image
Степан Смаль-Стоцький зі своїм онуком Юрієм Луцьким у Празі, 1937
image
Степан Смаль-Стоцький, 1919 р.

Народився в селі Немилові Радехівського повіту (Галичина) в селянській родині Йосипа Смаль-Стоцького та Катерини Карпової, мав 7 братів і сестер. Мати померла, коли Степану було кілька років. Спочатку вчився в сільській школі, в 1869—1874 роках у «руській» (українській) ґімназії Львова, у німецькій ґімназії, після закінчення вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У 1878–1884 роках учився в Чернівецькому, з 1882 року — у Віденському (учень Франьо Міклошича, у якого 1885 року габілітувався) університетах — доктор слов'янської філології Віденського університету. Франц Міклошич був… «один з перших західних мовознавців, що обстоював самобутність української мови, підтримував намагання галицьких українців оперти свою літературну мову на народній основі, був прихильником введення для українців латиниці».

Упродовж 1885–1918 років — професор Чернівецького університету, викладає українську та російську мову і літературу; друкуються монографії: «Руська правопись» (1891—1893); «Руська граматика» 1893; «Буковинська Русь. Культурно-історичний образок» 1897; «Шкільна граматика»; «Характеристика наукової діяльності І. Я. Франка» 1913; «Ідеї Шевченкової творчості» 1914; «Діди, батьки і внуки у Шевченка» 1918.

З 1921 року — професор Українського вільного університету в Празі. Дійсний член НТШ (з 1899), ВУАН (з 1918), Слов'янського інституту в Празі (з 1928) та ін.

Один з ключових діячів національно-культурного відродження Буковини. Противник москвофільства, чимало спричинився до перемоги народовців на Буковині; голова студентського товариства «Союз» у Чернівцях (1879—1882), співзасновник товариств «Народний дім», «Буковинський Боян», «Руська школа» й інших, активний діяч «Руської бесіди». Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.

Іван Франко в листі до Михайла Драгоманова 1890 року писав: «Оце приходилося побувати два рази в Чернівцях. Я там записався на лекції Стоцького і Калужняцького, лекції обох цих професорів мені подобалися без порівняння ліпше, аніж лекції Огоновського, — все це видно більш європейський метод науковий».

У 1892—1911 роках — посол від національно-демократичної партії до буковинського сейму (1904—1910 рр. заступник маршала; довголітній член Крайового виділу і Крайової шкільної ради), у 1911—1918 роках — посол до віденського парламенту.

Спільно з Миколою Васильком та іншими добився цілковитої рівноправности українців в адміністрації, політичному житті Буковини; завдяки його заходам, працям (він уклав першу шкільну граматику української мови — 4 видання: 1893, 1907, 1922 і 1928) введено (1893 р.) фонетичний правопис у середніх школах Буковини, розбудовано українське (зокрема середнє) шкільництво. «Руську граматику» розробляв з професором Ґартнером; уперше побудовано на фонетичному правописі Євгена Желехівського — відомого лексикографа з Галичини (так звана «желехівка» — абетка з 34-х літер).

В'ячеслав Будзиновський згадував, що під час першого прочитання творів Василя Стефаника професор Степан Смаль-Стоцький заплакав і сказав: Я цікавий, яке вражіння зробить на Поліно (так називали Осипа Маковея через його сталеві нерви).

В економічній ділянці як голова «Руської каси» та «Селянської каси» (з 1903 р.) намагався розбудувати українську кооперацію; невдача на цьому відтинку спричинила 1910 р. розбиття українського громадського життя на Буковині, послаблення політично-громадської діяльности С. Смаль-Стоцького. «Селянська каса» 1912 року об'єднувала 174 кооперативи, наступного — налічувала 149 кредитових кооперативів з майже 19 тисячами членів. На зростання українського національного руху на Буковині вплинула його наукова (серед інших у праці «Буковинська Русь», 1897, Смаль-Стоцький змальовує історію Буковини у зв'язку з Галицько-Волинською державою й іншими українськими землями), публіцистична (багаторічний співредактор газети «Буковина», редактор газети «Руська Рада»), педагогічна діяльність.

Під час першої світової війни як діяч Союзу визволення України вів культурну працю в таборі українських полонених у Раштаті; 1917 року голова Бойової управи Січових стрільців. 1919 р. посол ЗУНР у Празі, де жив до смерті; крім праці в УВУ, голова Музею визвольної боротьби, перший голова Української Могилянсько-Мазепинської АН. У Празі як посол ЗУНР перебував під наглядом радянської агентури, яка представляла в ЦК КП(б)У «агент-матеріал» з приводу діяльності посла. В одному з листів «Петлюровский посол Смаль-Стоцький о Советской Украине» йшлося про його думку щодо України як самостійної держави, яка стане можлива лише тоді, коли замість УСРР буде Українська Народна Республіка. За такі думки червоні агенти називають його «українським націоналістом», «сепаратистом», «петлюрівцем».

1921 р. починає працювати в щойно відкритому Українському вільному університеті. Увійшов до складу викладачів філософського факультету, читав курс «Українська мова в сім'ї слов'янських мов», проводив семінар з творчості Т. Г. Шевченка. Восени 1921 року колегія професорів філософського факультету обрала його деканом, бо Степан Рудницький, який досі займав цю посаду, виїхав до Відня.

image
Могила Смаль-Стоцького в Кракові (Раковицький цвинтар, гробівець Смаль-Стоцьких)

Увійшов до першого складу дійсних членів УАН як позаштатний академік історично-філологічного відділу, обраний також членом правління академії. Брати участь в організації УАН йому не довелося, бо не зміг приїхати з Буковини до Києва.

Як мовознавець Смаль-Стоцький після студій про аналогію в історії української іменної відміни написав разом із Т. Ґартнером «Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Sprache» (1913), де доводив, що українська мова постала безпосередньо з праслов'янської, а ідея прасхіднослов'янської мови позбавлена ґрунту. Цей погляд боронив і пізніше, особливо в праці «Розвиток поглядів про сім'ю слов'янських мов та їх взаємне споріднення» (1925, 1927). Викладав українську мову та літературу у Варшавському університеті. Не втрачав зв'язків з ВУАН, надсилав свої статті, розвідки, друкувався в академічному часописі «Україна», головним редактором якого був М. Грушевський).

1930 року відбувся перший з'їзд слов'янських філологів, у якому взяв участь і Смаль-Стоцький. Вченого обурило, що УАН не послала на форум своїх представників.

Різко виступив проти поглядів В. Ганцова на формування української мови з двох говіркових груп, північно- і південноукраїнської. Виразні перебільшення (наприклад, твердження про особливу близькість української і сербської мов, заперечення дифтонгів у північноукраїнських говірках) перешкоджали прийняттю багатьох слушних ідей Смаль-Стоцького.

В останні роки життя зосередився на іманентній інтерпретації творів Шевченка, у свідомому відриві від історичного й літературного розвитку («Т. Шевченко. Інтерпретації», 1934—1936 та інші статті). Позитивістична фразеологія сполучалася в мовознавчих і літературознавчих працях Смаль-Стоцького з національною романтичною ідеологією.

Серед учнів — мовознавець, педагог, методист Микола Равлюк.

Похований на Раковицькому цвинтарі Кракова, поле XXXIV, ряд — płd, поховання 7, 50.075488°, 19,955867°;

Родина

У серпні 1885 року одружився з Емілією Заревич, дочкою пароха Рожнева. Їхній син Роман також став мовознавцем і громадським діячем.

Нагороди

Тексти та промови С.Смаль-Стоцького

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Степан Смаль-Стоцький
  • Smal-Stockyj, Stephan, 1859—1938 — книги С.Смаль-Стоцького в Інтернет-архіві
  • Передмова до видання «Сина книжечка» Василя Стефаника (20.05.1899)
  • Моя сповідь // Дїло. — 1913. — 28 лют.
  • Характеристика лїтературної дїяльности Івана Франка. Ювілейний виклад Д-ра Смаль Стоцького // Дїло. — 1913. — 1 лип.
  • Дїди, батьки і внуки у Шевченка. Промова на ювилейнім Шевченковім сьвятї в Коломиї // Дїло. — 1914. — 24 черв.
  • Омелян Калужняцький // Дїло. — 1914. — 28 лип.
  • Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення. Друге доповнене видання. — Прага: Український Громадський Видавничий Фонд, 1927.
  • Українська мова, її початки, розвиток та характеристичні її прикмети. — Бібліотека «Дзвонів», ч. 6. — Л.: Друкарня «Бібльос», 1933.
  • Питання про східньословянську прамову // Записки НТШ, т. CLV, 1937, с. 1–5.
  • Смаль-Стоцький С. Немолів: (спомини) / Степан Смаль-Стоцький. — Львів: Друк. Ст. Інст. в піднаймі З. Медицького, 1933. — 43 с.
  • Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення / др. Ст. Смаль-Стоцький. — У Львові: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1925. — 42 с.
  • Смаль-Стоцький С. Питання про східньословянську прамову / Степан Смаль-Стоцький. — Львів: Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1937. — 7 с.
  • Граматика української (руської) мови / уложили: С. Смаль-Стоцький, Ф. Гартнер. — 4-те вид. — Львів: Накладом Держ. вид-ва шкіл. книжок, 1928. — 209 с.
  • Граматика руської мови / уложили: С. Смаль-Стоцький, Ф. Гартнер. — 3-тє переробл. вид. — Відень: Накладом власним, 1914. — 202 с.
  • Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко — співець самостійної України / Степан Смаль-Стоцький. — Київ: Самостійна Україна, 1930. — 20 с.
  • Смаль-Стоцький С. Останній рік Шевченкової поетичної творчости / Степан Смаль-Стоцький. — Прага: Вид. Укр. іст.-філол. т-ва в Празі, 1937. — 22 с.
  • Смаль-Стоцький С. Т. Шевченко: Інтерпретації / С. Смаль-Стоцький. — Варшава: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка у Львові Чарнецького, 1934. — 246 с. — (Праці Українського наукового інституту ; т. 252). — (Серія літературно-історична ; кн. 1).
  • Смаль-Стоцький С. Причинки до зрозуміння Шевченкових поем / Степ. Смаль-Стоцький. — Прага: Держ. Друк. в Празі, 1929. — 51 с.
  • Смаль-Стоцький С. Читанє Шевченкових поезій / Степан Смаль-Стоцький. — У Львові: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка, 1914. — 22 с.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. https://www.nasze-slowo.pl/koli-narodivsya-stepan-smal-stotskiy/
  3. Анна Будзяк. // Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. 160 стор.: С. 23-35. ; e- (Studia Ruthenica Cracoviensia)
  4. . Архів КОЛИ НАРОДИВСЯ СТЕПАН СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
  5. Добржанський О. В., Огуй О. Д. Смаль-Стоцький Степан Йосипович [ 2016-12-21 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 667. — .
  6. Horbach O. Miklosich, Franz//Encyclopedia of Ukraine. — Vol. III. — p. 406—407.
  7. Мандзюк Д. Пиши, як розказуєш. Ні на волос інакше // Газета по-українськи. — 2011. — 13 трав. — С. 18.
  8. Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
  9. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien, 1918. — S. 165.

Джерела

Література

  • Д-р Василь Щурат. Програмова книжка. // Дїло. — 1914. — 25 лютого (про «Граматику української мови» С.Смаль-Стоцького та Т.Ґартнера).
  • Добржанський О. Смаль-Стоцький Степан Йосипович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 460—461. ISBN 978-966-2067-65-1.
  • Життєпис академіка С.Смаль-Стоцького // Записки Історико-філологічного відділу УАН, кн. 1. — К., 1919
  • Л.Граничка (Лука Луців). Степан Смаль-Стоцький і українська мова. (1859—1934). // Вістник, 1934, кн. 3 (березень), с. 202—204.
  • Д-р Степан Смаль Стоцький (некролог) // Діло. — 1938. — 19 серпня
  • Василь Сімович. Наукова діяльність академіка Смаль-Стоцького. // Діло. — 1938. — 15 вересня.
  • Роман Смаль-Стоцький. Франко у Чернівцях. // Діло. — 1938. — 15 вересня.
  • Ст. Сірополко. Все життя — одній меті. (В роковини смерти незабутнього проф. д-ра Степана Смаль Стоцького). // Діло. — 1939. — 17 серпня.
  • Д-р Лука Луців. Спогади про академіка Степана Смаль-Стоцького (Прага в 1921—1926 роках). // Збірник Філологічної Секції на пошану сторіччя С.Смаль-Стоцького. // Записки НТШ, т. CLXXII, 1960, c. 19-27.
  • Д-р Кость Кисілевський. Українознавчі праці акад. Степана Смаль-Стоцького. // Збірник Філологічної Секції на пошану сторіччя С.Смаль-Стоцького. // Записки НТШ, т. CLXXII, 1960, c. 28-69.
  • Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 294.

Посилання

  • Смаль-Стоцький Степан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1778. — 1000 екз.
  • Шендеровський В. «Ми підемо у мандрівку століть з твого духа печаттю…» — Степан Смаль-Стоцький / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша. — 22 липня 2001 року.
  • Леся Щербанюк. «А найважнійше — чоловік умний і чесний» // Zbruch, 09.01.2014
  • Смаль-Стоцький Степан Йосипович // Вчені. Львів // MistoUA
  • // Наша парафія
  • С. Смаль-Стоцький. Ruthenische Grammatik (1913)
  • С. Смаль-Стоцький. Ruthenisch-deutsches Gesprächsbuch (1914)
  • С. Смаль-Стоцький. Граматика руської мови (1914)
  • С. Смаль-Стоцький. Українська граматика (1919)
  • Смаль-Стоцький Степан в Електронній бібліотеці «Культура України»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smal Stockij Stepa n Jo sipovich Sma l Sto ckij psevdonim S Nagnibida 9 sichnya 1859 Nemiliv 17 serpnya 1938 Praga ukrayinskij movoznavec i pedagog literaturoznavec odin iz pershih teoretikiv ukrayinskogo virshuvannya viznachnij gromadsko politichnij kulturnij ekonomichnij diyach Bukovini Odin iz zasnovnikiv Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini v Prazi Did ukrayinskogo literaturoznavcya v Kanadi Yuriya Luckogo Stepan Smal Stockij Sotnik gauptman Stepan Smal Stockij Svitlina T Bagrinovicha Chernivci 1893 r Zagalna informaciyaNarodzhennya 9 sichnya 1859 1859 01 09 1 2 Nemiliv Radehivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaSmert 17 serpnya 1938 1938 08 17 1 79 rokiv Praga Chehoslovachchina 1 Pohovannya Rakovickij cvintarAlma Mater ChNU imeni Yuriya Fedkovicha i Videnskij universitetVijskova sluzhbaRid vijsk USSVijni bitvi Persha svitova vijnaKomanduvannyaBojova Uprava USSNagorodi ta vidznakiHrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Stepan Smal Stockij u VikishovishiZhittyepisStepan Smal Stockij zi svoyim onukom Yuriyem Luckim u Prazi 1937 Stepan Smal Stockij 1919 r Narodivsya v seli Nemilovi Radehivskogo povitu Galichina v selyanskij rodini Josipa Smal Stockogo ta Katerini Karpovoyi mav 7 brativ i sester Mati pomerla koli Stepanu bulo kilka rokiv Spochatku vchivsya v silskij shkoli v 1869 1874 rokah u ruskij ukrayinskij gimnaziyi Lvova u nimeckij gimnaziyi pislya zakinchennya vstupiv na filologichnij fakultet Cherniveckogo universitetu U 1878 1884 rokah uchivsya v Cherniveckomu z 1882 roku u Videnskomu uchen Frano Mikloshicha u yakogo 1885 roku gabilituvavsya universitetah doktor slov yanskoyi filologiyi Videnskogo universitetu Franc Mikloshich buv odin z pershih zahidnih movoznavciv sho obstoyuvav samobutnist ukrayinskoyi movi pidtrimuvav namagannya galickih ukrayinciv operti svoyu literaturnu movu na narodnij osnovi buv prihilnikom vvedennya dlya ukrayinciv latinici Uprodovzh 1885 1918 rokiv profesor Cherniveckogo universitetu vikladaye ukrayinsku ta rosijsku movu i literaturu drukuyutsya monografiyi Ruska pravopis 1891 1893 Ruska gramatika 1893 Bukovinska Rus Kulturno istorichnij obrazok 1897 Shkilna gramatika Harakteristika naukovoyi diyalnosti I Ya Franka 1913 Ideyi Shevchenkovoyi tvorchosti 1914 Didi batki i vnuki u Shevchenka 1918 Z 1921 roku profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Prazi Dijsnij chlen NTSh z 1899 VUAN z 1918 Slov yanskogo institutu v Prazi z 1928 ta in Odin z klyuchovih diyachiv nacionalno kulturnogo vidrodzhennya Bukovini Protivnik moskvofilstva chimalo sprichinivsya do peremogi narodovciv na Bukovini golova studentskogo tovaristva Soyuz u Chernivcyah 1879 1882 spivzasnovnik tovaristv Narodnij dim Bukovinskij Boyan Ruska shkola j inshih aktivnij diyach Ruskoyi besidi Buv dijsnim chlenom Slov yanskogo institutu v Prazi Ivan Franko v listi do Mihajla Dragomanova 1890 roku pisav Oce prihodilosya pobuvati dva razi v Chernivcyah Ya tam zapisavsya na lekciyi Stockogo i Kaluzhnyackogo lekciyi oboh cih profesoriv meni podobalisya bez porivnyannya lipshe anizh lekciyi Ogonovskogo vse ce vidno bilsh yevropejskij metod naukovij U 1892 1911 rokah posol vid nacionalno demokratichnoyi partiyi do bukovinskogo sejmu 1904 1910 rr zastupnik marshala dovgolitnij chlen Krajovogo vidilu i Krajovoyi shkilnoyi radi u 1911 1918 rokah posol do videnskogo parlamentu Spilno z Mikoloyu Vasilkom ta inshimi dobivsya cilkovitoyi rivnopravnosti ukrayinciv v administraciyi politichnomu zhitti Bukovini zavdyaki jogo zahodam pracyam vin uklav pershu shkilnu gramatiku ukrayinskoyi movi 4 vidannya 1893 1907 1922 i 1928 vvedeno 1893 r fonetichnij pravopis u serednih shkolah Bukovini rozbudovano ukrayinske zokrema serednye shkilnictvo Rusku gramatiku rozroblyav z profesorom Gartnerom upershe pobudovano na fonetichnomu pravopisi Yevgena Zhelehivskogo vidomogo leksikografa z Galichini tak zvana zhelehivka abetka z 34 h liter V yacheslav Budzinovskij zgaduvav sho pid chas pershogo prochitannya tvoriv Vasilya Stefanika profesor Stepan Smal Stockij zaplakav i skazav Ya cikavij yake vrazhinnya zrobit na Polino tak nazivali Osipa Makoveya cherez jogo stalevi nervi V ekonomichnij dilyanci yak golova Ruskoyi kasi ta Selyanskoyi kasi z 1903 r namagavsya rozbuduvati ukrayinsku kooperaciyu nevdacha na comu vidtinku sprichinila 1910 r rozbittya ukrayinskogo gromadskogo zhittya na Bukovini poslablennya politichno gromadskoyi diyalnosti S Smal Stockogo Selyanska kasa 1912 roku ob yednuvala 174 kooperativi nastupnogo nalichuvala 149 kreditovih kooperativiv z majzhe 19 tisyachami chleniv Na zrostannya ukrayinskogo nacionalnogo ruhu na Bukovini vplinula jogo naukova sered inshih u praci Bukovinska Rus 1897 Smal Stockij zmalovuye istoriyu Bukovini u zv yazku z Galicko Volinskoyu derzhavoyu j inshimi ukrayinskimi zemlyami publicistichna bagatorichnij spivredaktor gazeti Bukovina redaktor gazeti Ruska Rada pedagogichna diyalnist Pid chas pershoyi svitovoyi vijni yak diyach Soyuzu vizvolennya Ukrayini viv kulturnu pracyu v tabori ukrayinskih polonenih u Rashtati 1917 roku golova Bojovoyi upravi Sichovih strilciv 1919 r posol ZUNR u Prazi de zhiv do smerti krim praci v UVU golova Muzeyu vizvolnoyi borotbi pershij golova Ukrayinskoyi Mogilyansko Mazepinskoyi AN U Prazi yak posol ZUNR perebuvav pid naglyadom radyanskoyi agenturi yaka predstavlyala v CK KP b U agent material z privodu diyalnosti posla V odnomu z listiv Petlyurovskij posol Smal Stockij o Sovetskoj Ukraine jshlosya pro jogo dumku shodo Ukrayini yak samostijnoyi derzhavi yaka stane mozhliva lishe todi koli zamist USRR bude Ukrayinska Narodna Respublika Za taki dumki chervoni agenti nazivayut jogo ukrayinskim nacionalistom separatistom petlyurivcem 1921 r pochinaye pracyuvati v shojno vidkritomu Ukrayinskomu vilnomu universiteti Uvijshov do skladu vikladachiv filosofskogo fakultetu chitav kurs Ukrayinska mova v sim yi slov yanskih mov provodiv seminar z tvorchosti T G Shevchenka Voseni 1921 roku kolegiya profesoriv filosofskogo fakultetu obrala jogo dekanom bo Stepan Rudnickij yakij dosi zajmav cyu posadu viyihav do Vidnya Mogila Smal Stockogo v Krakovi Rakovickij cvintar grobivec Smal Stockih Uvijshov do pershogo skladu dijsnih chleniv UAN yak pozashtatnij akademik istorichno filologichnogo viddilu obranij takozh chlenom pravlinnya akademiyi Brati uchast v organizaciyi UAN jomu ne dovelosya bo ne zmig priyihati z Bukovini do Kiyeva Yak movoznavec Smal Stockij pislya studij pro analogiyu v istoriyi ukrayinskoyi imennoyi vidmini napisav razom iz T Gartnerom Grammatik der ruthenischen ukrainischen Sprache 1913 de dovodiv sho ukrayinska mova postala bezposeredno z praslov yanskoyi a ideya prashidnoslov yanskoyi movi pozbavlena gruntu Cej poglyad boroniv i piznishe osoblivo v praci Rozvitok poglyadiv pro sim yu slov yanskih mov ta yih vzayemne sporidnennya 1925 1927 Vikladav ukrayinsku movu ta literaturu u Varshavskomu universiteti Ne vtrachav zv yazkiv z VUAN nadsilav svoyi statti rozvidki drukuvavsya v akademichnomu chasopisi Ukrayina golovnim redaktorom yakogo buv M Grushevskij 1930 roku vidbuvsya pershij z yizd slov yanskih filologiv u yakomu vzyav uchast i Smal Stockij Vchenogo oburilo sho UAN ne poslala na forum svoyih predstavnikiv Rizko vistupiv proti poglyadiv V Gancova na formuvannya ukrayinskoyi movi z dvoh govirkovih grup pivnichno i pivdennoukrayinskoyi Virazni perebilshennya napriklad tverdzhennya pro osoblivu blizkist ukrayinskoyi i serbskoyi mov zaperechennya diftongiv u pivnichnoukrayinskih govirkah pereshkodzhali prijnyattyu bagatoh slushnih idej Smal Stockogo V ostanni roki zhittya zoseredivsya na imanentnij interpretaciyi tvoriv Shevchenka u svidomomu vidrivi vid istorichnogo j literaturnogo rozvitku T Shevchenko Interpretaciyi 1934 1936 ta inshi statti Pozitivistichna frazeologiya spoluchalasya v movoznavchih i literaturoznavchih pracyah Smal Stockogo z nacionalnoyu romantichnoyu ideologiyeyu Sered uchniv movoznavec pedagog metodist Mikola Ravlyuk Pohovanij na Rakovickomu cvintari Krakova pole XXXIV ryad pld pohovannya 7 50 075488 19 955867 RodinaU serpni 1885 roku odruzhivsya z Emiliyeyu Zarevich dochkoyu paroha Rozhneva Yihnij sin Roman takozh stav movoznavcem i gromadskim diyachem NagorodiKomandorskij hrest ordena Franca Josifa 1908 Teksti ta promovi S Smal StockogoVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Stepan Smal Stockij Smal Stockyj Stephan 1859 1938 knigi S Smal Stockogo v Internet arhivi Peredmova do vidannya Sina knizhechka Vasilya Stefanika 20 05 1899 Moya spovid Dyilo 1913 28 lyut Harakteristika lyiteraturnoyi dyiyalnosti Ivana Franka Yuvilejnij viklad D ra Smal Stockogo Dyilo 1913 1 lip Dyidi batki i vnuki u Shevchenka Promova na yuvilejnim Shevchenkovim svyatyi v Kolomiyi Dyilo 1914 24 cherv Omelyan Kaluzhnyackij Dyilo 1914 28 lip Rozvitok poglyadiv pro semyu slovyanskih mov i yih vzayimne sporidnennya Druge dopovnene vidannya Praga Ukrayinskij Gromadskij Vidavnichij Fond 1927 Ukrayinska mova yiyi pochatki rozvitok ta harakteristichni yiyi prikmeti Biblioteka Dzvoniv ch 6 L Drukarnya Biblos 1933 Pitannya pro shidnoslovyansku pramovu Zapiski NTSh t CLV 1937 s 1 5 Smal Stockij S Nemoliv spomini Stepan Smal Stockij Lviv Druk St Inst v pidnajmi Z Medickogo 1933 43 s Smal Stockij S Rozvitok poglyadiv pro semyu slovyanskih mov i yih vzayimne sporidnennya dr St Smal Stockij U Lvovi Nakladom Nauk t va im Shevchenka 1925 42 s Smal Stockij S Pitannya pro shidnoslovyansku pramovu Stepan Smal Stockij Lviv Druk Nauk t va im Shevchenka 1937 7 s Gramatika ukrayinskoyi ruskoyi movi ulozhili S Smal Stockij F Gartner 4 te vid Lviv Nakladom Derzh vid va shkil knizhok 1928 209 s Gramatika ruskoyi movi ulozhili S Smal Stockij F Gartner 3 tye pererobl vid Viden Nakladom vlasnim 1914 202 s Smal Stockij S T Shevchenko spivec samostijnoyi Ukrayini Stepan Smal Stockij Kiyiv Samostijna Ukrayina 1930 20 s Smal Stockij S Ostannij rik Shevchenkovoyi poetichnoyi tvorchosti Stepan Smal Stockij Praga Vid Ukr ist filol t va v Prazi 1937 22 s Smal Stockij S T Shevchenko Interpretaciyi S Smal Stockij Varshava Z druk nauk t va im Shevchenka u Lvovi Charneckogo 1934 246 s Praci Ukrayinskogo naukovogo institutu t 252 Seriya literaturno istorichna kn 1 Smal Stockij S Prichinki do zrozuminnya Shevchenkovih poem Step Smal Stockij Praga Derzh Druk v Prazi 1929 51 s Smal Stockij S Chitanye Shevchenkovih poezij Stepan Smal Stockij U Lvovi Z druk nauk t va im Shevchenka 1914 22 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 https www nasze slowo pl koli narodivsya stepan smal stotskiy Anna Budzyak Miejsce Stefana Smal Stockiego w slawistyce europejskiej Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 160 stor S 23 35 ISBN 978 83 233 3333 3 e ISBN 978 83 233 8718 3 Studia Ruthenica Cracoviensia Arhiv KOLI NARODIVSYa STEPAN SMAL STOCKIJ originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2011 Dobrzhanskij O V Oguj O D Smal Stockij Stepan Josipovich 2016 12 21 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 667 ISBN 978 966 00 1290 5 Horbach O Miklosich Franz Encyclopedia of Ukraine Vol III p 406 407 Mandzyuk D Pishi yak rozkazuyesh Ni na volos inakshe Gazeta po ukrayinski 2011 13 trav S 18 Parnikoza Ivan Rakovickij cvintar ukrayinski pohovannya Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 165 DzherelaViktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 294 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhittyepis akademika S Smal Stockogo ZIFV UAN kn 1 K 1919 Zb Filologichnoyi Sekciyi na poshanu storichchya S Smal Stockogo ZNTSh t CLXXII Nyu Jork 1960 V I Golovchenko Smal Stockij Stepan Josipovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 O Dobrzhanskij Smal Stockij Stepan Osipovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 669 ISBN 978 966 611 818 2LiteraturaD r Vasil Shurat Programova knizhka Dyilo 1914 25 lyutogo pro Gramatiku ukrayinskoyi movi S Smal Stockogo ta T Gartnera Dobrzhanskij O Smal Stockij Stepan Josipovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 460 461 ISBN 978 966 2067 65 1 Zhittyepis akademika S Smal Stockogo Zapiski Istoriko filologichnogo viddilu UAN kn 1 K 1919 L Granichka Luka Luciv Stepan Smal Stockij i ukrayinska mova 1859 1934 Vistnik 1934 kn 3 berezen s 202 204 D r Stepan Smal Stockij nekrolog Dilo 1938 19 serpnya Vasil Simovich Naukova diyalnist akademika Smal Stockogo Dilo 1938 15 veresnya Roman Smal Stockij Franko u Chernivcyah Dilo 1938 15 veresnya St Siropolko Vse zhittya odnij meti V rokovini smerti nezabutnogo prof d ra Stepana Smal Stockogo Dilo 1939 17 serpnya D r Luka Luciv Spogadi pro akademika Stepana Smal Stockogo Praga v 1921 1926 rokah Zbirnik Filologichnoyi Sekciyi na poshanu storichchya S Smal Stockogo Zapiski NTSh t CLXXII 1960 c 19 27 D r Kost Kisilevskij Ukrayinoznavchi praci akad Stepana Smal Stockogo Zbirnik Filologichnoyi Sekciyi na poshanu storichchya S Smal Stockogo Zapiski NTSh t CLXXII 1960 c 28 69 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 294 PosilannyaSmal Stockij Stepan Josipovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 847 849 Smal Stockij Stepan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Ukrayinska mova Smal Stockij Stepan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1778 1000 ekz Shenderovskij V Mi pidemo u mandrivku stolit z tvogo duha pechattyu Stepan Smal Stockij Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha 22 lipnya 2001 roku Lesya Sherbanyuk A najvazhnijshe cholovik umnij i chesnij Zbruch 09 01 2014 Smal Stockij Stepan Josipovich Vcheni Lviv MistoUA Nasha parafiya S Smal Stockij Ruthenische Grammatik 1913 S Smal Stockij Ruthenisch deutsches Gesprachsbuch 1914 S Smal Stockij Gramatika ruskoyi movi 1914 S Smal Stockij Ukrayinska gramatika 1919 Smal Stockij Stepan v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini

Дата публікації:
Топ