Теодор Ґартнер | |
---|---|
нім. Theodor Gartner | |
Народився | 4 листопада 1843 Відень, Австро-Угорщина |
Помер | 29 квітня 1925 (81 рік) Інсбрук, Австрія |
Країна | Австрія |
Національність | німець |
Діяльність | романіст, філолог, викладач університету, мовознавець |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | Лінгвістика, педагогіка |
Заклад | Чернівецький університет Інсбрукський університет |
Відомий завдяки: | Видання підручнику «Руська граматика» (Чернівці, 1893) |
Теодор Ґартнер у Вікісховищі |
Теодор Ґартнер також Федір Ґартнер (нім. Theodor Gartner; 4 листопада 1843, Відень — 29 квітня 1925, Інсбрук) — австро-угорський мовознавець німецького походженням. Разом зі Степаном Смаль-Стоцьким написав підручник «Руська граматика» (1893), а згодом і (1904), які були головними підручниками з українського правопису та граматики в середніх школах Галичини і Буковини аж до 1928 року та прийняття .
Життєпис
Закінчив Віденський університет, учителював у школах Угорщини.
У 1885 році Теодор Ґартнер прибув до Чернівецького університету як професор романської філології. Студіював румунську і французьку мови. Живучи серед українців, зацікавився їхньою мовою. Увагу професора привертали передусім фонетика, лексика, граматика.
Його вчителем української мови став керівник кафедри української мови і письменства Степан Смаль-Стоцький. Вивчаючи мову за тодішніми підручниками, обоє виявили в них певні непослідовністі і суперечності. Тоді вчені вирішили написати власний підручник. Разом зі Смаль-Стоцьким написав підручник для середніх шкіл «Руська граматика» (Чернівці, 1893), яка витримала чотири видання й аж до 1928 року слугувала підручником з української мови в середніх школах Галичини і Буковини.
Брав участь в упорядкуванні правопису Руської граматики 1893 року в Західній Україні за фонетичним принципом.
Разом зі Степаном Смаль-Стоцьким Ґартнер створив Український правопис 1904 року, який було прийнято секциєю Наукового Товариства імени Тараса Шевченка у Львові у вигляді посібника (й згодом перевидав цей посібник у Вінніпезі у 1918 році). Також разом зі Смаль-Стоцьким видав у Відні працю «Граматика рутенської (української) мови» (нім. Grammatik der Ruthenischen (Ukrainischen) Srache von Stepan Smal-Stockyj und Theodor Gartner, 1913).
Від 1899 року — професор французької мови Чернівецького університету, а потім — Інсбруцького університету.
Примітки
- Граматика руської мови (вид. 1914) - Степан Смаль-Стоцький - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 5 березня 2020.
Джерела
- Ґартнер (Gartner) Теодор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 2. — С. 472.
- Добржанський О. Ґартнер Теодор // Інститут енциклопедичних досліджень.
- Кочан І., Захлюпана Н. Українські лінгводидакти крізь призму часу: Словник-довідник. — Львів: ПАІС, 2009. — С. 22
- Surman J. How Romance Studies Shaped the Ukrainian Language and How the Ukrainian-Romanian Conflict Helped to Create Ladinian: A (Very) Entangled History of A-Political Science // How to Write the Global History of Knowledge-Making, ed. by Johannes Feichtinger, Anil Bhatti and Cornelia Hülmbauer - Cham: Springer, 2020 - pp. 73-90.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Druzhina Cholovik Mati Teodor Gartnernim Theodor GartnerNarodivsya4 listopada 1843 1843 11 04 Viden Avstro UgorshinaPomer29 kvitnya 1925 1925 04 29 81 rik Insbruk AvstriyaKrayina AvstriyaNacionalnistnimecDiyalnistromanist filolog vikladach universitetu movoznavecAlma materVidenskij universitetGaluzLingvistika pedagogikaZakladCherniveckij universitet Insbrukskij universitetVidomij zavdyaki Vidannya pidruchniku Ruska gramatika Chernivci 1893 Teodor Gartner u Vikishovishi Teodor Gartner takozh Fedir Gartner nim Theodor Gartner 4 listopada 1843 Viden 29 kvitnya 1925 Insbruk avstro ugorskij movoznavec nimeckogo pohodzhennyam Razom zi Stepanom Smal Stockim napisav pidruchnik Ruska gramatika 1893 a zgodom i 1904 yaki buli golovnimi pidruchnikami z ukrayinskogo pravopisu ta gramatiki v serednih shkolah Galichini i Bukovini azh do 1928 roku ta prijnyattya ZhittyepisZakinchiv Videnskij universitet uchitelyuvav u shkolah Ugorshini U 1885 roci Teodor Gartner pribuv do Cherniveckogo universitetu yak profesor romanskoyi filologiyi Studiyuvav rumunsku i francuzku movi Zhivuchi sered ukrayinciv zacikavivsya yihnoyu movoyu Uvagu profesora privertali peredusim fonetika leksika gramatika Jogo vchitelem ukrayinskoyi movi stav kerivnik kafedri ukrayinskoyi movi i pismenstva Stepan Smal Stockij Vivchayuchi movu za todishnimi pidruchnikami oboye viyavili v nih pevni neposlidovnisti i superechnosti Todi vcheni virishili napisati vlasnij pidruchnik Razom zi Smal Stockim napisav pidruchnik dlya serednih shkil Ruska gramatika Chernivci 1893 yaka vitrimala chotiri vidannya j azh do 1928 roku sluguvala pidruchnikom z ukrayinskoyi movi v serednih shkolah Galichini i Bukovini Brav uchast v uporyadkuvanni pravopisu Ruskoyi gramatiki 1893 roku v Zahidnij Ukrayini za fonetichnim principom Razom zi Stepanom Smal Stockim Gartner stvoriv Ukrayinskij pravopis 1904 roku yakij bulo prijnyato sekciyeyu Naukovogo Tovaristva imeni Tarasa Shevchenka u Lvovi u viglyadi posibnika j zgodom perevidav cej posibnik u Vinnipezi u 1918 roci Takozh razom zi Smal Stockim vidav u Vidni pracyu Gramatika rutenskoyi ukrayinskoyi movi nim Grammatik der Ruthenischen Ukrainischen Srache von Stepan Smal Stockyj und Theodor Gartner 1913 Vid 1899 roku profesor francuzkoyi movi Cherniveckogo universitetu a potim Insbruckogo universitetu PrimitkiGramatika ruskoyi movi vid 1914 Stepan Smal Stockij Teka avtoriv Chtivo Procitovano 5 bereznya 2020 DzherelaGartner Gartner Teodor Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 S 472 Dobrzhanskij O Gartner Teodor Institut enciklopedichnih doslidzhen Kochan I Zahlyupana N Ukrayinski lingvodidakti kriz prizmu chasu Slovnik dovidnik Lviv PAIS 2009 S 22 Surman J How Romance Studies Shaped the Ukrainian Language and How the Ukrainian Romanian Conflict Helped to Create Ladinian A Very Entangled History of A Political Science How to Write the Global History of Knowledge Making ed by Johannes Feichtinger Anil Bhatti and Cornelia Hulmbauer Cham Springer 2020 pp 73 90