Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Радехів |
| Створений | 1912 |
| Найбільші міста | Радехів, Лопатин |
Радехівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі спочатку Королівства Галичини та Володимирії (1912-1918), а потім — Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина.
Приблизно збігається з територією Радехівського району Львівської області.
Територія повіту становила 1 125 км², населення — 68 508.
Адміністративний центр — місто Радехів, у якому мешкало близько 5 000 осіб.
Австро-Угорщина
Утворений 1912 року. До складу Радехівського повіту ввійшли вся Радехівська (від Кам'янського повіту) і Лопатинська (від Брідського або Бродівського повіту) судові округи. Вважався наймолодшим повітом Галичини.
ЗУНР
Повітовим комісаром був Олександер Росткович, інженер, управитель будівельної експозитури (колишній москвофіл). У зв'язку з великою територією повіту був призначений окремий повітовий комісар на Судовий округ Стоянів — Юрій Заремба, селянин. Головою Повітової УНРади і делегатом до УНРади обрали о. Степана Петрушевича, пароха в Холоєві (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) був обраний жандарм Стефан Обертає.
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
| Радехівський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat radziechowski | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Радехів | ||||||||||
| Населення: | 69 300 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1022 | ||||||||||
| Густота: | 68
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після окупації поляками Галичини включений у 1921 р. до новоствореного Тернопільського воєводства.
Радехівський повіт був розташований на північному заході воєводства. Межував із Волинським воєводством на півночі, зі Львівським на заході, а також повітами Тернопільського воєводства: на сході — з Бродівським, на півдні і південному сході — з Кам'янським.
Адміністративний поділ
1 липня 1925 р. з повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки і включені до Бродівського повіту.
1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Полове Радехівського повіту й утворено самоврядну гміну Тарнувка.
1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту, 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик.
У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Радехівського у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Радехівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)
- містечко Лопатин — місто з 1934 р.
- містечко Радехів — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1925 рр. — 56
1920—1927 рр. — 52
1927—1934 рр. — 53
1934—1939 рр. — 9
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1939 році в повіті проживало 75 040 мешканців (50 745 українців-грекокатоликів — 67,62 %, 9 540 українців-латинників — 12,71 %, 3 795 поляків — 5,06 %, 2 795 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3,72 %, 6 665 євреїв — 8,88 % і 1 500 німців та інших національностей — 2 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 69 313 населення ніби-то було аж 25 427 (36,68 %) поляків при 39 970 (57,67 %) українців, 3 277 (4,73 %) євреїв і 583 (0,84 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
СРСР
27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:
- Радехівський — з міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радзєхув, Стоянув, Холоїв і Віткув Нови;
- Лопатинський — з міської ґміни Лопатин та сільських ґмін Ляшкув, Оглядув, Сєнькув, Топорув і Щуровіце.
Третій Райх
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Радехівський повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. 11 серпня 1941 року Кам'янко-Струмилівський, Радехівський та Сокальський повіти було підпорядковано Кам'янко-Струмилівському повітовому староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka-Strumilowa — «окружне староство і об'єднання гмін Кам'янка-Струмилова»). Очолював його окружний староста — крайсгауптман.
1 липня 1943 створено Радехівський та Сокальський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Radziechów, Sokal).
Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Dz.U. 1925 nr 46 poz. 317 [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Tarnówka w powiecie Radziechów w województwie tarnopolskiem. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin Niwice i Stanisławczyk w powiecie radziechowskim, województwie tarnopolskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów radziechowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 444 [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 2 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 28 березня 2017.
Посилання
- Powiat: Radziechów [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu radziechowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radehivskij povit Okrug Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Radehiv Stvorenij 1912 Najbilshi mista Radehiv Lopatin Radehivskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi spochatku Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi 1912 1918 a potim Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi URSR i distriktu Galichina Priblizno zbigayetsya z teritoriyeyu Radehivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Teritoriya povitu stanovila 1 125 km naselennya 68 508 Administrativnij centr misto Radehiv u yakomu meshkalo blizko 5 000 osib Avstro UgorshinaUtvorenij 1912 roku Do skladu Radehivskogo povitu vvijshli vsya Radehivska vid Kam yanskogo povitu i Lopatinska vid Bridskogo abo Brodivskogo povitu sudovi okrugi Vvazhavsya najmolodshim povitom Galichini ZUNRPovitovim komisarom buv Oleksander Rostkovich inzhener upravitel budivelnoyi ekspozituri kolishnij moskvofil U zv yazku z velikoyu teritoriyeyu povitu buv priznachenij okremij povitovij komisar na Sudovij okrug Stoyaniv Yurij Zaremba selyanin Golovoyu Povitovoyi UNRadi i delegatom do UNRadi obrali o Stepana Petrushevicha paroha v Holoyevi UNDP Miskim komisarom burgomistrom buv obranij zhandarm Stefan Obertaye Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuRadehivskij povit Powiat radziechowski Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Radehiv Naselennya 69 300 1931 Plosha 1022 Gustota 68 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 2 misko silski silski 9 Administraciya Mapa Pislya okupaciyi polyakami Galichini vklyuchenij u 1921 r do novostvorenogo Ternopilskogo voyevodstva Radehivskij povit buv roztashovanij na pivnichnomu zahodi voyevodstva Mezhuvav iz Volinskim voyevodstvom na pivnochi zi Lvivskim na zahodi a takozh povitami Ternopilskogo voyevodstva na shodi z Brodivskim na pivdni i pivdennomu shodi z Kam yanskim Administrativnij podil 1 lipnya 1925 r z povitu vilucheni gmini sela Ruda Brodska Monastirok Brodskij Stanislavchik i Bordulyaki i vklyucheni do Brodivskogo povitu 1 kvitnya 1927 r vilucheno chastinu silskoyi gmini Polove Radehivskogo povitu j utvoreno samovryadnu gminu Tarnuvka 1 kvitnya 1930 r viluchena chastina silskoyi gmini Nivici Radehivskogo povitu i vklyuchena do silskoyi gmini Stanislavchik Brodskogo povitu 15 chervnya 1934 r she znachna chastina zemel sela Nivici peredana selu Stanislavchik U vidpovidnosti do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 14 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Radehivskogo u voyevodstvi Tarnopolskomu na silski gmini 1 serpnya 1934 roku u Radehivskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini vidpovidayut volostyam Mista Miski gmini mistechko Lopatin misto z 1934 r mistechko Radehiv misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1925 rr 56 1920 1927 rr 52 1927 1934 rr 53 1934 1939 rr 9 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Vitkuv Novi Vitkuv Novi Vitkiv Novij Vitkuv Stari Vitkiv Starij Volka Sushanska Orduv Ordiv Plove Polove Stanin Stanin Sushno Tarnuvka Ternivka z 01 04 1927 8 2 Gmina Lyashkuv Batiyuv Batiyiv Gricovolya Gricevolya Kustin Lyashkuv Lyashkiv Podmanastirek Pidmonastirok Rudenko Lyackye Rudenko Ruskye Hmyelno Hmilno 8 3 Gmina Oglyaduv Majdan Stari Starij Majdan Manastirek Oglyadovski Monastirok Oglyadivskij Nivice Nivici Oglyaduv Oglyadiv Oplucko Oplicko 5 4 Gmina Radzyehuv Ganunin Kshive Krive Mukanye Mukani Nyemiluv Nemiliv Peratin Piratin Srodopolce Seredpilci Yuzefuv Josipivka 7 5 Gmina Syenkuv Bariluv Bariliv Volica Barilova Kulikuv Kulikiv Syenkuv Sinkiv Uvin Uvin 5 6 Gmina Stoyanuv Romanuvka Stoyanovska Stoyanivska Romanivka Sabinuvka Sabanivka Stoyanuv Stoyaniv Tetevchice Tetevchici 4 7 Gmina Toporuv Gucisko Tuzhanskye Gutisko Turyanske Stolpin Stovpin Toporuv Toporiv Trujca Trijcya Tuzhe Tur ya 5 8 Gmina Holoyuv Dmitruv Dmitriv Miruv Miriv Nestaniche Nestanichi Pavluv Pavliv Holoyuv Holoyiv 5 9 Gmina Shurovice Zavidche Mikolayuv Mikolayiv Romanuvka Shurovyecka Romanivka Shurovecka Smazhuv Smorzhiv Stshemilche Stremilche Shurovice Shurovichi 6 peredno do Brodivskogo povitu Bordulyaki do 01 07 1925 Ruda Brodska do 01 07 1925 Monastirok Brodskij do 01 07 1925 Stanislavchik do 01 07 1925 4 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1939 roci v poviti prozhivalo 75 040 meshkanciv 50 745 ukrayinciv grekokatolikiv 67 62 9 540 ukrayinciv latinnikiv 12 71 3 795 polyakiv 5 06 2 795 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 3 72 6 665 yevreyiv 8 88 i 1 500 nimciv ta inshih nacionalnostej 2 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 69 313 naselennya nibi to bulo azh 25 427 36 68 polyakiv pri 39 970 57 67 ukrayinciv 3 277 4 73 yevreyiv i 583 0 84 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe shematizmam ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami SRSR27 listopada 1939 r povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Radehivskij z miskoyi gmini Radehiv ta silskih gmin Radzyehuv Stoyanuv Holoyiv i Vitkuv Novi Lopatinskij z miskoyi gmini Lopatin ta silskih gmin Lyashkuv Oglyaduv Syenkuv Toporuv i Shurovice Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij Radehivskij povit vidnovlenij buv takozh i podil na gmini 11 serpnya 1941 roku Kam yanko Strumilivskij Radehivskij ta Sokalskij poviti bulo pidporyadkovano Kam yanko Strumilivskomu povitovomu starostvu nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka Strumilowa okruzhne starostvo i ob yednannya gmin Kam yanka Strumilova Ocholyuvav jogo okruzhnij starosta krajsgauptman 1 lipnya 1943 stvoreno Radehivskij ta Sokalskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Radziechow Sokal Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni Primitki Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 15 veresnya 2013 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Dz U 1925 nr 46 poz 317 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 listopada 1926 r o utworzeniu gminy wiejskiej Tarnowka w powiecie Radziechow w wojewodztwie tarnopolskiem 6 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 15 marca 1930 r o zmianie granic gmin Niwice i Stanislawczyk w powiecie radziechowskim wojewodztwie tarnopolskiem 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow radziechowskiego i brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem Dz U 1934 nr 48 poz 444 12 sichnya 2017 u Wayback Machine pol PDF Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 28 bereznya 2017 PosilannyaPowiat Radziechow 3 veresnya 2016 u Wayback Machine Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu radziechowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine