Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Жовківський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Сокаль |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1344,74 км² (1880) |
| Населення | 80 394 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Сокаль, Белз |
Сокальський повіт (пол. Powiat sokalski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР.
| Сокальський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1920 |
| Населення: | 109 100 (1931) р. |
| Площа: | 1324 км² |
| Густота: | 82 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | Сокаль |
| Міські гміни: | 2 |
| Сільські гміни: | 8 |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Австро-Угорщина
Утворений 1867 року.
ЗУНР
У складі Львівського воєводства
Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Адміністративний поділ
1 січня 1926 р. з гміни (самоврядної громади) Стенятин Сокальського повіту вилучено оселі на розпарцельованій (розділеній) частині фільварку Розалівка і нерозпарцельовану частину та утворено з них самоврядну гміну Станіславівка.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 березня 1930 . вилучена частина сільської гміни Бишів Сокальського повіту Львівського воєводства і з неї утворена самоврядна сільська гміна Ряшовичі того ж повіту і воєводства.
1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Сілець Белзький Сокальського повіту Львівського воєводства і з неї утворена самоврядна сільська гміна Завоня того ж повіту і воєводства.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 10 квітня 1934 р. село Тишиця передане з Сокальського повіту Львівського воєводства до Кам'янецького повіту Тарнопольського воєводства
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
Кількість:
1920-1926 рр. — 99
1926-1930 рр. — 100
1930-1934 рр. — 102
1934 рр. — 101
1934-1939 рр. — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Період СРСР
27 вересня 1939 р. територія повіту була зайнята радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію, тому північно-західну частину повіту на лівому березі Бугу і Солокії передали німцям (включена до Грубешівського повіту Дистрикту Люблін Генеральної губернії, в 1944 р. віддана Польщі). Більша частина повіту залишилася за СРСР і 27 листопада 1939 р. включена до новоствореної Львівської області. 17 січня 1940 р. територія повіту поділена на Шевченківський і Сокальський райони.
Пострадянська Україна
Сьогодні більша частина території колишнього Сокальського повіту входять до складу Сокальського та Радехівського районів Львівщини - колишні міські ґміни Белз та Сокаль, колишні сільські ґміни Корчин, Кристонополь, Пархач, Скоморохи, Тартакув Място, Хоробрув - повністю, ґміна Белз - села Безеїв (колишнє), Ванів, Жужель, Куличків, Низи, Перемислів, Себчів, Цеблів, ґміна Варенж Място - села Варяж, Лешків, Лубнів, Русин.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 66% населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 116 880 мешканців (76 675 українців греко-католиків — 65,57 %, 13 145 українців-латинників — 11,24 %, 10 185 поляків — 8,71 %, 2 870 польських колоністів — 2,45 %, 13 785 євреїв — 11,79 % і 270 німців — 0,23 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 109 111 населення ніби-то було аж 42 851 (39,27%) поляків при 59 984 (54,98%) українців, 5 917 (5,42%) євреїв і 136 (0,12%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
Примітки
- Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
- Dz.U. 1925 nr 106 poz. 754 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 września 1925 r. o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej pod nazwą "Stanisławówka" w powiecie sokalskim w województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Rzeszowice w powiecie sokalskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zawonie w powiecie sokalskim, województwie lwowskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic województw: lwowskiego i tarnopolskiego. (пол.)
- Dz.U. 1934 nr 64 poz. 554 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu sokalskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 80-82
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sokalskij povit Okrug Zhovkivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Sokal Stvorenij 1854 Plosha 1344 74 km 1880 Naselennya 80 394 1880 Najbilshi mista Sokal Belz Sokalskij povit pol Powiat sokalski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi ta URSR Sokalskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1920 Naselennya 109 100 1931 r Plosha 1324 km Gustota 82 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Sokal Miski gmini 2 Silski gmini 8 Mapa povitu Povitova vladaAvstro UgorshinaUtvorenij 1867 roku ZUNRU skladi Lvivskogo voyevodstvaVklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Administrativnij podil Sokalskij povit 1 sichnya 1926 r z gmini samovryadnoyi gromadi Stenyatin Sokalskogo povitu vilucheno oseli na rozparcelovanij rozdilenij chastini filvarku Rozalivka i nerozparcelovanu chastinu ta utvoreno z nih samovryadnu gminu Stanislavivka Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 25 bereznya 1930 viluchena chastina silskoyi gmini Bishiv Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva i z neyi utvorena samovryadna silska gmina Ryashovichi togo zh povitu i voyevodstva 1 kvitnya 1930 r viluchena chastina silskoyi gmini Silec Belzkij Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva i z neyi utvorena samovryadna silska gmina Zavonya togo zh povitu i voyevodstva Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 10 kvitnya 1934 r selo Tishicya peredane z Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva do Kam yaneckogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini m Sokal m Belz Silski gmini Kilkist 1920 1926 rr 99 1926 1930 rr 100 1930 1934 rr 102 1934 rr 101 1934 1939 rr 8 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Belz Bezeyiv Budinin Vaniv Verbizh Vizhluv Vizhliv Vitkiv Vorohta Gora Zhuzhil Kulichkiv Mahnivok Miciv Oserdiv Peremisliv Pivovshina Prusiniv Sebechiv Tushkiv Hlop yatin Cebliv 20 2 Gmina Varyazh Misto Varyazh Misto Varyazh Selo Vinniki Dovzhniv Gorodishe Varyazke Gilche Zhnyatin Kostyashin Leshkiv Liski Livche Lubiv Perevodiv Rusin Sulimiv 15 3 Gmina Korchin Bishiv Gogoliv Zboyiska Korchin Pozdimir Radvanci Rozhdzhaliv Ryashovichi z 25 03 1930 Torki Yastrubichi 10 4 Gmina Kristinopol Bendyuga Boratin Gluhiv Dobryachin Zhabche Murovane Zavishnya Klyusiv Kristinopol Madzharki Novij Dvir Ostriv Potoricya 12 5 Gmina Parhach Volsvin Gorodishe Vasiliyanske Zavonya z 01 04 1930 Parhach Silec 5 6 Gmina Skomorohi Barani Peretoki Gorodilovichi Ilkovichi Pechigori Svitaziv Skomorohi Stanislavivka z 01 01 1926 Stenyatin Telyazh Ulvivok 10 7 Gmina Tartakuv Myasto Bobyatin Volicya Komareva Gorbkiv Zubkiv Komariv Kopitiv Leshativ Luchichi Perespa Pervyatichi Spasiv Sharpanci Tartakiv misto Tartakiv Tartakovec 15 8 Gmina Horobruv Boyanichi Vojslavichi Gatovichi Konotopi Moshkiv Ninovichi Nismichi Opilsko Savchin Stargorod Tudorkovichi Ugriniv Horobriv Shmitkiv 14 peredano do Kam yaneckogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva Tishicya do 10 04 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Period SRSR27 veresnya 1939 r teritoriya povitu bula zajnyata radyanskimi vijskami ale Dogovorom pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i do 12 zhovtnya radyanski vijska vidijshli za Bug i Solokiyu tomu pivnichno zahidnu chastinu povitu na livomu berezi Bugu i Solokiyi peredali nimcyam vklyuchena do Grubeshivskogo povitu Distriktu Lyublin Generalnoyi guberniyi v 1944 r viddana Polshi Bilsha chastina povitu zalishilasya za SRSR i 27 listopada 1939 r vklyuchena do novostvorenoyi Lvivskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r teritoriya povitu podilena na Shevchenkivskij i Sokalskij rajoni Postradyanska UkrayinaSogodni bilsha chastina teritoriyi kolishnogo Sokalskogo povitu vhodyat do skladu Sokalskogo ta Radehivskogo rajoniv Lvivshini kolishni miski gmini Belz ta Sokal kolishni silski gmini Korchin Kristonopol Parhach Skomorohi Tartakuv Myasto Horobruv povnistyu gmina Belz sela Bezeyiv kolishnye Vaniv Zhuzhel Kulichkiv Nizi Peremisliv Sebchiv Cebliv gmina Varenzh Myasto sela Varyazh Leshkiv Lubniv Rusin NaselennyaU 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 66 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 116 880 meshkanciv 76 675 ukrayinciv greko katolikiv 65 57 13 145 ukrayinciv latinnikiv 11 24 10 185 polyakiv 8 71 2 870 polskih kolonistiv 2 45 13 785 yevreyiv 11 79 i 270 nimciv 0 23 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 109 111 naselennya nibi to bulo azh 42 851 39 27 polyakiv pri 59 984 54 98 ukrayinciv 5 917 5 42 yevreyiv i 136 0 12 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1942 zvitami PrimitkiSkorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1935 Dz U 1925 nr 106 poz 754 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 wrzesnia 1925 r o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej pod nazwa Stanislawowka w powiecie sokalskim w wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 marca 1930 r o utworzeniu gminy wiejskiej Rzeszowice w powiecie sokalskim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 marca 1930 r o utworzeniu gminy wiejskiej Zawonie w powiecie sokalskim wojewodztwie lwowskiem pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 10 kwietnia 1934 r o zmianie granic wojewodztw lwowskiego i tarnopolskiego pol Dz U 1934 nr 64 poz 554 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu sokalskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 80 82 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi