Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хоробрів — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 819 осіб.
| село Хоробрів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Сокальська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120110570045903 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1453 |
| Населення | 819 |
| Площа | 3 км² |
| Густота населення | 273 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80013 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.17583° сх. д.Координати: 50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.17583° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80013, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Хоробрів, вул.Шевченка,50 |
| Карта | |
  Хоробрів | |
 Хоробрів | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Перша письмова згадка датується 1453 р. Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.
Станом на 1880 р. у Хороброві налічувалось 695 жителів, з них 605 — греко-католиків, 60 — римо-католиків і 30 юдеїв.
У міжвоєнний період село було адміністративним центром ґміни Хоробрув, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.
Напередодні Другої світової війни, на 01.01.1939 р. в селі проживало вже 1010 мешканців, з них 820 українців-греко-католиків, 140 українців-латинників, 25 поляків-римо-католиків, 15 євреїв і 10 німців.
Після Другої світової війни Хоробрів, як і інші села Сокальського Закерзоння опинилося в складі Польщі. 6 травня 1946 р. українське населення села примусово було виселено до УРСР (здебільшого до Тернопільської області). Збройний опір депортації українців у Хороброві чинили відділи УПА. Так, 5 травня 1946 р. стрільці УПА ВО-БУГ провели успішну наступальну операцію проти радянських і польських військових формувань із застосуванням німецьких реактивних снарядів. 6-15 липня 1947 року в рамках операції «Вісла» решту 81 мешканця, які на той час ще залишались у селі (із змішаних польсько-українських сімей) було депортовано у північно-західні райони Польщі. У селі залишилося 67 поляків.
До 1951 р. село знаходилось у складі Польщі. За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР. У 1953 р. знову заселене українцями і перейменоване на Правда. Сюди було переселено мешканців с. Хітар Сколівського р-ну Львівської області. До рідного села в середині 1950-х рр. повернулася лише частина корінних мешканців.
У 1993 р. відновлено колишню назву Хоробрів.
Сучасність
У селі дерев'яна церква св. Косми і Дам'яна (1864 р.), загальноосвітня школа, дитячий садок, Народний дім, амбулаторія.
У 2011 р. встановлено пам'ятник, присвячений 20-річчю незалежності України.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 816 | 99.63% |
| російська | 2 | 0.24% |
| румунська | 1 | 0.13% |
| Усього | 483 | 100% |
Церква св. Косми і Дам'яна
Найдавніші згадки про церкву у Хороброві походять з 1564—1656 р. Ерекційний акт надано вже існуючій церкві польським королем Августом у 1759 р. На переломі XVIII—XIX століть була зведена нова дерев'яна церква на місці давнішої. У 1864 р. вибудували чергову дерев'яну тризрубну триверху церкву, освячену у 1881 р. Восьмерики, встановлені на зрубах надопасань, завершені зрізаними наметовими банями, увінчаними ліхтарями і маківками. До бабинця з заходу прилягає ґанок-присінок, а до вівтаря з півночі — захристія. Оточена церква невеликим піддашшям. Поруч мурована стінна дзвіниця.
До заборони УГКЦ і депортації українців у 1946 р. церква була парохіяльною у Варяжському деканаті Перемишльської єпархії.
Знамениті люди
- Івченко Олексій Григорович — український політик правого спрямування, підприємець, банкір.
В 1939 році у волосному уряді волості Хоробрів працював Василь Хома.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 80.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
- Слободян, Василь (1988). Церкви України. Перемиська єпархія (українська) . Львів. с. 864. ISBN .
Посилання
- Chorobrów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 630. (пол.)
- http://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__491.html [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://upa.in.ua/book/?p=157 [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] Історія знищення с. Городиловичі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horobriv selo v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 819 osib selo Horobriv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Sokalska miska Kod KATOTTG UA46120110570045903 Osnovni dani Zasnovane 1453 Naselennya 819 Plosha 3 km Gustota naselennya 273 osib km Poshtovij indeks 80013 Telefonnij kod 380 3257 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 51 pn sh 24 10 33 sh d 50 53083 pn sh 24 17583 sh d 50 53083 24 17583 Koordinati 50 31 51 pn sh 24 10 33 sh d 50 53083 pn sh 24 17583 sh d 50 53083 24 17583 Misceva vlada Adresa radi 80013 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Horobriv vul Shevchenka 50 Karta Horobriv Horobriv Mapa Horobriv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Horobriv IstoriyaPersha pismova zgadka datuyetsya 1453 r Selo detalno opisane v korolivskij lyustraciyi 1565 r Stanom na 1880 r u Horobrovi nalichuvalos 695 zhiteliv z nih 605 greko katolikiv 60 rimo katolikiv i 30 yudeyiv U mizhvoyennij period selo bulo administrativnim centrom gmini Horobruv yaka vhodila do Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni na 01 01 1939 r v seli prozhivalo vzhe 1010 meshkanciv z nih 820 ukrayinciv greko katolikiv 140 ukrayinciv latinnikiv 25 polyakiv rimo katolikiv 15 yevreyiv i 10 nimciv Dilnicya na kladovishi de pohovani radyanski voyini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Horobriv yak i inshi sela Sokalskogo Zakerzonnya opinilosya v skladi Polshi 6 travnya 1946 r ukrayinske naselennya sela primusovo bulo viseleno do URSR zdebilshogo do Ternopilskoyi oblasti Zbrojnij opir deportaciyi ukrayinciv u Horobrovi chinili viddili UPA Tak 5 travnya 1946 r strilci UPA VO BUG proveli uspishnu nastupalnu operaciyu proti radyanskih i polskih vijskovih formuvan iz zastosuvannyam nimeckih reaktivnih snaryadiv 6 15 lipnya 1947 roku v ramkah operaciyi Visla reshtu 81 meshkancya yaki na toj chas she zalishalis u seli iz zmishanih polsko ukrayinskih simej bulo deportovano u pivnichno zahidni rajoni Polshi U seli zalishilosya 67 polyakiv Do 1951 r selo znahodilos u skladi Polshi Za radyansko polskim obminom teritoriyami 15 lyutogo 1951 roku selo peredane do URSR a chastina polskogo naselennya pereselena do Nizhno Ustrickogo rajonu vklyuchenogo do skladu PNR U 1953 r znovu zaselene ukrayincyami i perejmenovane na Pravda Syudi bulo pereseleno meshkanciv s Hitar Skolivskogo r nu Lvivskoyi oblasti Do ridnogo sela v seredini 1950 h rr povernulasya lishe chastina korinnih meshkanciv U 1993 r vidnovleno kolishnyu nazvu Horobriv SuchasnistU seli derev yana cerkva sv Kosmi i Dam yana 1864 r zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok Narodnij dim ambulatoriya U 2011 r vstanovleno pam yatnik prisvyachenij 20 richchyu nezalezhnosti Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 816 99 63 rosijska 2 0 24 rumunska 1 0 13 Usogo 483 100 Cerkva sv Kosmi i Dam yanaCerkva svv Kosmi i Dam yana Horobriv 20 lyutogo 1918 r Najdavnishi zgadki pro cerkvu u Horobrovi pohodyat z 1564 1656 r Erekcijnij akt nadano vzhe isnuyuchij cerkvi polskim korolem Avgustom u 1759 r Na perelomi XVIII XIX stolit bula zvedena nova derev yana cerkva na misci davnishoyi U 1864 r vibuduvali chergovu derev yanu trizrubnu triverhu cerkvu osvyachenu u 1881 r Vosmeriki vstanovleni na zrubah nadopasan zaversheni zrizanimi nametovimi banyami uvinchanimi lihtaryami i makivkami Do babincya z zahodu prilyagaye ganok prisinok a do vivtarya z pivnochi zahristiya Otochena cerkva nevelikim piddashshyam Poruch murovana stinna dzvinicya Do zaboroni UGKC i deportaciyi ukrayinciv u 1946 r cerkva bula parohiyalnoyu u Varyazhskomu dekanati Peremishlskoyi yeparhiyi Znameniti lyudiIvchenko Oleksij Grigorovich ukrayinskij politik pravogo spryamuvannya pidpriyemec bankir V 1939 roci u volosnomu uryadi volosti Horobriv pracyuvav Vasil Homa Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2018 Procitovano 21 listopada 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 80 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 419 426 pol Arhiv originalu za 13 serpnya 2018 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 19 veresnya 2017 https socialdata org ua projects mova 2001 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 19 veresnya 2017 Slobodyan Vasil 1988 Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya ukrayinska Lviv s 864 ISBN 966 02 0362 4 PosilannyaChorobrow 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 630 pol http www sokal lviv ua library khramy sokalshchyny 491 html 30 listopada 2020 u Wayback Machine http upa in ua book p 157 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Istoriya znishennya s Gorodilovichi