Лу́чиці — село в Червоноградському (до 2020 року Сокальському) районі Львівської області. Розташоване над річкою Стрипою (басейн Західного Бугу).
село Лучиці | |
---|---|
Знак "Вас вітає село Лучиці" (зі сторони Сокаля) | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Код КАТОТТГ | UA46120110270041867 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | ~780[] |
Площа | 2,83 км² |
Поштовий індекс | 80031 |
Телефонний код | +380 32-57 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′17″ пн. ш. 24°31′58″ сх. д. / 50.52139° пн. ш. 24.53278° сх. д.Координати: 50°31′17″ пн. ш. 24°31′58″ сх. д. / 50.52139° пн. ш. 24.53278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 215 м |
Водойми | Західний Буг |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80031, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Лучиці |
Староста | Черечін Володимир Романович |
Карта | |
Лучиці | |
Лучиці | |
Мапа | |
Лучиці у Вікісховищі |
Назва
Цей розділ не містить . |
Назва села пішла від слова «злучення», бо раніше коли ще його не існувало, було чотири окремих села. Вони об'єдналися (злучилися).
Пам'ятки місцевого значення
У селі Лучиці знаходиться:
- Церква св. Бориса і Гліба
- Пам'ятник святому Яну
- Пам’ятний хрест, встановлений на місці загибелі священників;
- капличка Матері Божої;
- Пам'ятний знак на честь проголошення Незалежності України
- пам'ятка історії — братська могила радянських воїнів та партизанів (1941—1944 рр.);
- пам'ятник на честь скасування панщини.
Історія
Цей розділ не містить . |
Перша письмова згадка про Лучиці датується 1494 роком.
У 1940 р була створена Лучицька сільська рада, в 1954 р. приєднано Шарпанецьку сільську раду. Села Лучицької сільської ради були електрифіковані у 1949 році і радіофіковані 1954 р.
Освіта
Перша школа була заснована в 1848 році за часів Австро-Угорщини. Вона була початковою, заняття проводилось польською мовою.
У 1910 р. збудовано нову школу на той час п'ятирічну так, звану «Червону школу». У вересні 1939 року у селі було відкрито семирічну школу з українською мовою навчання. У 1958 — середню школу. 1969 р. збудовано нову школу на 360 місць, а приміщення старої школи передано під лікарську амбулаторію, яка працює до сьогодні.
Релігія
Цей розділ не містить . |
Найдавніші згадки про церкву походять з 1578 р. Попередня дерев'яна тризрубна церква св. Романа і Давида, знищена у 1834 p., була збудована у XVIII ст. коштом дідича Еразма Коморовського. На її місці виставили дерев'яну каплицю. У 1842 р. коштом ктиторів Михайла і Франциски Коморовських розпочато будівництво нової мурованої церкви, завершене 1846 року, згодом вона була передана громаді села.
Споруда однонавова з трансептом, увінчана в місці сходження двосхилих дахів невеликим ліхтарем з маківкою. Чільний фасад підкреслює чотириколонний портик. Пошкоджена під час першої світової війни, відновлена за проектом Якова Рудницького у 1930 р. По другій світовій війні весь час чинна.
У 1830 р. населення становило — 700 греко-католиків (деканат Тартаків), у 1879 р. — 886 греко-католиків, у 1909 р. — 1430 греко-католиків, 170 латинників, 190 жидів (разом з присілком Буява), 1930 р. — 1332 греко-католики, 50 латинників, 47 жидів, у 1934 р. — 1324 греко-католики, 350 латинників, 24 жиди, 17 інших, у 1939 р. — 1620 українських греко-католики, 50 латинників, 140 поляків та 50 жидів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 868 осіб, з яких 387 чоловіків та 481 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 898 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Соціальна сфера
Цей розділ не містить . |
У селі Лучиці є школа, дитячий садок, лікарська амбулаторія, сільська рада, відділення зв’язку, філія відділення «Ощадбанку», Народний дім, бібліотека АТС, також є приватні підприємці та розташовані торгові точки.
Визначні постаті
- Верета Григорій Степанович — український хоровий диригент, композитор.
- Джугало Володимир Федорович — радянський державний і партійний діяч.
- Король Олег Богданович — український перекладач.
- Фартух-Філевич Ярослав Васильович — український архітектор, художник.
Галерея
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Офіційний сайт села Лучиці[недоступне посилання]
- Офіційний сайт Лучицького НВК
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu chici selo v Chervonogradskomu do 2020 roku Sokalskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovane nad richkoyu Stripoyu basejn Zahidnogo Bugu selo Luchici Znak Vas vitaye selo Luchici zi storoni Sokalya Znak Vas vitaye selo Luchici zi storoni Sokalya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Sokalska miska Kod KATOTTG UA46120110270041867 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 780 dzherelo Plosha 2 83 km Poshtovij indeks 80031 Telefonnij kod 380 32 57 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 31 17 pn sh 24 31 58 sh d 50 52139 pn sh 24 53278 sh d 50 52139 24 53278 Koordinati 50 31 17 pn sh 24 31 58 sh d 50 52139 pn sh 24 53278 sh d 50 52139 24 53278 Serednya visota nad rivnem morya 215 m Vodojmi Zahidnij Bug Misceva vlada Adresa radi 80031 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Luchici Starosta Cherechin Volodimir Romanovich Karta Luchici Luchici Mapa Luchici u VikishovishiNazvaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Nazva sela pishla vid slova zluchennya bo ranishe koli she jogo ne isnuvalo bulo chotiri okremih sela Voni ob yednalisya zluchilisya Pam yatki miscevogo znachennyaU seli Luchici znahoditsya Cerkva sv Borisa i Gliba Pam yatnik svyatomu Yanu Pam yatnij hrest vstanovlenij na misci zagibeli svyashennikiv kaplichka Materi Bozhoyi Pam yatnij znak na chest progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini pam yatka istoriyi bratska mogila radyanskih voyiniv ta partizaniv 1941 1944 rr pam yatnik na chest skasuvannya panshini IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Persha pismova zgadka pro Luchici datuyetsya 1494 rokom U 1940 r bula stvorena Luchicka silska rada v 1954 r priyednano Sharpanecku silsku radu Sela Luchickoyi silskoyi radi buli elektrifikovani u 1949 roci i radiofikovani 1954 r OsvitaPersha shkola bula zasnovana v 1848 roci za chasiv Avstro Ugorshini Vona bula pochatkovoyu zanyattya provodilos polskoyu movoyu U 1910 r zbudovano novu shkolu na toj chas p yatirichnu tak zvanu Chervonu shkolu U veresni 1939 roku u seli bulo vidkrito semirichnu shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya U 1958 serednyu shkolu 1969 r zbudovano novu shkolu na 360 misc a primishennya staroyi shkoli peredano pid likarsku ambulatoriyu yaka pracyuye do sogodni ReligiyaVid na kupol Cerkvi svv mchch Borisa i Gliba iz shidnoyi storoni Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Najdavnishi zgadki pro cerkvu pohodyat z 1578 r Poperednya derev yana trizrubna cerkva sv Romana i Davida znishena u 1834 p bula zbudovana u XVIII st koshtom didicha Erazma Komorovskogo Na yiyi misci vistavili derev yanu kaplicyu U 1842 r koshtom ktitoriv Mihajla i Franciski Komorovskih rozpochato budivnictvo novoyi murovanoyi cerkvi zavershene 1846 roku zgodom vona bula peredana gromadi sela Sporuda odnonavova z transeptom uvinchana v misci shodzhennya dvoshilih dahiv nevelikim lihtarem z makivkoyu Chilnij fasad pidkreslyuye chotirikolonnij portik Poshkodzhena pid chas pershoyi svitovoyi vijni vidnovlena za proektom Yakova Rudnickogo u 1930 r Po drugij svitovij vijni ves chas chinna U 1830 r naselennya stanovilo 700 greko katolikiv dekanat Tartakiv u 1879 r 886 greko katolikiv u 1909 r 1430 greko katolikiv 170 latinnikiv 190 zhidiv razom z prisilkom Buyava 1930 r 1332 greko katoliki 50 latinnikiv 47 zhidiv u 1934 r 1324 greko katoliki 350 latinnikiv 24 zhidi 17 inshih u 1939 r 1620 ukrayinskih greko katoliki 50 latinnikiv 140 polyakiv ta 50 zhidiv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 868 osib z yakih 387 cholovikiv ta 481 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 898 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Socialna sferaMisceva ambulatoriya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno U seli Luchici ye shkola dityachij sadok likarska ambulatoriya silska rada viddilennya zv yazku filiya viddilennya Oshadbanku Narodnij dim biblioteka ATS takozh ye privatni pidpriyemci ta roztashovani torgovi tochki Viznachni postatiVereta Grigorij Stepanovich ukrayinskij horovij dirigent kompozitor Dzhugalo Volodimir Fedorovich radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Korol Oleg Bogdanovich ukrayinskij perekladach Fartuh Filevich Yaroslav Vasilovich ukrayinskij arhitektor hudozhnik GalereyaPrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaOficijnij sajt sela Luchici nedostupne posilannya Oficijnij sajt Luchickogo NVK