Солокія

Соло́кія (англ.Solokiia, нім.Solokija, пол.Sołokija) — річка в Україні, та Польщі. Ліва притока Західного Бугу (басейн Балтійського моря).

Солокія
Річка Солокія, при в`їзді до Белза (Solokiya River)
50°22′36″ пн. ш. 24°14′30″ сх. д. / 50.37666667002777388° пн. ш. 24.24166667002777942° сх. д. / 50.37666667002777388; 24.24166667002777942
Витік	північно-східні схили Розточчя (Польща)
• координати	50°27′45″ пн. ш. 23°24′19″ сх. д. / 50.46260000002777701° пн. ш. 23.40530000002777911° сх. д. / 50.46260000002777701; 23.40530000002777911
Гирло	Західний Буг
• координати	50°22′35″ пн. ш. 24°14′30″ сх. д. / 50.37660000002777849° пн. ш. 24.24170000002778025° сх. д. / 50.37660000002777849; 24.24170000002778025
Басейн	Басейн Західного Бугу
Країни:	Польща  Україна
Регіон	Львівська область
Довжина	88 км (за іншими даними 71 км)
Площа басейну:	939 км²
Притоки:	Річиця - ліва притока
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина Солокії 88 км (за іншими даними — 71 км), площа басейну 939 км². У межах України долина річки широка (до 2,5—3 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище помірно звивисте; його ширина до м. Белза 12—15 м, глибина до 2,5 м, нижче Солокія розширяється до 30—35 м, глибина сягає 3,5—4 м. Похил річки 0,9 м/км. Воду використовують для наповнення штучних водойм, технічного водопостачання та меліорації. Річище Солокії здебільшого відрегульоване, на окремих ділянках обваловане.

Розташування

Протікає вздовж північно-східних схилів Розточчя і в межах Надбужанської котловини. Витоки розташовані на північний захід від міста Томашова (Польща), польсько-український кордон перетинає на захід від села Піддубного (біля міста Угнева), впадає в Західний Буг при південно-східній околиці міста Кристинопіль. На території Польщі Солокія тече з північного заходу на південний схід, біля кордону повертає під прямим кутом на північний схід. Перетнувши кордон, річка повертає на схід.

Основна притока: Річиця

Над річкою розташовані міста: Угнів, Белз, Кристинопіль.

Цікаві факти

• Солокія — колись мальовнича річка з надзвичайно чистою водою та мальовничими звивистими берегами. Відома як чудове місце відпочинку та мисливства. Значними були й запаси риби. В період полювання на пернатих Угнів ставав «меккою» мисливців.
• На Солокії в Угневі зберігся водяний млин з пристроєм для водяного приводу. За часів Радянського Союзу була проведена меліорація та випрямлення русла. Після того річка перетворилась фактично в магістральний меліоративний канал. Осушені угіддя не виправдали сподівань щодо використання у сільському господарстві — їхня продуктивність є вкрай низькою.
• Річка Солокія в давнину називалась так само, як і саме місто - Белз.

А ще в 1960 роках річку зробили прямою бульдозерами щоб вона не затоплювала прилеглі міста (таке ж робили з річицею)

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.

Примітки

1. Шараневичъ І. 1861 Стародавный Львόвъ от року 1250-1350, Львόвъ: Тип. Инст. Ставропиг. -С.10