Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ста́ргород — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 144 осіб.
село Старгород | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Основні дані | |
Населення | 144 |
Площа | 0,552 км² |
Густота населення | 260,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80010 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°35′31″ пн. ш. 24°12′41″ сх. д. / 50.59194° пн. ш. 24.21139° сх. д.Координати: 50°35′31″ пн. ш. 24°12′41″ сх. д. / 50.59194° пн. ш. 24.21139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 186 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80010, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Тудорковичі |
Староста | Маркевич Марія Ксенофонівна |
Карта | |
Старгород | |
Старгород | |
Мапа | |
Історія села
Старгород — одне з найстаріших сіл на Львівщині. Поблизу села, на березі р. Західний Буг, збереглися залишки давнього міста Всеволожа, перша згадка про яке з'являється на сторінках літопису Руського у 1098 році. Це поселення виникло задовго до літописної згадки, пережило періоди розквіту, часи, коли запроваджувалося християнство в Київській Русі, роки міжусобних княжих воєн. В 1241 році монголо-татари знищили місто Всеволож, яке більше і не відродилося, залишившись селом. Населений пункт неодноразово був під владою іноземних держав.
Понад 100 років Старгород був прикордонним селом Австро-Угорщини.
Місцева греко-католицька церква Покрови Пр. Богородиці була дерев'яною, зведена в 1882 р., була дочірньою церквою від парафії Тудорковичі Варяжського деканату Перемишльської єпархії.
На 01.01.1939 в селі проживало 740 мешканців, з них 650 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 10 євреїв. Село входило до гміни Хоробрув Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
В 40-х рр. ХХ ст. селяни відчули справжнє лихоліття українсько-польського протистояння, операції НКВС, примусове виселення.
1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Старгорода на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 40 українців. У селі залишилося 12 поляків.
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР.
Старгород відродився, в ньому почали діяти школа, клуб, з 1988 року — церква.
Старгород — Всеволож — Кора …
Нарис про Старгород я виділив окремо, на прохання місцевого краєзнавця Володимира Опульського. Досліджуючи історію Літовежа за нарисом Леона Пучковського історика краєзнавця цього села, я не міг не стикнутись із Старгородом.
Пучковський писав що при особистій зустрічі із геніальним дослідником історії Волині Олександром Цинкаловським, останній розміщував Всеволож на Літовежському городищі. Але чи це так?
Ми знаємо що через Всеволож (перший) пролягав шлях з Володимира в Галичину. Через Літовеж пролягав шлях до Белза ще в трипільські часи 3700 років в минуле, коли на місці Літовежа стояла Кума. Звичайно з Белза шлях ішов на Перемишль і Краків, але не в княжі часи. До 1100 року Буг розмив місто Куму так, що переправитись із Літовежського городища на Шехтори «вхідні ворота» було неможливо, і шлях до Белза з Володимира проляг через Крилів, і Белз не був і не є Галичиною.
Через Старгород також не пролягав шлях із Володимира в Галичину, бо він стоїть збоку і не може претендувати на перший Всеволож, це по-перше. По- друге — на Старгороді немає спалення 1098 року, а тільки 1241 р.,про що довели ленінградські археологи на чолі з Раппопортом, який був надзвичайно визначним археологом, і не довіряти йому немає сенсу. По- третє Старгород не лежав на кордоні черв енської і володимирської земель.
Але натомість учасник походу Польщі на західно — волинські землі в 1377 р. Янка з Чарнкова, якого дослідив історик Антін Демчук пише, що Всеволож в 1377 р. «лежав на високому лівому березі Бугу».
Ще ми знаємо що Всеволож лежав на кордоні червенської і володимирської землі, а також що після 1098 р., коли його спалили Володар і Василько, він не відновлювався.
З цього всього виходить, що Всеволожів було два, і лежали вони в різних місцях.
На перший Всеволож претендує найбільше Сокаль. Шлях в Галич пролягав з Володимира через Порицьк, Сокаль, Добротвір, Кам'янку, Буськ, і там переходив прямуючи в Галич.
Під Сокалем могли зустрітись Володар, який сидів у Галичі, і Василько, що сидів в Теребовлі. «Йшовши під Всеволож, а те місто було Давидове, вони обступили його і взяли списом».
Сокаль раніше до 1377 р. називався Сокіл, по польськи Сокаль, і лежав на лівому березі Бугу, в районі польського кляштора, і тільки в 1519 р. був перенесений на місце зруйнованого давньоруського городища, яке не відновлювалось після спалення. Будівничим першого був князь Всеволод Володимирович, якого звинуватили в окультизмі і нетрадиційних зв'язках із Заходом. Перед страхом кари смерті він утік в Скандинавію, де і загинув у 995 р.
При розкопках старого городища на місці Сокаля в підземеллях замку знайдені образи з хрестами, вишиті сріблом і золотом, чаші для вина. Спалення городища можна віднести до 1098 р. Поряд через річку було поселення Сокіл, тобто там тримали яструбів і соколів для княжого полювання, яке в той час було розповсюджене. З цього можна думати, що перший Всеволож був літньою резиденцією Всеволода Володимировича, а в подальшому можливо і інших князів.
Можливо Василько і Володар спалили Всеволож тому, що це була резиденція Давида — їхнього лютого ворога, проти якого з часом виступлять всі князі Київської Русі, і позбавлять його волинського престолу. А можливо ще й тому, що Давид хотів забрати у Василька теребовельську землю, взамін пропонуючи Перемиль, Шепель чи Всеволож. Як би там не було, але перший Всеволож, що був на місці теперішнього Соколя був спалений і більше не відновлювався, аж до переносу Сокаля у 1519 р. на його місце.
На перший Всеволож претендували кілька міст: Старгород, Жджари, Порицьк, але жоден із них не лежав на кордоні червенської і волинської землі крім Сокаля, а через Старгород і Літовеж не проходив шлях з Володимира в Галичину в княжі часи. Якщо всі скупі відомості скласти і проаналізувати, то перший Всеволож був на місці теперішнього Сокаля без ніякого сумніву.
Будівничим Старгородського Всеволожа був Волинський князь (белзо-червенський) Всеволод Мстиславич, рідний брат Романа Великого, що сидів у Володимирі і Бересті. У1188 р. Роман із Всеволодом завойовують Галич, і перший із них сідає там на престолі. Всеволод за військову допомогу отримує Володимирщину і Берестейщину, тобто вся західна Волинь опинилась у його руках, і Він закладає нову столицю між Белзом і Володимиром, але на Володимирській землі. Судячи з валів місто на той час було дуже великим. Всеволод не турбувався що Роман повернеться, бо останній був ще й запрошений до Галича місцевими боярами, але не так сталось як гадалось. У 1189 р. Роман мусів поступитись з Галича перед інтервенцією угорського короля Белі III, який посадив там свого сина Андрія.
Натомість Роман тільки з другого разу змусив Всеволода поступитись з Володимирщини, з допомогою свого тестя Рюрика. Перша допомога поляків була заслабка. Можливо Роман компенсував Всеволодові за новобудову, тому що місто було збудоване на володимирській землі. Кордон між Белзом від Крилова на Бузі ішов сушею до Сокола і там перейшовши річку прямував на схід. У 1195 р. тяжко поранений Всеволод, і поранений Роман в битві з поляками під Мозговою. Цього ж року вмирає Всеволод, а за ним і його дружина-царгородська цісарівна, яку для нього висватав Мстислав Ізяславич -чи його дружина Агнеса-донька Болеслава Кривоустого, яка через свою родину мала великі дипломатичні зв'язки в Європі, і не тільки…
В 1241 р. татари спалили Всеволож і зруйнували і в місті замок, який був у вигляді трикутника. На тому місці замок більше не відновлювався, але місто відновилось, можливо і замок, але вже на другому місці.
В 1287 р. Всеволож разом із окружними селами володимирський князь Мстислав Данилович дарує боярам (напевно за те, що намовили князя Володимира Васильковича віддати йому своє князівство). Тобто місто було столицею округи, і належало до Володимирщини. У Белзі і Холмі тоді сидів Юрій Львович.
В 1377 р. поляки взяли Холм, Грабовець, Городно і Всеволож, і злучились із мадярами під Белзом, який захищав хоробрий Юрій Наримунтович, праправнук короля Данила по його сину Роману.
Після цього Волинські землі були прилучені до Галичини, а саме: Холмщина, Белзщина, Червенщина, Бущина, і стали називатись «Руським королівством», а після останнього поділу Польщі 1795 р. відійшли до Австро- Угорської імперії, і перебували в ній до 1918 р. під назвою «королівство Галичини і Ладомирії». Ладомирія давня назва Волині від 565 р., походить від столиці Ладомира — теперішній Володимир. Волинські землі у Австрійському парламенті мали 8 послів від таких міст: Белз, Сокаль, Броди, Кристинопіль, Великі Мостки, Буськ, Олесько з Красним, Лопатин із Станіславчиком і Підкаменем.
Після 1377 р. Всеволож продовжує бути столицею повіту (дистрикту) до 1408 р., поки повіт не було перенесено до Сокаля. Після перенесення дистрикту у Сокаль Всеволож поступово прибирає назву Старгорд (тобто стара столиця повіту). Остання згадка за Всеволож (другий) відноситься до 1462 р. Це говорить про те, що протягом певного періоду Всеволож — Старгород носив дві назви.
Від давньої величі Всеволожа до наших днів дійшли тільки вали, дзвіниця, яку зруйнували комуністи у 70-х роках, і звичайно село Городиловичі, де князі проводили свій відпочинок, приїжджаючи на лови. Городиловичі — Городловів.
Князь Мстислав Ізяславич для свого сина Всеволода висватав константинопольську царівну, яка привезла до Белза чудотворну ікону, яку викрали поляки у 1377 р. і назвали Матір'ю Божою Ченстоховською. Ця ікона носила назву Белзька Богоматір. В цього князя були сини Олександр і Всеволод Всеволодович, який володів невеличким уділом в червенщині, і був тінню свого старшого брата. В історії з часом ця гілка волинських Рюриковичів губиться, поступаючись гілці великого Романа, з якої потім вийшло багато генії Русі — Вкрайни, і не тільки.
Всеволож був збудований на місці трипільського міста, спалення якого просліджується в Старгороді, і його можна віднести до XVII ст. до н. е. Це говорить про те, що трипільський Старгород був знищений кімерійцями.
Біля самого Старгорода зі Сходу раніше було село Підцикорів, поляки називали його Печигори. В цій назві і криється вся здогадка, циг- місто, кора — гора, переправа. Підцикорів — передмістя Кори. Сама назва Кора кидає нас в кам'яну добу, коли формувалась словенська мова на різних діалектах. Ко-Ра — це частина землі, що тягнеться до сонця. В дуже давні часи Бог називався Ра — Радо, і ототожнювався із сонцем.
Посланник сонця Радо 20 тис. років тому в епоху Водолія опустився на землю Ясним Соколом, і в злюбі із богинею води Мерою створили народ русів (етрусків). Тому то зображається він тризубом соколом, що опустився з неба на тлі блакитної води.
До Старгорода також відносяться два горби і вали Всеволожа на правому березі Бугу, це урочище Гівельша «за Пучковським». На цих двох горбах просліджується діяльність людини в кам"яному віці. Щодо валів, то вони раніше належали Всеволожу і омивались Бугом. Тільки з часом, коли річка змінила русло і розпорола Всеволож, відкинувши частину валів на правий берег, але це відбулось уже після спалення Всеволожа.
Назву Гівельша можна трактувати двояко: ламана незрозуміла мова, або гевельктос — в'ялений пивоварний солод. Перша версія говорить про те, що етруски прийшовши до Старгорода зустріли людей, які розмовляли незрозумілою їм мовою, і жили на цих двох горбах. Другий варіант значно молодший — в трипільські часи там була пивоварня, бо навпроти Гівельші через заплаву знаходиться урочище Кругель, що переводиться на сучасну мову як міра розливу пива чи пивний кухоль.
В трипільські часи Буг плив двома рукавами, але скоріше всього, що плив правою стороною через Целебень, попід Кругель, Ливень і Ливенчик, де останні — Ливень — пункт передачі або порт, Ливенчик — малий порт. Ці назви можна розшифрувати ще й так Ливень — лівонський город, Ливенчик — його передмістя, це все в подальшому потребує археологічного дослідження. Так як топоніміка Кори перекладається на три мови-руську-німецьку і румунську то можна думати що пелазги-фелестимляни були корінням цих народів-українського-німецького -румунського і не тільки.
В трипільські часи в районі Кори був конгломерат міст на чолі із Кумою — Літовежем «містом ярмарків і торгів». Там де пісочне лежало місто Сіда, Шехтори — вхідні ворота до Куми, з іншої сторони Куминка і Мала Кумдівинка — передмістя. Ливень, Ливенчик і Кругель були об'єднані валами в одне місто. Старгород — Кора, а також на місті старих Жджар і Жджарок можливо також трипільське місто -Кемпа=переправа-бо там у всі часи була переправа- потребує археологічного дослідження, бо в княжі часи там було місто по ліву і по праву сторону від тракту із замком. Біля Шехторів текла Бушельниця — притока Варяжанки, там судячи з назви був порт, де торгували збіжжям, бо бушель це міра сипучих тіл і рідин.
Коли в XVII ст. до н. е. трипільців — етрусків вигнали з їх рідних земель кімерійці — бостарни, то вони відійшовши на південь переселились в Палестину, Грецію, Італію, і відновлювали там назви своїх великих міст, які були у них на батьківщині. Серед цих міст була і Кора і Кума, остання входила до категорії дуже великих міст і мала свою сивиллу (покровительку). Тобто вже за 2000 до н ери років склалась наша вкраїнська сутність з високою національною культурою, мовою і релігією. А та частина трипілля (особливо на Волині) яка не відійшла на південь, і залишилась з ворогом, зберегла і донесла до нас крізь тисячоліття трипільську культуру. Тому то наша мова складається з чотирьох діалектів: трипільського, венедського, скіфо — слов'янського і сарматського. і якщо викинути будь-який діалект із нашої мови то ми втратимо свою сутність, свою історію, своє минуле, а це непоправимо. Я думаю з часом відкриються все нові і нові дані про Кору-Всеволож-Старгород і місто засяє у новій величі.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Старгород
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 11 lipnya 2023 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 11 lipnya 2023 Sta rgorod selo v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 144 osib selo Stargorod Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Sokalska miska Osnovni dani Naselennya 144 Plosha 0 552 km Gustota naselennya 260 87 osib km Poshtovij indeks 80010 Telefonnij kod 380 3257 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 35 31 pn sh 24 12 41 sh d 50 59194 pn sh 24 21139 sh d 50 59194 24 21139 Koordinati 50 35 31 pn sh 24 12 41 sh d 50 59194 pn sh 24 21139 sh d 50 59194 24 21139 Serednya visota nad rivnem morya 186 m Misceva vlada Adresa radi 80010 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Tudorkovichi Starosta Markevich Mariya Ksenofonivna Karta Stargorod Stargorod MapaIstoriya selaStargorod odne z najstarishih sil na Lvivshini Poblizu sela na berezi r Zahidnij Bug zbereglisya zalishki davnogo mista Vsevolozha persha zgadka pro yake z yavlyayetsya na storinkah litopisu Ruskogo u 1098 roci Ce poselennya viniklo zadovgo do litopisnoyi zgadki perezhilo periodi rozkvitu chasi koli zaprovadzhuvalosya hristiyanstvo v Kiyivskij Rusi roki mizhusobnih knyazhih voyen V 1241 roci mongolo tatari znishili misto Vsevolozh yake bilshe i ne vidrodilosya zalishivshis selom Naselenij punkt neodnorazovo buv pid vladoyu inozemnih derzhav Ponad 100 rokiv Stargorod buv prikordonnim selom Avstro Ugorshini Misceva greko katolicka cerkva Pokrovi Pr Bogorodici bula derev yanoyu zvedena v 1882 r bula dochirnoyu cerkvoyu vid parafiyi Tudorkovichi Varyazhskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 740 meshkanciv z nih 650 ukrayinciv grekokatolikiv 80 ukrayinciv rimokatolikiv 10 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Horobruv Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki V 40 h rr HH st selyani vidchuli spravzhnye liholittya ukrayinsko polskogo protistoyannya operaciyi NKVS primusove viselennya 1 5 lipnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila z Stargoroda na shojno priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 40 ukrayinciv U seli zalishilosya 12 polyakiv Za radyansko polskim obminom teritoriyami 15 lyutogo 1951 roku selo peredane do URSR a chastina polskogo naselennya pereselena do Nizhno Ustrickogo rajonu vklyuchenogo do skladu PNR Stargorod vidrodivsya v nomu pochali diyati shkola klub z 1988 roku cerkva Cerkva Pokrovi 1892 r u s Stargorod Svitlina 2018 r Stargorod Vsevolozh Kora Naris pro Stargorod ya vidiliv okremo na prohannya miscevogo krayeznavcya Volodimira Opulskogo Doslidzhuyuchi istoriyu Litovezha za narisom Leona Puchkovskogo istorika krayeznavcya cogo sela ya ne mig ne stiknutis iz Stargorodom Puchkovskij pisav sho pri osobistij zustrichi iz genialnim doslidnikom istoriyi Volini Oleksandrom Cinkalovskim ostannij rozmishuvav Vsevolozh na Litovezhskomu gorodishi Ale chi ce tak Mi znayemo sho cherez Vsevolozh pershij prolyagav shlyah z Volodimira v Galichinu Cherez Litovezh prolyagav shlyah do Belza she v tripilski chasi 3700 rokiv v minule koli na misci Litovezha stoyala Kuma Zvichajno z Belza shlyah ishov na Peremishl i Krakiv ale ne v knyazhi chasi Do 1100 roku Bug rozmiv misto Kumu tak sho perepravitis iz Litovezhskogo gorodisha na Shehtori vhidni vorota bulo nemozhlivo i shlyah do Belza z Volodimira prolyag cherez Kriliv i Belz ne buv i ne ye Galichinoyu Cherez Stargorod takozh ne prolyagav shlyah iz Volodimira v Galichinu bo vin stoyit zboku i ne mozhe pretenduvati na pershij Vsevolozh ce po pershe Po druge na Stargorodi nemaye spalennya 1098 roku a tilki 1241 r pro sho doveli leningradski arheologi na choli z Rappoportom yakij buv nadzvichajno viznachnim arheologom i ne doviryati jomu nemaye sensu Po tretye Stargorod ne lezhav na kordoni cherv enskoyi i volodimirskoyi zemel Ale natomist uchasnik pohodu Polshi na zahidno volinski zemli v 1377 r Yanka z Charnkova yakogo doslidiv istorik Antin Demchuk pishe sho Vsevolozh v 1377 r lezhav na visokomu livomu berezi Bugu She mi znayemo sho Vsevolozh lezhav na kordoni chervenskoyi i volodimirskoyi zemli a takozh sho pislya 1098 r koli jogo spalili Volodar i Vasilko vin ne vidnovlyuvavsya Z cogo vsogo vihodit sho Vsevolozhiv bulo dva i lezhali voni v riznih miscyah Na pershij Vsevolozh pretenduye najbilshe Sokal Shlyah v Galich prolyagav z Volodimira cherez Porick Sokal Dobrotvir Kam yanku Busk i tam perehodiv pryamuyuchi v Galich Pid Sokalem mogli zustritis Volodar yakij sidiv u Galichi i Vasilko sho sidiv v Terebovli Jshovshi pid Vsevolozh a te misto bulo Davidove voni obstupili jogo i vzyali spisom Sokal ranishe do 1377 r nazivavsya Sokil po polski Sokal i lezhav na livomu berezi Bugu v rajoni polskogo klyashtora i tilki v 1519 r buv perenesenij na misce zrujnovanogo davnoruskogo gorodisha yake ne vidnovlyuvalos pislya spalennya Budivnichim pershogo buv knyaz Vsevolod Volodimirovich yakogo zvinuvatili v okultizmi i netradicijnih zv yazkah iz Zahodom Pered strahom kari smerti vin utik v Skandinaviyu de i zaginuv u 995 r Pri rozkopkah starogo gorodisha na misci Sokalya v pidzemellyah zamku znajdeni obrazi z hrestami vishiti sriblom i zolotom chashi dlya vina Spalennya gorodisha mozhna vidnesti do 1098 r Poryad cherez richku bulo poselennya Sokil tobto tam trimali yastrubiv i sokoliv dlya knyazhogo polyuvannya yake v toj chas bulo rozpovsyudzhene Z cogo mozhna dumati sho pershij Vsevolozh buv litnoyu rezidenciyeyu Vsevoloda Volodimirovicha a v podalshomu mozhlivo i inshih knyaziv Mozhlivo Vasilko i Volodar spalili Vsevolozh tomu sho ce bula rezidenciya Davida yihnogo lyutogo voroga proti yakogo z chasom vistuplyat vsi knyazi Kiyivskoyi Rusi i pozbavlyat jogo volinskogo prestolu A mozhlivo she j tomu sho David hotiv zabrati u Vasilka terebovelsku zemlyu vzamin proponuyuchi Peremil Shepel chi Vsevolozh Yak bi tam ne bulo ale pershij Vsevolozh sho buv na misci teperishnogo Sokolya buv spalenij i bilshe ne vidnovlyuvavsya azh do perenosu Sokalya u 1519 r na jogo misce Na pershij Vsevolozh pretenduvali kilka mist Stargorod Zhdzhari Porick ale zhoden iz nih ne lezhav na kordoni chervenskoyi i volinskoyi zemli krim Sokalya a cherez Stargorod i Litovezh ne prohodiv shlyah z Volodimira v Galichinu v knyazhi chasi Yaksho vsi skupi vidomosti sklasti i proanalizuvati to pershij Vsevolozh buv na misci teperishnogo Sokalya bez niyakogo sumnivu Budivnichim Stargorodskogo Vsevolozha buv Volinskij knyaz belzo chervenskij Vsevolod Mstislavich ridnij brat Romana Velikogo sho sidiv u Volodimiri i Beresti U1188 r Roman iz Vsevolodom zavojovuyut Galich i pershij iz nih sidaye tam na prestoli Vsevolod za vijskovu dopomogu otrimuye Volodimirshinu i Berestejshinu tobto vsya zahidna Volin opinilas u jogo rukah i Vin zakladaye novu stolicyu mizh Belzom i Volodimirom ale na Volodimirskij zemli Sudyachi z valiv misto na toj chas bulo duzhe velikim Vsevolod ne turbuvavsya sho Roman povernetsya bo ostannij buv she j zaproshenij do Galicha miscevimi boyarami ale ne tak stalos yak gadalos U 1189 r Roman musiv postupitis z Galicha pered intervenciyeyu ugorskogo korolya Beli III yakij posadiv tam svogo sina Andriya Natomist Roman tilki z drugogo razu zmusiv Vsevoloda postupitis z Volodimirshini z dopomogoyu svogo testya Ryurika Persha dopomoga polyakiv bula zaslabka Mozhlivo Roman kompensuvav Vsevolodovi za novobudovu tomu sho misto bulo zbudovane na volodimirskij zemli Kordon mizh Belzom vid Krilova na Buzi ishov susheyu do Sokola i tam perejshovshi richku pryamuvav na shid U 1195 r tyazhko poranenij Vsevolod i poranenij Roman v bitvi z polyakami pid Mozgovoyu Cogo zh roku vmiraye Vsevolod a za nim i jogo druzhina cargorodska cisarivna yaku dlya nogo visvatav Mstislav Izyaslavich chi jogo druzhina Agnesa donka Boleslava Krivoustogo yaka cherez svoyu rodinu mala veliki diplomatichni zv yazki v Yevropi i ne tilki V 1241 r tatari spalili Vsevolozh i zrujnuvali i v misti zamok yakij buv u viglyadi trikutnika Na tomu misci zamok bilshe ne vidnovlyuvavsya ale misto vidnovilos mozhlivo i zamok ale vzhe na drugomu misci V 1287 r Vsevolozh razom iz okruzhnimi selami volodimirskij knyaz Mstislav Danilovich daruye boyaram napevno za te sho namovili knyazya Volodimira Vasilkovicha viddati jomu svoye knyazivstvo Tobto misto bulo stoliceyu okrugi i nalezhalo do Volodimirshini U Belzi i Holmi todi sidiv Yurij Lvovich V 1377 r polyaki vzyali Holm Grabovec Gorodno i Vsevolozh i zluchilis iz madyarami pid Belzom yakij zahishav horobrij Yurij Narimuntovich prapravnuk korolya Danila po jogo sinu Romanu Pislya cogo Volinski zemli buli prilucheni do Galichini a same Holmshina Belzshina Chervenshina Bushina i stali nazivatis Ruskim korolivstvom a pislya ostannogo podilu Polshi 1795 r vidijshli do Avstro Ugorskoyi imperiyi i perebuvali v nij do 1918 r pid nazvoyu korolivstvo Galichini i Ladomiriyi Ladomiriya davnya nazva Volini vid 565 r pohodit vid stolici Ladomira teperishnij Volodimir Volinski zemli u Avstrijskomu parlamenti mali 8 posliv vid takih mist Belz Sokal Brodi Kristinopil Veliki Mostki Busk Olesko z Krasnim Lopatin iz Stanislavchikom i Pidkamenem Pislya 1377 r Vsevolozh prodovzhuye buti stoliceyu povitu distriktu do 1408 r poki povit ne bulo pereneseno do Sokalya Pislya perenesennya distriktu u Sokal Vsevolozh postupovo pribiraye nazvu Stargord tobto stara stolicya povitu Ostannya zgadka za Vsevolozh drugij vidnositsya do 1462 r Ce govorit pro te sho protyagom pevnogo periodu Vsevolozh Stargorod nosiv dvi nazvi Vid davnoyi velichi Vsevolozha do nashih dniv dijshli tilki vali dzvinicya yaku zrujnuvali komunisti u 70 h rokah i zvichajno selo Gorodilovichi de knyazi provodili svij vidpochinok priyizhdzhayuchi na lovi Gorodilovichi Gorodloviv Knyaz Mstislav Izyaslavich dlya svogo sina Vsevoloda visvatav konstantinopolsku carivnu yaka privezla do Belza chudotvornu ikonu yaku vikrali polyaki u 1377 r i nazvali Matir yu Bozhoyu Chenstohovskoyu Cya ikona nosila nazvu Belzka Bogomatir V cogo knyazya buli sini Oleksandr i Vsevolod Vsevolodovich yakij volodiv nevelichkim udilom v chervenshini i buv tinnyu svogo starshogo brata V istoriyi z chasom cya gilka volinskih Ryurikovichiv gubitsya postupayuchis gilci velikogo Romana z yakoyi potim vijshlo bagato geniyi Rusi Vkrajni i ne tilki Vsevolozh buv zbudovanij na misci tripilskogo mista spalennya yakogo proslidzhuyetsya v Stargorodi i jogo mozhna vidnesti do XVII st do n e Ce govorit pro te sho tripilskij Stargorod buv znishenij kimerijcyami Bilya samogo Stargoroda zi Shodu ranishe bulo selo Pidcikoriv polyaki nazivali jogo Pechigori V cij nazvi i kriyetsya vsya zdogadka cig misto kora gora pereprava Pidcikoriv peredmistya Kori Sama nazva Kora kidaye nas v kam yanu dobu koli formuvalas slovenska mova na riznih dialektah Ko Ra ce chastina zemli sho tyagnetsya do soncya V duzhe davni chasi Bog nazivavsya Ra Rado i ototozhnyuvavsya iz soncem Poslannik soncya Rado 20 tis rokiv tomu v epohu Vodoliya opustivsya na zemlyu Yasnim Sokolom i v zlyubi iz bogineyu vodi Meroyu stvorili narod rusiv etruskiv Tomu to zobrazhayetsya vin trizubom sokolom sho opustivsya z neba na tli blakitnoyi vodi Do Stargoroda takozh vidnosyatsya dva gorbi i vali Vsevolozha na pravomu berezi Bugu ce urochishe Givelsha za Puchkovskim Na cih dvoh gorbah proslidzhuyetsya diyalnist lyudini v kam yanomu vici Shodo valiv to voni ranishe nalezhali Vsevolozhu i omivalis Bugom Tilki z chasom koli richka zminila ruslo i rozporola Vsevolozh vidkinuvshi chastinu valiv na pravij bereg ale ce vidbulos uzhe pislya spalennya Vsevolozha Nazvu Givelsha mozhna traktuvati dvoyako lamana nezrozumila mova abo gevelktos v yalenij pivovarnij solod Persha versiya govorit pro te sho etruski prijshovshi do Stargoroda zustrili lyudej yaki rozmovlyali nezrozumiloyu yim movoyu i zhili na cih dvoh gorbah Drugij variant znachno molodshij v tripilski chasi tam bula pivovarnya bo navproti Givelshi cherez zaplavu znahoditsya urochishe Krugel sho perevoditsya na suchasnu movu yak mira rozlivu piva chi pivnij kuhol V tripilski chasi Bug pliv dvoma rukavami ale skorishe vsogo sho pliv pravoyu storonoyu cherez Celeben popid Krugel Liven i Livenchik de ostanni Liven punkt peredachi abo port Livenchik malij port Ci nazvi mozhna rozshifruvati she j tak Liven livonskij gorod Livenchik jogo peredmistya ce vse v podalshomu potrebuye arheologichnogo doslidzhennya Tak yak toponimika Kori perekladayetsya na tri movi rusku nimecku i rumunsku to mozhna dumati sho pelazgi felestimlyani buli korinnyam cih narodiv ukrayinskogo nimeckogo rumunskogo i ne tilki V tripilski chasi v rajoni Kori buv konglomerat mist na choli iz Kumoyu Litovezhem mistom yarmarkiv i torgiv Tam de pisochne lezhalo misto Sida Shehtori vhidni vorota do Kumi z inshoyi storoni Kuminka i Mala Kumdivinka peredmistya Liven Livenchik i Krugel buli ob yednani valami v odne misto Stargorod Kora a takozh na misti starih Zhdzhar i Zhdzharok mozhlivo takozh tripilske misto Kempa pereprava bo tam u vsi chasi bula pereprava potrebuye arheologichnogo doslidzhennya bo v knyazhi chasi tam bulo misto po livu i po pravu storonu vid traktu iz zamkom Bilya Shehtoriv tekla Bushelnicya pritoka Varyazhanki tam sudyachi z nazvi buv port de torguvali zbizhzhyam bo bushel ce mira sipuchih til i ridin Koli v XVII st do n e tripilciv etruskiv vignali z yih ridnih zemel kimerijci bostarni to voni vidijshovshi na pivden pereselilis v Palestinu Greciyu Italiyu i vidnovlyuvali tam nazvi svoyih velikih mist yaki buli u nih na batkivshini Sered cih mist bula i Kora i Kuma ostannya vhodila do kategoriyi duzhe velikih mist i mala svoyu sivillu pokrovitelku Tobto vzhe za 2000 do n eri rokiv sklalas nasha vkrayinska sutnist z visokoyu nacionalnoyu kulturoyu movoyu i religiyeyu A ta chastina tripillya osoblivo na Volini yaka ne vidijshla na pivden i zalishilas z vorogom zberegla i donesla do nas kriz tisyacholittya tripilsku kulturu Tomu to nasha mova skladayetsya z chotiroh dialektiv tripilskogo venedskogo skifo slov yanskogo i sarmatskogo i yaksho vikinuti bud yakij dialekt iz nashoyi movi to mi vtratimo svoyu sutnist svoyu istoriyu svoye minule a ce nepopravimo Ya dumayu z chasom vidkriyutsya vse novi i novi dani pro Koru Vsevolozh Stargorod i misto zasyaye u novij velichi PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 81 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 419 426 pol PosilannyaPogoda v seli Stargorod Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi