Костяшин (пол. Kościaszyn) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 133 особи (2011).
село Церква Покрови Богородиці у Костяшині, споруджена 1926 р. знищена у 1980-х рр. Координати 50°31′00″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 50.51667000002777285772° пн. ш. 23.98333000002777737° сх. д.Координати: 50°31′00″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 50.51667000002777285772° пн. ш. 23.98333000002777737° сх. д.
|
Історія
Перша письмова згадка походить з 20 січня 1394 року, коли князь Земовит IV подарував село домініканському монастирю в Белзі, якому воно належало аж до XVIII століття.
Понад 100 років Костяшин був прикордонним селом Австро-Угорщини.
У 1867—1939 роках село належало до Сокальського повіту. У 1880 році в селі було 408 мешканців. Місцеві українці воювали у лавах УГА від польської агресії. За переписом 1921 року в селі були 91 будинок і 532 мешканці, з них 448 українців-греко-католиків і 18 євреїв.
У 1939 році в селі проживало 630 мешканців, з них 560 українців-греко-католиків, 45 українців-римокатоликів, 15 поляків і 10 євреїв. Село входило до гміни Варенж Място Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
У селі була дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1926 року, дочірня від парафії Ліски Варязького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви. Після виселення українців поляки використовували церкву під склад.
27 вересня 1939 року відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа село було зайняте радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг та Солокію та передали територію німцям (включена до Дистрикту Люблін Генеральної губернії). 23 березня 1943 року на село напали поляки і спалили його — уціліли лише 4 хати, церква, школа та панський двір. Після того поляки неодноразово нападали на села і вбивали українців, на їх захист почала ставати новостворена УПА (сотня Ягоди). 21 липня 1944 року село зайняте Червоною армією, а в жовтні — віддане Польщі. Українці у 1946 році були виселені в СРСР (Клубівці, Пшеничники, Марківці, Тисмениця, Нова Липівка, сибірські концтабори) або замордовані поляками при виселенні.
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з села на приєднані до Польщі північно-західні терени 92 українців. У селі залишилося 4 українців, які також підлягали виселенню.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 71 | 16 | 50 | 5 |
Жінки | 62 | 6 | 40 | 16 |
Разом | 133 | 22 | 90 | 21 |
Пам'ятки
- Дерев'яна каплиця середини XIX століття та руїни церкви.
- Рештки ранньосередньовічного городища, виявленого у середині XIX століття.
Відомі мешканці
В селі народилася Грицишин Ярослава Семенівна (нар. 1937) — українська вишивальниця, заслужений майстер народної творчості УРСР.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). — Ч. 1—43; ч. 44—80. — Підп. Михайло Грушевський. — «Записки Наукового товариства імені Шевченка». — С. 10-11.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 80. — .
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Kościaszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 444. (пол.)
- Костяшин // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 132. (пол.)
- ПЕРЕСЕЛЕНЦІ (КОСТЯШИНЦІ) [ 8 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 35.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyashin pol Kosciaszyn selo v Polshi u gmini Dolobichiv Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 133 osobi 2011 selo Kostyashin pol Kosciaszyn Cerkva Pokrovi Bogorodici u Kostyashini sporudzhena 1926 r znishena u 1980 h rr Koordinati 50 31 00 pn sh 23 58 59 sh d 50 51667000002777285772 pn sh 23 98333000002777737 sh d 50 51667000002777285772 23 98333000002777737 Koordinati 50 31 00 pn sh 23 58 59 sh d 50 51667000002777285772 pn sh 23 98333000002777737 sh d 50 51667000002777285772 23 98333000002777737 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina DolgobichivPersha zgadka 1394Naselennya 133 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 540 DolgobichivAvtomobilnij kod LHRSIMC 0886908GeoNames 768061OSM r7111756 R KostyashinKostyashin Polsha KostyashinKostyashin Lyublinske voyevodstvo IstoriyaPersha pismova zgadka pohodit z 20 sichnya 1394 roku koli knyaz Zemovit IV podaruvav selo dominikanskomu monastiryu v Belzi yakomu vono nalezhalo azh do XVIII stolittya Ponad 100 rokiv Kostyashin buv prikordonnim selom Avstro Ugorshini U 1867 1939 rokah selo nalezhalo do Sokalskogo povitu U 1880 roci v seli bulo 408 meshkanciv Miscevi ukrayinci voyuvali u lavah UGA vid polskoyi agresiyi Za perepisom 1921 roku v seli buli 91 budinok i 532 meshkanci z nih 448 ukrayinciv greko katolikiv i 18 yevreyiv U 1939 roci v seli prozhivalo 630 meshkanciv z nih 560 ukrayinciv greko katolikiv 45 ukrayinciv rimokatolikiv 15 polyakiv i 10 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Varenzh Myasto Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki U seli bula derev yana cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zbudovana 1926 roku dochirnya vid parafiyi Liski Varyazkogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi Pislya viselennya ukrayinciv polyaki vikoristovuvali cerkvu pid sklad 27 veresnya 1939 roku vidpovidno do Paktu Molotova Ribbentropa selo bulo zajnyate radyanskimi vijskami ale Dogovorom pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i do 12 zhovtnya radyanski vijska vidijshli za Bug ta Solokiyu ta peredali teritoriyu nimcyam vklyuchena do Distriktu Lyublin Generalnoyi guberniyi 23 bereznya 1943 roku na selo napali polyaki i spalili jogo ucilili lishe 4 hati cerkva shkola ta panskij dvir Pislya togo polyaki neodnorazovo napadali na sela i vbivali ukrayinciv na yih zahist pochala stavati novostvorena UPA sotnya Yagodi 21 lipnya 1944 roku selo zajnyate Chervonoyu armiyeyu a v zhovtni viddane Polshi Ukrayinci u 1946 roci buli viseleni v SRSR Klubivci Pshenichniki Markivci Tismenicya Nova Lipivka sibirski konctabori abo zamordovani polyakami pri viselenni 21 25 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila z sela na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 92 ukrayinciv U seli zalishilosya 4 ukrayinciv yaki takozh pidlyagali viselennyu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 71 16 50 5 Zhinki 62 6 40 16 Razom 133 22 90 21Pam yatkiDerev yana kaplicya seredini XIX stolittya ta ruyini cerkvi Reshtki rannoserednovichnogo gorodisha viyavlenogo u seredini XIX stolittya Vidomi meshkanciV seli narodilasya Gricishin Yaroslava Semenivna nar 1937 ukrayinska vishivalnicya zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Grushevskij M Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha 1361 1530 Ch 1 43 ch 44 80 Pidp Mihajlo Grushevskij Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka S 10 11 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 80 ISBN 3 447 02376 7 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 420 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaKosciaszyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 444 pol Kostyashin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 132 pol PERESELENCI KOSTYaShINCI 8 bereznya 2017 u Wayback Machine Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih eparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na rik Bozhij 1936 Peremishl Nakladom greko katolickoyi konsistoriyi 1936 S 35 Portal Polsha