Угри́нів — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 380 осіб.
село Угринів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Код КАТОТТГ | UA46120110540091369 |
Основні дані | |
Населення | 437 |
Площа | 2,36 км² |
Густота населення | 185,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80012 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°34′33″ пн. ш. 24°06′22″ сх. д. / 50.57583° пн. ш. 24.10611° сх. д.Координати: 50°34′33″ пн. ш. 24°06′22″ сх. д. / 50.57583° пн. ш. 24.10611° сх. д. |
Водойми | d |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80013, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Хоробрів, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Угринів | |
Угринів | |
Мапа | |
Географія
У 1951—1993 рр. село називалось Дібровка. На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Діброва.
Історія
Понад 100 років Угринів був прикордонним селом Австро-Угорщини.
Місцева греко-католицька церква св. о. Миколая була мурованою, зведена в 1900 р., була парафіяльною, належала до Варяжського деканату Перемишльської єпархії.
На 01.01.1939 в селі проживало 1740 мешканців, з них 1200 українців-грекокатоликів, 410 українців-римокатоликів, 60 поляків і 70 євреїв. Село входило до гміни Хоробрів Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
За німецької окупації у місті діяла філія Грубешівського Українського допомогового комітету.
Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі. 21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Угринова на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 557 українців. У селі залишилося 114 поляків.
Міжнародний пункт пропуску
В селі діє міжнародний пункт пропуску на кордоні з Польщею Угринів — Долгобичів.
Відомі люди
- Дацюк Юрій Якович (1940 1996) — дрогобицький політичний діяч. Міський голова Дрогобича.
- Юзеф Руліковський (1838—1863) — повстанець (1863), син дідича маєтку у селі Яна Руліковського.
Цікаве
Село Угринів, що до 1918 р. перебувало у складі Сокальського повіту Королівства Галичини Австро-Угорщини, нині належить до України, а сусіднє село Долгобичів, що тоді ж входило до складу Холмської губернії Російської імперії, а згодом УНР — нині належить до Польщі.
Прізвища
Найпоширеніші прізвища Угринова: Васьків, Царинський(а), Шушняк, Шевчук, Когут, Пукас, Лещак.
Особистості
Народилися
- (1944—2023) — український музикознавець.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 82.
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 395.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- На кордоні України та Польщі відкрили новий пункт пропуску // Європейська правда. — 26 червня 2014.
- Elżbieta Orman. Rulikowski Józef (1838—1863) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, 1991—1992. — Tom XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 72. (пол.)
- Демографія населених пунктів України.
- Красотченко В. В. Лапінський Ігор Леонтійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
Джерела
- Uhrynów (2), wś. pow. sokalski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 759. (пол.) — S. 759. (пол.)
- Ріпецький М., о. Спогади про село Угринів http://diasporiana.org.ua/ukrainica/17442-ripetskiy-m-o-spogadi-pro-selo-ugriniv/
Посилання
- Село Угринів. www.rajrada-old.sokal.lviv.ua. Процитовано 1 березня 2019 року.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ugriniv Ugri niv selo v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 380 osib selo UgrinivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Sokalska miskaKod KATOTTG UA46120110540091369Osnovni daniNaselennya 437Plosha 2 36 km Gustota naselennya 185 17 osib km Poshtovij indeks 80012Telefonnij kod 380 3257Geografichni daniGeografichni koordinati 50 34 33 pn sh 24 06 22 sh d 50 57583 pn sh 24 10611 sh d 50 57583 24 10611 Koordinati 50 34 33 pn sh 24 06 22 sh d 50 57583 pn sh 24 10611 sh d 50 57583 24 10611Vodojmi dMisceva vladaAdresa radi 80013 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Horobriv vul Shevchenka 50KartaUgrinivUgrinivMapaGeografiyaU 1951 1993 rr selo nazivalos Dibrovka Na deyakih kartografichnih resursah pomilkovo poznachene yak Dibrova IstoriyaUgriniv na mapahUgriniv na avstrijskij vijskovo topografichnij mapi 1779 1783 rokivUgriniv na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1867 1879 rokiv ros doref Ponad 100 rokiv Ugriniv buv prikordonnim selom Avstro Ugorshini Misceva greko katolicka cerkva sv o Mikolaya bula murovanoyu zvedena v 1900 r bula parafiyalnoyu nalezhala do Varyazhskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1740 meshkanciv z nih 1200 ukrayinciv grekokatolikiv 410 ukrayinciv rimokatolikiv 60 polyakiv i 70 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Horobriv Sokalskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Za nimeckoyi okupaciyi u misti diyala filiya Grubeshivskogo Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni selo opinilosya u skladi Polshi 21 25 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila z Ugrinova na shojno priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 557 ukrayinciv U seli zalishilosya 114 polyakiv Mizhnarodnij punkt propuskuV seli diye mizhnarodnij punkt propusku na kordoni z Polsheyu Ugriniv Dolgobichiv Vidomi lyudiDacyuk Yurij Yakovich 1940 1996 drogobickij politichnij diyach Miskij golova Drogobicha Yuzef Rulikovskij 1838 1863 povstanec 1863 sin didicha mayetku u seli Yana Rulikovskogo CikaveSelo Ugriniv sho do 1918 r perebuvalo u skladi Sokalskogo povitu Korolivstva Galichini Avstro Ugorshini nini nalezhit do Ukrayini a susidnye selo Dolgobichiv sho todi zh vhodilo do skladu Holmskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi a zgodom UNR nini nalezhit do Polshi PrizvishaNajposhirenishi prizvisha Ugrinova Vaskiv Carinskij a Shushnyak Shevchuk Kogut Pukas Leshak OsobistostiNarodilisya 1944 2023 ukrayinskij muzikoznavec PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 82 Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 395 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 422 pol Na kordoni Ukrayini ta Polshi vidkrili novij punkt propusku Yevropejska pravda 26 chervnya 2014 Elzbieta Orman Rulikowski Jozef 1838 1863 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk 1991 1992 Tom XXXIII 1 Zeszyt 136 S 72 pol Demografiya naselenih punktiv Ukrayini Krasotchenko V V Lapinskij Igor Leontijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 DzherelaUhrynow 2 ws pow sokalski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 759 pol S 759 pol Ripeckij M o Spogadi pro selo Ugriniv http diasporiana org ua ukrainica 17442 ripetskiy m o spogadi pro selo ugriniv PosilannyaSelo Ugriniv www rajrada old sokal lviv ua Procitovano 1 bereznya 2019 roku Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi