Руда́-Брі́дська — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Відстань до колишнього районного центру становить 22 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Заболотці становить 9 км.
село Руда-Брідська | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Заболотцівська сільська громада |
Облікова картка | |
Основні дані | |
Населення | 100 |
Площа | 0,616 км² |
Густота населення | 162,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80630 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′25″ пн. ш. 24°56′07″ сх. д. / 50.09028° пн. ш. 24.93528° сх. д.Координати: 50°05′25″ пн. ш. 24°56′07″ сх. д. / 50.09028° пн. ш. 24.93528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 208 м |
Водойми | р. Стир |
Відстань до обласного центру | 94 км |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Заболотці |
Відстань до залізничної станції | 9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80630, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Ражнів |
Сільський голова | Кісь Ярослава Миколаївна |
Карта | |
Руда-Брідська | |
Руда-Брідська | |
Мапа | |
Село Руда-Брідська, а також Ражнів, Велин, Мамчурі та Вовковатиця раніше бли підпорядковані Ражнівській сільській раді. 7 липня 2015 року утворена Заболотцівська сільська громада, до складу якої увійшло с. Руда-Брідська. Населення становить 15 0 осіб.
Географія
Руда-Брідська межує з селами: Монастирок — на півночі, Пониковиця — на південному сході, Ражнів — на півдні, Гутисько-Тур'янське — на північному заході, Тур'я — на заході та з містом Броди — на сході.
Історія
Перші письмові згадки про Руду-Брідську датовані кінцем XVIII століття. Також присутні відомості про село у перших поземельних кадастрах Галичини — Йосифінській (1785—1788) та Францисканській (1819—1820) метриках. Від 1789 року Руда-Брідська входила до складу Золочівського циркулу.
У 1788 році поселення належало Вінцентію Потоцькому. За твердженням відомого польського краєзнавця Антонія Шнайдера село тоді називали Рудою Бабиньською, хоча назва відома з другої половини ХІХ століття. У якості ідентифікації цих двох назв слід використати прізвище Бабиньські у Руді та сусідньому Ражневі, а також назву Бабинського ставка, що лежить на кордоні між цими поселеннями. У середині ХІХ століття власником маєтку був Казимир Млодецький, у 1880-х роках — Маурицій Лазар та компанія, а на початку ХХ століття — Вільгельм Фридерик Шмідт.
Від 1858 року в селі працювала однокласна громадська початкова школа з польською мовою викладання. У 1880 році в селі нараховувалося 132 будинки, де мешкало 828 осіб, з них за національною ознакою переважали поляки, яких було 617 осіб, далі йшли русини (українці) — 181 особа та німці — 30 осіб. За віросповіданням переважали римо-католики — 429 осіб, далі були греко-католики — 343 особи та юдеї — 60 осіб. В селі було три водних млини та неробочий паровий тартак.
У 1921 році в селі було вже 191 будинок, де мешкало 1174 особи, з них 748 поляків, 376 русинів (українців) та 50 юдеїв.
1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучена сільська ґміна Руда-Брідська та включена до Бродського повіту.
У 1931 році кількість будинків зросла до 200, а чисельність населення знешилася до 1010 осіб. Будинки в селі були переважно дерев'яними, криті соломою.
Згідно з наказом міністра внутрішніх справ ІІ Речі Посполитої від 21 липня 1934 року «Про поділ Бродського повіту у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни» було проведено часткові зміни устрою територіального самоврядування, а саме створено сільську ґміну з центром у Станіславчику, до якої увійшло 4 села, у тому числі й Руда-Брідська.
У 1937 році в селі мешкало 1062 особи, існувала римо-католицька парафія, працювала громадська початкова школа. Директором школи на той час був Гжегорж Герман, а опікуном о. Яцек Лукасевич.
Під час другої світової війни загинуло 44 місцевих мешканці, знищених та/або покинутих будинків — 130.
24 серпня 2021 року на місцевому цвинтарі відкрили пам'ятник «Борцям за волю України», на місці поховання вояків УПА, які загинули у 1944—1950 роках на теренах Брідщини.
Релігія
За Польщі римсько-католицька громада Руди-Брідської належала до парафії у Станіславчику, а 1911 року створено місцеву філію, що належала до Бродського деканату. У 1925 році філія в Руді-Брідській стала окремою парафією, а 1932 року львівська курія приєднала до цієї парафії Ражнів та Заболотці, що раніше належали до парафії в Олеську. До костелу Святої Анни в Руді-Брідській ходили мешканці Велина, на той час присілку Пониковиці. У 1920-х-1930-х роках тут душпастирювали священики зі Станіславчика, а причиною було мабуть погане забезпечення священиків по місцю служби. Щоб покращити цю ситуацію, у 1930-х роках рада громади надала для потреб римсько-католицької парафії п'ять моргів землі, а потім додатково один морг землі при головній дорозі з села, аби запобігти будівництву храму на цьому місці.
Ініціатива побудови дерев'яного костелу Святої Анни (спочатку громадської каплиці) в Руді прийшла від мешканців села, але для цього вони не мали коштів. Землі під святиню та цвинтар, а також деревину для будови виділив власник села Казимир Млодецький. Наріжний камінь був закладений у фундамент 8 травня 1862 року та урочисто освячений деканом Буським, парохом Лопатина о. Людовиком Гжеховичем. Готовий необароковий храм був освячений 26 липня 1865 року парохом Станіславчика о. Яном Журавським. Всі будівельні роботи виконані місцевими мешканцями. Костел розташований у північній частині села, на північ від дороги. Побудований цілком з сосни, частково на фундаменті та дубових підвалинах, оббитий дошками.
Усе храмове начиння було придбане коштом Казимира Млодецького. Вдячна громада освятила новозбудований костел на честь Святого Казимира, але за декілька років потому він був переосвячений на честь Святої Анни. Не бажаючи зловживати щедрістю Казимира Млодецького, громада спромоглася отримати дотацію з приватної імперської скарбниці в сумі 400 злотих ринських, яку вони потім використали для оформлення костелу. Один вівтарів був придбаний мешканцями Руди у пароха греко-католицької церкви з с. Смільне. Меса у гарно оздобленому костелі проводилася лише раз на рік — 4 березня, у день пам'яті святого Казимира.
Після створення філії в Руді Вільгельм Фридерик Шмідт подарував громаді один з будинків маєтку, що знаходився неподалік костелу та пізніше там було улаштувано тимчасову плебанію, а також Шмідт взяв на себе зобов'язання згодом побудувати цегляну будівлю плебанії. Але всі плани з побудови плебанії перервав вибух першої світової війни, а вся привезена цегла була викрадена. У 1921 році була збудована дерев'яна плебанія за рахунок пожертв парафіян та дотації військового фонду розбудови. Ймовірно, у 1922 році цвинтар було огороджений парканом.
У 1940 році метричні книги, збережені приблизно від 1880 року, були забрані радянською владою. Старі книги були складені в приміщенні деканату у Бродах. У 1944 році адміністратором парафії був о. Сатурн Жебровський.
З часу закінчення другої світової війни й до 1955 року він використовувався місцевою римо-католицькою громадою. У 1955 році храм було закрито, а останній адміністратор парафії та частина парафіян виїхали до Польщі. Наприкінці того ж року храм відійшов до РПЦ Московського патріархату. Впродовж 1969—1991 років костел використовувався як сільський магазин. Вже від часу набуття Україною незалежності й дотепер колишній костел стоїть пусткою та руйнується під дією людського та природного факторів. В інтер'єрі храму чудом фрагментарно зберігся оригінальний розпис на стелі в районі бабинця, що відображає сцену «Преображення Господнього». Ще 2003 року в храмі був у наявності орган, але станом на 2007 рік, залишилися лише фрагменти корпусу, а всі його металеві частини викрадено. 2010 року стан костелу значно погіршився, дах завалився. Подальша доля цього костелу одна — повільне руйнування.
Нині місцеві римо-католики належать до релігійної громади Воздвиження Всечесного Хреста РКЦ у Бродах.
На схід від костелу знаходиться діюча дерев'яна каплиця Успіння Святої Анни з 1990-х років. У середині 1980-х років на цьому місці була збудована невелика будівля, а на початку 1990-х років ця будівля була переобладнана під каплицю, у якій служили священики з храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Ражнів. Нині каплиця перебуває у користуванні релігійної громади УГКЦ с. Руда-Брідська та належить до парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Ражнів. Чисельність громади 93 вірних. До середини 2016 року церква належала до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, але після поділу Бродівського деканату та утворення 6 червня того ж року Старобрідського деканату, релігійна громада Руди-Брідської увійшла до складу новоутвореного деканату. За більш ніж столітню історію парафії тут душпастирювали: о. Данило Роздольський, о. Лев Силінський, о. Антон Цегельський, о. Іван Мійко, о. Іван Носальський, о. Степан Клепарчук, о. Мар'ян Плешкевич, о. Іван Татаринський, о. Роман Смулка, о. Зеновій Яремко, о. Олег Тишкун, о. Іван Пігура, о. Руслан Жигіль, о. Руслан Крищук, о. Павло Юрчак. Від 2007 року парохом є о. Михайло Вітт.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 14 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 14 вересня 2021.
- Погода в селі Руда-Брідська. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 14 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Ражнівська сільська рада
- Заболотцівська сільська об'єднана територіальна громада
- SgKP… — S. 893.
- Йосифінська і Францисканська метрики… — С. 60.
- Consignatio Bonorum Terrestrium Regni Galiciae: Juxta Circulos… — S. 18.
- Ruda Brodzka i jej historia (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 r. w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody[недоступне посилання](пол.)
- Podział powiatu brodzkiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (пол.)
- Ruda Brodzka (пол.)
- Jednoklasowa szkoła powszechna w Rudzie Brodzkiej [ 2018-12-09 у Wayback Machine.] (пол.)
- У Руді-Брідській відкрили пам'ятник воїнам УПА. youtube.com. YouTube. 11 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Руда-Брідська. Костел св. Анни, 1862—1864
- Львівська область. Костели і Каплиці. Діючі і покинуті. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Броди. Костел Воздвиження Всечесного Хреста
- Громик В. Знайдено. З доставкою. Руда Брідська
- Каплиця святої Анни
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
- Утворено Старобрідський деканат
Джерела
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — 192 с.
- Руда-Брідська // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 167.
- Йосифінська (1785–1788) і Францисканська (1819–1820) метрики: перші поземельні кадастри Галичини, покажчик населених пунктів / редактор Я. Захарчишина; укладачі: Я. Пироженко, В. Сіверська. Архівне управління при Раді міністрів Української РСР; Центральний державний історичний архів УРСР у Львові. — Київ : Наукова думка, 1965. — С. 60.
- Ruda Brodzka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 893. (пол.)
- Jakubowicz Z.' Consignatio Bonorum Terrestrium Regni Galiciae: Juxta Circulos, Ordine Alphabetico Una Cum Indicatis Concernentibus Sectionibus Camerarialibus. — Leopoli: Typis C. R. Galiciensis Aerarealis Typographiae, 1833. — S. 60. (пол.), (лат.)
- Przylecki S. Pamiętniki o Koniecpolskich: przyczynek do dziejów polskich XVII wieku. — Lwów: Nakładem L. Rzewuskiego, 1842. — S. 265. (пол.), (лат.)
Посилання
- Szczepanski J., Szuta A. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruda Bri dska selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do kolishnogo rajonnogo centru stanovit 22 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Zabolotci stanovit 9 km selo Ruda BridskaKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Zabolotcivska silska gromadaOblikova kartka Osnovni daniNaselennya 100Plosha 0 616 km Gustota naselennya 162 34 osib km Poshtovij indeks 80630Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 25 pn sh 24 56 07 sh d 50 09028 pn sh 24 93528 sh d 50 09028 24 93528 Koordinati 50 05 25 pn sh 24 56 07 sh d 50 09028 pn sh 24 93528 sh d 50 09028 24 93528Serednya visota nad rivnem morya 208 mVodojmi r StirVidstan do oblasnogo centru 94 kmVidstan do rajonnogo centru 22 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ZabolotciVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 kmMisceva vladaAdresa radi 80630 Lvivska obl Brodivskij r n s RazhnivSilskij golova Kis Yaroslava MikolayivnaKartaRuda BridskaRuda BridskaMapa Selo Ruda Bridska a takozh Razhniv Velin Mamchuri ta Vovkovaticya ranishe bli pidporyadkovani Razhnivskij silskij radi 7 lipnya 2015 roku utvorena Zabolotcivska silska gromada do skladu yakoyi uvijshlo s Ruda Bridska Naselennya stanovit 15 0 osib GeografiyaRuda Bridska mezhuye z selami Monastirok na pivnochi Ponikovicya na pivdennomu shodi Razhniv na pivdni Gutisko Tur yanske na pivnichnomu zahodi Tur ya na zahodi ta z mistom Brodi na shodi IstoriyaPershi pismovi zgadki pro Rudu Bridsku datovani kincem XVIII stolittya Takozh prisutni vidomosti pro selo u pershih pozemelnih kadastrah Galichini Josifinskij 1785 1788 ta Franciskanskij 1819 1820 metrikah Vid 1789 roku Ruda Bridska vhodila do skladu Zolochivskogo cirkulu U 1788 roci poselennya nalezhalo Vincentiyu Potockomu Za tverdzhennyam vidomogo polskogo krayeznavcya Antoniya Shnajdera selo todi nazivali Rudoyu Babinskoyu hocha nazva vidoma z drugoyi polovini HIH stolittya U yakosti identifikaciyi cih dvoh nazv slid vikoristati prizvishe Babinski u Rudi ta susidnomu Razhnevi a takozh nazvu Babinskogo stavka sho lezhit na kordoni mizh cimi poselennyami U seredini HIH stolittya vlasnikom mayetku buv Kazimir Mlodeckij u 1880 h rokah Mauricij Lazar ta kompaniya a na pochatku HH stolittya Vilgelm Friderik Shmidt Vid 1858 roku v seli pracyuvala odnoklasna gromadska pochatkova shkola z polskoyu movoyu vikladannya U 1880 roci v seli narahovuvalosya 132 budinki de meshkalo 828 osib z nih za nacionalnoyu oznakoyu perevazhali polyaki yakih bulo 617 osib dali jshli rusini ukrayinci 181 osoba ta nimci 30 osib Za virospovidannyam perevazhali rimo katoliki 429 osib dali buli greko katoliki 343 osobi ta yudeyi 60 osib V seli bulo tri vodnih mlini ta nerobochij parovij tartak U 1921 roci v seli bulo vzhe 191 budinok de meshkalo 1174 osobi z nih 748 polyakiv 376 rusiniv ukrayinciv ta 50 yudeyiv 1 lipnya 1925 roku z Radehivskogo povitu viluchena silska gmina Ruda Bridska ta vklyuchena do Brodskogo povitu U 1931 roci kilkist budinkiv zrosla do 200 a chiselnist naselennya zneshilasya do 1010 osib Budinki v seli buli perevazhno derev yanimi kriti solomoyu Zgidno z nakazom ministra vnutrishnih sprav II Rechi Pospolitoyi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil Brodskogo povitu u voyevodstvi Ternopilskomu na silski gmini bulo provedeno chastkovi zmini ustroyu teritorialnogo samovryaduvannya a same stvoreno silsku gminu z centrom u Stanislavchiku do yakoyi uvijshlo 4 sela u tomu chisli j Ruda Bridska U 1937 roci v seli meshkalo 1062 osobi isnuvala rimo katolicka parafiya pracyuvala gromadska pochatkova shkola Direktorom shkoli na toj chas buv Gzhegorzh German a opikunom o Yacek Lukasevich Pid chas drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 44 miscevih meshkanci znishenih ta abo pokinutih budinkiv 130 24 serpnya 2021 roku na miscevomu cvintari vidkrili pam yatnik Borcyam za volyu Ukrayini na misci pohovannya voyakiv UPA yaki zaginuli u 1944 1950 rokah na terenah Bridshini ReligiyaZa Polshi rimsko katolicka gromada Rudi Bridskoyi nalezhala do parafiyi u Stanislavchiku a 1911 roku stvoreno miscevu filiyu sho nalezhala do Brodskogo dekanatu U 1925 roci filiya v Rudi Bridskij stala okremoyu parafiyeyu a 1932 roku lvivska kuriya priyednala do ciyeyi parafiyi Razhniv ta Zabolotci sho ranishe nalezhali do parafiyi v Olesku Do kostelu Svyatoyi Anni v Rudi Bridskij hodili meshkanci Velina na toj chas prisilku Ponikovici U 1920 h 1930 h rokah tut dushpastiryuvali svyasheniki zi Stanislavchika a prichinoyu bulo mabut pogane zabezpechennya svyashenikiv po miscyu sluzhbi Shob pokrashiti cyu situaciyu u 1930 h rokah rada gromadi nadala dlya potreb rimsko katolickoyi parafiyi p yat morgiv zemli a potim dodatkovo odin morg zemli pri golovnij dorozi z sela abi zapobigti budivnictvu hramu na comu misci Iniciativa pobudovi derev yanogo kostelu Svyatoyi Anni spochatku gromadskoyi kaplici v Rudi prijshla vid meshkanciv sela ale dlya cogo voni ne mali koshtiv Zemli pid svyatinyu ta cvintar a takozh derevinu dlya budovi vidiliv vlasnik sela Kazimir Mlodeckij Narizhnij kamin buv zakladenij u fundament 8 travnya 1862 roku ta urochisto osvyachenij dekanom Buskim parohom Lopatina o Lyudovikom Gzhehovichem Gotovij neobarokovij hram buv osvyachenij 26 lipnya 1865 roku parohom Stanislavchika o Yanom Zhuravskim Vsi budivelni roboti vikonani miscevimi meshkancyami Kostel roztashovanij u pivnichnij chastini sela na pivnich vid dorogi Pobudovanij cilkom z sosni chastkovo na fundamenti ta dubovih pidvalinah obbitij doshkami Use hramove nachinnya bulo pridbane koshtom Kazimira Mlodeckogo Vdyachna gromada osvyatila novozbudovanij kostel na chest Svyatogo Kazimira ale za dekilka rokiv potomu vin buv pereosvyachenij na chest Svyatoyi Anni Ne bazhayuchi zlovzhivati shedristyu Kazimira Mlodeckogo gromada spromoglasya otrimati dotaciyu z privatnoyi imperskoyi skarbnici v sumi 400 zlotih rinskih yaku voni potim vikoristali dlya oformlennya kostelu Odin vivtariv buv pridbanij meshkancyami Rudi u paroha greko katolickoyi cerkvi z s Smilne Mesa u garno ozdoblenomu kosteli provodilasya lishe raz na rik 4 bereznya u den pam yati svyatogo Kazimira Pislya stvorennya filiyi v Rudi Vilgelm Friderik Shmidt podaruvav gromadi odin z budinkiv mayetku sho znahodivsya nepodalik kostelu ta piznishe tam bulo ulashtuvano timchasovu plebaniyu a takozh Shmidt vzyav na sebe zobov yazannya zgodom pobuduvati ceglyanu budivlyu plebaniyi Ale vsi plani z pobudovi plebaniyi perervav vibuh pershoyi svitovoyi vijni a vsya privezena cegla bula vikradena U 1921 roci bula zbudovana derev yana plebaniya za rahunok pozhertv parafiyan ta dotaciyi vijskovogo fondu rozbudovi Jmovirno u 1922 roci cvintar bulo ogorodzhenij parkanom U 1940 roci metrichni knigi zberezheni priblizno vid 1880 roku buli zabrani radyanskoyu vladoyu Stari knigi buli skladeni v primishenni dekanatu u Brodah U 1944 roci administratorom parafiyi buv o Saturn Zhebrovskij Z chasu zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni j do 1955 roku vin vikoristovuvavsya miscevoyu rimo katolickoyu gromadoyu U 1955 roci hram bulo zakrito a ostannij administrator parafiyi ta chastina parafiyan viyihali do Polshi Naprikinci togo zh roku hram vidijshov do RPC Moskovskogo patriarhatu Vprodovzh 1969 1991 rokiv kostel vikoristovuvavsya yak silskij magazin Vzhe vid chasu nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti j doteper kolishnij kostel stoyit pustkoyu ta rujnuyetsya pid diyeyu lyudskogo ta prirodnogo faktoriv V inter yeri hramu chudom fragmentarno zberigsya originalnij rozpis na steli v rajoni babincya sho vidobrazhaye scenu Preobrazhennya Gospodnogo She 2003 roku v hrami buv u nayavnosti organ ale stanom na 2007 rik zalishilisya lishe fragmenti korpusu a vsi jogo metalevi chastini vikradeno 2010 roku stan kostelu znachno pogirshivsya dah zavalivsya Podalsha dolya cogo kostelu odna povilne rujnuvannya Nini miscevi rimo katoliki nalezhat do religijnoyi gromadi Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta RKC u Brodah Na shid vid kostelu znahoditsya diyucha derev yana kaplicya Uspinnya Svyatoyi Anni z 1990 h rokiv U seredini 1980 h rokiv na comu misci bula zbudovana nevelika budivlya a na pochatku 1990 h rokiv cya budivlya bula pereobladnana pid kaplicyu u yakij sluzhili svyasheniki z hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Razhniv Nini kaplicya perebuvaye u koristuvanni religijnoyi gromadi UGKC s Ruda Bridska ta nalezhit do parafiyi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Razhniv Chiselnist gromadi 93 virnih Do seredini 2016 roku cerkva nalezhala do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC ale pislya podilu Brodivskogo dekanatu ta utvorennya 6 chervnya togo zh roku Starobridskogo dekanatu religijna gromada Rudi Bridskoyi uvijshla do skladu novoutvorenogo dekanatu Za bilsh nizh stolitnyu istoriyu parafiyi tut dushpastiryuvali o Danilo Rozdolskij o Lev Silinskij o Anton Cegelskij o Ivan Mijko o Ivan Nosalskij o Stepan Kleparchuk o Mar yan Pleshkevich o Ivan Tatarinskij o Roman Smulka o Zenovij Yaremko o Oleg Tishkun o Ivan Pigura o Ruslan Zhigil o Ruslan Krishuk o Pavlo Yurchak Vid 2007 roku parohom ye o Mihajlo Vitt Primitki Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 8 grudnya 2018 Oblikova kartka na sajti VRU Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 14 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 14 veresnya 2021 Pogoda v seli Ruda Bridska weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 14 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Razhnivska silska rada Zabolotcivska silska ob yednana teritorialna gromada SgKP S 893 Josifinska i Franciskanska metriki S 60 Consignatio Bonorum Terrestrium Regni Galiciae Juxta Circulos S 18 Ruda Brodzka i jej historia pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 kwietnia 1925 r w sprawie wlaczenia gmin Ruda brodzka Monastyrek brodzki Stanislawczyk i Bordulaki do powiatu Brody nedostupne posilannya pol Podzial powiatu brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie pol Ruda Brodzka pol Jednoklasowa szkola powszechna w Rudzie Brodzkiej 2018 12 09 u Wayback Machine pol U Rudi Bridskij vidkrili pam yatnik voyinam UPA youtube com YouTube 11 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ruda Bridska Kostel sv Anni 1862 1864 Lvivska oblast Kosteli i Kaplici Diyuchi i pokinuti Arhiv originalu za 25 bereznya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Brodi Kostel Vozdvizhennya Vsechesnogo Hresta Gromik V Znajdeno Z dostavkoyu Ruda Bridska Kaplicya svyatoyi Anni Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 8 grudnya 2018 Utvoreno Starobridskij dekanatDzherelaVujcik V Ivasejko S Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Brodivskogo rajonu Lviv Misioner 2000 192 s Ruda Bridska Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 T 3 S 167 Josifinska 1785 1788 i Franciskanska 1819 1820 metriki pershi pozemelni kadastri Galichini pokazhchik naselenih punktiv redaktor Ya Zaharchishina ukladachi Ya Pirozhenko V Siverska Arhivne upravlinnya pri Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv URSR u Lvovi Kiyiv Naukova dumka 1965 S 60 Ruda Brodzka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 893 pol Jakubowicz Z Consignatio Bonorum Terrestrium Regni Galiciae Juxta Circulos Ordine Alphabetico Una Cum Indicatis Concernentibus Sectionibus Camerarialibus Leopoli Typis C R Galiciensis Aerarealis Typographiae 1833 S 60 pol lat Przylecki S Pamietniki o Koniecpolskich przyczynek do dziejow polskich XVII wieku Lwow Nakladem L Rzewuskiego 1842 S 265 pol lat PosilannyaSzczepanski J Szuta A angl