Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казимир Ягеллончик (пол. Kazimierz Jagiellończyk; 3 жовтня 1458, Краків —4 березня 1484, Гродно) — син короля Казимира IV та Єлизавети Габсбург, католицький святий, патрон Литви, Польщі, Радома, литовської молоді та ремісників. Народився польським королевичем та литовсько-руським княжичем.
| Казимир | |
|---|---|
 Невідомий художник, бл. 1520 | |
| Народився | 3 жовтня 1458 Королівський замок на Вавелі, Краків, Королівство Польське |
| Помер | 4 березня 1484 (25 років) Гродно, Велике князівство Литовське[1] ·туберкульоз |
| Поховання | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
| Шанується | в католицтві |
| Канонізований | 1521 |
| У лику | святий і католицький святий[d] |
| День пам'яті | 4 березня |
| Патрон | Литви, Польщі, Радома, литовської молоді, ремісників |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Біографія
Казимир народився 1458 року у Вавельському королівському замку. Він став другим сином короля Польщі та Литви Казимира IV та його дружини Єлизавети Ракужанської, уродженої німецької принцеси з династії Габсбургів.
Його старшим братом був королевич Володислав, майбутній король Чехії та Угорщини. Вчителем Казимира, як і його братів, був Ян Длугош. У нього Казимир почав навчатися із дев'яти років.
З 1475 року Казимир почав долучатися до державних справ, беручи участь у засіданнях корони. У 1476 році він супроводжував батька до Прусії. Від 1478 року Казимир IV разом із синами Яном Ольбрахтом та Казимиром перебував у Великому князівстві Литовському. Литовці тоді вимагали створення окремої держави, пропонуючи на трон княжича Казимира. Князь рішуче відмовився і у 1481 році відіслав синів до Польщі.
Протягом майже двох років Казимир був намісником батька у Польщі. Своєю резиденцією він обрав Радом.
Його коротке правління було високо поціноване сучасниками. Казимир керував обережно і справедливо. Він турбувався про безпеку на дорогах, намагався стримувати розбій. У зовнішній політиці мав добре налагоджені стосунки із пруським королем. Батько хотів оженити його на доньці імператора Фрідріха III Габсбурга Кунігунді, та княжич волів залишатися одинаком. До того ж, в нього почали проявлятися перші ознаки хвороби, скоріш за все, туберкульозу. Наприкінці 1483 року Казимира було відкликано до Вільнюса. Разом із батьком вони збиралися до Любліна на з'їзд знаті королівства. Та через хворобу королевич залишився у Гродно. Незабаром Казимир IV перервав поїздку і повернувся до сина. Княжич помер за присутності батька 4 березня 1484 року. Його тіло було перевезено і поховано у Вільнюсі. У XVII сторіччі було збудовано каплицю Святого Казимира і останки княжича були перепоховані там.
Канонізація
Рання смерть молодого княжича викликала неабияке співчуття в Литві та на Польщі. На його честь складалися прославляючі епітафії. В канонізації мали свою роль і політичні фактори. Так, Литва, що вже як сто років прийняла «західне» християнство, ще не мала власного святого покровителя. А династії Ягеллонів канонізований член родини додав би досить великої значущості. Насамперед, подавав прохання про канонізацію Казимира його молодший рідний брат Сигізмунд I Старий. 1517 року римський папа Лев X призначив відповідну комісію.
Папський легат прибув до Литви і ознайомився із культом Казимира, що почав поширюватися землями, підготував його життєпис та літургійні тексти на його честь. 1521 року Лев X видав канонізаційну буллу та вона десь була втрачена. Нову буллу вдалося отримати лише Сигізмунду III. Римський папа Климент VII видав її 7 листопада 1602 року на основі знайденої в архівах папства копії булли Лева X.
З цього приводу труна Казимира була відкрита і, за словами свідків, останки королевича виявилися нетлінними. Церемонія канонізації відбулася 1604 року в катедральному соборі Св. Станіслава у Вільнюсі. Був освячений камінь першого костьолу Святого Казимира.
Мощі Казимира 1636 року були перепоховані у каплиці Святого Казимира. 1953 року їх було перенесено до костьолу Святих Петра та Павла. Згодом їх було повернуто на старе місце.
Іконографія
Святого Казимира прийнято зображувати в князівському одязі із митрою на голові та лілеєю у долоні або на колінах перед замкненими дверима храму. Його атрибутами є дві схрещені булави, герб Ягеллонів, і пояс із назвою гімну, що його було знайдено у труні.
Патрон
Від 1636 року Казимира проголошено головним покровителем Литви. А 1948 папа Пій XII оголосив його спеціальним патроном року литовської молоді. Також він є одним із покровителів Польщі. Із 1960 року на прохання лицарів Мальти його внесли до їхніх покровителів. У Литві вважається опікуном ремісників. Крім того, Казимир вважається покровителем архієпископства Вільнюсского і Білостокського, Радомської єпархії (з 1992 року).
Зображення Казимира Святого виступає в гербах низки міст і містечок Литви — зокрема таких, як Дарсунішкіс (7 грудня 1791 р.), Нямунайтіс (19 березня 1792 р.), Кведарна (20 березня 1792 р.), а також у гербі білоруського містечка Ружани (20 червня 1637 р.).
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казимир Святий |
- Католицька енциклопедія. Святий Казимир [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Герб міста Ружани в Білорусі [ 8 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118721089 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimir Yagellonchik pol Kazimierz Jagiellonczyk 3 zhovtnya 1458 Krakiv 4 bereznya 1484 Grodno sin korolya Kazimira IV ta Yelizaveti Gabsburg katolickij svyatij patron Litvi Polshi Radoma litovskoyi molodi ta remisnikiv Narodivsya polskim korolevichem ta litovsko ruskim knyazhichem KazimirNevidomij hudozhnik bl 1520Narodivsya 3 zhovtnya 1458 1458 10 03 Korolivskij zamok na Vaveli Krakiv Korolivstvo PolskePomer 4 bereznya 1484 1484 03 04 25 rokiv Grodno Velike knyazivstvo Litovske 1 tuberkulozPohovannya Sobor svyatih Stanislava i Vladislava Vilnyus Shanuyetsya v katolictviKanonizovanij 1521U liku svyatij i katolickij svyatij d Den pam yati 4 bereznyaPatron Litvi Polshi Radoma litovskoyi molodi remisnikivMediafajli na VikishovishiBiografiyaKazimir narodivsya 1458 roku u Vavelskomu korolivskomu zamku Vin stav drugim sinom korolya Polshi ta Litvi Kazimira IV ta jogo druzhini Yelizaveti Rakuzhanskoyi urodzhenoyi nimeckoyi princesi z dinastiyi Gabsburgiv Batki Kazimira Kazimir IV Yagellonchik ta Elzhbeta Rakuzhanska Jogo starshim bratom buv korolevich Volodislav majbutnij korol Chehiyi ta Ugorshini Vchitelem Kazimira yak i jogo brativ buv Yan Dlugosh U nogo Kazimir pochav navchatisya iz dev yati rokiv Z 1475 roku Kazimir pochav doluchatisya do derzhavnih sprav beruchi uchast u zasidannyah koroni U 1476 roci vin suprovodzhuvav batka do Prusiyi Vid 1478 roku Kazimir IV razom iz sinami Yanom Olbrahtom ta Kazimirom perebuvav u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Litovci todi vimagali stvorennya okremoyi derzhavi proponuyuchi na tron knyazhicha Kazimira Knyaz rishuche vidmovivsya i u 1481 roci vidislav siniv do Polshi Protyagom majzhe dvoh rokiv Kazimir buv namisnikom batka u Polshi Svoyeyu rezidenciyeyu vin obrav Radom Kaplicya Svyatogo Kazimira Jogo korotke pravlinnya bulo visoko pocinovane suchasnikami Kazimir keruvav oberezhno i spravedlivo Vin turbuvavsya pro bezpeku na dorogah namagavsya strimuvati rozbij U zovnishnij politici mav dobre nalagodzheni stosunki iz pruskim korolem Batko hotiv ozheniti jogo na donci imperatora Fridriha III Gabsburga Kunigundi ta knyazhich voliv zalishatisya odinakom Do togo zh v nogo pochali proyavlyatisya pershi oznaki hvorobi skorish za vse tuberkulozu Naprikinci 1483 roku Kazimira bulo vidklikano do Vilnyusa Razom iz batkom voni zbiralisya do Lyublina na z yizd znati korolivstva Ta cherez hvorobu korolevich zalishivsya u Grodno Nezabarom Kazimir IV perervav poyizdku i povernuvsya do sina Knyazhich pomer za prisutnosti batka 4 bereznya 1484 roku Jogo tilo bulo perevezeno i pohovano u Vilnyusi U XVII storichchi bulo zbudovano kaplicyu Svyatogo Kazimira i ostanki knyazhicha buli perepohovani tam KanonizaciyaRannya smert molodogo knyazhicha viklikala neabiyake spivchuttya v Litvi ta na Polshi Na jogo chest skladalisya proslavlyayuchi epitafiyi V kanonizaciyi mali svoyu rol i politichni faktori Tak Litva sho vzhe yak sto rokiv prijnyala zahidne hristiyanstvo she ne mala vlasnogo svyatogo pokrovitelya A dinastiyi Yagelloniv kanonizovanij chlen rodini dodav bi dosit velikoyi znachushosti Nasampered podavav prohannya pro kanonizaciyu Kazimira jogo molodshij ridnij brat Sigizmund I Starij 1517 roku rimskij papa Lev X priznachiv vidpovidnu komisiyu Kostel Svyatogo Kazimira Papskij legat pribuv do Litvi i oznajomivsya iz kultom Kazimira sho pochav poshiryuvatisya zemlyami pidgotuvav jogo zhittyepis ta liturgijni teksti na jogo chest 1521 roku Lev X vidav kanonizacijnu bullu ta vona des bula vtrachena Novu bullu vdalosya otrimati lishe Sigizmundu III Rimskij papa Kliment VII vidav yiyi 7 listopada 1602 roku na osnovi znajdenoyi v arhivah papstva kopiyi bulli Leva X Z cogo privodu truna Kazimira bula vidkrita i za slovami svidkiv ostanki korolevicha viyavilisya netlinnimi Ceremoniya kanonizaciyi vidbulasya 1604 roku v katedralnomu sobori Sv Stanislava u Vilnyusi Buv osvyachenij kamin pershogo kostolu Svyatogo Kazimira Moshi Kazimira 1636 roku buli perepohovani u kaplici Svyatogo Kazimira 1953 roku yih bulo pereneseno do kostolu Svyatih Petra ta Pavla Zgodom yih bulo povernuto na stare misce IkonografiyaSvyatogo Kazimira prijnyato zobrazhuvati v knyazivskomu odyazi iz mitroyu na golovi ta lileyeyu u doloni abo na kolinah pered zamknenimi dverima hramu Jogo atributami ye dvi shresheni bulavi gerb Yagelloniv i poyas iz nazvoyu gimnu sho jogo bulo znajdeno u truni PatronVid 1636 roku Kazimira progolosheno golovnim pokrovitelem Litvi A 1948 papa Pij XII ogolosiv jogo specialnim patronom roku litovskoyi molodi Takozh vin ye odnim iz pokroviteliv Polshi Iz 1960 roku na prohannya licariv Malti jogo vnesli do yihnih pokroviteliv U Litvi vvazhayetsya opikunom remisnikiv Krim togo Kazimir vvazhayetsya pokrovitelem arhiyepiskopstva Vilnyusskogo i Bilostokskogo Radomskoyi yeparhiyi z 1992 roku Zobrazhennya Kazimira Svyatogo vistupaye v gerbah nizki mist i mistechok Litvi zokrema takih yak Darsunishkis 7 grudnya 1791 r Nyamunajtis 19 bereznya 1792 r Kvedarna 20 bereznya 1792 r a takozh u gerbi biloruskogo mistechka Ruzhani 20 chervnya 1637 r PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kazimir Svyatij Katolicka enciklopediya Svyatij Kazimir 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Gerb mista Ruzhani v Bilorusi 8 grudnya 2010 u Wayback Machine ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118721089 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578