Вінцентій Потоцький (пол. Potocki Wincenty; 1740 — 1825, с. Конюшків поблизу Бродів) — польський військовий і політичний діяч Речі Посполитої, меценат, колекціонер, шляхтич з роду Потоцьких. 5-й син Станіслава Потоцького.
Вінцентій Потоцький | |
---|---|
пол. Wincenty Potocki | |
Народився | 1740 |
Помер | 1825[1] |
Країна | Річ Посполита |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], підкоморій надвірний коронний[1] і d |
Військове звання | генерал |
Рід | Потоцькі |
Батько | Станіслав Потоцький |
Мати | d |
У шлюбі з | d і Олена Масальська |
Діти | Францішек Станіслав Потоцький і d |
Нагороди | |
| |
|
Життєпис
Народився в 1740 р. Став сиротою в дитячому віці, перебував під опікою і вихованням стрийка з бічної лінії (гілки) — Евстахія Потоцького. З 5-ма його синами та братом Францішеком навчався у варшавському «Collegium Nobilium», де перебував під спеціальною опікою.
Належав до тих Пилявитів, які були осторонь Радомської конфедерації; не брав участи в Барській конфедерації. У 1770 р. після Яна Якуба Замойського (пом. 10.II.1790, майбутній тесть) отримав гродове Люблінське староство (у 1785 р. відступив Міхалу Вандаліну Мнішекові). 30 листопада 1773 р. король нагородив його орденом святого Станіслава, 8 грудня — Білого орла (король хотів отримати прихильність когось із молодих представників роду). Невдовзі як генерал-лейтенант набув за 30 000 червоних злотих від Казімежа Понятовського шефство над регіментом коронної гвардії (6 грудня 1773 р., був шефом до 1793 р.), 18 грудня посаду коронного підкоморія (мав до другого поділу Республіки Обох Націй (Речі Посполитої)). Карнавал 1774 р. провів у Парижі; серед місцевих поляків вважався «поступовцем». Теофіля Сапега (Сапежина) про нього: «Народ свій ґанить, всякі правдиві польські звичаї видаються йому найбільш кривими». 1776 р. пошлюбив сестреницю короля Уршулю Замойську. 23 серпня 1776 р. підписав акт конфедерації генеральної, зав'язаної перед сеймом.
Весілля з У. Замойською не відбулося, в оточенні короля його оскаржили за вчинок стосовно люблінської шляхти на сеймику 1776 р. Потім виїхав за кордон (початок 1777 р.). 1778 р. під час перебування в Парижі домагався руки 15-річної Гелени Массальської. Під час війни за «сукцесію баварську» у 1778 р. мав таємні контакти з Ревіцьким. 1782 р. у Львівському земському суді вилегітимізувався зі шляхетства. Був членом Галицьких станів (станового сейму). 1784 р. отримав від цісаря Йозефа ІІ титул князя для себе та нащадків з дозволом заснувати ординацію з маєтностей у Галичині (не зреалізував, титулу не вживав). Член масонської ложі «Рівність досконала», заснованої у Львові 10 січня 1779 р., у лютому 1780 р. очолив її; після деякої перерви був у 1785—1786 рр. послом від Брацлавського воєводства за згодою між королем та С. Щ. Потоцьким.
За родинним поділом у Варшаві (28—30 грудня 1770) з братами Пйотром, Францішеком, Юзефом отримав з багатомільйонного спадку родини («фортуни»):
- Броди (місто з палацом, 19-ма фільварками);
- Тернопіль (2 квітня 1772 р. видав грамоту міщанам;
- Кривчиці, львівські юридики Личаківську та Сикстуську з «дворищем палацовим»;
- Збараж (із замком і 35 фільварками та селами);
- «ключ» Голохвасти; Ольчедаїв з Попелюхою та Котюжанами;
- «ключ» Ободівський (Ободівка, також 10 фільварків), ключ Тростянецький, званий також Костянтиногородським, з 6 фільварками, — у Брацлавському воєводстві;
- містечко Лещин та 5 сіл, належних до нього — у Київському воєводстві;
- два палаци у Варшаві (один з них на Лешні).
Варість майна — близько 10343000 злотих польських, борги та зобов'язання на цих маєтках склали 2034520 злотих. Також мав певні частки в Кротошинських маєтках (Каліське воєводство) брата Пйотра; разом з ним був посесором маєтностей після Анні Потоцькій з Рисінських в Куявії. Від брата Францішека отримав записом у тестаменті (заповіті) 700 000 злотих і «ключ Немирівський» (місто Немирів з Ковалівкою та 60 сіл і фільварків). У 1777 р. придбав маєтність Гадинківці у власниці Еви Потоцької з Каневських — львівської старостини, удови Йоахіма Потоцького — за 50000 золотих ринських.
Провадив люксусовий спосіб життя, мав вишукану кухню, відому не лише в краї. Користування послугами Парижу без потреб, непогамована жага колекціонування призвели до значних боргів (зокрема, одному голландському банкіру був винен у 1791 р. 4000000 , без врахування інших боргів). Перебував на межі банкрутства, цим зацікавився цар Павло І. У 1799 р. адміністратором маєтностей став Антоні Дембовський, який зобов'язався сплатити борг за 10 років щорічними частками (ратами). 1802 р. «Немирівський ключ» та Михайлівку, цінну галерею портретів продав за 3 689 170 польських злотих Станіславові Щенсному Потоцькому, який взяв на себе частину боргу. Справа затягнулась майже на 20 років, про мільйонні квоти, які погано сплачували, згадували кредитори. У 1822 р. спадкоємці Немирова домовлялися з ним щодо річної пролонгації однієї із рат у 100000 дукатів.
У ХІХ ст. тривалий час мешкав в Парижі.
Сім'я
- Перша дружина — Уршуля Замойська, син — Францішек.
- Друга дружина — Анна Мицельська,
- Третя дружина — з 1792 року Гелена Аполонія з Масальських (1763—1815), дочка підскарбія надворного литовского, князя Юзефа Адріана Масальського (1726—1765) та Антоніни Радзивилл (1730—1764), у попередньому шлюбі Масальська була за князем де Лінем. Діти: Францішек Станіслав Юзеф Потоцький (1788—1853).
Примітки
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 118. — 220 с. —
- Potoccy (пол.)
- Zamoyscy. (пол.)
- Гуцал П. Власники Тернополя [ 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
- Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Szczygielski W. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2, zeszyt 117. — S. 227—229. (пол.)
Посилання
- Wincenty Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) [ 28 січня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij Vincentij Potockij pol Potocki Wincenty 1740 1825 s Konyushkiv poblizu Brodiv polskij vijskovij i politichnij diyach Rechi Pospolitoyi mecenat kolekcioner shlyahtich z rodu Potockih 5 j sin Stanislava Potockogo Vincentij Potockijpol Wincenty PotockiNarodivsya 1740Pomer 1825 1 Krayina Rich PospolitaPosada posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d pidkomorij nadvirnij koronnij 1 i dVijskove zvannya generalRid PotockiBatko Stanislav PotockijMati dU shlyubi z d i Olena MasalskaDiti Francishek Stanislav Potockij i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepis Collegium Nobilium Varshava Stanislav Konarskij Narodivsya v 1740 r Stav sirotoyu v dityachomu vici perebuvav pid opikoyu i vihovannyam strijka z bichnoyi liniyi gilki Evstahiya Potockogo Z 5 ma jogo sinami ta bratom Francishekom navchavsya u varshavskomu Collegium Nobilium de perebuvav pid specialnoyu opikoyu Nalezhav do tih Pilyavitiv yaki buli ostoron Radomskoyi konfederaciyi ne brav uchasti v Barskij konfederaciyi U 1770 r pislya Yana Yakuba Zamojskogo pom 10 II 1790 majbutnij test otrimav grodove Lyublinske starostvo u 1785 r vidstupiv Mihalu Vandalinu Mnishekovi 30 listopada 1773 r korol nagorodiv jogo ordenom svyatogo Stanislava 8 grudnya Bilogo orla korol hotiv otrimati prihilnist kogos iz molodih predstavnikiv rodu Nevdovzi yak general lejtenant nabuv za 30 000 chervonih zlotih vid Kazimezha Ponyatovskogo shefstvo nad regimentom koronnoyi gvardiyi 6 grudnya 1773 r buv shefom do 1793 r 18 grudnya posadu koronnogo pidkomoriya mav do drugogo podilu Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi Karnaval 1774 r proviv u Parizhi sered miscevih polyakiv vvazhavsya postupovcem Teofilya Sapega Sapezhina pro nogo Narod svij ganit vsyaki pravdivi polski zvichayi vidayutsya jomu najbilsh krivimi 1776 r poshlyubiv sestrenicyu korolya Urshulyu Zamojsku 23 serpnya 1776 r pidpisav akt konfederaciyi generalnoyi zav yazanoyi pered sejmom Vesillya z U Zamojskoyu ne vidbulosya v otochenni korolya jogo oskarzhili za vchinok stosovno lyublinskoyi shlyahti na sejmiku 1776 r Potim viyihav za kordon pochatok 1777 r 1778 r pid chas perebuvannya v Parizhi domagavsya ruki 15 richnoyi Geleni Massalskoyi Pid chas vijni za sukcesiyu bavarsku u 1778 r mav tayemni kontakti z Revickim 1782 r u Lvivskomu zemskomu sudi vilegitimizuvavsya zi shlyahetstva Buv chlenom Galickih staniv stanovogo sejmu 1784 r otrimav vid cisarya Jozefa II titul knyazya dlya sebe ta nashadkiv z dozvolom zasnuvati ordinaciyu z mayetnostej u Galichini ne zrealizuvav titulu ne vzhivav Chlen masonskoyi lozhi Rivnist doskonala zasnovanoyi u Lvovi 10 sichnya 1779 r u lyutomu 1780 r ocholiv yiyi pislya deyakoyi perervi buv u 1785 1786 rr poslom vid Braclavskogo voyevodstva za zgodoyu mizh korolem ta S Sh Potockim Za rodinnim podilom u Varshavi 28 30 grudnya 1770 z bratami Pjotrom Francishekom Yuzefom otrimav z bagatomiljonnogo spadku rodini fortuni Brodi misto z palacom 19 ma filvarkami Ternopil 2 kvitnya 1772 r vidav gramotu mishanam Krivchici lvivski yuridiki Lichakivsku ta Sikstusku z dvorishem palacovim Zbarazh iz zamkom i 35 filvarkami ta selami klyuch Golohvasti Olchedayiv z Popelyuhoyu ta Kotyuzhanami klyuch Obodivskij Obodivka takozh 10 filvarkiv klyuch Trostyaneckij zvanij takozh Kostyantinogorodskim z 6 filvarkami u Braclavskomu voyevodstvi mistechko Leshin ta 5 sil nalezhnih do nogo u Kiyivskomu voyevodstvi dva palaci u Varshavi odin z nih na Leshni Varist majna blizko 10343000 zlotih polskih borgi ta zobov yazannya na cih mayetkah sklali 2034520 zlotih Takozh mav pevni chastki v Krotoshinskih mayetkah Kaliske voyevodstvo brata Pjotra razom z nim buv posesorom mayetnostej pislya Anni Potockij z Risinskih v Kuyaviyi Vid brata Francisheka otrimav zapisom u testamenti zapoviti 700 000 zlotih i klyuch Nemirivskij misto Nemiriv z Kovalivkoyu ta 60 sil i filvarkiv U 1777 r pridbav mayetnist Gadinkivci u vlasnici Evi Potockoyi z Kanevskih lvivskoyi starostini udovi Joahima Potockogo za 50000 zolotih rinskih Provadiv lyuksusovij sposib zhittya mav vishukanu kuhnyu vidomu ne lishe v krayi Koristuvannya poslugami Parizhu bez potreb nepogamovana zhaga kolekcionuvannya prizveli do znachnih borgiv zokrema odnomu gollandskomu bankiru buv vinen u 1791 r 4000000 bez vrahuvannya inshih borgiv Perebuvav na mezhi bankrutstva cim zacikavivsya car Pavlo I U 1799 r administratorom mayetnostej stav Antoni Dembovskij yakij zobov yazavsya splatiti borg za 10 rokiv shorichnimi chastkami ratami 1802 r Nemirivskij klyuch ta Mihajlivku cinnu galereyu portretiv prodav za 3 689 170 polskih zlotih Stanislavovi Shensnomu Potockomu yakij vzyav na sebe chastinu borgu Sprava zatyagnulas majzhe na 20 rokiv pro miljonni kvoti yaki pogano splachuvali zgaduvali kreditori U 1822 r spadkoyemci Nemirova domovlyalisya z nim shodo richnoyi prolongaciyi odniyeyi iz rat u 100000 dukativ U HIH st trivalij chas meshkav v Parizhi Sim ya Persha druzhina Urshulya Zamojska sin Francishek Druga druzhina Anna Micelska Tretya druzhina z 1792 roku Gelena Apoloniya z Masalskih 1763 1815 dochka pidskarbiya nadvornogo litovskogo knyazya Yuzefa Adriana Masalskogo 1726 1765 ta Antonini Radzivill 1730 1764 u poperednomu shlyubi Masalska bula za knyazem de Linem Diti Francishek Stanislav Yuzef Potockij 1788 1853 PrimitkiUrzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 118 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Potoccy pol Zamoyscy pol Gucal P Vlasniki Ternopolya 15 veresnya 2012 u Wayback Machine Yi 2010 Ch 63 Potoccy 02 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol DzherelaSzczygielski W Potocki Wincenty h Pilawa zm 1825 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 T XXVIII 2 zeszyt 117 S 227 229 pol PosilannyaWincenty Potocki z Podhajec h Pilawa Srebrna 28 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi