Шато́сці (кит. 沙陀, shātuó, shat`o), або шатоські тюркоти (кит. 沙陀突厥, shātuó tūjué) — у VII — Х століттях тюркський етнос, що мешкав на теренах сучасного північного Китаю. Відгалуження західних . За правління імператора Лі Чжи (649—683) перебували під опосередкованим керівництвом китайсько-тюркської імперії Тан, були її федератами. До VIII століття жили як кочівники за межами імперії, на схід гірського хребта Тяньшань. Під натиском Тибетської імперії 30 тисяч переселилися до районів й танської провінції Ґань (сучасна провінція Ґаньсу). Від 808 року стали прямими підданими Танської держави. За рішенням уряду були оселені в північних і північно-західних районах імперії для захисту від нападів сусідніх кочівників. Більшість представників шатоської еліти служили в танських військах. Особливо відомі представники роду Чжуе (кит. 朱邪), що були командирами у північних регіонах й відзначилися у придушенні повстань китайського селянства. Поступово китаїзувалися, втративши власну самобутню культуру. Зокрема, полководець Чжуе Чішін (朱邪赤心) прийняв від танського двору китайське ім'я Лі Ґочана (李国昌). Його онук Лі Цуньсюй (李存勗) став засновником нової династії Пізня Тан (923). Серед інших шатоських держав-династій — Пізня Цзінь і Пізня Хань. Також — чуюесці (кит. 处月, chǔyuè), чжуесці (кит. 朱邪, 朱耶, zhūyé).
Шато | |
Шато у Вікісховищі |
Джерела
- Findley, Carter Vaughn, The Turks in World History. Oxford University Press, (2005). ; 0-19-517726-6
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шато (народ)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shato sci kit 沙陀 shatuo shat o abo shatoski tyurkoti kit 沙陀突厥 shatuo tujue u VII H stolittyah tyurkskij etnos sho meshkav na terenah suchasnogo pivnichnogo Kitayu Vidgaluzhennya zahidnih Za pravlinnya imperatora Li Chzhi 649 683 perebuvali pid oposeredkovanim kerivnictvom kitajsko tyurkskoyi imperiyi Tan buli yiyi federatami Do VIII stolittya zhili yak kochivniki za mezhami imperiyi na shid girskogo hrebta Tyanshan Pid natiskom Tibetskoyi imperiyi 30 tisyach pereselilisya do rajoniv j tanskoyi provinciyi Gan suchasna provinciya Gansu Vid 808 roku stali pryamimi piddanimi Tanskoyi derzhavi Za rishennyam uryadu buli oseleni v pivnichnih i pivnichno zahidnih rajonah imperiyi dlya zahistu vid napadiv susidnih kochivnikiv Bilshist predstavnikiv shatoskoyi eliti sluzhili v tanskih vijskah Osoblivo vidomi predstavniki rodu Chzhue kit 朱邪 sho buli komandirami u pivnichnih regionah j vidznachilisya u pridushenni povstan kitajskogo selyanstva Postupovo kitayizuvalisya vtrativshi vlasnu samobutnyu kulturu Zokrema polkovodec Chzhue Chishin 朱邪赤心 prijnyav vid tanskogo dvoru kitajske im ya Li Gochana 李国昌 Jogo onuk Li Cunsyuj 李存勗 stav zasnovnikom novoyi dinastiyi Piznya Tan 923 Sered inshih shatoskih derzhav dinastij Piznya Czin i Piznya Han Takozh chuyuesci kit 处月 chǔyue chzhuesci kit 朱邪 朱耶 zhuye Shato Shato u VikishovishiLi Cunsyuj X st DzherelaFindley Carter Vaughn The Turks in World History Oxford University Press 2005 ISBN 0 19 516770 8 0 19 517726 6PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shato narod